Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №537/3929/23 — Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/2501/2026

Справа № 537/3929/23

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.07.2026 Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді Маханькова О.В.,

за участю секретаря судового засідання Туль О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кременчука в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою та прохав суд ухвалити рішення, яким розірвати шлюб укладений між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 , який зареєстрований у Світловодському міськрайонному відділі державної реєстрації цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, актовий запис №35. Стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1073,60.

Позов обґрунтований тим, що 02 вересня 2017 року у Світловодському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, актовий запис № 35 між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 укладений шлюб. Від даного шлюбу дітей не мають. Останніми роками, стосунки з дружиною розладились, зникло взаєморозуміння і взаємоповага, стали частими сварки. Кожен з нас живе окремим життям та своїми інтересами. Фактично сім?я припинила своє існування, а отже збереження шлюбу неможливе. Відповідач не розуміє та не хоче розуміти сутності проблем, які виникають у мене та у сім?ї, вона не здатна підтримувати нормальну моральну атмосферу в сім?ї, піклуватися про побудову сімейних відносин між нами на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27.09.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Заочним рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09.10.2023, шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , зареєстрований 02 вересня 2017 року у Світловодському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, актовий запис № 35, розірвано.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24.06.2026 заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 537/3929/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - прийнято до розгляду.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15.07.2026 заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 537/3929/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задоволено. Заочне рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09.10.2023 у справі № 537/3929/23 – скасоване. Призначено судове засідання.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Савічев О.О. не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надіслали до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та представника, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник – адвокат Маслій В.М. в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник відповідача направив заяву, в якій заперечує проти задоволення позову та просить надати час на примирення.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, розглянувши подані сторонами докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у сукупності, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у зв`язку з наступним.

Як достовірно встановлено в судовому засіданні між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 зареєстрований шлюб у Світловодському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, актовий запис № 35, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від даного шлюбу дітей не мають.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною 1 ст. 24 СК України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 104, ч. 3 ст. 105, ст. 110 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Щодо клопотання представника відповідача про надання часу для примирення сторін, суд вважає, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18, надання строку для примирення подружжя є лише правом суду, а не його обов`язком.

Наявність наміру для примирення лише в одного подружжя без згоди на це іншого подружжя не є правовою підставою для надання строку для примирення. При цьому надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов`язком.

Примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом.

Тому, суд не вбачає підстав для надання подружжю строку для примирення з огляду на категоричне заперечення щодо примирення зі сторони позивача.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що надання подружжю строку для примирення, всупереч бажанню позивачки, буде суперечити закону та моральним засадам суспільства, оскільки суд не може примушувати одного з подружжя вчиняти дії, направлені на примирення з іншим, тому суд не має підстав для застосування ст. 111 СК України та надання сторонам строку для примирення.

Також суд зазначає, що до суду не надано жодного доказу вживання відповідачем заходів щодо примирення та збереження сім`ї, зважаючи, що позивач категорично заперечує проти подальшого перебування в шлюбі з відповідачем .

Право звернення з позовом про розірвання шлюбу є беззаперечним (ч.1 ст. 110 Сімейного кодексу України), а примушування до збереження шлюбу є неприпустимим (ст. 51 Конституції України). За таких обставин, предметом доказування у справах про розірвання шлюбу (за умови, що один із подружжя заперечує проти позову) є виключно: 1) факт укладення шлюбу, 2) факт відсутності згоди на розлучення; 3) неможливість подальшого спільного життя і 4) неможливість збереження шлюбу без одночасного порушення інтересів одного з подружжя чи дітей.

Спільне життя з відповідачем на теперішній час припинено, сторони не ведуть спільного господарства, мешкають окремо, на сьогодні шлюб існує лише формально, наданий судом строк для примирення, позитивних результатів не дав, позивач впевнена у неможливості збереження шлюбу без порушення її інтересів.

Згідно із ч. 3 ст. 56 Сімейного кодексу України, яка надає кожному з членів подружжя право розірвати шлюб незалежно від вирішення питання про поділ майна, визначення місця проживання дітей, розподіл спільного майна та інших питань. Зміст зазначеної норми гарантує право розірвати шлюб і позбавляє учасників подружжя самостійно визначати зміст, об`єм цього права та його наявність взагалі.

Більш того, ч. 4 ст. 56СК України підкреслює, що примушування учасника подружжя до збереження шлюбу є порушенням права на свободу і особисту недоторканість, що може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно із ч.3 і ч.4 ст.56 Сімейного кодексу України є імперативною нормою, яка має застосовуватись до усіх без виключення суб`єктів-учасників шлюбних відносин, адже протилежне призведе до дискримінації - порушить право на свободу і особисту недоторканість того з подружжя, хто попередньо не вирішив можливі спірні питання, що виникли за час шлюбу. Зазначене підтверджується і змістом ст. 112 Сімейного кодексу України, за якою суд, постановляючи рішення про розірвання шлюбу, лише бере до уваги наявність малолітньої дитини, проте не розглядає право звернення з відповідним позовом в залежності від самого факту наявності дитини, вирішеності чи невирішеності питань про місце проживання, поділ спільного майна, тощо. Таким чином, право учасника подружжя розірвати шлюб, а також можливість звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу (ст. 110 СК України) є окремими відправними нормами сімейного законодавства України, що мають вищу форму абстрагування та містять відправні начала, основи правового регулювання учасників шлюбних відносин при розірванні шлюбу, а тому, за своєю правовою природою, є абсолютними імперативними нормами.

Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка і жінки (абсолютна імперативна норма). У разі відсутності вільної згоди продовжувати шлюб настають наслідки у виді реалізації права на його розірвання у порядку, встановленому Законом (ч. 3 ст. 56, ч.1 ст. 110 СК України), а саме: кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до положень ст. 112 СК України при вирішенні питання про розірвання шлюбу суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Одночасно згідно ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Судом встановлено, що шлюб фактично припинився, шлюбні відносини не підтримуються та спільне господарство не ведеться, сторони дітей в шлюбі не мають, позивач категорично заперечує проти подальшого перебування в шлюбі з відповідачем.

Враховуючи викладене, суд вважає, що сім`я сторін розпалася, примирення на теперішній час неможливе, а тому шлюб підлягає розірванню.

Питання щодо розподілу судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно із якими судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

Відтак з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача сплачений останнім судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-83, 141, 200, 265 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб укладений між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 , який зареєстрований у Світловодському міськрайонному відділі державної реєстрації цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, актовий запис №35.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , сплачений судовий збір у розмірі 1073 гривень 60 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 27.07.2026 року.

Суддя Маханьков О.В.