Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №376/1769/26 — Сквирський районний суд Київської області

Суд: Сквирський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 27 липня 2026 р.

Справа: №376/1769/26

Суддя: Ловінська С. С.

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/1769/26

Провадження № 3/376/487/2026

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 року Суддя Сквирського районного суду Київської області Ловінська С.С., розглянувши матеріали, які надійшли від Батальйону 2 ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 від 06.04.2021,

за ст. 124 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 685244 від 06.06.2026, 06.06.2026 о 08 год. 55 хв. на польовій дорозі між селами Оріховець та С.Чеп водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 210994, державний номерний знак НОМЕР_2 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, під час зустрічного роз`їзду не дотримався безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху та здійснив зіткнення з Т.З. самохідним обприскувачем, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків, чим порушив п.п. 1.5, 2.3б. ПДР.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що під час керування транспортним засобом ВАЗ 210994, державний номерний знак НОМЕР_2 , дотримувався вимог Правил дорожнього руху України, був уважним. Зазначив, що, побачивши електроопору, максимально змістився ліворуч по ходу свого руху. Разом з тим штанга самохідного обприскувача перебувала на смузі зустрічного руху. Також вказав, що ширина польової дороги становить близько 3 метрів, вздовж дороги викопаний рів, тоді як ширина його автомобіля складає 1,65 метра, і прийняти ще більш ліву сторону дороги, щоб проїхала електроопора, він не міг, оскільки його автомобіль би перевернувся. Натомісць водій самохідного обприскувача під керуванням водія ОСОБА_2 їхав по полю, і більша частина опори знаходилась на дорозі, перешкоджаючи руху всіх автомобілів. Також просив долучити до матеріалів справи Постанову Сквирського районного суду за № 376/1770/26, згідно якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні цього ДТП. У зв`язку з чим вважає, що дорожньо-транспортна пригода сталася не з його вини.

Статтею 7 КУпАП визначено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).

Обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні закріплений в ст.280 КУпАП.

За приписами ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису та інше.

Дослідивши письмові докази та вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку.

Так, ст.124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Отже, умовами настання адміністративної відповідальності за вказаною статтею є: 1) наявність порушень учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, 2) наявність пошкоджень транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, 3) наявність причинного зв`язку між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.

Відсутність хоча б однієї з вищевказаних умов не утворює складу адмінправопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Крім того, враховуючи, що норма ст.124 КУпАП є бланкетною, тобто такою, що не встановлює певних правил поведінки, а передбачає існування інших норм, розміщених в інших нормативних актах, у яких сформульовані конкретні правила поведінки, при розгляді справи про адміністративні правопорушення за ст.124 КУпАП, суд зобов`язаний ретельно з`ясовувати і зазначати у своєму рішенні, у чому саме полягає порушення, норми яких правил, інструкцій, інших нормативних актів не додержано водієм, чи є причинний зв`язок між цими порушеннями та передбаченими законом суспільно небезпечними наслідками.

В Україні діють правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306 (далі ПДР), які відповідно до Закону України Про дорожній рух встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Із наявних у справі доказів вбачається, що дорожньо-транспортна пригода сталася за обставин, які не свідчать про порушення ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України. Натомість зі схеми місця ДТП, пояснень учасників пригоди та інших матеріалів справи вбачається, що самохідний обприскувач під керуванням ОСОБА_2 здійснював рух таким чином, що його конструктивний елемент — штанга обприскувача — перебувала на смузі зустрічного руху, чим створювала перешкоду та небезпеку для інших учасників дорожнього руху.

При цьому матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 не дотримався безпечного інтервалу або допустив інші порушення Правил дорожнього руху, які перебували б у причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.

За таких обставин суд приходить до висновку, що дорожньо-транспортна пригода перебуває у причинному зв`язку з діями водія самохідного обприскувача ОСОБА_2 , вина якого у порушенні Правил дорожнього руху України встановлена постановою Сквирського районного суду Київської області у справі № 376/1770/26 від 08.07.2026 року, копію якої було долучено до матеріалів справи та досліджено в судовому засіданні.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП та ст. 62 Конституції України суд зазначає, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення та не може розглядатися як імперативний факт доведеності її вини. Відомості, викладені у протоколі, підлягають перевірці та оцінці у сукупності з іншими доказами, наявними у справі.

З огляду на стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований, зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom, рішення від 18.01.1978, п. 161), висновок про винуватість особи має ґрунтуватися на достатньо переконливих, чітких та узгоджених між собою доказах. Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» (Korobov v. Ukraine, заява № 39598/03, рішення від 21.07.2011).

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності події або складу адміністративного правопорушення.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, вислухавши пояснення особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б беззаперечно підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Таким чином, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33–35, 124, 221, 268, 284, 294 КУпАП, суддя, ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її постановлення.

Суддя С. С. Ловінська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua