Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №357/12890/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/12890/26

3/357/4028/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.07.2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Оксана Вознюк розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працює молодшим спеціалістом ветеринарної медицини ТОВ «АНТОНІВСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РКНОПП: НОМЕР_1 ,

за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,

У С Т А Н О В И Л А:

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 28.06.2026 надійшли адміністративні матеріали за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2 розглядаються протягом трьох діб.

Громадянин ОСОБА_1 з`явився до суду. В судовому засіданні встановлено особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснено права та обов`язки.

Дослідивши адміністративний матеріал, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя встановила наступне.

Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частиною 3 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», передбачено, що діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається з дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення, 10.07.2026 року громадянин ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно співмешканки громадянки ОСОБА_2 , а саме словесно ображав та переслідував, такі дії останнього викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість та завдали шкоди психологічному здоров`ю постраждалої особи (протокол серії ВАД №974844 від 13.04.2026).

До матеріалів справи долучено заяву та пояснення потерпілої ОСОБА_2 від 10.07.2026, в яких зазначено, що 10.07.2027 близько 09 год 00 хв вона вийшла з будинку по АДРЕСА_3 , на вулиці зустріла колишнього співмешканця ОСОБА_1 , котрий телефонував та просив про зустріч, просив вибачення щодо колишніх образ, але отримав відмову, через що почав хапати за руки, погрожувати соціальними службами. Вкотре почувши відмову, переслідував по дорозі додому, після виклику поліції покинув місце перебування та пішов в невідомому напрямку.

Також до матеріалів справи долучено форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 10.07.2026, згідно з якою відносно ОСОБА_1 визначено середній рівень небезпеки.

Згідно рапорту помічника чергового Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області Барімської Є.О. 10.07.2026 о 09 год 16 хв надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що заявницю ОСОБА_2 переслідує колишній чоловік після закінчення заборонного припису. По прибуттю працівників поліції на місце події було виявлено заявницю ОСОБА_2 , яка повідомила, що її колишній співмешканець переслідував її та наполегливо просив відновити стосунки, однак вона відмовилася, після чого зателефонувала на спецлінію 102. У ході перевірки було встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відсутній спільний побут, вони спільно не проживають, а громадянин ОСОБА_1 на місці події був відсутній. У зв`язку з цим факт домашнього насильства не підтвердився.

До матеріалів справи долучено диск з відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, в яких зафіксовані обставини аналогічні тим, що викладені в рапорті ОСОБА_3 .

Із рапорту працівника поліції та відеозапису з нагрудних камер вбачається, що після прибуття на місце події працівниками поліції не встановлено обставин, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства. Навпаки, за результатами виїзду поліцейські дійшли висновку про відсутність підтвердження факту домашнього насильства, а між сторонами мав місце конфлікт, пов`язаний із небажанням потерпілої відновлювати особисті стосунки.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що дійсно між ним та колишньою співмешканкою виникла сварка з приводу відновлення стосунків, натомість вона замість розмови викликала поліцію.

Об`єктивна сторона домашнього насильства як правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

З аналізу вказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного тягнуть настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи.

При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.

Водночас важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Конфлікт (лат. conflictus - зіткнення, сутичка) - зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.

Дії громадянина ОСОБА_1 кваліфіковані працівником поліції за частиною 3 статті 173-2 КУпАП, як домашнє насильство психологічного характеру вчинене повторно протягом року.

Насильство в сім`ї, у розумінні статті 173-2 КУпАП, є адміністративним правопорушенням, з матеріальним складом, оскільки він потребує наявності не тільки певного діяння, але й спричинення шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

З матеріалів, долучених до протоколу, неможливо встановити, в чому саме полягало домашнє насильство, нібито вчинене ОСОБА_1 10.07.2026, оскільки наявні в справі докази свідчать лише про виникнення між колишніми співмешканцями конфлікту через небажання потерпілої відновлювати стосунки. Сам по собі факт наполегливого прохання про зустріч, вибачення чи відновлення стосунків, за відсутності належних і допустимих доказів умисного психологічного впливу, який спричинив або міг спричинити шкоду психічному здоров`ю потерпілої, не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП. Крім того, рапорт працівника поліції та відеозапис із нагрудних камер підтверджують, що під час перевірки повідомлення факт домашнього насильства свого підтвердження не знайшов.

Наявність сварок і непорозумінь між особами на особистому ґрунті свідчить про існування між ними неузгодженості життєвих позицій в певних аспектах ставлення до життя, однак не підтверджує факту вчинення саме домашнього насильства чи потенційного конфлікту.

Разом з тим, обставини домашнього насильства, описані у протоколі, не дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, оскільки в матеріалах справи, зокрема письмові пояснення не дають судді підстав для висновку про наявність в діях ОСОБА_1 ознак вчинення домашнього насильства стосовно колишньої співмешканки.

У відповідності до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням викладеного, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 слід закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.

Керуючись статтями 173-2, 221, 283-285, 294, 247 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

СуддяОксана ВОЗНЮК