Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №279/3885/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/3885/26

Номер рядка звіту 39

Провадження № 2/279/2656/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2026 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого-судді Невмержицької О.А., з секретарем Гонцовською Л.В., розглянувши в приміщенні суду в м.Коростені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення іпотеки за договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення іпотеки за договором, зазначивши, що 05.04.2021 року між ним та ОСОБА_2 , відповідачем у справі був укладений договір позики, відповідно до якого він надав ОСОБА_2 позику у розмірі 238560 грн. 00 коп., що на момент укладення договору становить еквівалент 8520 доларам США 00 центам, строком до 05.04.2022 року. У відповідності до п. З договору сторонами було погоджено графік погашення позики. 05.04.2021 року на забезпечення вимоги, що випливає з договору позики від 05.04.2021 р., між ними був укладений договір іпотеки із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя. Не зважаючи на це ОСОБА_2 порушив взяті на себе зобов`язання по поверненню позики у строки встановлені п. 3 Договору. Прострочена заборгованість складає 8520 доларів США 00 центів, що станом на день подання позову становить 384678 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 5.5.1. Договору іпотеки, у випадку невиконання Іпотеко давцем письмової вимоги Іпотекодержателя про усунення порушених зобов`язань за цим та/або договором позики у встановлений Іпотекодержателем строк такі вимоги Іпотекодержателя задовольняються за рахунок предмета іпотеки, Це застереження згідно Закону України “Про іпотеку" вважається договором про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Пунктом 5.4. Договору іпотеки передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється: за рішенням суду; у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса;

згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя. При цьому витрати Іпотекодержателя, пов`язані з пред`явленням вимоги за основним зобов`язанням та зверненням стягнення на предмет іпотеки, також забезпечуються цією іпотекою, тобто ці витрати беруть на себе Іпотекодавець та вони підлягають відшкодуванню Іпотекодержателя) в повному обсязі.

Пунктом 5.5.3. договору іпотеки передбачено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Початкова ціна продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів встановлюється за рішенням суду або за згодою між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем, а якщо така згода не досягнута — спеціалізованою організацією, що проводить прилюдні торги на підставі оцінки предмета іпотеки. При цьому початкова ціна не може бути нижчою за 90 відсотків вартості предмета іпотеки, визначеної шляхом його оцінки.

Просить звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 05 квітня 2021 року посвідченим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу, Сєтак В. Я., зареєстрованого в реєстрі за № 3197, у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 , перед ОСОБА_1 , за договором позики від 05.04.2021 року, шляхом реалізація предмета, (житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та; земельної ділянка площею 0,1 (нуль цілих одна десята) га., розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Кадастровий номер земельної ділянки: 1810700000:01:041:0271) на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового.

Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач про розгляд справи повідомлявся за останнім відомим місцем проживання та шляхом розміщення оголошення на сайті судової влади, відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встанолено, що 05.04.2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики, відповідно до якого ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 позику у розмірі 238560 грн. 00 коп., що на момент укладення договору становить еквівалент 8520 доларам США 00 центам, строком до 05.04.2022 року.

У відповідності до п. З договору сторонами було погоджено графік погашення позики.

Факт отримання ОСОБА_2 позики в розмірі 8520,00 доларів США стверджується його підписом у договорі позики.

05.04.2021 року на забезпечення вимоги, що випливає з договору позики від 05.04.2021 р., між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя.

У пункті 1.3 Договору іпотеки сторони оцінили вартість предмета іпотеки у розмірі 238560,00 грн.

Відповідно до п. 5.5.1. Договору іпотеки, у випадку невиконання Іпотекодавцем письмової вимоги Іпотекодержателя про усунення порушених зобов`язань за цим та/або договором позики у встановлений Іпотекодержателем строк такі вимоги Іпотекодержателя задовольняються за рахунок предмета іпотеки, Це застереження згідно Закону України “Про іпотеку" вважається договором про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Пунктом 5.4. Договору іпотеки передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється: за рішенням суду; у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса;

згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя. При цьому витрати Іпотекодержателя, пов`язані з пред`явленням вимоги за основним зобов`язанням та зверненням стягнення на предмет іпотеки, також забезпечуються цією іпотекою, тобто ці витрати беруть на себе Іпотекодавець та вони підлягають відшкодуванню Іпотекодержателя) в повному обсязі.

Пунктом 5.5.3. договору іпотеки передбачено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Початкова ціна продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів встановлюється за рішенням суду або за згодою між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем, а якщо така згода не досягнута — спеціалізованою організацією, що проводить прилюдні торги на підставі оцінки предмета іпотеки. При цьому початкова ціна не може бути нижчою за 90 відсотків вартості предмета іпотеки, визначеної шляхом його оцінки.

Пункт 5.6 договору передбачає право вибору способу задоволення вимог Іпотекодержателя та вибір способу здоволення таких вимог належить Іптекодержателю.

Відповідно до п.10 Договору іпотеки, за порушення строків повернення позики (її частини) визначених графіком повернення позики (її частини) та її. 9 Договору, Позичальник зобов`язаний сплатити на користь Позикодавця штраф у розмірі 10% від простроченої суми.

Відповідно до п. 11 за порушення строків повернення позики (її частини) більш ніж на 30 календарних днів, визначених графіком повернення позики (її частини) за п. Договору, Позичальник зобов`язаний сплатити на користь Позикодавця штраф у розмірі 100% від простроченої суми.

Згідно з висновком про вартість майна, виданим суб`єктом оціночної діяльності від 10.06.2026, вартість житлового будинку та земельної лділянки становить 355480,00 грн. (а.с.12).

Позичальник не повернув ОСОБА_1 суму основного боргу у строки, встановлені договором позики від 05.04.2021 року.

Відповідно до частин першої, другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі статтею 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

У частинах першій, третій статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом статей 550, 551 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Неустойка за своєю правовою природою має акцесорний характер і, будучи цивільно-правовою санкцією, у всіх випадках є елементом самого забезпеченого зобов`язання.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частинами першою, третьою статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору (частина перша статті 35 Закону України "Про іпотеку").

Згідно з частиною п`ятою статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб`єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором (частина шоста статті 5 Закону України "Про іпотеку" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 582 ЦК України оцінка предмета застави здійснюється у випадках, встановлених договором або законом. Оцінка предмета застави здійснюється заставодавцем разом із заставодержателем відповідно до звичайних цін, що склалися на момент виникнення права застави, якщо інший порядок оцінки предмета застави не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 39 ЗаконуУкраїни "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки.

У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронного аукціону ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

За таких обставин, суд на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності приходить до переконання, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 05 квітня 2021 року посвідченим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу, Сєтак В. Я., зареєстрованого в реєстрі за № 3197, у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 , перед ОСОБА_1 , за договором позики від 05.04.2021 року, шляхом реалізація предмета, (житлового будиноку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та; земельної ділянка площею 0,1 (нуль цілих одна десята) га., розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки: 1810700000:01:041:0271) на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача, на підставі ст. 141 ЦПК України

На підставі викладеного, керуючись ст.263-268 ЦПК України, ст.ст. 625,1047,1049 ЦК України, Законом України "Про іпокеку",

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 05 квітня 2021 року посвідченим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу, Сєтак В. Я., зареєстрованого в реєстрі за № 3197, у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 , за договором позики від 05 квітня 2021 року, шляхом реалізації предмета іпотеки - житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянка площею 0,1 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки: 1810700000:01:041:0271 на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3555 (три тисячі п`ятсот п`ятдесят п`ять) грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Сторони:

Позивач – ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації/проживання: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , адреса місця реєстрації/проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: Невмержицька О.А.