Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №166/1089/26 — Ратнівський районний суд Волинської області

справа № 166/1089/26

провадження № 3/166/385/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

28 липня 2026 року с-ще Ратне

Суддя Ратнівського районного суду Волинської області Свистун О.М., розглянувши матеріали справи, скеровані п`ятою прикордонною заставою першої прикордонної комендатури ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого,

за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП,

встановив :

Згідно з протоколом про адміністратвине правопорушення серії ЗхРУ № 004675Е ОСОБА_1 21 травня 2026 року близько 16 год 40 хв у закритому ППр "Доманове", що на території Ратнівської ОТГ Ковельського району Волинської області здійснив спробу незаконного перетину державного кордону України з території Республіки Білоруь на територію України, шляхом уникнення прикордонного контролю та в подальшому вдавшись до втечі, чим порушив вимоги ст. ст. 9, 12 Закону України "Про державний кордон України" від 04.11.1991, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, у доданій до матерілів справи заяві просив справу розглянути без його участі.

Захисник Петряєв В.В. скерував до суду пояснення, у яких зазначив, що надані посадовою особою докази не можуть уважатись такими, що беззаперечно доводять вчинення ОСОБА_1 умисних дій, спрямованих на спробу перетину державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску. Так, ОСОБА_1 після повномасштабного вторгнення військ рф на територію України перебував на окупованій на території, де його затримали військовослужбовці країни агресора та утримували в полоні. У подальшому ОСОБА_1 за допомогою волонтерів переправлено до пункту пропуску Мокрани – Доманове. Стверджує, що психічний стан ОСОБА_1 під час перетину кордону не давав можливості усвідомлювати ситуацію, що склалася, розуміти значення своїх дій. Після перетину кордону ОСОБА_1 відразу було доставлено до психіатричної лікарні. Будь-якого умислу на незаконний перетин кордону у ОСОБА_1 не було, він лише хотів опинитися на підконтрольній території України з метою уникнення подальших тортур. Просить закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідальність за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП настає у разі перетинання або спроби перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади (формальний склад).

Суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, є фізична осудна особа, яка вчинила одне з діянь, визначених серед ознак об`єктивної сторони даного правопорушення.

Суб`єктивна сторона характеризується наявністю прямого умислу.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується те, що він, перебуваючи у закритому пункті пропуску "Доманове", здійснив спробу незаконного перетину державного кордону України шляхом уникнення прикордонного контролю, вдавшись до втечі.

Водночас, зазначені у протоколі обставини не знайшли свого належного підтвердження під час судового розгляду.

Так, захисником ОСОБА_2 долучено витяг зі списку громадян України, які поверталися на територію України через закритий пункт пропуску "Мокрани" (рб) – "Доманове" (Україна), відповідно до якого ОСОБА_1 був включений до переліку осіб, щодо яких здійснювалося організоване повернення на територію України.

Наведений доказ свідчить про те, що ОСОБА_1 прибув до пункту пропуску в межах процедури організованого повернення громадян України, а не з метою незаконного перетину державного кордону поза встановленим порядком.

Під час судового розгляду також установлено, що після прибуття до пункту пропуску ОСОБА_1 , побачивши військовослужбовців ДПС України у військовій формі, злякався та вдався до втечі. Водначас, захисником долучено виписку із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 4313, відповідно до якої 22 травня 2026 року, тобто наступного дня після зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, ОСОБА_1 було доставлено до Волинської обласної психіатричної лікарні м. Луцька, де він проходив лікування до 28 травня 2026 року. У ході лікування рішенням лікарської консультативної комісії йому встановлено діагноз: "Гостра параноїдна реакція, стан компенсації F23.0". Крім того, захисником долучено витяг з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань № 12026230000000549 від 06.06.2026, відповідно до якого відкрито кримінальне провадження за фактом перебування ОСОБА_1 у полоні та застосування до нього фізичного та психологічного насильства військовослужбовцями зс рф. Вказані обставини щодо застосування до ОСОБА_1 тортур та психічного стану останнього відображені також у довідці щодо опитування громадянина України, складеної помічником коменданта прикордонної комендатури з адміністративно-юрисдикційної діяльності – начальника групи ( з м.д. н.п. Ветли) ОСОБА_3 .

Проаналізувавши досліжжені докази в сукупності, суд доходить висновку, що сам по собі факт втечі від працівників Державної прикордонної служби України не є беззаперечним доказом того, що дії ОСОБА_1 були спрямовані саме на незаконний перетин державного кордону шляхом уникнення прикордонного контролю.

Натомість установлені судом обставини свідчасть про те, що ОСОБА_1 прибув до пункту пропуску для проходження встановлених процедур повернення на територію України, а його подальша поведінка об`єктивно могла бути обумовлена гострою психотравматичною реакцією після пережитого полону та тортур, що підтверджується його негайною госпіталізацією до психіатричного закладу.

Жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували зазначені обставини та підтверджували наявність у ОСОБА_1 умислу на незаконний перетин державного кордону України шляхом уникнення прикордонного контролю, матеріали справи не містять.

Згідно із ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Суд не уповноважений перекладати цей обов`язок на себе.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оцінюючи всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, не доведено наявність у діях ОСОБА_1 усіх обов`язкових елементів складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, зокрема не доведено суб`єктивної сторони правопорушення у вигляді умислу на незаконний перетин державного кордону України.

За таких обставин провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 247 п. 1, 283, 284 КУпАП,

ухвалив:

Провадження у справі про притягненння ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ратнівський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Ратнівського

районного суду О.М. Свистун