Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №159/1909/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/1909/26

Провадження № 2/159/1711/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року Ковельський міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Грідяєвої М.В.

при секретарі Шокот С.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ковель порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Ковельводоканал» Ковельської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за централізоване водопостачання та водовідведення,

В С Т А Н О В И В :

КП «Ковельводоканал» Ковельської міської ради, в інтересах якого дії адвокат Клімук Н.А., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за централізоване водопостачання та водовідведення вказуючи на те, що ОСОБА_1 користується послугами УВКГ «Ковельводоканал» з централізованого водопостачання та водовідведення з 01.06.2022 року за адресою: АДРЕСА_1 . Посилається на ст.ст.5, 7, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.526, 610, 611, 612, 901, 903, ЦК України. Станом на 01.11.2025 року за надані послуги утворилась заборгованість в розмірі 11882 грн. 33 коп. Відповідач взяті на себе зобов`язання зі сплати за спожити комунальні послуги належним чином не виконав, в зв`язку з чим за період з 01.06.2022 року по 01.11.2025 року утворилась заборгованість в розмірі 14532 грн. 96 коп., яка складається з: 11882 грн. 33 коп. заборгованість за послуги, 559 грн. 03 коп. пеня, 1419 грн. 79 коп. інфляційні збитки, 459 грн. 09 коп. 3 % річних. Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь КП «Ковельводоканал» Ковельської міської ради заборгованість за централізоване водопостачання та водовідведення в розмірі 11882 грн. 33 коп., 559 грн. 03 коп. пеню, 1419 грн. 79 коп. інфляційні збитки, 459 грн. 09 коп. 3 % річних та судовий збір в розмірі 3328 грн.,розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, при неявці відповідача не заперечує проти заочного рішення.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд ухвалив слухати справу заочно.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає позов КП «Ковельводоканал» Ковельської міської радидо ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за централізоване водопостачання та водовідведенняобґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі самостійно обирають модель договірних відносин у багатоквартирному будинку на послуги з постачання теплової енергії. У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг. У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з:- плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;- плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Відповідно до ст.ст.526, 610 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, згідно з умовами договору. При неналежному виконанні зобов`язань, вони припиняються внаслідок розірвання договору, сплачується неустойка, відшкодовуються збитки/

Відповідно до ст.ст.7, 8, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Виконавець зобов`язаний забезпечення своєчасність надання, безперервності і відповідної якості комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону. Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» споживачі питної води зобов`язані: своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання.

Згідно індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та додаткових угод до нього, він є публічним договором, який розміщений на офіційному веб-сайті підприємства.

Згідно довідки ВОМІРМП УДМС України у Волинській області, ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, позивачем КП «Ковельводоканал» Ковельської міської ради, як постачальником надається відповідачу, як споживачу, на підставі публічного договору приєднання комунальні послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно розрахункового листа та особового рахунку, за адресою: АДРЕСА_1 нараховано плата за комунальні послуги: водопостачання, полив та абонентська плата та за період з червня 2022 року по листопад 2025 року утворилась заборгованість в розмірі 11882 грн. 33 коп.

Таким чином судом встановлено, позивач надавав відповідачу комунальні послуги по централізованому водопостачанню та водовідведенню, відповідач, як побутовий споживач повиннен оплачувати за надані послуги в розмірі встановлених тарифів, оплату своєчасно та в повному обсязі не вносив, в зв`язку з чим, утворилася заборгованість в розмірі 11882 грн. 33 коп., яка підлягає стягненню з відповідача.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, інфляційних витрат та 3 % річних також підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (п. 1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають свої особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3% річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК України і ст. 230 ГК України.

Отже, за змістом наведеної норми закону, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Нарахування, передбачені ст.625 ЦК України, не є штрафними санкціями відповідальності відповідача, а становлять особливий компенсаційний вид відповідальності, що відрізняється від штрафної, яка полягає, наприклад, у стягненні пені чи штрафу.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.04.2020р. (справа №910/4590/19), зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (п. 43 мотивувальної частини постанови).

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

ЦК визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Частиною п`ятою статті 4 ЦК України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.

Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003р. затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом України і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

При розрахунку інфляційних втрат у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003р. та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007р. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.

Вказана правова позиція відображена і в постанові Верховного Суду від 26.06.2020р. у справі №905/21/19.

Таким чином законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три відсотки річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов`язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

У розумінні наведеного позивач, як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання. Аналогічний правовий висновок, викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23 жовтня 2018 року по справі №913/70/18.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за централізоване водопостачання та водовідведення в розмірі 11882 грн. 33 коп., 559 грн. 03 коп. пеню, 1419 грн. 79 коп. інфляційні збитки, 459 грн. 09 коп. 3 % річних (розрахунок судом перевірений).

Відповідно до ст.141 ЦПК України, в зв`язку з задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3328 грн.

Керуючись 8, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року №2189, Законом України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002 року №2918, Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" ст.ст.12, 89, 141, 263, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов Комунального підприємства «Ковельводоканал» Ковельської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за централізоване водопостачання та водовідведення – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Ковельводоканал» Ковельської міської ради 11882 грн. 33 коп., 559 грн. 03 коп. пеню, 1419 грн. 79 коп. інфляційні збитки, 459 грн. 09 коп. 3 % річних.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Ковельводоканал» Ковельської міської ради судовий збір в розмірі 3328 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Ковельського міськрайонного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя:М. В. ГРІДЯЄВА