Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №204/13290/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7379/26 Справа № 204/13290/25 Суддя у 1-й інстанції - Самсонова В.В. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:

судді-доповідача Никифоряка Л.П.,

суддів Гапонова А.В., Халаджи О.В.,

Учасники справи:

позивач Акціонерне товариство «Акцент-Банк»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у місті Дніпрі справу, що виникла з цивільних правовідносин, в якій подана апеляційна скарга Акціонерним товариством «Акцент-Банк» на рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 19 лютого 2026року, головуючий у суді першої інстанції Самсонова В.В.

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2025року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі – АТ «Акцент-Банк», А-Банк, Банк) подало в суд позов проти ОСОБА_1 з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 22 689,43грн.

Існування таких вимог позивач обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 14 березня 2024року приєдналась до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку, а також підписала заяву щодо встановлення кредитного ліміту, на підставі якої їй відкрито поточний рахунок, встановлено на нього відповідний кредитний ліміт та видано платіжну картку як засіб доступу до рахунку. Відповідачці надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та Правилами, які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.

Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі та надав відповідачці кредит (встановив кредитний ліміт) відповідно до умов договору.

Відповідачка в свою чергу не надавала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами відповідно до умов договору, внаслідок чого станом на 11 грудня 2025року утворилася заборгованість у розмірі 22 689,43грн, яка складається з: 11 893,39грн — заборгованість за кредитом; 9 696,04грн — заборгованість по відсоткам; 1 100,00грн — пеня; 0,00грн — штраф.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Чечелівського районного суду міста Дніпра від 19 лютого 2026року позов Банку задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №Б/Н від 14 березня 2024року у розмірі 11893,00грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В іншій частині позову відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що належними та допустимими доказами підтверджено укладення між сторонами кредитного договору, користування відповідачкою наданими Банком кредитними коштами та порушення нею зобов`язань з повернення отриманих та використаних нею кредитних коштів, у зв`язку з чим виникла відповідна заборгованість за кредитом, яка в добровільному порядку не повернута, а тому підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Одночасно суд виснував, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки заборгованості по відсоткам та заборгованості за пенею задоволенню не підлягають, оскільки в підписаній сторонами анкеті-заяві відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді процентів, неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання, а надані Банком витяг з Тарифів та витяг з Умов не можуть розцінюватись як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладення з відповідачкою кредитного договору. Крім того, кредитний договір укладено в період дії в Україні воєнного стану, а тому на правовідносини між сторонами поширюється дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, згідно з яким, зокрема, у період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання) грошового зобов`язання за кредитними договорами.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

11 травня 2026року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» подало безпосередньо до суду апеляційної інстанції за допомогою системи “Електронний суд” апеляційну скаргу на рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 19 лютого 2026року.

В апеляційній скарзі Банк висловив вимогу про скасування рішення в частині вимог в задоволенні яких відмовлено та просив про задоволення позову в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводились до того, що судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права, при відмові у стягненні заборгованості по відсоткам не враховано, що до матеріалів справи додано Тарифи з сайту Банку, Паспорт споживчого кредиту за програмою “Кредитна картка” та підписана відповідачкою за допомогою електронного підпису заява щодо встановлення кредитного ліміту, в якій чітко визначені всі умови кредитування, строки та процентна ставка.

Наполягав, що відповідач в анкеті-заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку підтвердив під підпис факт ознайомлення з Умовами і Правилами надання банківських послуг та зобов`язався в подальшому регулярно ознайомлюватись зі змінами до них, викладеними на сайті Банку, позичальник отримав кредитну картку та скористався кредитними коштами, тобто погодився з умовами, що діяли на момент зняття коштів, та повинен сплачувати проценти.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідачка своїм правом, передбаченим статтею 360 ЦПК України, не скористалась та відзиву на апеляційну скаргу не подавала.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

14 травня 2026року ухвалою судді Дніпровського апеляційного суду було витребувано з Чечелівського районного суду міста Дніпра цивільну справу №204/13290/25; та 18 травня 2026року справа надійшла на адресу апеляційного суду.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21 травня 2026року відкрито апеляційне провадження у справі.

08 червня 2026року ухвалою Дніпровського апеляційного суду справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно пункту 1 частини першої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що про призначення справи до розгляду та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, довідками про доставку електронного листа та отримання документів в Електронному суді.

Сторони у справі у встановлений законом строк не звернулися до суду з заявою із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Фактичні обставини встановлені в ході судового розгляду, які підтверджені належними та допустимими доказами

ОСОБА_1 14 березня 2024року звернулась до АТ «Акцент-Банк» з метою отримання банківських послуг та підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» /а.с. 13/.

У вказаній анкеті-заяві ОСОБА_1 підтвердила, що дана анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», що розміщені за посиланням https://a-bank.com.ua, між нею та АТ «А-Банк» становлять Договір про надання банківських послуг.

В анкеті-заяві ОСОБА_1 також підтвердила, що правочини можуть вчинятись нею з використанням електронного підпису та засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватись нею для вчинення правочинів та платіжних операцій. Визнала, що простий або удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом документів на паперових носіях.

Крім того, 14 березня 2024року ОСОБА_1 підписала Заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту з карткою/рахунком, в якій просила відкрити їй поточний рахунок та встановити кредитний ліміт з сумою від 1000,00грн до 200000,00грн, з пільговим періодом користування лімітом до 62 днів за ставкою 0,000001% та у разі виходу з пільгового періоду з процентною ставкою 3,4% на місяць, строком кредитування 240 місяців /а.с. 14/. Вказана заява складена в електронній формі та підписана ОСОБА_1 електронним підписом.

Паспорт споживчого кредиту “Кредитна картка “Вигода” містить аналогічні умови тим, які викладені в заяві про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту з карткою/рахунком від 14 березня 2024року, та також підписаний електронним підписом відповідачки /зворотній бік а.с.17-18/.

14 березня 2024року встановлено кредитний ліміт 1 000,00грн, який в подальшому збільшувався до 51 000,00грн та 28 серпня 2024року зменшено до 12 000,00грн, що підтверджується довідкою за лімітами /а.с. 26/.

Надана суду виписка по картці за період з 14 березня 2024року по 11 грудня 2025року свідчить про те, що відповідачка активно користувалась кредитною карткою Банку та кредитними коштами, оплачувала товари, поповнювала мобільний телефон, здійснювала зняття готівки в банкоматі тощо, також наявні операції по списанню відсотків за використання кредитного ліміту, що свідчить про існування договірних зобов`язань перед АТ «Акцент-Банк» /а.с. 19/.

Відповідачкою було порушено вимоги укладеного сторонами договору, а саме прострочено повернення кредиту і сплати процентів, внаслідок чого Банком було здійснено розрахунок заборгованості, згідно з яким станом на 11 грудня 2025року заборгованість відповідачки становить 22 689,43грн, яка складається з: 11 893,39грн — заборгованість за кредитом; 9 696,04грн — заборгованість по відсоткам; 1 100,00грн — заборгованість за пенею /а.с. 10-12/.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, дослідив доводи апеляційної скарги та з`ясував межі, в яких повинна здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції надважливого значення надав тій обставині, що відповідачка, яка допустила порушення зобов`язань з повернення кредитних коштів, має повернути отримані та використані кредитні кошти, які підлягають стягненню на користь позивача, а щодо вимог про стягнення заборгованості по відсоткам та пені суд вважав такі вимоги недоведені та умови про їх нарахування не є узгодженими з позичальником.

Дослідивши наявні в цивільній справі документальні докази апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, так як висновки суду першої інстанції, викладені у рішенні суду, не повністю відповідають обставинам справи.

Мотиви та норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася /частина друга статті 639 ЦК України/.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним /стаття 1055 ЦК України/.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України “Про електронну комерцію”.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України “Про електронну комерцію” електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Для вирішення спору в даній справі обов`язковим є з`ясування обставин щодо виникнення зобов`язання боржника сплатити певну суму отриманих в кредит коштів, процентів та пені на користь іншої сторони у строк та в порядку відповідно до цивільно-правового договору.

У справі встановлено, що для підписання Заяви про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту з карткою/рахунком та Паспорту споживчого кредиту “Кредитна картка “Вигода” ОСОБА_1 було використано електронний підпис відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір.

Заява про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту з карткою/рахунком та Паспорт споживчого кредиту “Кредитна картка “Вигода” містять електронний підпис відповідачки ОСОБА_1 та дату їх підписання, в них зазначено межі суми кредитного ліміту, строк кредитування (строк дії кредитного договору), мету отримання кредиту, термін пільгового періоду користування кредитом, розмір процентної ставки у пільговий період, розмір базової процентної ставки, порядок повернення кредиту, штрафів за несвоєчасне погашення кредиту.

Тож, належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідачки.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) /стаття 610 ЦК України/.

Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Підписанням анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» від 14 березня 2024року, Заяви про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту з карткою/рахунком від 14 березня 2024року та Паспорту споживчого кредиту “Кредитна картка “Вигода” без будь-яких застережень відповідачка підтвердила, що вона обізнана та погодилась з усіма умовами такого договору. Та обставина, що відповідачка тривалий час вносила плату відповідно до умов зазначеної вище угоди, вказує на вільне волевиявлення позичальниці в момент укладення правочину, повну обізнаність та погодження з умовами кредитування.

Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність виконання кредитодавцем своїх зобов`язань щодо встановлення відповідачці кредитного ліміту та надання можливості розпоряджатись кредитними коштами, у зв`язку з чим місцевий суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення в примусовому порядку з позичальниці суми заборгованості за тілом кредиту.

Водночас, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Банку в частині стягнення з відповідачки заборгованості по відсоткам у розмірі 9 696,04грн та безпідставно зазначив, що надані докази не підтверджують узгодження між позивачем та Банком умов про сплату процентів за користування кредитом.

Як вже було зазначено вище, у заяві про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту з карткою/рахунком від 14 березня 2024року та Паспорті споживчого кредиту “Кредитна картка “Вигода”, які підписані відповідачкою, наявні умови про пільгову процентну ставку - 0,000001% (пільговий період користування лімітом за цією ставкою до 62 днів) та про стандартну процентну ставку у разі виходу з пільгового періоду - 3,4% на місяць (40,8% річних).

Підпис відповідачки свідчить про її ознайомлення з усіма умовами угоди, загальними умовами кредитування, досягнення згоди з усіх істотних умов договору, в тому числі і погодження розміру процентів і порядку їх нарахування.

Зміст зобов`язання в наведених анкеті-заяві, заяві про відкриття рахунку та паспорті споживчого кредиту викладено досить зрозуміло, оскільки їх системний аналіз в сукупності з наданим Банком розрахунком, банківською випискою та довідками за картами і лімітами дає підстави для висновку про те, що справжня воля сторін договору зводилась до отримання коштів, які позичальник зобов`язаний повернути, із сплатою процентів за кредитним договором в розмірі та умовах погоджених сторонами.

На викладене вище місцевий суд уваги не звернув, у повному обсязі фактичні обставини не встановив, тому рішення суду в частині відмови у стягненні заборгованості по відсоткам підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог Банку в цій частині та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по відсоткам у розмірі 9696,04грн.

Щодо стягнення з відповідачки заборгованості за пенею суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

З положень статті 546 ЦК України слідує, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.\

Банк просив стягнути з відповідачки пеню, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не виконує належним чином зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за договором від 14 березня 2024року.

Так, відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи Цивільного кодексу України (постанови від 22 червня 2021року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022року у справі № 477/874/19 (пункт 69)).

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022року строком на 30 діб.

В подальшому, відповідними указами Президента України строк дії воєнного стану в України неодноразово продовжувався та режим воєнного стану в Україні діє до теперішнього часу.

Оскільки, як слідує з матеріалів справи і встановлено судом, пеня за кредитним договором нарахована під час дії воєнного стану, відтак відповідачка звільняється від обов`язку її сплати на користь кредитодавця АТ «Акцент-Банк».

Позивачем не було враховано вищевказаних перехідних положень Цивільного кодексу України та здійснено нарахування відповідачці пені, а тому правильними є висновки суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за пенею у розмірі 1 100,00грн не підлягають задоволенню.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції не в повному обсязі виконав вимоги закону про обґрунтованість та законність рішення суду, не повно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, наданим доказам дав неповну оцінку.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункти 1, 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України).

Встановивши наведені фактичні обставини у цій справі, від яких залежить правильне вирішення спору, застосовуючи положення вищенаведених норм права апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, скасувати рішення суду в частині відмови у стягненні заборгованості по відсоткам з ухваленням нового про задоволення позовних вимог в цій частині, а також скасувати рішення суду в частині розподілу судових витрат.

В решті рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, які в цій справі складаються із судового збору, апеляційний суд виходить з наступного.

За положеннями частин першої та тринадцятої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Приймаючи до уваги висновок суду про часткове задоволення позовних вимог, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, що складаються із судового збору за подачу позову у розмірі 2 304,96грн (21589,43 / 22689,43 х 2422,40 = 2304,96).

Крім того, приймаючи до уваги висновок суду про часткове задоволення апеляційної скарги, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, що складаються із судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 3 457,44 (21589,43 / 22689,43 х 3633,60 = 3457,44).

Отже, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції у розмірі 2304,96грн + 3457,44грн = 5762,40грн.

Керуючись статтями 259, 268, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Задовольнити частково апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк».

Рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 19 лютого 2026року в частині відмови у стягненні з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованості по відсоткам та щодо розподілу судових витрат по сплаті судового збору — скасувати та ухвалити нове судове рішення в цій частині.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість по відсоткам у розмірі 9 696,04грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 762,40грн.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частиною третьою статті 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 28 липня 2026року.

Судді: