Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №191/2748/25 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 27 липня 2026 р.

Справа: №191/2748/25

Суддя: Гапонов А. В.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5908/26 Справа № 191/2748/25 Суддя у 1-й інстанції - Форощук О. В. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.

суддів Никифоряка Л.П., Халаджи О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

- за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Красюк Іван Васильович,

на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської областівід 26 лютого 2026 року, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

03.06.2025 року позивач звернувся до суду з позовом, обгрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 24 червня 2020 року між АТ «ОТП Банк» і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №2031361593, за умовами якого відповідачу надано кредит в розмірі 67908,00 грн. на строк 60 місяців шляхом видачі суми кредиту у вигляді готівкових коштів через касу банку. Процентна ставка становить 40,00 %, тип процентної ставки – фіксована.

Відповідач належним чином умови кредитного договору не виконує, у зв`язку з чим за період з 25 червня 2020 року до 16 грудня 2022 року виникла заборгованість в розмірі 75406,66 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 59241,03 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 16165,63 грн.

16 грудня 2022 року між АТ «ОТП Банк» і ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір факторингу №16/12/2022, відповідно до якого АТ "ОТП Банк" відступило на користь ТОВ «Діджи Фінанс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за кредитним договором №2031361593 від 24 червня 2020 року.

03 січня 2023 року між ТОВ «Діджи Фінанс» і позивачем ТОВ «ФК «Укрфінстанларт» було укладено договір факторингу №560/ФК-23, відповідно до якого ТОВ "Діджи Фінанс" відступило на користь ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за кредитним договором №2031361593 від 24 червня 2020 року.

Позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача, зазначену в кредитному договорі, направлено повідомлення про відступлення права вимоги від АТ «ОТП БАНК» до ТОВ «Діджи Фінанс», а також від ТОВ «Діджи Фінанс» до ТОВ «ФК «Укрфінстанларт», зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості по Кредитному договору. Незважаючи на це, позичальник не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені Кредитним договором.

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №2031361593 від 24 червня 2020 року в розмірі 75406,66 грн., а також стягнути понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської областівід 26 лютого 2026 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» (код ЄДРПОУ: 41153878, адреса: 07406, Київська область, м.Бровари, вул.Симона Петлюри, б.21/1, р/р: НОМЕР_2 в АТ «Сенс Банк», МФО: 300346) заборгованість за кредитним договором №2031361593 від 24 червня 2020 року за період з 25 червня 2020 року до 16 грудня 2022 року в розмірі 75406 (сімдесят п`ять тисяч чотириста шість) грн. 66 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 59241 (п`ятдесят дев`ять тисяч двісті чорок одна) грн. 03 коп., заборгованості за відсотками в розмірі 16165 (шістнадцять тисяч сто шістдесят п`ять) грн. 63 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» (код ЄДРПОУ: 41153878, адреса: 07406, Київська область, м.Бровари, вул.Симона Петлюри, б.21/1, р/р: НОМЕР_2 в АТ «Сенс Банк», МФО: 300346) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

25.03.2026 року від ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Красюк Іван Васильович надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської областівід 26 лютого 2026 року та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що загальний трирічний строк позовної давності для звернення до суду розпочався 05.11.2021 року — в день, коли первісний кредитор (АТ «ОТП БАНК») звернувся до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, чим засвідчив, що дізнався про порушення свого права. Отже, строк позовної давності сплив 05.11.2024 року, тоді як новий кредитор звернувся з позовом лише 03.06.2025 року.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в обгрунтування якого зазначено, що рішення суду про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, пов`язане лише з процедурними порушеннями нотаріуса. Це не встановлює відсутність заборгованості як такої та не спростовує існування кредитного зобов`язання.

Також, зазначає, що кінцевий строк повернення кредиту за договором — 24 червня 2025 року. Позов був зареєстрований судом першої інстанції 03.06.2025 року, тобто до настання терміну остаточного розрахунку.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, ціна позову складає 75 406,66 гривень, що менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено.

24 червня 2020 року між АТ «ОТП Банк» і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №2031361593, за умовами якого відповідачу надано кредит в розмірі 67908,00 грн. на строк 60 місяців шляхом видачі суми кредиту у вигляді готівкових коштів через касу банку. Процентна ставка становить 40,00 %, тип процентної ставки – фіксована.

Відповідач належним чином умови кредитного договору не виконує, у зв`язку з чим за період з 25 червня 2020 року до 16 грудня 2022 року виникла заборгованість в розмірі 75406,66 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 59241,03 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 16165,63 грн.

16 грудня 2022 року між АТ «ОТП Банк» і ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір факторингу №16/12/2022, відповідно до якого АТ "ОТП Банк" відступило на користь ТОВ «Діджи Фінанс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за кредитним договором №2031361593 від 24 червня 2020 року.

03 січня 2023 року між ТОВ «Діджи Фінанс» і позивачем ТОВ «ФК «Укрфінстанларт» було укладено договір факторингу №560/ФК-23, відповідно до якого ТОВ "Діджи Фінанс" відступило на користь ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за кредитним договором №2031361593 від 24 червня 2020 року.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором ґрунтуються на законі та умовах договору, а тому підлягають задоволенню.

Посилання представника відповідача на те, що позивачем пропущений строк позовної давності суд вважає необгрунтованими.

Так, розділ 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України був доповнений п.12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Карантин діяв на території України з 11 березня 2020 року до 30 червня 2023 року на підставі відповідних постанов Кабінету Міністрів України.

17 березня 2022 року набув чинності Закон України від 15 березня 2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», відповідно до якого розділ 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України був доповнений п.19, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» перебіг позовної давності, визначеного цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Таким чином, позовна давність за вказаними позовними вимогами, заявленими позивачем 03 червня 2025 року, не спливла.

З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду.

Згідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доводи апеляційної скарги спростовуються наступним.

24.06.2020 року між ОСОБА_1 та АТ «ОТП БАНК» був укладений Кредитний договір №2031361593, за умовами якого Банк надає, а Позичальник отримує кредит у розмірі 67 908,00 гривень на споживчі цілі, який було підписано власноручно відповідачкою.

Крім того, на підставі Договору факторингу № 560/ФК-23 від 03 січня 2023 року, ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» набуло право вимоги, в тому числі і за Кредитним договором № 2031361593 від 24.06.2020 року, укладеного між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну та спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦКУ).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Отже, відповідно до умов Кредитного договору № 2031361593 від 24 червня 2020 р. строк дії даного договору до 24 червня 2025 року (день остаточного повернення кредиту).

Станом на 24.06.2025 року ОСОБА_1 не повернула суму коштів, які вона отримала за кредитним договором, а також проценти за користування кредитними коштами та комісію за обслуговування кредиту, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість, яку необхідно стягнути на користь позивача.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно з усталеною практикоюЄвропейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.

Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.

Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд повно і всебічно перевіривши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову у відповідності з нормами матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Красюк Іван Васильовичзалишити без задоволення.

Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської областівід 26 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua