Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №592/2953/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №592/2953/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Зорік М. В.

Номер провадження 33/816/1384/26 Суддя-доповідач Янголь Є. В.

Категорія 483 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Янголь Є.В., за участю захисника Пєхтєрєва Д.В. та представника митного органу Нестерова Д.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Пєхтєрєва Дмитра Васильовича на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.06.2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення

Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.06.2026 року, ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів, які є безпосереднім предметом порушення митних правил, а саме 69 285 грн 24 коп., з конфіскацією цих товарів, за те, що він вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості товару, чим порушив митні правила, передбачені ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

Судом першої інстанції встановлено, що 06.04.2023 о 14 год 51 хв фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 для здійснення митного оформлення товару «Пиломатеріали обрізні соснові, розпиляні уздовж, не стругані, не шліфовані, не мають торцевих з`єднань: пиломатеріали обрізні розмірами (мм) 47-74x150- 200x6000 - 31,08 м3» загальною вартістю фактурною 4316,08 EUR (що становило 172 708,80 грн. за курсом НБУ в день подачі декларації) в митному режимі експорт до відділу митного оформлення №2 митного поста "Дружба" Сумської митниці було подано митну декларацію від 06.04.2023 №23UA805170000774U0.

До митного оформлення ФОП ОСОБА_1 подав сертифікат про походження лісоматеріалів CM №924495 від 24.03.2023, та товарно-транспортні накладні серії ЮСБ200106 від 03.03.2023, ЮСБ250030 від 28.02.2023, ЮСБ250057 від 03.03.2023, ЮСБ200090 від 24.02.2023, ЧНБ№663372 від 20.10.2022.

Згідно з «Товаро-транспортною накладною «ЛІС» ЧНБ№663372 від 20.10.2022 ПП «ВУДПАРК» придбало круглі лісоматеріали з сосни в кількості 26,1 м3 у ДП «Корюківське лісове господарство».

Також, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до митного оформлення була подана накладна №06.01 від 06.01.2023, відповідно до якої він придбав у ПП «ВУДПАРК» товар «круглі лісоматеріали сосна - 6 м» в кількості 26,1 м3.

Сумською митницею 10.09.2025 направлено запит до ПП «ВУДПАРК» з метою підтвердження чи спростування факту продажу товару «круглі лісоматеріали сосна - 6 м» ФОП ОСОБА_1 Проте ПП «ВУДПАРК» відповідь не надало.

29.10.2025 року Сумською митницею направлено запит до Чернігівської митниці з метою здійснення виїзду її працівниками за адресою ПП "ВУДПАРК" та опитування посадових осіб даного підприємства щодо здійснення/нездійснення продажу товару «круглі лісоматеріали сосна - 6 м» по накладній № 06.01 від 06.01.2023.

14.11.2025 року Сумською митницею отримано лист від 14.11.2025 №7.11-3/20-01/7/4248 Чернігівської митниці, до якого долучено копію листа ПП "ВУДПАРК", згідно з яким ПП "ВУДПАРК" не здійснювало продаж лісоматеріалів ФОП ОСОБА_1 в 2022 - 2023 роках.

Отже, ОСОБА_1 з метою одержання незаконним шляхом сертифікату про походження лісоматеріалів СМ №924495 від 24.03.2023 використав накладну № 06.01 від 06.01.2023 (яка містить неправдиві відомості) в якості підтвердження того, що він придбав лісоматеріали у ПП «ВУДПАРК» в кількості 26,1 м3, яке в свою чергу придбало в такій самій кількості лісоматеріали у ДП «Корюківське лісове господарство».

Враховуючи те, що відповідно до митної декларації від 06.04.2023 №23UA805170000774U0 було експортовано товар в кількості 31,08 м3 вартістю 4316,08 EUR, який було виготовлено з лісоматеріалів в кількості 65,06 м3 (згідно з сертифікатом про походження лісоматеріалів CM № 924495 від 24.03.2023), то з лісоматеріалів кількістю 26,1 м3 (відповідно до накладної № 06.01 від 06.01.2023) було виготовлено товарів в кількісті 12,4683 м3 вартістю 69 285 грн 24 коп. Зазначене узгоджується з «Науково-методичними рекомендаціями з нормування витрат сировини у виробництві пиломатеріалів та заготовок», схвалених науково- технічною радою НДІ лісівництва та декоративного садівництва (протокол від 20.10.2016 р. № 3) та науково-технічною радою Державного агентства лісових ресурсів України (протокол від 20 грудня 2017 р. № 5).

Таким чином, ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення те, що він вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товарів «Пиломатеріали обрізні соснові, розпиляні уздовж, не стругані, не шліфовані, не мають торцевих з`єднань: пиломатеріали обрізні розмірами (мм) 47-74x150-200x6000» в кількості 12,4683 м3, вартістю 69 285 грн. 24 коп. з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для їх переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості товару.

Короткий зміст доводів апеляційної скарги

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, захисник Пєхтєрєв Д.В. звернувся з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційною скаргою в якій просив постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.06.2026 року скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування поважності причин пропуску звернення з апеляційною скаргою, захисник посилається на те, що під час проголошення постанови не він, не ОСОБА_1 присутні не були. Копія постанови була отримана захисником лише 08.07.2026 року через підсистему «Електронний суд». Зважаючи на це, він не мав об`єктивної можливості ознайомитися з її змістом та оскаржити її й вважає вказані обставини поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що протокол про порушення митних правил складений стосовно іншої особи, оскільки у ньому вказана дата народження й ідентифікаційні дані паспорту, які не належать ОСОБА_1 .

Стверджує, що в матеріалах справи відсутні докази про направлення ОСОБА_1 протоколу про порушення митних правил, оскільки у долученому до матеріалів справи фіскальному чеку вказано анкетні дані іншої особи. Також, звертає увагу, що протокол не містить додатків, тобто Сумська митниця не долучила до протоколу докази на підставі яких він був складений.

Вказує, що лист від ПП «ВУДПАРК» не підписаний електронним підписом, у зв`язку з чим не відповідає вимогам електронного документу та є неналежним та недопустимим доказом вини. Зазначає, що оригінал цього листа не було надано. До того ж у листі вказано що повідомляє митницю ПП «ВУДАПРК», тобто підприємство з іншої назвою.

Вказує, що сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів серії СМ №924495 від 24.03.2023 року, який був наданий ОСОБА_1 . Сумській митниці, є чинним та рішення про його скасування відсутні.

Зазначає, що зі змісту протоколу про порушення митних правил, не вбачається, що повідомлення ОСОБА_1 недостовірних даних, зазначених у митній декларації, призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, тому правопорушення у якому обвинувачується ОСОБА_1 має ознаки формального правопорушення.

Позиція учасників судового провадження

У судовому засіданні захисник Пєхтєрєв Д.В. скаргу підтримав із мотивів, зазначених у ній.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 про розгляд скарги був повідомлений належним чином, в судове засідання не з`явився, що не перешкоджає розгляду скарги. Захисник не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги за відсутності ОСОБА_1 .

Представник митного органу Нестеров Д.О. заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження постанови

Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд дійшов наступних висновків.

Відповідно ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено, а згідно ч. 2 ст. 294 цього Кодексу постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення; апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Процесуальні строки це встановлені законом проміжки часу, у межах яких учасники провадження в справі про адміністративні правопорушення зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії; будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Правило дотримання встановленого процесуальною нормою КУпАП строку на звернення до суду з апеляційною скаргою має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб справи про адміністративні правопорушення в апеляційній інстанції розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. Це правило надає заінтересованій особі, яка має право на звернення до суду з апеляційною скаргою на постанову судді суду першої інстанції, більш ніж достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати таку скаргу або не подавати, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція апеляційного суду не здійснюється.

Під поважними причинами пропущення процесуального строку необхідне розуміти неможливість особи подати клопотання (заяву, скаргу) у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були, чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка повинна була звернутись до суду, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції у визначений законом строк.

З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи та оголошення оскаржуваної постанови були здійснені за відсутності як ОСОБА_1 так і його захисника. Копію постанови захисник отримав 08.07.2026 року через підсистему «Електронний суд», що підтверджується карткою руху документу, яка додана захисником до апеляційної скарги та міститься на а.с. 79. Апеляційна скарга була подана захисником того ж дня.

Таким чином, матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта, щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. За таких обставин строк на апеляційне оскарження судового рішення підлягає поновленню, оскільки пропущений з поважних (об`єктивних) причин, що не залежали від волі особи.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

За змістом статей 245 КУпАП та 486 МК України завданням у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Статтею 489 МК України установлено, що при розгляді справи про порушення митних правил необхідно з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Перевіряючи законність оскаржуваного судового рішення в межах поданої захисником апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що розглядаючи вказану справу, суддя суду першої інстанції не дотримався вимог вищезазначеного закону та дійшов неправильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.

Твердження захисника про те, що протокол про порушення митних правил складений стосовно іншої особи, апеляційний суд відхиляє.

Дійсно, відповідно до наданих захисником даних про номер паспорту та дату народження ОСОБА_1 , зазначені в протоколі дані є помилковими, однак вони не є істотними й не можуть вважатися такими, що належать іншій особі.

Довід апелянта про те, що в матеріалах справи відсутні докази про направлення ОСОБА_1 протоколу про порушення митних правил, оскільки у фіскальному чеку вказано анкетні дані іншої є безпідставним.

Як вбачається з протоколу про порушення митних правил від 19.01.2026 року, він був складений за відсутності ОСОБА_1 (а.с.8). Зважаючи на це, з метою інформування Сумською митницею 20.01.2026 року ОСОБА_1 було направлено повідомлення разом зі складеним стосовно нього протоколом. Факт відправлення та отримання вказаного пакету документів ОСОБА_1 підтверджується витягом з офіційного сайту Укрпошти, відповідно до якого відправлення було прийнято на відправку 20.01.2026 року, а отримане одержувачем 30.01.2026 року (а.с.15).

Зважаючи на зазначене вище, матеріали справи містять докази щодо направлення ОСОБА_1 та отримання ним складеного стосовно нього протоколу, а фіскальний чек АТ «Укрпошта» від 20.01.2026 року, на який посилається захисник, сам по собі є лише документом про фінансову операцію, яка підтверджує сплату коштів за доставку відправлення (а.с.13).

Щодо того, що Сумська митниця не долучила до протоколу докази на підставі яких він був складений, як додатки, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 7 ст. 494 МК України протокол про порушення митних правил складається у двох примірниках, один з яких вручається під розписку особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

Згідно з положеннями ч. 9 цієї ж статті, якщо при складенні протоколу особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не була присутня, до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою митного органу, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого один примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою (місце проживання або фактичного перебування).

З аналізу наведених вище норм вбачається, що в митного органу відсутній обов`язок щодо копіювання та надсилання зібраних матеріалів, які стали підставою для складання протоколу про порушення митних правил, особі стосовно якої він складений.

До того ж, протокол про порушення митних правил №0004/UA805000/2026 складений відносно ОСОБА_1 не містить відомостей щодо наявності у протоколу додатків (а.с.12)

Думка захисника про те, що у випадку якщо повідомлення недостовірних даних, зазначених у митній декларації, не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, правопорушення має ознаки формального правопорушення є безпідставною.

Відповідно до ч. 1 ст. 483 МК України передбачає адміністративну відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

За вчинення зазначених вище правопорушень передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, або з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю.

Вказана норма взагалі не має у своєму змісті такого наслідку подання недостовірних даних як звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру. Зазначене охоплюється змістом ст. 485 МК України, яка не ставиться у провину ОСОБА_1 .

В той же час, довід апелянта про те, що лист від ПП «ВУДПАРК» є неналежним та недопустимим доказом є слушним.

Відповідно до ч.1 ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта, висновком правовласника про наявність або відсутність порушення прав інтелектуальної власності; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами, транспортними засобами комерційного призначення - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів.

Відповідно до статті 5 зазначеного Закону, електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» поширюються на відносини, що виникли в даній справі про порушення митних правил, оскільки безпосередньо пов`язані зі створенням, відправлення, передавання, використання електронних документів.

Положеннями ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» обов`язковий реквізит електронного документа – обов`язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили, а автор електронного документа – це фізична або юридична особа, яка створила електронний документ.

Відтак, юридичну силу мають виключно ті електронні документи, які містять обов`язкові реквізити електронного документа у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України " Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Як вбачається з матеріалів справи, лист від ПП "ВУДПАРК", який був надісланий Чернігівській митниці на їхній запит в електронній формі не має обов`язкового реквізиту електронного документу, зокрема електронного підпису, або підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Крім того, оригінал зазначеного документу також не був долучений митним органом до протоколу про порушення митних правил.

Тож, лист від ПП "ВУДПАРК", отриманий засобом електронного зв’язку, що не містять обов`язкових реквізитів, зокрема електронного підпису автора, не може вважатися належним доказом у справі.

Крім того, як правильно зазначив захисник, сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів серії СМ №924495 від 24.03.2023 року, який був наданий ОСОБА_1 . Сумській митниці є чинним, відомості щодо визнання його недійсним в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи все викладене вище, апеляційний суд приходить до висновку, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів, які б давали можливість беззаперечно стверджувати про факт вчинення ОСОБА_1 порушення митних правил передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинив порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, а висновки суду першої інстанції в цій частині не відповідають обставинам справи та є помилковими.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції, якою ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю, у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 294 КУпАП України,

п о с т а н о в и в:

Поновити захиснику Пєхтєрєву Дмитру Васильовичу строк на апеляційне оскарження постанови Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.06.2026 року.

Апеляційну скаргу захисника Пєхтєрєва Дмитра Васильовича – задовольнити.

Постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.06.2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України – скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є.В. Янголь