Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №522/19929/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/2766/26

Справа № 522/19929/25

Головуючий у першій інстанції Косіцина В. В.

Доповідач Лозко Ю. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних

справах:

головуючого - Лозко Ю.П.,

суддів: Карташова О.Ю., Назарової М.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

апеляційну скаргу Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області

на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2025 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення нарахованої пенсії

встановив:

02 вересня 2025 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з вказаним вище позовом у якому просили стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на їх користь недоотриману суму пенсії, яка набута в порядку спадкування за законом після смерті їх батька ОСОБА_3 у розмірі по 40470,21 грн.

Позов обґрунтовано тим, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 січня 2022 року у справі №420/25598/21 зобов`язано ГУПФУ в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 .

Згідно розрахунку сума невиплаченої пенсії складає 80940,42 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, позивачі є спадкоємцями до усього його майна, частки яких є рівними.

Позивачі зверталися до відповідача з вимогою виплатити зазначену суму грошових коштів, однак отримали відмову.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2025 року позов задоволено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом 1/2 частку суми недоотриманої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсії, яка нарахована на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 січня 2022 року у справі №420/25598/21 у розмірі по

40470, 21 грн.

В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

За доводами апеляційної скарги позивачі хоча і успадкували майно від

ОСОБА_3 , проте не право на недоотриману пенсію.

Позивачі не надали до суду відповідних доказів, з яких би вбачалось, що вони набули право на недоотриману пенсію ОСОБА_3 по вказаній вище справі.

Відповідно до статті 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини не входять права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.

На вказану апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат

Дзісь А.Р., подав відзив, у якому посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2025 року залишити без змін.

Згідно із ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними є справи у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Положеннями п.1 ч.1 ст.176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів — сумою, яка стягується.

Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24 липня 2026 року, розгляд цієї справи призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, з огляду на те, що позовні вимоги мають виключно майновий характер, та справа є малозначною в силу вимог закону, оскільки ціна позову (80940,42 грн) не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (90840 грн).

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю — доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 367 ЦПК України колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає, з огляду на таке.

Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 січня 2022 року у справі №420/25598/21 позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії – задоволено частково, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_3 , викладеної у листі від 05 листопада 2021 року №20786-20109/КО-02/8-1500/21, в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01 квітня 2019 року на підставі довідки державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» №33/36-3702 від 31 серпня 2021 року, виданої станом на березень 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військові її служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_3 перерахунок та виплату пенсії з 01 квітня 2019 на підставі довідки державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» №33/36-3702 від 31 серпня 2021, виданої станом на березень 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09 квтіня 1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням виплачених сум.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 – помер. Після його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є дітьми померлопого ОСОБА_3 .

Згідно копії довідки, виданої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу – Мельник К.В. від 05 травня 2025 року №103/02-14, із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулися ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які є його спадкоємцями за законом.

Згідно розрахунку від 24 травня 2022 року розмір нарахованої, але не виплаченої пенсії складає 80940,42 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивачі із заявою про виплату недоодержаної пенсії до ГУ ПФУ в Одеській області у встановлений законом строк не зверталися, а нарахована за життя спадкодавця, але невиплачена пенсія може бути об`єктом спадкових правовідносин, врахувавши той факт, що позивачі є спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_3 , а сума пенсії, яка не була одержана за життя пенсіонера підтверджується належними та допустимими доказами.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Статтею 41 Конституції України гарантовано право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частини першої статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Статтею 52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Положення частини третьої статті 52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та статті 1227 ЦК України узгоджуються із положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення", де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (частина перша статті 1216 ЦК України).

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з пунктом четвертим частини першої статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.

Відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліменти, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Таким чином, аналіз статей 1218, 1219, 1227 ЦК України свідчить, що законодавець не забороняє спадкування права на отримання нарахованої, але не одержаної пенсії (доплат до пенсії).

Такі висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі N 286/3516/16-ц (провадження N 14-95цс19).

Суд першої інстанції, з висновками якого погоджується колегія суддів, встановивши, що за життя ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведено перерахунок та виплату пенсії з 01 квітня 2019 року на загальну суму у розмірі

80940,42 грн, проте за життя ОСОБА_3 не отримав зазначені грошові кошти, а позивачі є його спадкоємцями за законом та у встановленому законом порядку прийняли спадщину на все його майно, до складу якого входять суми грошових коштів у виді недотриманої пенсії у зв`язку зі смертю спадкодавця, дійшов обґрунтованого висновку, що позивачі, як спадкоємці, набули право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька на недоотриману останнім за життя суму 80940,42 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду по суті вирішення спору.

Судом правильно застосовано норми матеріального права, дотримано норми процесуального права, зроблено обґрунтовані висновки на підставі належним чином оцінених доказів, наданих сторонами.

Ураховуючи зазначене, доводи апеляційної скарги проте, що за життя ОСОБА_3 було здійснено перерахунок пенсії за рішенням суду, а тому відповідно до статті 1219 ЦК України грошові кошти не можуть бути визнані такими, що входять в спадкову масу, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до вимог статей 1218, 1219, 1227 ЦК України законодавець не забороняє спадкування права на отримання нарахованої, але не одержаної пенсії.

Прийнявши спадщину в установленому законом порядку, спадкоємці набули право на все майно, яке належало спадкодавцеві на час смерті, в тому числі і на нараховану, але не отриману ним пенсію, а тому відповідно до статті 1227 ЦК України вона має право на її отримання.

Європейський суд з прав людини зауважив, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (пункт 26 рішення від 08 листопада 2005 року у справі "Кечко проти України", заява N 63134/00).

Доводи скаржника щодо неправильного застосування судом норм матеріального права, колегія суддів відхиляє, оскільки повно та всебічно встановивши дійсний характер спірних правовідносин, суд дійшов вірного висновку про задоволення позову з вказаних вище підстав.

Інші доводи апеляційної скарги за своїм змістом та суттю є обґрунтуванням позовних вимог, і зводяться до суб`єктивного тлумачення скаржником норм права та незгоди з висновками суду стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки суду.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає вірними та обґрунтованими висновки суду з якими не погоджується скаржник.

Доказів, які б спростували правильні висновки суду, скаржником не надано.

Порушень судом норм процесуального права колегією суддів не встановлено.

Отже доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення суду, з мотивів наведених у апеляційній скарзі.

У відповідності ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін, оскільки доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий Ю.П. Лозко

Судді: О.Ю. Карташов

М.В. Назарова