Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №950/1917/26 — Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/1917/26

Номер провадження 3/950/825/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 року м.Лебедин

Суддя Лебединського районного суду Сумської області Бакланов Р. В.,

розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції ГУНП у Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 779797 від 26 червня 2026 року, ОСОБА_1 ставиться у вину те, що вона нібито ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання своєї неповнолітньої доньки, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Обвинувачення мотивоване тим, що 19 червня 2026 року близько 15 год. 00 хв. у м. Лебедин неповнолітня, керуючи велосипедом, нібито порушила Правила дорожнього руху та допустила зіткнення з автомобілем Volkswagen, у зв`язку з чим дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що провадження підлягає закриттю з таких підстав.

За змістом ч. 1 ст. 184 КУпАП адміністративна відповідальність настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Отже, для висновку про наявність складу цього правопорушення необхідно встановити конкретний обов`язок, від виконання якого особа ухилилася, об`єктивні прояви такого ухилення, її вину, а також зв`язок між неналежним виконанням батьківських обов`язків і обставинами, покладеними в основу обвинувачення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення. Згідно зі ст. 252 КУпАП докази підлягають оцінці за внутрішнім переконанням на підставі їх всебічного, повного й об`єктивного дослідження, а відповідно до ст. 280 КУпАП суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна конкретна особа у його вчиненні.

Надані матеріали не містять належних, допустимих і достатніх доказів того, що неповнолітня порушила конкретну вимогу Правил дорожнього руху та що саме її дії перебували у причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою. До справи не долучено схеми місця події із зафіксованими координатами та напрямками руху учасників, результатів огляду місця події й транспортних засобів, даних про дорожню обстановку, об`єктивної фіксації моменту зіткнення або висновку спеціаліста, які б дозволяли відтворити механізм пригоди. Письмові пояснення учасників не усувають цих прогалин і самі по собі не підтверджують усіх елементів приписаного неповнолітній порушення.

Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, яким сформульовано обвинувачення, однак викладені в ньому твердження не можуть замінювати доказів. При цьому в протоколі не конкретизовано, який саме передбачений законом батьківський обов`язок не виконала ОСОБА_1 , у чому полягало її свідоме ухилення, протягом якого часу воно тривало та яким чином це спричинило подію 19 червня 2026 року.

Сам по собі факт дорожньо-транспортної пригоди за участю дитини, навіть у разі його підтвердження, не свідчить автоматично про ухилення матері від виконання обов`язків щодо виховання дитини. У матеріалах справи відсутня сукупність фактичних даних, яка б доводила як вчинення неповнолітньою діяння з об`єктивними ознаками адміністративного правопорушення, так і наявність у діях ОСОБА_1 усіх елементів складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд не вправі самостійно усувати недоліки складеного протоколу, відшукувати докази на підтвердження обвинувачення або розширювати його фактичні межі.

За таких обставин поза розумним сумнівом не доведено наявності у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення. Частиною першою ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Судовий збір зі ОСОБА_1 не стягується, оскільки відповідно до ст. 40-1 КУпАП він сплачується особою лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст. 7, 9, 40-1, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області.

Суддя: Роман БАКЛАНОВ