Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №205/9135/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/9135/26

Номер провадження3/205/2397/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року місто Дніпро

Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Шиян В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП №1 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянки України, пенсіонерки, зареєстрованої та проживаючої за адресою АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.ч.1,2 ст. 173-2 КУпАП,-

ВСТАНОВИЛА:

13 липня 2026 року о 13 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинила щодо своєї невістки ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, яке виразилося у висловлюванні на її адресу нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психологічному здоров`ю.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Крім того, 13 липня 2026 року о 13 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинила щодо свого онука ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство психологічного характеру, яке виразилося у висловлюванні на його адресу нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода його психологічному здоров`ю.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративних правопорушень не визнала. Пояснила, що під час конфлікту дійсно висловлювалася нецензурною лайкою, однак вважає, що така манера спілкування є звичною для всіх членів родини, оскільки вони також висловлюються на її адресу нецензурною лайкою та постійно конфліктують між собою. Зазначила, що потерпіла та інші члени сім`ї також ображали її, а конфлікти між ними мають взаємний характер.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердила обставини, викладені в протоколах про адміністративні правопорушення. Пояснила, що після смерті її чоловіка між нею та свекрухою систематично виникають конфлікти, під час яких остання висловлюється на її адресу та на адресу дітей нецензурною лайкою, ображає їх і висловлює погрози. Зазначила, що така поведінка негативно впливає на психологічний стан її та дітей, викликає у них душевні переживання, почуття страху та емоційне напруження.

Свідок ОСОБА_4 , який є сином потерпілої ОСОБА_2 та онуком ОСОБА_1 , у судовому засіданні пояснив, що бабуся постійно провокує конфлікти, висловлюється на адресу його матері, а також на його адресу та адресу брата нецензурною лайкою, ображає їх і висловлює прокльони. Зазначив, що така поведінка триває тривалий час та є систематичною.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за умисне вчинення діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, зокрема образ, погроз або переслідування, внаслідок яких була або могла бути завдана шкода фізичному чи психічному здоров`ю потерпілої особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за діяння, передбачене ч. 1 цієї статті, якщо воно вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнім насильством є діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру, що вчиняються, зокрема, між особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, незалежно від того, чи проживає особа, яка вчинила домашнє насильство, разом із постраждалою особою.

Відповідно до ст. 280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у встановленому законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення серії ВБА № 166592 та № 166591 від 14.07.2026; рапортом ЄО № 22162 від 14.07.2026; заявою ОСОБА_2 про вчинення щодо неї домашнього насильства, її письмовими поясненнями; письмовими поясненнями ОСОБА_1 ; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства; копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 ; копією термінового заборонного припису серії АА №664769 від 14.07.2026; показаннями потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_4 , наданими у судовому засіданні.

Оцінивши зазначені докази у їх сукупності відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, суд доходить висновку, що вони є належними, допустимими, достовірними та достатніми для висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Суд критично оцінює доводи ОСОБА_1 про те, що використання нецензурної лайки є звичною формою спілкування між членами сім`ї та носить взаємний характер, оскільки такі пояснення не спростовують встановлених обставин справи та не виключають складу адміністративних правопорушень. Навпаки, сама ОСОБА_1 підтвердила факт висловлювання нецензурною лайкою, а пояснення потерпілої та свідка узгоджуються між собою, є послідовними, логічними та підтверджуються письмовими матеріалами справи.

Крім того, із показань потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_4 вбачається, що конфлікти між ОСОБА_1 та членами її сім`ї мають систематичний характер, а висловлювання нецензурної лайки, образ, погроз та прокльонів негативно впливають на психологічний стан потерпілих, викликають у них почуття страху, емоційне напруження та душевні переживання.

Суд також враховує, що під час судового засідання ОСОБА_1 продовжувала висловлюватися на адресу членів своєї сім`ї образливими словами та погрозами, зокрема на адресу свідка ОСОБА_4 , що свідчить про її ставлення до вчиненого та відсутність належного усвідомлення протиправності власної поведінки.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою правопорушницею, так і іншими особами.

При вирішенні питання про вид та розмір адміністративного стягнення суд відповідно до вимог ст. 33 КУпАП враховує характер вчинених адміністративних правопорушень, особу правопорушниці, ступінь її вини, майновий стан та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обставин, що відповідно до ст.ст. 34, 35 КУпАП пом`якшують або обтяжують адміністративну відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим судом, адміністративне стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Оскільки ОСОБА_1 вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, більш серйозним є адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

З урахуванням характеру вчинених адміністративних правопорушень, особи правопорушниці, ступеня її вини, відсутності обставин, що пом`якшують або обтяжують адміністративну відповідальність, а також вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу, яке є необхідним і достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нею нових адміністративних правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі ст. 173-2 КУпАП, керуючись ст. ст. 8, 33,36, 40-1, 280, 282, 283 КУпАП, суд–

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне адміністративне правопорушення з числа вчинених, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, у виді штрафу в дохід держави у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

У відповідності із ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.Про сплату штрафу правопорушник зобов`язаний повідомити суд шляхом надання відповідних платіжних документів (квитанцій).

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра шляхом подачі апеляційної скарги про апеляційне оскарження протягом десяти днів із дня її проголошення.

Суддя: Шиян В.В.