Вирок від 26 липня 2026 р. у справі №209/4858/26 — Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Справа № 209/4858/26

Провадження № 1-кп/209/299/26

В И Р О К

Іменем України

27 липня 2026 року Дніпровський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового засідання, за відсутності учасників судового провадження, кримінальне провадження кримінальне провадження № 12026046790000086, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.07.2026 року, щодо

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Макіївка Донецької області, громадянина України, маючого вищу освіту, одруженого, працюючого, на утриманні малолітніх дітей не маючого, військовослужбовця військової служби за призивом під час мобілізації на особливий період, призваного за мобілізацією до військової частини НОМЕР_1 , сержант-командира відділення збору та обробки даних розвідки взводу управління розвідувальної роти, у військовому званні «молодший сержант», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого;

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

25.06.2026 року, приблизно о 17.30 год., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував у тамбурному приміщенні біля квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , де у тамбурне приміщення вийшов з дверей квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Через раніше виниклі неприязні відносини, між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , стався конфлікт, в ході якого у ОСОБА_3 раптово виник протиправний умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_4 будь-яких тілесних ушкоджень.

Реалізовуючи свій раптово виниклий протиправний умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 , знаходячись 25.06.2026 року приблизно о 17.30 год. у тамбурному приміщенні біля квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , наблизився до ОСОБА_4 і розташувавшись обличчям до обличчя останнього, діючи цілеспрямовано, цілковито усвідомлюючи протиправність своїх дій та розуміючи при цьому, що шляхом нанесення ударів в область голови людини можливо заподіяти їй тілесні ушкодження, передбачаючи такі наслідки та свідомо допускаючи їх настання, ОСОБА_3 схопив ОСОБА_4 лівою рукою в області шиї та кулаком правої руки наніс два удари в область голови ліворуч та штовхнув двома руками в область грудей ОСОБА_4 ..

Не зупинившись на вчиненому та продовжуючи реалізовувати свій раптово виниклий протиправний умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 , перебуваючи у вказаному місці та у зазначений час, схопив двома руками в захват ОСОБА_4 в області шиї та міцно стиснувши повалив на підлогу, таким чином ОСОБА_4 розташувався у лежачому положенні на лівому боці обличчям вгору, після чого, ОСОБА_3 одразу наніс один удар правою ногою в обличчя, один удар в область животу та знову один удар в область голови ОСОБА_4 ..

Продовжуючи реалізовувати свій раптово виниклий протиправний умисел, ОСОБА_4 прикрив обличчя правою рукою, та ОСОБА_3 наніс не менше 15 ударів лівою ногою зверху обличчя, а саме в ділянку очей, носу, шиї. Після чого ОСОБА_3 присів правим коліном на шию ОСОБА_4 , а лівим коліном в область грудей, та кулаком правої руки наніс п`ять ударів в область правої щоки ОСОБА_4 ..

В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_3 , потерпілому ОСОБА_4 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з 5-ма синцями та садном на голові, крововиливами на слизовій верхньої та нижньої губи, крововиливом в склеру лівого ока, що супроводжувалась явищами струсу головного мозку; садна на шиї, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, які мають незначні скороминущі наслідки.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 , які виразились у спричиненні умисних легких тілесних ушкоджень, кваліфікуються за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, де зазначено, що ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності, про що мається відповідна заява, а тому, відповідно до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту додані: письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , яка складена в присутності захисника адвоката ОСОБА_5 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості у вчиненні кримінального проступку за ч. 1 ст. 125 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні за його відсутності; письмова заява потерпілого ОСОБА_4 , відповідно до якої останній згоден зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, та згоден з розглядом обвинувального акту судом у спрощеному провадженні без проведення розгляду в судовому засіданні.

За результатами дослідження змісту заяви та матеріалів дізнання, у суду не виникало сумнівів в тому, що зазначена заява обвинуваченого є усвідомленою, відповідає його внутрішній волі, а його процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на нього.

Згідно з ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Встановлені в даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд вважає, що всі докази є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та їх взаємозв`язку - достатніми для прийняття рішення про визнання обвинуваченого ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме в умисному спричиненні легких тілесних ушкоджень.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 на виконання приписів ст.ст. 50, 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінального правопорушення, характер та ступінь тяжкості фактичних наслідків правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку, раніше не судимий, працюючий, на утриманні малолітніх дітей не має, військовослужбовця військової служби за призивом під час мобілізації на особливий період, призваного за мобілізацією до військової частини НОМЕР_1 , сержант-командира відділення збору та обробки даних розвідки взводу управління розвідувальної роти, у військовому званні «молодший сержант», за медичною допомогою до лікарів нарколога та психіатра не звертався, відповідно до побутової характеристики за місцем проживання скарг на нього не надходило; відповідно до службової характеристики командира військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_3 за період перебування на посаді не мав дисциплінарних стягнень, зауважень чи інших видів стягнень, характеризується позитивно, займаній посаді відповідає.

Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, а також призначення покарання нижчого, ніж передбачене санкцією статті (частини статті), завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на вид та строк покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 КК України штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті.

Обираючи вид покарання за вчинений ОСОБА_3 кримінальний проступок, суд бере до уваги те, що обвинуваченийна момент вчинення кримінального проступку є військовослужбовець військової служби за призивом під час мобілізації на особливий період, а тому за приписами ч. 3 ст. 56 та ч. 2 ст. 57 КПК України до останнього не може бути застосоване покарання у виді громадських або виправних робіт.

З урахуванням вищевикладеного,необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначити йому покарання у виді штрафу.

Саме таке покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, буде ефективним і дієвим з метою профілактики подальшої асоціальної поведінки обвинуваченого.

Підстав для призначення обвинуваченому покарання з застосуванням положень ст. 69 КК України суд не вбачає.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Керуючись ст.ст. 368, 369, 370, 371, 373, 374, 382 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок в іншій частині може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Кам`янського протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1