Вирок від 25 червня 2026 р. у справі №207/2939/26 — Південний районний суд міста Кам’янського

№ 207/2939/26

№ 1-кп/207/289/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року м.Кам`янське

Південний районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2

розглянувши у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні обвинувальний акт та додані до нього матеріали у кримінальному провадженні № 12026046780000079 від 27.05.2026 року по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Дніпродзержинська, Дніпропетровської області, громадянки України, яка має професійно-технічну освіту, розлученої, має на утримані двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої:

16.01.2023 Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 1111 КК України до позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг, строком на 10 років,

04.03.2025 Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185, із застосуванням ст.69 КК України у виді 5 років пробаційного нагляду. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків повністю приєднано невідбуту частину покарання за вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16.01.2023 та остаточно визначено покарання у виді 5 років пробаційного нагляду та позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатись діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг строком на 10 років, з покладенням обов`язків, визначених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не стала, належних висновків для себе не зробила та вчинила нове умисне кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04.03.2025 ОСОБА_3 засуджена за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 5 років пробаційного нагляду.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків повністю приєднано невідбуту частину покарання за вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16.01.2023, остаточно визначивши до відбуття покарання у виді 5 років пробаційного нагляду та позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатись діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг строком на 10 років. Вказані покарання виконувати самостійно.

На підставі п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України на ОСОБА_3 судом покладено обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи, або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04.03.2025 набрав законної сили 04.04.2025.

Відповідно до ч. 1 ст. 532, ст. 533 КПК України вирок або ухвала суду першої інстанції, ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. Вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов`язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 4 ст. 49-1 КВК України засуджені до покарання у виді пробаційного нагляду зобов`язані: виконувати визначені законом та покладені судом обов`язки, з`являтися за викликом до уповноваженого органу з питань пробації.

05.06.2025 за вхідним номером 1906 до Південного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області надійшло розпорядження від 17.04.2025 про набрання вироком законної сили з копією вироку Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04.03.2025 відносно ОСОБА_3 .

Того ж дня ОСОБА_3 поставлена на облік Південним районним відділом філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області як особа, засуджена до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 5 років з покладенням обов`язків, визначених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України.

12.06.2025 працівником Південного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_3 ознайомлено з порядком і умовами відбування покарання, а також обов`язками, покладеними на засуджену п.п. 1, 2 ч. 4 ст. 49-1 КВК України, та попереджено про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, тобто систематичне невиконання засудженим обов`язків, передбачених статтею 49-1 КВК України, або вчинення адміністративних правопорушень, зникнення з місця проживання, створення умисних перешкод для функціонування електронного засобу контролю, про що відібрано підписку.

Постановою про встановлення днів явки на реєстрацію (реєстрації) від 12.06.2025, винесеною фахівцем 2-ї категорії Південного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області та затвердженою начальником Південного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області, ОСОБА_3 встановлено дні явки: перший та четвертий понеділок кожного місяця.

Того ж дня ОСОБА_3 з вищевказаною постановою ознайомлена під особистий підпис.

ОСОБА_3 , маючи умисел на ухилення від відбування визначеного судом покарання, будучи ознайомленою з порядком та умовами відбування покарання у виді пробаційного нагляду, порушуючи порядок відбування покарання, достовірно знаючи про необхідність періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, та, будучи попередженою про кримінальну відповідальність за ч. 3 ст. 389 КК України за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, умисно, 27.10.2025, 03.11.2025, 24.11.2025, 01.12.2025, 22.12.2025, 05.01.2026, 26.01.2026, 02.02.2026, 23.02.2026, 02.03.2026, 23.03.2026, 06.04.2026 не з`явилась без поважних причин у визначені дні явки до Південного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області для реєстрації.

08.04.2026 ОСОБА_3 з`явилась до Південного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області, де відповідно до ст. 49-3 КВК України того ж дня її під особистий підпис попереджено, що у разі продовження порушення порядку та умов відбування покарання, вона може бути притягнута до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 389 КК України.

Продовжуючи ухилятись від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, ОСОБА_3 , будучи ознайомленою з порядком та умовами відбування покарання, порушуючи порядок відбування покарання у виді пробаційного нагляду, маючи умисел на ухилення від відбування визначеного судом покарання, достовірно знаючи про необхідність його відбування і будучи попередженою про кримінальну відповідальність за ч. 3 ст. 389 КК України, умисно, 01.06.2026 не з`явилась без поважних причин у визначений день до Південного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області для реєстрації.

Таким чином, ОСОБА_3 , будучи засудженою на підставі вироку Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04.03.2025, що набрав законної сили 04.04.2025, до 5 років пробаційного нагляду з покладенням обов`язків, визначених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України, зокрема, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, та ознайомленою з порядком і умовами відбування покарання, а також обов`язками, покладеними на засуджену п.п. 1, 2 ч. 4 ст. 49-1 КВК України, та попередженою про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, тобто систематичне невиконання засудженим обов`язків, передбачених статтею 49-1 КВК України, умисно, 27.10.2025, 03.11.2025, 24.11.2025, 01.12.2025, 22.12.2025, 05.01.2026, 26.01.2026, 02.02.2026, 23.02.2026, 02.03.2026, 23.03.2026, 06.04.2026 та 01.06.2026 не з`явилась без поважних причин у визначені дні явки до Південного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області для реєстрації, тобто ухилилась від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Дії обвинуваченої ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 3 ст. 389 КК України, як ухилення засудженої від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрювана беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згодна з розглядом обвинувального акта за її відсутності, у відповідності до положень ч.1ст.302 КПК України просить розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту додана письмова заява обвинуваченої ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_6 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст. 389 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження, згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч. 2 ст. 381 КПК України.

Відповідно до частини 4 ст. 107 КПК Україниу разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 3 ст. 389 КК України.

Дії обвинуваченої правильно кваліфіковано за ч. 3 ст. 389 КК України як ухилення засудженої від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої відповідно до ст.66 КК України є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.

При вирішенні питання щодо покарання ОСОБА_3 суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, що згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком; наявність обставини, що пом`якшує покарання та відсутність обставини, що його обтяжує, особу винної, яка раніше судима, за місцем проживання характеризується задовільно, скарги на неї відсутні, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, офіційно не працює, розлучена, має на утримані двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,.

При прийнятті рішення судом також враховується, що санкція ч.3 ст.389 КК України передбачає лише один вид покарання: карається обмеженням волі на строк до трьох років.

Одночасно згідно з ч.3 ст. 61 КК України обмеження волі не застосовується до жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років.

Таким чином покарання у виді обмеження волі до ОСОБА_3 неможливо застосувати, оскільки остання має малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно п. 8 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд не вправі перейти до більш м`якого виду покарання у випадках, коли санкцією закону, за яким засуджується особа, передбачено лише такі покарання, які з огляду на її вік чи стан не можуть бути до неї застосовані. В таких випадках суд, за наявності до того підстав, повинен закрити справу і звільнити особу від кримінальної відповідальності або постановити обвинувальний вирок і звільнити засудженого від покарання.

Відповідно до ч.1 ст.74 КК України звільнення засудженого від покарання може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Судом встановлено, що обвинувачена має на утриманні малолітню дитину віком сім років, а відтак відповідно до ч.3 ст. 61 КК України, їй не може бути призначено покарання у виді обмеження волі, що визначено санкцією ч.3 ст.389 КК України.

З огляду на викладене, враховуючи, що підстав для закриття кримінального провадження не має, призначити покарання згідно санкції ч.3 ст. 389 КК України обвинуваченій та застосувати більш м`яке покарання неможливо, тому суд постановляє обвинувальний вирок і звільняє ОСОБА_3 від покарання.

Оскільки відповідно до вимог ст. 71 КК України, невідбуте покарання за попереднім вироком може бути приєднано лише до покарання, призначеного за новим вироком, а даним вироком ОСОБА_3 не призначено жодного покарання, а відтак, суд вважає, що вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04.03.2025 слід виконувати самостійно.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 302, 369, 373, 374, 376, 381, 382 КПК України, , ч.3 ст.61, ч.1 ст. 74 КК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.3 ст. 389 КК України, і звільнити ОСОБА_3 від покарання.

Вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04.03.2025 виконувати самостійно.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку учасниками судового провадження, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України. Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Законної сили вирок суду набирає після закінчення строку його оскарження.

Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Копію вироку надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1