Вирок від 27 липня 2026 р. у справі №171/1998/26 — Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/1998/26

1-кп/171/873/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Апостолове кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026041410000167 від 07.06.2026 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Казанка, Казанківського району, Миколаївської області, громадянина України, маючого базову середню освіту, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, не працюючого, інваліда III групи, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому в силу ст.89 КК України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

24.04.2026 приблизно о 17:00 год. ОСОБА_4 перебував на відкритій ділянці місцевості, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , відпочивав разом з ОСОБА_6 , де побачив на дерев`яному пні мобільний телефон марки «Redmi Note 14» 128 GB чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ- НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 , яким користувався ОСОБА_6 , після чого у ОСОБА_4 , виник умисел направлений на таємне викрадення чужого майна.

З цією метою ОСОБА_4 , попередньо впевнившись, що ОСОБА_6 , не спостерігає за його діями, і він діє таємно, цього ж дня, приблизно о 17 годині 30 хвилин, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , усвідомлюючи свої протиправні дії та бажаючи їх настання, таємно, умисно, із корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу викрав мобільний телефон марки «Redmi Note 14» 128 GB чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ- НОМЕР_2 , вартістю 6240 гривень 20 копійок, який належить потерпілій ОСОБА_7 .

Після чого ОСОБА_4 , з місця вчинення злочину зник, обернувши викрадене на свою користь, чим завдав майнової шкоди потерпілій ОСОБА_7 , на загальну суму 6240 гривень 20 копійок.

ОСОБА_4 , вчинив злочин під час дії воєнного стану в Україні у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, який продовжений Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12 січня 2026 року №40/2026.затверджено Законом України від 14.01.2026 № 4757-IX.

По кримінальному провадженню №12026041410000167 від 07.06.2026 між обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 , та прокурором Криворізької східної окружної прокуратури в Дніпропетровській області ОСОБА_3 16.06.2026 року укладено угоду про визнання винуватості, яка скріплена підписами сторін.

Відповідно до п. 2 угоди ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні та зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

Згідно із п. 4 угоди сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за ч.4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі, зі звільненням ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

В зазначеній угоді передбачені та роз`яснені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, наслідки її невиконання.

Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Від потерпілої ОСОБА_7 надійшла заява про проведення судового засідання у її відсутності.

Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні також просить вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, повідомив про добровільність своєї позиції при укладенні угоди щодо визнання винуватості, пояснив, що розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачень, вид і міру покарання, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Просить затвердити угоду про визнання винуватості.

Захисник ОСОБА_5 просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Частиною 2 ст. 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

За умовами ч. 4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Судом установлено, що ОСОБА_4 цілком розуміє, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, а він має права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України; наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом; права, передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України.

Вислухавши сторони кримінального провадження, оцінюючи викладені обставини кримінального провадження у їх сукупності, суд доходить висновку про те, що укладена сторонами угода є добровільною, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Крім цього, умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального кодексу України, та інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, при цьому обвинувачений ОСОБА_4 погоджується на призначення узгодженого покарання.

Аналізуючи та оцінюючи обставини кримінального провадження та всі докази в їх сукупності, пояснення обвинуваченого, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 , слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Вид та міра покарання, на яку обвинувачений погоджується, обрана з урахуванням загальних засад призначення покарань, передбачених ст.ст. 65-67 КК України. Судом не встановлено підстав для відмови в затвердженні угоди, визначених в ч. 7 ст. 474 КПК України.

Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, є тяжким злочином.

Обставини, яка згідно зі ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому, судом не встановлені.

Обставини, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлені.

Окрім того, суд враховує, що відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні права та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобіганню вчинення нових злочинів.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про можливість затвердження укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.314, 368-370, 373, 374, 472-475 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 16 червня 2026 року між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_3 у присутності захисника ОСОБА_8 у кримінальному провадженні за №12026041410000167 від 07.06.2026 по обвинуваченню ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Речовий доказ - оптичний DVD-R диск з відеозаписом залишити в матеріалах кримінального провадження.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку вручити прокурору, захиснику, обвинуваченому, надіслати потерпілій.

Суддя ОСОБА_1