Вирок від 27 липня 2026 р. у справі №446/1621/26 — Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/1621/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.07.2026року м. Кам`янка-Бузька

Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні угоду про визнання винуватості від 16.06.2026 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реестру досудових розслідувань за № 12026141420000069 від 07.04.2026 на підставі обвинувального акту за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Ременів Кам`янка-Бузького району Львівської області, з вищою освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, на утриманні має малолітню доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , експедитор ТОВ «Горянка», РНОКПП 3479601478, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239 КК України,

ВСТАНОВИВ:

17.06.2026 до Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області з Кам`янка-Бузького відділу Жовківської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт із додатками та угодою про визнання винуватості від 16.06.2026 у кримінальному провадженні № 12026141420000069 від 07.04.2026 щодо обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 239 КК України.

Відповідно до обвинувального акту та угоди про визнання винуватості ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України, а саме у забрудненні земель відходами шкідливими для життя, здоров`я людей та довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для життя, здоров`я людей та довкілля за таких обставин.

ОСОБА_5 06.04.2026 близько 15 години 30 хвилин, перебуваючи на території домогосподарства за адресою: АДРЕСА_3 , за допомогою автомобіля марки «ГАЗ» моделі «5201»», реєстраційний номер НОМЕР_1 , використовуючи систему закачування рідин вказаного причепа, викачав та розмістив у цистерні увесь вміст відходів (стічних вод, нечистот) з вигрібної ями та вирішив реалізувати свій протиправний умисел направлений на забруднення земель відходами шкідливими для життя, здоров`я людей та довкілля. Реалізуючи свій протиправний умисел, 06.04.2026 близько 17 години 20 хвилин, ОСОБА_5 діючи умисно, тобто усвідомлюючи протиправність і суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, в порушення ст. 13 Закону України «Про управління відходами», згідно якої відходи збираються, перевозяться та обробляються залежно від їх виду, складу і властивостей у спосіб, що є безпечним для здоров`я людини та не завдає шкоди навколишньому природному середовищу, у тому числі: не становить загрози забруднення води, атмосферного повітря, грунту, для рослин і тварин, не спричиняє негативного впливу (незручностей) через шум і запах; не спричиняє негативного впливу на землі сільськогосподарського призначення, природні території та об`єкти, що підлягають особливій охороні; ст. 15 Закону України «Про управління відходами», згідно якої громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов`язані дотримуватися вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері управління відходами, запобігати забрудненню відходами навколишнього природного середовища; ст. 46 Закону України «Про охорону земель», яка зобов`язує громадян забезпечувати своєчасне вивезення відходів на спеціальні об`єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення; ч.3 ст.29 Закону України «Про систему громадського здоров`я України», яка визначає що відходи виробництва та споживання підлягають збиранню, перевезенню, зберіганню, обробленню, утилізації, видаленню, знешкодженню та захороненню, умови і способи яких повинні бути безпечними для здоров`я і життя людини згідно з вимогами державних медико-санітарних нормативів та правил, використовуючи вищевказаний автомобіль марки «ГАЗ» моделі «5201» реєстраційний номер НОМЕР_1 вивіз та злив увесь вищезазначений вміст відходів (стічних вод, нечистот) на земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 4622185200:01:006:0168, розташовану в селі Ременів Львівського району Львівської області, тим самим спричинив забруднення ґрунтів площею 0,0005 га відходами, шкідливими для життя, здоров`я людей та довкілля, а саме шкідливими речовинами (амонію, фосфатів), які містилися у злитих на грунт відходах, що створило небезпеку для життя, здоров`я людей та довкілля.

Своїми діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 239 КК України, тобто забруднення земель відходами шкідливими для життя, здоров`я людей та довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для життя, здоров`я людей та довкілля.

На стадії досудового розслідування, прокурор Кам`янка-Бузького відділу Жовківської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваний ОСОБА_5 , за участі захисника - адвоката ОСОБА_6 , 16.06.2026 уклали угоду про визнання винуватості у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026141420000069 від 07.04.2026.

За змістом угоди формулювання та обсяг обвинувачення, а також правова кваліфікація дій ОСОБА_5 із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, є тотожними формулюванню та кваліфікації, наведеним в обвинувальному акті.

Згідно вказаної угоди, обвинувачений ОСОБА_5 та прокурор Кам`янка-Бузького відділу Жовківської окружної прокуратури ОСОБА_3 дійшли згоди щодо істотних для даного кримінального провадження обставин, також при укладенні угоди враховані обставини, передбачені ст.ст. 469, 470 КПК України, а саме: підозрюванний надав максимальне сприяння у проведенні досудового розслідування, підозра оголошена у скоєнні нетяжкого злочину, враховано особу підозрюваного, наявність суспільного інтересу, що полягає в забезпеченні швидкого досудового розслідування та судового розгляду, завдана кримінальними правопорушенням майнова шкода інтересам держави повністю відшкодована під час досудового розслідуваня, відомості про вчинення підозрюванним інших кримінінальних правопорушень або його причетність до вчинення таких з іншими особами в матеріалах провадження відсутня.

За умовами угоди про визнання винуватості, підозрюваний ОСОБА_5 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість в інкримінованих йому діяннях та зобов`язався: визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі пред`явленого обвинувачення, викладеного у обвинувальному акті.

Відповідно до вимог ст. 472 КПК України сторони також узгодили покарання, яке підлягає призначенню обвинуваченому ОСОБА_5 у разі затвердження угоди.

Зокрема сторони дійшли згоди про визнання пом`якшуючими покарання обставини, передбачені ст. 66 КК України, а саме: щире каяття підозрюваного ОСОБА_5 та , добровільне відшкодування завданої шкоди; обставини, що обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України, – не встановлені, враховано особу підозрюванного.

Відповідно до вимог ст. 472 КПК України, сторони також узгодили покарання, яке підлягає призначенню обвинуваченому ОСОБА_5 у разі затвердження угоди та на яке обвинувачений надав згоду, яке запропоновано призначити суду за результатами затвердження угоди, а саме на призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 239 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Пркурору надано письмову згоду потерпілого (представника потерпілого) на укладання угоди про визнання винуватості.

Окрім зазначеного, в угоді передбачені наслідки її укладення і затвердження, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання відповідно до ст. 476 КПК України.

Відповідні пункти угоди містять підписи, зокрема обвинуваченого ОСОБА_5 , сама угода містить підписи сторін та захисника.

Прокурор подану угоду про визнання винуватості підтримав, просив суд затвердити її, вказавши про відповідність угоди вимогам чинного законодавства, добровільність її укладення, належність кримінальних правопорушень до числа тих, щодо яких законом передбачена можливість укладення угоди про визнання винуватості, а також, що існують достатні фактичні дані для визнання обвинуваченим своєї винуватості у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, які підтверджуюься сукупністю зібраних під час досудового розслідування доказів. Зазначив, що потерпілий – Жовтанецька сільська рада Львівського району Львівської області через представника надав письмову згоду на укладання угоди про визнання винуватості між підозрюваним ОСОБА_5 та прокурором.

Представник потерпілого в судовому засіданні не заперечував щодо затвердження угоди, підтвердив зарахування коштів до бюджету щодо відшкодування завданого збитку.

Обвинувачений ОСОБА_5 добровільність наміру щодо укладення угоди підтвердив та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості. Повідомив, що в повному обсязі розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням, зазначеним в угоді та обвинувальному акті, беззастережно визнає свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні та щиро розкаюється, засуджує свою поведінку, готовий понести узгоджене покарання. Додатково та на запитання суду пояснив, що вину визнає в повному обсязі, укладання угоди було добровільним і не є наслідком будь якого насилля, тиску, будь яких обіцянок, цілком розуміє вид та розмір узгодженого покарання, має можливість сплатити штраф, також розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та відмови від здійснення прав, передбачених абз. 1, 4 п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, щодо судового розгляду в загальному порядку, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_6 погодився з формулюванням обвинувачення, викладеним в обвинувальному акті. Вважає, що умови угоди про визнання винуватості в повному обсязі відповідають вимогам законодавства, її укладення є добровільним, а тому вона підлягає затвердженню.

Проаналізувавши зміст обвинувального акту від 16.06.2026 та додатків до нього, угоду про визнання винуватості від 16.06.2026, дослідивши надані сторонами матеріали, заслухавши учасників провадження, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

Положеннями п.1 ч. 1 та абз. 5 ч. 4 ст. 469 КПК України закріплено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Судом встановлено, що між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України, який є нетяжким злочином.

Відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Судом установлено, що укладена між прокурором та підозрюваним ОСОБА_5 угода містить формулювання обвинувачення, правову кваліфікацію обвинувачення із зазначенням статтей (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та інші визначені ст. 472 КПК України обов`язкові складові.

Так, фактичні обставини, описані в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення, вказане в угоді, підтвердження ОСОБА_5 цих обставин та визнання ним своєї вини у присутності захисника дають можливість суду дійти висновку про існування обґрунтованих підстав для визнання винуватості обвинуваченого.

Також судом установлено, що умови угоди відповідають вимогам КПК України і КК України, інтересам суспільства, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Так, при перевірці умов угоди на відповідність вимогам КК України та інтересам суспільства суд враховує те, що ОСОБА_5 раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, працює, має на утриманні малолітню дитину, повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, активно сприяв швидкому розслідуванню, щиро розкаявся, добровільно відшкодував завдані збитки, здійснив добровільний внесок на підтримку Збройних Сил України, що є обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 474 КПК України невідповідність умов угоди про визнання винуватості інтересам суспільства є підставою для відмови у її затвердженні.

Наявність суспільного інтересу в угоді, збалансованого між державними і особистими інтересами, полягає в досягненні, перш за все, завдань кримінального судочинства, які полягають в захисті особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також у забезпечені швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Загалом своєчасне розкриття кримінальних правопорушень, призначення справедливого покарання винній особі, відшкодування матеріальних збитків в узгодженому розмірі є свідченням наявності суспільного інтересу.

В цьому кримінальному провадженні суд встановив наявність інтересу для суспільства в затвердженні угоди про визнання винуватості, який полягає у розкритті кримінальних правопорушень, в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень, повному відшкодуванні завданої шкоди.

Затвердження угоди у цьому провадженні забезпечить справедливе та в розумні строки вирішення кримінальної справи, досягнення цілей та завдань кримінального провадження при мінімальних затратах державних ресурсів, а також зменшить навантаження на органи прокуратури та судові органи.

Отже, укладена угода відповідає та узгоджується з інтересами суспільства.

Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд встановив, що умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України, при укладенні угоди про визнання винуватості, забезпечено участь захисника. При цьому, умови угоди не є невиправдано обтяжливими для жодної із сторін кримінального провадження.

Суд зобов`язаний переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч. 6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою. Якщо суд матиме обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, він відповідно до п. 4 ч. 7 ст. 474 КПК України зобов`язаний відмовити в затвердженні угоди.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник, адвокат – ОСОБА_6 у судовому засіданні підтвердили добровільність укладення угоди та спільну узгодженість усіх викладених у ній умов. Зазначили про відсутність будь-яких скарг на дії сторони обвинувачення.

На підставі цього суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.

Також, в підготовчому судовому засіданні встановлено, що визначене в угоді покарання і обов`язки в частині співпраці з органом досудового розслідування є для обвинуваченого зрозумілими та посильними для виконання.

За загальним правилом, домовленості сторін угоди при узгодженні покарання не мають виходити за межі загальних та спеціальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність. На думку суду, вказаних вимог закону сторони угоди дотримались.

Так, зі змісту угоди вбачається, що при узгодженні сторонами покарання ОСОБА_5 були враховані і дотримані положення ст. 65, 66, 67 КК України, а саме: враховані характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; взято до уваги особу винного; встановлено наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин що обтяжують покарання.

Сторони дійшли згоди про визнання пом`якшуючими покарання обставини, передбачені ст. 66 КК України: щире каяття підозрюваного ОСОБА_5 визнання обвинуваченим своєї винуватості у злочині, у вчиненні якого він обвинувачується, добровільне відшкодування завданого збитку, та відсутність обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання.

Відповідно до вимог ст. 472 КПК України, сторони узгодили покарання, яке підлягає призначенню обвинуваченому ОСОБА_5 у разі затвердження угоди та на яке обвинувачений надав згоду, яке запропоновано призначити суду за результатами затвердження угоди, а саме на призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 239 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 (тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Обвинувачений ОСОБА_5 погоджується на призначення узгодженої ним та прокурором міри та виду покарання. Характер взятих обвинуваченим ОСОБА_5 на себе за угодою зобов`язань свідчить про можливість їх виконання.

З урахуванням цього суд вважає, що узгоджене сторонами покарання ОСОБА_5 , а саме: штраф в розмірі 1000 (тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, відповідають загальним засадам призначення покарання, яке може бути затверджено судом.

З урахуванням встановлених обставин угода про визнання винуватості, укладена між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 відповідає як вимогам кримінального процесуального законодавства, так і вимогам закону України про кримінальну відповідальність. Суд вважає, що узгоджене сторонами покарання є таким, що відповідає критеріям необхідності та достатності для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, судом встановлено не було, тому суд дійшов висновку про необхідність затвердження вказаної угоди про визнання винуватості шляхом ухвалення вироку та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Запобіжний захід в даному кримінальному провадженні до ОСОБА_5 на стадії досудового розслідування не обирався. Суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Процесуальні витрати відсутні. Цивільний позов не заявлявся.

Відповідно до вимог ст. 174 КПК України скасувати арешт, накладений 08.04.2026 ухвалою слідчого судді Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області на вантажний автомобіль - цистерна марки ГАЗ-53 д.н.з. НОМЕР_1 , ключ до нього та свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу НОМЕР_2 , в частині заборони відчуження, розпорядження та користування майном.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 65-67, 239 КК України, ст.314, ч. 2 ст. 373, ст. ст. 374, 468-470, 472- 476 КПК, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 16.06.2026 у кримінальному провадженні № 12026141420000069, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.04.2026, укладену між прокурором Кам`янка-Бузького відділу Жовківської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 239 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Запобіжний захід до ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не застосовувати.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що відповідно до ч.1 ст. 26 КВК України він зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

Скасувати арешт накладений 08.04.2026 ухвалою слідчого судді Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області на вантажний автомобіль - цистерна марки ГАЗ-53 д.н.з. НОМЕР_1 , ключ до нього та свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу НОМЕР_2 , в частині заборони відчуження, розпорядження та користування майном.

Речові доказі:

- вантажний автомобіль - цистерна марки ГАЗ-53 д.н.з. НОМЕР_1 , ключ до нього та свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу НОМЕР_2 , які згідно постанови заступника начальника слідчого відділення відділення поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції у Львівській області капітана поліції ОСОБА_8 про визнання та приєднання речового доказу до кримінального провадження від 07.04.2026 визнані речовим доказом - повернути власнику ОСОБА_9 , що проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

- оптичний диск із відеозаписами у кримінальному провадженні № 120261414200000069, який згідно постанови старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 Львівського РУП № 1 Головного управління Національної поліції у Львівській області капітана поліції ОСОБА_10 про визнання та приєднання речового доказу до кримінального провадження від 14.04.2026 року визнаний речовим доказом - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, та обмежень, визначених у ч. 2 ст. 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області до Львівського апеляційного суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно зі ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення. Умисне невиконання угод є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Суддя ОСОБА_11