Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №461/4642/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/4642/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року суддя Галицького районного суду міста Львова Волоско І.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної митної служби України про зміну постанови у справі про порушення митних правил, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Львівської митниці Державної митної служби України про зміну постанови у справі про порушення митних правил в частині визначення розміру стягнення.

Свої вимоги мотивує тим, що митний орган притягнув позивача до адміністративної відповідальності за недекларування товарів, що ввозилися на митну територію України за ч. 2 ст. 471 Митного кодексу України та наклав на позивача штраф у розмірі 157 433,08 грн. Позивач вважає, що Митниця при накладенні адміністративного стягнення неправильно визначила розмір штрафу, що значно перевищує справжню фактурну вартість товару. Позивач стверджує, що насправді фактурна вартість ввезеного товару є значно нижчою, чого митний орган безпідставно не врахував.

У зв`язку з наведеним, просить суд позов задоволити та в постанові Львівської митниці Державної митної служби України у справі про порушення митних правил №0520/UA209000/2026 від 09.06.2026 відносно ОСОБА_1 зменшити захід стягнення в межах, передбачених ч. 2 ст. 471 Митного кодексу України про відповідальність за адміністративне правопорушення, зі штрафу в сумі 157 433,08 грн. на штраф в сумі 77 501,18 грн.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 22 червня 2026 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Сторони у справі про судовий розгляд даного позову були повідомлені належним чином.

Представник відповідача надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що Вважає, що відповідача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил та накладено адміністративне стягнення, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у відповідності до положень ч. 5 ст. 262 КАС України до суду не надійшло.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, керуючись принципами верховенства права та законності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні доказів в їх сукупності, які є у справі, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади і їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і в спосіб, передбачений Конституцією і законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що постановою Львівської митниці від 09.06.2026 у справі про порушення митних правил № 0520/UA209000/2026 позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил за ч. 2 ст. 471 МК України та накладено на нього стягнення у виді 30% від вартості товарів у розмірі 157 433,08 грн., а також стягнено 4 853,00 грн. витрат, пов`язаних із зберіганням товарів.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, 07.04.2026 року близько 07 год. 14 хв. в зону митного контролю на в`їзд в Україну по смузі руху «червоний коридор» пункту пропуску «Угринів – Долгобичув» митного поста «Угринів» Львівської митниці прибув рейсовий автобус марки «SETRA»,р.н. НОМЕР_1 , яким в якості водія слідував громадянин України ОСОБА_1 здійснюючи міжнародне перевезення за маршрутом руху «Слупськ Запоріжжя». Також, в якості додаткових водія в зазначеному автобусі слідував громадянин ОСОБА_2 .

Перед початком митного контролю громадянам України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було запропоновано заповнити митні декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних зі здійсненням підприємницької діяльності, у яких вони вказали, що переміщуються через митний кордон України без вантажу.

Після завірення митної декларації гр. ОСОБА_1 від 07.04.2026 штампом «Під митним контролем № 04275» за результатами митного огляду транспортного засобу в багажному відділенні, без ознак приховування було виявлено не задекларований товар, а саме: - жіночий топ в асортименті, новий в упаковці виробника т.м. “OZKAN underwear” арт: 2001, країна виробництва Туреччина- 205 шт.;- майка чоловіча в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. “OZKAN underwear” арт: 0113, країна виробництва Туреччина- 40 шт.; - жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. “MissModa” - 390 шт.; - жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. “Cotpark” арт: 10377-B, країна виробництва Туреччина - 24 шт.; - жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. “Cotpark” арт: 10413-B, країна виробництва Туреччина - 12 шт.;- жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. “Cotpark” арт: 10421-B, країна виробництва Туреччина - 16 шт.;- жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. “Cotpark” арт: 10744-B, країна виробництва Туреччина - 20 шт.; - жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. “Cotpark” арт: 10748-B, країна виробництва Туреччина - 9 шт.; - жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. “Cotpark” арт: 12178, країна виробництва Туреччина - 6 шт.; - жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. “Cotpark” арт: 12139, країна виробництва Туреччина - 6 шт.; - жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. “Cotpark” арт: 12175, країна виробництва Туреччина - 6 шт.; - жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. “Cotpark” арт: 13743, країна виробництва Туреччина - 16 шт.; - жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. “Cotpark” арт: 16206, країна виробництва Туреччина - 8 шт.; - жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. “Cotpark” арт: 13580-B, країна виробництва Туреччина - 16 шт.; - жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. “Cotpark” арт: 13698, країна виробництва Туреччина - 12 шт.; - жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. “Cotpark” арт: 12176, країна виробництва Туреччина - 6 шт.; - жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. “Cotpark” арт: 13698, країна виробництва Туреччина - 12 шт.; - жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. “Cotpark” арт: 13767, країна виробництва Туреччина - 12 шт.; - жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. “Cotpark” арт: 10732-B, країна виробництва Туреччина - 12 шт.;- жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. “Cotpark” арт: 13396, країна виробництва Туреччина - 8 шт.; - жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. “Cotpark” арт: 13635, країна виробництва Туреччина - 8 шт.;- жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. “Cotpark” арт: 13583, країна виробництва Туреччина - 8 шт.; - жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. “Cotpark” арт: 13603-B, країна виробництва Туреччина - 8 шт.; - жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. “Cotpark” арт: 12164, країна виробництва Туреччина - 6 шт.; - жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. “Cotpark” арт: 10707, країна виробництва Туреччина - 8 шт.;- жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. “Cotpark” арт: 12141, країна виробництва Туреччина - 6 шт.; - жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. “Cotpark” арт: 12167, країна виробництва Туреччина - 6 шт.;- жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. “Cotpark” арт: 13698, країна виробництва Туреччина - 4 шт.;- жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. “Cotpark” арт: 10732-B, країна виробництва Туреччина – 4 шт.; - жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. “New BIBLOS” арт: 557, країна виробництва Туреччина – 60 шт.; - електричний самокат, новий в упаковці виробника, т.м. “KuKirin” модель: G2– 4 шт.; –- електричний самокат, новий в упаковці виробника, т.м. “KuKirin” модель: G4 - 1 шт.

Під час усного опитування, після виявлення товарів, та в ході надання письмових пояснень гр. ОСОБА_1 визнав факт недекларування та зазначив, що виявлений товар він взяв для перевезення в Україну. Документів, що підтверджують факт придбання та вартість товару вищевказаний громадянин до митного контролю не подав.

Згідно з ч. 8 ст. 264 Митного кодексу України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант та митний представник несуть відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 265 Митного кодексу України визначено, що декларантом має право виступати особа, яка самостійно здійснює декларування у власних інтересах та від власного імені (утримувач митного режиму).

Відповідно до пунктів 1, 2, 4 частини 1 статті 266 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу забезпечити пред`явлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 статті 266 Митного кодексу України у разі декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення утримувачем митного режиму від власного імені або його прямим митним представником передбачену цим Кодексом відповідальність за невиконання обов`язків декларанта, передбачених частиною першою цієї статті, несе утримувач митного режиму.

Відповідно до ч. 1 ст. 374 Митного кодексу України визначено, що товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 Митного кодексу України встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об`єктами оподаткування митними платежами.

Частиною 8 статті 374 Митного кодексу України встановлено, що товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро, що пересилаються (переміщуються) на митну територію України в міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес-відправленнях, у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, а також товари (крім підакцизних), незалежно від їх фактурної вартості, що переміщуються на митну територію України у вантажних відправленнях, підлягають декларуванню та митному оформленню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також дозволів (ліцензій), сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності у випадках, установлених законодавством України для суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, та оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України. Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їхпереміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта. (частина 1 статті 257 Митного кодексу України).

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами ч.ч. 1, 2 ст. 515 Митного кодексу України встановлено, що експертиза призначається, якщо для з`ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо. Зазначена експертиза не є судовою експертизою.

Експертиза проводиться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил.

Згідно ч.1 ст. 516 Митного кодексу України, визнавши за необхідне проведення експертизи, посадова особа митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, виносить постанову, у якій визначаються підстави для призначення експертизи, прізвище експерта або найменування спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремленого підрозділу чи іншої відповідної установи, в якій має проводитися експертиза. У цій же постанові ставляться конкретні питання, які мають бути вирішені під час проведення експертизи, а також визначаються матеріали, що передаються у розпорядження експерта.

Відповідно до ч.2 ст. 516 Митного кодексу України, у разі, якщо товари транспортні засоби – безпосередні предмети порушення митних правил тимчасово вилучаються на підставі статті 511 цього Кодексу у справах про порушення митних правил за статтями цього Кодексу, що передбачають стягнення в розмірі, визначеному у відсотках від вартості цих товарів, транспортних засобів, призначення експертизи для визначення вартості зазначених товарів, транспортних засобів є обов`язковим.

Відповідно до пункту 3 Положення про СЛЕД Держмитслужби, затвердженого наказом Держмитслужби від 23.10.2019 № 18, у редакції наказу від 12.11.2019 № 29 (зі змінами), на СЛЕД Держмитслужби покладено завдання з проведення досліджень та здійснення експертної діяльності у митній сфері, а також здійснення відповідно до законодавства попередньої оцінки майна, вилученого, конфіскованого за порушення митного законодавства.

Отже, повноваження СЛЕД Держмитслужби на проведення експертизи в справах про порушення митних правил, в тому числі проведення товарознавчої експертизи із визначенням вартості вилученого майна, що є предметом правопорушення, закріплено Положенням про СЛЕД Держмитслужби, що відповідає вимогам МК України, з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ. На підставі ст. ст. 515 - 516 МК України, з метою визначення вартості незадекларованих товарів, Львівською митницею в справі була призначена товарознавча експертиза, проведення якої було доручено експертам Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень.

Згідно висновку № 1420003400-0459 від 01.05.2026 Львівського управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України, загальна вартість вилучених предметів в справі про порушення митних правил №0520/UA209000/2026 становить 524 776, 92 грн.

Як вбачається з висновку експерта СЛЕД Держмитслужби № 1420003400 0459 від 01.05.2026, такий складений експертом Кузнєцовим М., який володіє достатніми повноваженнями для проведення товарознавчих експертиз, експертизу проведено уповноваженим органом, висновок експерта відповідає вимогам закону, відтак такий є належним і допустимим доказом у справі.

08.06.2026 (вх. № 20070/8.19-20), на адресу Львівської митниці надійшли письмові пояснення від адвоката Юрчака В.В. про долучення копій документів та накладання на гр. ОСОБА_1 штрафу у розмірі 77 501,18 грн. на підставі копій інвойсів замість 157 443,08 грн.

З приводу вказаної вище заяви адвоката Юрчака В.В. слід зазначити наступне. Згідно ч. 2 ст. 515 МК України, «…Особа, щодо якої порушено зазначену справу, має право на проведення за її рахунок незалежної експертизи».

Львівською митницею, як зазначено вище, вже була призначена та проведена експертиза щодо визначення вартості тимчасово вилучених товарів у справі про порушення митних правил №0520/UA209000/2026 та висновок у такій, виконаний Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби № 1420003400-0459 від 01.05.2026 є належним та допустимим доказом у справі.

Враховуючи викладене, у Львівської митниці відсутні підстави для призначення додаткової товарознавчої експертизи щодо визначення вартості, тимчасово вилучених у даній справі товарів. Крім цього, Львівська митниця не вважає надані адвокатом Юрчака В.В. копії інвойсів про придбання товарів належним та допустимим доказом по справі, оскільки такі не є доказом оплати за товар. Окрім того, у копіях інвойсів (платниками) отримувачами виступають треті особи, в той час як гр. ОСОБА_1 не надано будь-яких документів з яких вбачається, що такі особи уповноважували гр. ОСОБА_1 на перевезення зазначених товарів через митний кордон України.

Також незрозумілим є посилання в письмових поясненнях адвоката Юрчака В.В. на те, що експерт мав проводити відбір проб та взірців товару. Питання проведення експертизи вирішується експертом самостійно, в пункті 11 вказаного вище Висновку експерта СЛЕД Держмитслужби зазначено про час та місце проведеного експертом огляду тимчасово вилучених товарів у справі. 10.04.2026 на адресу Львівської митниці (вх. митниці № 12531/10/20) надійшла заява гр. України ОСОБА_1 про припинення провадження у справі про порушення митних правил № 0520/UA209000/2026 шляхом компромісу у порядку передбаченому ст. 521 Митного кодексу України.

Разом з тим, на підписання мирової угоди про припинення провадження у справі про порушеннямитних правил № 0520/UA209000/2026 шляхом компромісу, гр. України ОСОБА_1 у Львівську митницю на визначену дату та час не прибув, заяв, клопотань не надходило.

Частиною 1 ст. 511 МК України визначено, що товари та відповідні документи, необхідні як докази у справі про порушення митних правил, можуть тимчасово вилучатись, на підставі чого товар був тимчасово вилучений протоколом про порушення митних правил та переданий на склад Львівської митниці.

Відповідно до статей 519, 520 МК України із гр. ОСОБА_1 слід стягнути на користь Львівської митниці витрати за зберігання товару.

Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 вчинив дії щодо недекларування товарів (крім зазначених у частинах першій та/або третій цієї статті), що переміщуються через митний кордон України громадянами.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 2 статті 471 Митного кодексу України.

Позивач не заперечує факт вчинення правопорушення, однак вважає, що вказана постанова є незаконною в частині визначення розміру штрафу.

Позивач вказує, що вартість товару явно завищена та вважає, що висновок СЛЕД складений з порушенням положень МК України в частині необхідності відбору проб та зразків товару, а насправді товар було придбано за значно нижчу вартість.

На підтвердження своєї позиції стороною захисту було долучено проформа-інвойс та комерційні інвойси постачальників товарів.

Разом з цим, суд вважає, що такі доводи є необґрунтованими з огляду на наступне.

Так, як було встановлено судом, згідно висновку № 1420003400-0459 від 01.05.2026 Львівського управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України, загальна вартість вилучених предметів в справі про порушення митних правил №0520/UA209000/2026 становить 524 776, 92 грн.

Нормами ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема і висновком експерта.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 357 Митного кодексу України дослідження (аналізи, експертизи) проводяться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленого підрозділу або інших експертних установ (організацій), призначених митним органом. Зазначені дослідження (аналізи, експертизи) проводяться з метою забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення і не є судовими експертизами.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 515 Митного кодексу України встановлено, що експертиза призначається, якщо для з`ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо. Зазначена експертиза не є судовою експертизою.

Прямо зобов`язуючими нормами права щодо провадження у справах про порушення митних правил, визначеними частиною другою статті 515 МК України, встановлено, що експертиза проводиться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень (тобто СЛЕД Держмитслужби) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику (тобто Державної митної служби України), його відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. Особа, щодо якої порушено зазначену справу, має право на проведення за її рахунок незалежної експертизи.

Згідно ч.1 ст. 516 Митного кодексу України, визнавши за необхідне проведення експертизи, посадова особа митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, виносить постанову, у якій визначаються підстави для призначення експертизи, прізвище експерта або найменування спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремленого підрозділу чи іншої відповідної установи, в якій має проводитися експертиза. У цій же постанові ставляться конкретні питання, які мають бути вирішені під час проведення експертизи, а також визначаються матеріали, що передаються у розпорядження експерта.

Відповідно до ч.2 ст. 516 Митного кодексу України, у разі, якщо товари транспортні засоби – безпосередні предмети порушення митних правил тимчасово вилучаються на підставі статті 511 цього Кодексу у справах про порушення митних правил за статтями цього Кодексу, що передбачають стягнення в розмірі, визначеному у відсотках від вартості цих товарів, транспортних засобів, призначення експертизи для визначення вартості зазначених товарів, транспортних засобів є обов`язковим.

Повноваження СЛЕД Держмитслужби на проведення експертизи в справах про порушення митних правил, в тому числі проведення товарознавчої експертизи із визначенням вартості вилученого майна, що є предметом правопорушення, закріплено Положенням про СЛЕД Держмитслужби, що відповідає вимогам МК України, з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ.

З огляду на викладене, в порядку ст. 516 МК України в справі було призначено експертизу та в межах ст. 515 МК України експертом Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби України було встановлено вартість предметів правопорушення.

Разом з цим, нормами прямої дії, встановленими у частині другій статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 3 Положення про СЛЕД Держмитслужби, затвердженого наказом Держмитслужби від 23.10.2019 № 18, у редакції наказу від 12.11.2019 № 29 (зі змінами), на СЛЕД Держмитслужби покладено завдання з проведення досліджень та здійснення експертної діяльності у митній сфері, а також здійснення відповідно до законодавства попередньої оцінки майна, вилученого, конфіскованого за порушення митного законодавства.

Отже, повноваження СЛЕД Держмитслужби на проведення експертизи в справах про порушення митних правил, в тому числі проведення товарознавчої експертизи із визначенням вартості вилученого майна, що є предметом правопорушення, закріплено Положенням про СЛЕД Держмитслужби, що відповідає вимогам МК України, з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ.

Щодо посилання адвоката Юрчака В.В. на те, що експерт мав проводити відбір проб та взірців товару, то питання проведення експертизи вирішується експертом самостійно, в пункті 11 вказаного вище Висновку експерта СЛЕД Держмитслужби зазначено про час та місце проведеного експертом огляду тимчасово вилучених товарів у справі.

Таким чином, суд вважає, що висновок № 1420003400-0459 від 01.05.2026 проведений уповноваженим органом, відповідає вимогам закону, є належним та допустимим доказом.

Оскільки документи щодо вартості предметів правопорушення мають суттєве значення у справі в частині накладення адміністративного стягнення та є відсутніми з боку гр. ОСОБА_1 з моменту запровадження справи до моменту 08.06.2026 (вх. № 20070/8.19-20), на адресу Львівської митниці надійшли письмові пояснення від адвоката Юрчака В.В. про долучення копій документів та накладання на гр. ОСОБА_1 штрафу у розмірі 77 501,18 грн. на підставі копій інвойсів замість 157 443,08 грн.

Згідно ч. 2 ст. 515 МК України, особа, щодо якої порушено зазначену справу, має право на проведення за її рахунок незалежної експертизи.

Як було встановлено судом, Львівською митницею була призначена та проведена експертиза щодо визначення вартості тимчасово вилучених товарів у справі про порушення митних правил №0520/UA209000/2026.

Враховуючи викладене, у Львівської митниці відсутні підстави для призначення додаткової товарознавчої експертизи щодо визначення вартості, тимчасово вилучених у даній справі товарів.

При цьому, суд вважає, що надані адвокатом копії інвойсів про придбання товарів, які наявні в матеріалах справи, не відповідають критеріям належності та допустимості доказів, оскільки не можуть бути доказом оплати за товар.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутній фіскальний чек, який є фінансовим документом суворої звітності, і який міг би засвідчити реальність придбання товарів.

Окрім того, у копіях інвойсів (платниками) отримувачами виступають треті особи, в той час як гр. ОСОБА_1 не надано будь-яких документів, з яких вбачається, що такі особи уповноважували гр. ОСОБА_1 на перевезення зазначених товарів через митний кордон України.

Нормами ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема і висновком експерта.

Згідно висновку № 1420003400-0459 від 01.05.2026 Львівського управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України, загальна вартість вилучених предметів в справі про порушення митних правил №0520/UA209000/2026 становить 524 776, 92 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Львівською митницею правомірно притягнуто гр. України ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 30 відсотків вартості цих товарів, на суму 157 443,08 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем не було порушено вимог закону при винесенні постанови.

Крім того, суд вважає, що позивачу були створені всі умови для реалізації ним своїх прав під час розгляду справи про порушення митних правил.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.ч.1.2 ст. 76 КАС України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У відповідності до частини 2 цієї статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах субєкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На час вирішення даного спору в суді, правомірність дій при складанні оскаржуваної постанови доведена відповідачем, підстави для висновку протилежного у суду відсутні.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС не здійснюється.

Керуючись ст.ст.192, 460, 458, 481 МК України, ст.ст. 2, 6, 73, 77, 90, 139, 205, 241-246, 255, 286 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної митної служби України про зміну постанови у справі про порушення митних правил в частині визначення розміру стягнення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.Р.Волоско