Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №734/2125/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 734/2125/26 Головуючий у 1 інстанції Бузунко О. А.

Провадження № 33/4823/577/26

Категорія - частина 5 статті 126 КУпАП

Постанова

іменем України

27 липня 2026 року місто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Парфененко О. Я. розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 25 травня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

1. Короткий зміст оскарженого судового рішення.

Постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 25 травня 2026 року притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення: штраф в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу; на підставі частини третьої статті 30 КУпАП до застосованого за цією постановою адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, приєднано невідбуту ОСОБА_1 частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, призначену постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 21 серпня 2025 року, призначено остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років три місяці дев`ять днів, без оплатного вилучення транспортного засобу; стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн судового збору.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 07 травня 2026 року о 20 годині 51 хвилини в селі Кіпті, дорога М-01 97 км (Чернігівського району Чернігівської області), керував транспортним засобом Jeep Patriot, реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом Голосіївським районним судом міста Київ терміном на 12 місяців 21 серпня 2025 року. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною п`ятою статті 126 КУпАП.

2. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не погодився із судовим рішенням та подав апеляційну скаргу. Просив скасувати постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 25 травня 2026 року щодо ОСОБА_1 , направити справу на новий розгляд із забезпеченням його права на участь у судовому засіданні.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що не погоджується із оскаржуваною постановою, вважає її необґрунтованою та такою, що підлягає перегляду, оскільки він не визнає себе винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 вказав, що його неявка до Козелецького районного суду Чернігівської області 25 травня 2025 року не була навмисною, оскільки під час спілкування з працівником поліції йому повідомили, що розгляд справи відбудеться в суді за місцем його проживання і він вважав, що розгляд справи відбудеться саме в Оболонському районному суді міста Києва.

При цьому ОСОБА_1 вважає, що розгляд справи відбувся без належного забезпечення права на захист, надання пояснень та подання доказів.

3. Позиції учасників провадження.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності апеляційну скаргу підтримав, посилаючись на обставини та доводи, які викладені в апеляційній скарзі, а також зазначив, що вважав, що він має право керувати транспортними засобами, оскільки посвідчення водія відображалось у застосунку «Дія».

4. Мотиви та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши доводи учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, відповідно до статті 245 КУпАП, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із Законом.

Згідно зі статтею 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред`явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Згідно із пунктом 2.1. «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, на водія механічного транспортного засобу покладено обов`язок мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до частини четвертої статті 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини п`ятої статті 126 КУпАП, повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою – четвертою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, на підставі перевірки та належної оцінки зібраних по справі доказів під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, виконав вимоги статті 280 КУпАП, повно з`ясував всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та вірно прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП.

Так, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 130 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення, відеозаписом із нагрудної камери поліцейського, постановами про притягнення до адміністративної відповідальності щодо ОСОБА_1 .

Як слідує з матеріалів справи, стосовно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення від 07 травня 2026 року за частиною п`ятою статті 126 КУпАП, згідно з яким: ОСОБА_1 07 травня 2026 року о 20 годині 51 хвилини в селі Кіпті, дорога М-01 97 км (Чернігівського району Чернігівської області), керував транспортним засобом Jeep Patriot, реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 21 серпня 2025 року, правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив пункт 2.1. ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною п`ятою статті 126 КУпАП.

Апеляційний суд дійшов висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою з дотриманням вимог статей 254-256 КУпАП та містить усі необхідні для розгляду справи відомості, істотні недоліки при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, які б тягли за собою визнання протоколу недопустимим доказом – відсутні, достовірність відомостей, які зазначені у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Зокрема, на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського зафіксовано, що ОСОБА_1 07 травня 2026 року о 20 годині 51 хвилини керував транспортним засобом та був зупинений поліцейським внаслідок порушення правил дорожнього руху. Під час перевірки документів поліцейський виявив, що ОСОБА_1 є позбавленим права керування транспортними засобами, а також притягувався до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 126 КУпАП. ОСОБА_1 під час спілкування із поліцейським повідомив про обізнаність із складеними щодо нього постановами, вказував, що не оскаржував ці постанови. Поліцейський, роз`яснив ОСОБА_1 права та повідомив про складання щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за частиною п`ятою статті 126 КУпАП.

Обставина щодо позбавлення права керування транспортними засобами ОСОБА_1 , підтверджується постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 21 серпня 2025 року, згідно із якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП з призначенням стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Постанова набрала законної сили 02 вересня 2025 року.

Обставина щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 126 КУпАП підтверджується постановою поліцейського про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 02 грудня 2025 року, згідно із якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 126 КУпАП з призначенням стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400,00 грн. У цій постанові зазначено, що ОСОБА_1 02 грудня 2025 року, будучи особою, яка позбавлена права керування транспортним засобами, керував транспортним засобом, чим порушив пункт 2.1. «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення виклав прохання повідомити його про розгляд справи за телефоном.

Суд першої інстанції належним чином повідомив ОСОБА_1 про дату, час та місце судового засідання шляхом направлення текстового повідомлення за номером телефону, який ОСОБА_1 вказав у протоколі про адміністративне правопорушення, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення від 20 травня 2026 року, тому доводи апеляційної скарги в частині неповідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи, апеляційний суд відхиляє.

Отже, апеляційний суд встановив, що протокол про адміністративне правопорушення із доданими до нього відеозаписом із нагрудної камери поліцейського та іншими доказами, поза розумним сумнівом підтверджують, що ОСОБА_1 , будучи особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами, та особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною четвертою статті 126 КУпАП, повторно протягом року вчинив керував транспортним засобом, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за частиною п`ятою статті 126 КУпАП.

Суд першої інстанції призначив стягнення ОСОБА_1 у відповідності із вимогами статті 33 КУпАП, у межах стягнень, які передбачені у санкції частини п`ятої статті 126 КУпАП, а також вірно застосував положення частини третьої статті 30 КУпАП.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її скасування.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції дійшов висновку залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 25 травня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП ОСОБА_1 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 29 липня 2026 року.

СуддяО. Я. Парфененко