Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №740/3180/25 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

23 липня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 740/3180/25

Головуючий у першій інстанції – Дударець Д. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1469/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді: Любчика О.В.,

суддів: Разгуляєвої О.В., Стельмаха А.П.,

з участю секретаря: Шапко В.М.,

сторони: позивач – виконавчий комітет Ніжинської міської ради в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

відповідачі – ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - служба у справах дітей виконавчого комітету Ніжинської міської ради,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 16 квітня 2026 року у справі за позовом виконавчого комітету Ніжинської міської ради в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - служба у справах дітей виконавчого комітету Ніжинської міської ради, про відібрання неповнолітніх дітей від батьків без позбавлення їх батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2025 року виконавчий комітет Ніжинської міської ради звернувся до суду з позовом в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в якому просив:

- відібрати неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають у АДРЕСА_1 , у батьків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , без позбавлення батьківських прав та передати представнику органу опіки та піклування для подальшого влаштування;

- стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 аліменти в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь неповнолітніх: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , і ОСОБА_2 на особовий рахунок дітей у відділенні Державного Ощадного банку України до повноліття, починаючи з моменту звернення до суду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

29 травня 2025 року до служби у справах дітей надійшов лист-повідомлення від Ніжинської гімназії № 1 з приводу вчинення домашнього насильства в родині ОСОБА_2 зі сторони матері ОСОБА_5 .

Терміново за місцем проживання родини виїхала комісія у складі: спеціалістів служби у справах дітей, Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, психолога та фахівця із соціальної роботи Ніжинського міського центру соціальних служб.

Як зазначено у позові, на момент відвідування родини в житловому приміщенні умови проживання сім`ї були незадовільні. В дверях розбите скло, залишки якого не прибрані, немитий посуд, на столах залишки їжі, брудна постільна білизна, в будинку неприємний запах.

Під час спілкування з дітьми, ОСОБА_6 повідомила про небезпеку та просила про допомогу, а ОСОБА_5 підтвердила таку ситуацію, пояснюючи, що це метод виховання.

ІНФОРМАЦІЯ_4 о 16 год 50 хв працівниками служби у справах дітей, сектора ювенальної превенції ВП Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області разом із психологом та фахівцем із соціальної роботи Ніжинського міського центру соціальних служб відібрано неповнолітніх дітей ОСОБА_3 2009 року народження, ОСОБА_1 2010 року народження і ОСОБА_2 , 2011 року народження, у батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

У зв`язку з загрозою життя та здоров`я дітей їх тимчасово влаштовано до дитячого відділення КНП «Ніжинська міська центральна лікарня імені М. Галицького».

Рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 30 травня 2025 року №260 відібрано у батьків неповнолітніх дітей та затверджено висновок органу опіки та піклування про відібрання дітей, без позбавлення батьківських прав.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 16 квітня 2026 року позов залишено без задоволення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із рішенням суду, виконавчий комітет Ніжинської міської ради звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним.

Особа, яка подала апеляційну скаргу посилається на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи.

Зазначає, що суд першої інстанції поклав в основу відмови у задоволенні позову постанови про закриття проваджень у справах про адміністративні правопорушення стосовно відповідачів, але така оцінка суду є помилковою оскільки вона прямо суперечить принципу автономності сімейно-правового захисту дитини.

Судом залишено поза увагою, що підставою для відібрання дітей є факт вчинення домашнього насильства та повідомлення дітей про небезпеку та прохання саме дітей про допомогу, який доводиться свідченнями членів комісії, а не факт безладу в будинку.

Судом не враховано, що думка неповнолітніх дітей змінювалася та залежала від часу перебування дітей поза межами родини.

Ухвалюючи рішення суд не звернув увагу на покази медичної сестри Ніжинської гімназії №1 ОСОБА_7 , свідка ОСОБА_8 , не надав оцінку поясненням свідка ОСОБА_9 .

Суд звернув увагу на психологічні характеристики дітей від практичного психолога ОСОБА_10 , зроблені у приватному порядку за ініціативи матері дітей, при цьому не звернув увагу, що 25.08.2025 письмовою заявою ОСОБА_5 заборонила спілкування з психологами Ніжинського центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Чернігівської обласної адміністрації та будь-які втручання.

Не надано судом оцінки і обставинам підготовки психологічної характеристики дітей, які викладені у листі Ніжинського центру соціально-психологічної реабілітації дітей від 20.02.2026 №63/01-13.

Також звертає увагу на відмову ОСОБА_5 від соціального супроводу Ніжинського міського центру соціальних служб.

Помилковим є висновок суду, що факт притягнення відповідачки до адміністративної відповідальності за ст.184 КпАП протягом 2023-2025 років не мають значення для справи. Вважає, що вказані події навпаки свідчать про сталу та системну відсутність належного виховного впливу.

Суд надав перевагу характеристиками від монастиря та висновку приватного психолога ОСОБА_10 , які описують родину як «взірцеву», проте ці документи повністю суперечать офіційним судовим постановам, якими відповідачка визнавалася винною у неналежному вихованні дітей.

Судом проігноровано наявність ризику для життя, здоров`я та морального виховання дітей.

Аргументи інших учасників справи

Відзив на апеляційну скаргу в порядку статті 360 ЦПК України не надходив.

Представник позивача у судовому засіданні ОСОБА_11 підтримала доводи апеляційної скарги та просила задовольнити їх, скасувати спірне рішення та задовольнити позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_12 заперечили проти апеляційної скарги, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд справи у його відсутність.

ПОЗИЦІЯ ТА ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 і Багмет Єфросінії ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с. 5-7 т.1).

28 травня 2025 року директор Ніжинської гімназії №1 Ніжинської міської ради Чернігівської області звернулася з листом-повідомленням за №01-23/123 до начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області, в якому доводила до відома, що 27 травня 2025 року учениця 7-Б класу Ніжинської гімназії №1 Багмет Єфросінія під час отримання допомоги медичної сестри закладу ОСОБА_7 обмовилася, що мати ОСОБА_5 порізала її руку ножем та підтвердила таку інформацію в присутності психолога ОСОБА_14 , зазначивши, що це не перший випадок домашнього насильства в сім`ї відносно неї та братів (а.с. 31 т.1).

В актах проведення оцінки рівня безпеки дитини від 29 травня 2025 року відносно неповнолітнього ОСОБА_1 , малолітньої ОСОБА_6 та неповнолітнього ОСОБА_13 спеціалістом встановлено таке:

- наявні фізичні та поведінкові ознаки, що можуть свідчити про жорстоке поводження з дитиною ОСОБА_1 , а саме від зап`ястя до плеча виявлені затягнуті рани у вигляді неглибоких порізів та поріз на спині. Наявні ознаки погіршення здоров`я на момент виявлення дитини, зі слів останнього на протязі місяця болить живіт, а саме спазми при вживанні їжі та ходьбі. Дитина не має зовнішніх ознак недогляду та занедбаності, проте помешкання, в якому проживає, знаходиться в антисанітарному стані;

- малолітня ОСОБА_6 повідомляє про небезпеку та просить про допомогу, мати звинуватила її у тому, що щось зникло з речей, приклала ножа до руки дитини та коли вона смикнулася, стався поріз. Наявні фізичні та поведінкові ознаки, що можуть свідчити про жорстоке поводження з дитиною. На правій руці візуально спостерігається неглибокий поріз близько 1 см та гематома навколо порізу. Вага та зріст значною мірою не відповідають віку дитини. Незадовільні умови проживання. Остання стала очевидцем злочину. В будинку перебувають особи, які є кривдниками. Помешкання, в якому проживає дитина, не пристосоване для її проживання, перебуває в антисанітарному стані;

- неповнолітній ОСОБА_15 повідомляє про небезпеку та просить про допомогу. Наявні фізичні та поведінкові ознаки, що можуть свідчити про жорстоке поводження у вигляді емоційної байдужості і відстороненості. Помешкання, в якому проживає дитина, знаходиться в антисанітарному стані.

За результатами проведення оцінки рівня безпеки дітей визначено, що такий є дуже небезпечним і останніх було негайно відібрано у батьків (а.с. 14-30 т.1).

30 травня 2025 року старша сестра медичного відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги ОСОБА_16 проінформувала листом начальника служби у справах дітей щодо вчинення домашнього насильства матір`ю стосовно неповнолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , які 29 травня 2025 року, які госпіталізовані до дитячого відділення КНП «Ніжинська центральна міська лікарня імені М. Галицького» (а.с. 32 т.1).

Постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05 червня 2023 року у справі №740/3209/23 на ОСОБА_5 накладено адміністративне стягнення за частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді попередження. ОСОБА_5 визнано винною в тому, що остання 28.04.2023 о 15 год 33 хв ухилилася від виконання передбачених статтею 150 Сімейного кодексу України обов`язків щодо виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 , 2009 року народження, внаслідок чого він 28.04.2023 о 15 год 33 хв здійснив крадіжку товару на суму 250 грн в магазині «АТБ» за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 64 т.1).

Постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 07 вересня 2023 року у справі №740/5329/23 на ОСОБА_5 накладено адміністративне стягнення за частиною другою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн. ОСОБА_5 визнано винною в тому, що остання 11.08.2023 о 17 год 43 хв ухилилася від виконання своїх батьківських обов`язків, передбачених статтею 150 СК України, відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , внаслідок чого він 11.08.2023 о 17 год 43 хв у магазині «Аврора» за адресою: вул. Шевченка, 4, м. Ніжин, Чернігівська область здійснив крадіжку стартового пакету за 149 грн (а.с. 65 т.1).

Постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12 березня 2024 року у справі №740/1429/24 на ОСОБА_5 накладено адміністративне стягнення за частиною другою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн. ОСОБА_5 визнано винною в тому, що остання ухилилася від виконання передбачених статтею 150 Сімейного кодексу України обов`язків щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , внаслідок чого він 16.02.2024 о 14 год 00 хв завдав тілесні ушкодження, а саме забій тканин потиличної ділянки голови малолітній ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 62-63 т.1).

Постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 січня 2025 року у справі № 740/7073/24 на ОСОБА_5 накладено адміністративне стягнення за частиною третьою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. ОСОБА_5 визнано винною в тому, що остання ухилилася від виконання батьківських обов`язків щодо виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , внаслідок чого він 29.11.2024 об 11 год 00 хв на території Ніжинської гімназії №1 під час навчального процесу вчинив нецензурну сварку із штовханиною щодо учнів гімназії, а саме ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , що підпадає під ознаки правопорушення, відповідальність за яке передбачено статтею 173 КУпАП (а.с. 66-67).

Згідно з рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 30.05.2025 № 260 неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вирішено негайно відібрати від батьків - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та тимчасово влаштувати до КНП «Ніжинська центральна міська лікарня ім. М. Галицького» (а.с. 11 т.1)

30 травня 2025 року виконавчий комітет Ніжинської міської ради рішенням № 01.1-21/260 затвердив висновок про доцільність відібрання неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у батьків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , без позбавлення батьківських прав, оскільки залишення дітей з ними несе безпосередню загрозу їх життю та здоров`ю (а.с. 12-13 т.1).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що обставин, які б об`єктивно свідчили про застосування насильства, небезпеку для дітей у разі повернення до батьків, судом не встановлено. Сам лише факт безладу в будинку не може бути підставою для відібрання дітей у ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та не створює загрози життю і здоров`ю неповнолітніх. Суд виходив з пріоритету якнайкращих інтересів дітей, оцінка яких включає в себе знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення, та врахував небайдуже ставлення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до своїх дітей, і бажання продовжувати їх виховувати та турбуватися про них, а тому дійшов висновку, що виключних обставин, які б викликали крайню необхідність розлучення дітей з батьками, матеріали справи не містять.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У статті 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 5 СК України держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї; ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до частин першої, другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про охорону дитинства» діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

У частині сьомій статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

У частинах першій, другій та четвертій статті 155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктами 2-5 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

Відповідно до частини першої статті 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді цієї категорії справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).

Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків може виникнути необхідність врахування низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (пункт 50 рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України»).

Відповідно до вимог частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 6 та 7 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1 та 2 статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як убачається з матеріалів справи, підставою для вжиття заходів позивачем щодо відібрання дітей відповідачів стало повідомлення директора Ніжинської гімназії №1 щодо вчинення домашнього насильства стосовно дитини ОСОБА_6 стосовно матері ОСОБА_5 , а саме 27.05.2025 ОСОБА_21 при зверненні за допомогою до медичної сестри обмовилась, що її мати порізала ножем її руку. Також зазначила, що домашнє насильство відбувалось і раніше відносно неї та братів. Крім того, комісійним обстеженням було виявлено незадовільні умови проживання.

Судом допитані були свідки по справі: медична сестра Ніжинської гімназії №1 ОСОБА_7 , психолог ОСОБА_14 , інспектор служби освітньої безпеки ОСОБА_22 , начальник служби освітньої безпеки ОСОБА_23 , класний керівник ОСОБА_24 , офіцер служби освітньої безпеки ОСОБА_25 , фахівці Ніжинського міського центру соціальних служб ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , з показань яких убачається, що про подію з неповнолітньою ОСОБА_28 ним стало відомо як то з її слів так і під час інспектування сім`ї за місцем проживання. Свідок ОСОБА_9 бачила поріз у Багмет Єфросінії, проте обставини його отримання їй не відомі.

Разом із тим, судом першої інстанції була заслухана думка дітей, які повідомили, що не мають страху до батьків, заперечили щодо вчинення батьками домашнього насильства, зокрема заподіяння матір`ю різаної рани на руці малолітньої, а також висловили своє бажання щодо повернення додому.

У судовому засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_5 заперечувала проти відібрання у них дітей, бажаючи брати участь у їх вихованні, на підтвердження чого надали докази позитивної характеристики їх сім`ї.

Таку ж позицію відповідачі висловлювали і під час розгляду справи судом першої інстанції.

Постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 серпня 2025 року у справі №740/3279/25 за результатом розгляду складених відносно ОСОБА_5 протоколів про адміністративні правопорушення, передбачених частиною 2 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення за те, що 25.05.2025 о 15 год 00 хв остання за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 вчинила відносно своїх неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство, тобто умисні дії фізичного характеру, а саме завдала фізичного болю, чим спричинена шкода їх фізичному здоров`ю, а також за те, що 25.05.2025 о 15 год 00 хв ОСОБА_5 за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 у присутності свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вчинила відносно своїх неповнолітніх дітей: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 домашнє насильство фізичного характеру, тобто завдала фізичного болю, спричинивши шкоду психічному здоров`ю, провадження у об`єднаній cудом справі також було закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. У постанові суд зазначив, що доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували факт вчинення ОСОБА_5 25.05.2025 адміністративних правопорушень суду не надано, а тому констатація факту вчинення нею адміністративних правопорушень в протоколі є припущенням, яке не ґрунтується на доказах (а.с. 70-71).

З психологічної характеристики дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , проведеної практичним психологом ОСОБА_29 убачається, що діти демонструють емоційний контакт з матір`ю, виявляють намір повернутися додому, де добре та комфортно. Ознак пережитого насильства в сім`ї не спостерігається (а.с. 155-159),

Згідно експертного заключення практичного психолога ОСОБА_10 щодо психічного стану та індивідуально-типологічних властивостей особистості ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , убачається, що остання є психологічно здоровою, емоційно зрілою особистістю з високим рівнем соціальної адаптації. Її поточний психоемоційний стан характеризується як ресурсний і стабільний, вона повністю усвідомлює свої дії та контролює емоційні прояви (а.с. 162).

Характеристикою на ОСОБА_30 та його родину, надану настоятелем Свято-Благовіщенського чоловічого монастиря м. Ніжина єпископа ОСОБА_31 , сім`я охарактеризована позитивно, де батьки з розумінням ставляться до духовного виховання дітей, тощо (а.с. 183-184).

З`ясувавши всі обставини справи та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів звертає увагу на те, що відібрання дітей без позбавлення батьківських прав можливе у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 СК України, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Однак матеріали справи не місять доказів наявності обставин зазначених пунктами 2-5 частини першої статті 164 СК України. Також відсутні дані, що залишення дітей з батьками є небезпечним для життя, здоров`я і морального виховання дітей.

Вірними є висновки суду, що сам лише факт безладу в будинку не може бути підставою для відібрання дітей у ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та не створює загрози життю і здоров`ю неповнолітніх.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що незадовільні побутові умови, це проблеми, які можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї.

Також, на переконання апеляційного суду, притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків стосовно старших синів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у зв`язку з крадіжкою останнім товару в магазинах, а також заподіянням ОСОБА_1 тілесних ушкоджень ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , що мало місце у 2023 та 2024 роках, не можуть бути підставою для відібрання дітей, з огляду на відсутність обставин, які б свідчили про застосування батьками до дітей насильства та наявності ризику для їх життя та здоров`я.

Наявні у справі докази вказують на те, що між відповідачами та дітьми іноді виникала напруженість у відносинах, водночас у справі відсутні належні та допустимі докази про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 умисно не виконували свої обов`язки по вихованню дітей, систематично та постійно вчиняли відносно дітей неправомірні дії, у тому числі домашнє насильство, а також, свідомо нехтували життям і здоров`ям дітей.

Колегія суддів зазначає, що відібрання дітей від батьків, зміна їх місця проживання, та як наслідок розірвання стійких сімейних відносин, усталених дружніх зв`язків буде сильною психологічною травмою для дітей та негативно відобразиться на їх психологічному стані та розвиткові.

Тому, небайдуже ставлення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до своїх дітей, і бажання продовжувати їх виховувати та турбуватися про них, на переконання суду апеляційної інстанції, виключає обставини, які б викликали крайню необхідність розлучення дітей з батьками.

Враховуючи все вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для відібрання дітей у відповідачів без позбавлення останніх батьківських прав.

Отже, суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, належно оцінивши докази, подані сторонами, дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність заявлених вимог та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, апеляційна скарга не містить. Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди із висновками суду.

Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Питання щодо встановлення судом механізмів контролю з боку органу опіки та піклування за умовами утримання та виховання дітей після їх повернення, а також покладення на батьків обов`язку не чинити перешкоди фахівцям служби у справах дітей у здійсненні моніторингу ситуації в родині з метою гарантування безпеки дітей у майбутньому, не є предметом розгляду цієї справи, а тому відхиляються апеляційним судом.

Згідно із статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для скасування судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги відсутні, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції, без змін.

Керуючись ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області - залишити без задоволення.

Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 16 квітня 2026 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 28 липня 2026 року.

Головуючий: Судді: