Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №522/7935/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1358/26

Номер справи місцевого суду: 522/7935/26

Головуючий у першій інстанції Переверзева Л.І.

Доповідач Кострицький В. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Кострицький В.В., за участю: секретаря судового засідання Булацевської Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 09.06.2026 року по адміністративним правопорушенням передбаченим ст. 122-4 КУпАП стосовно ОСОБА_2 ,-

У С Т А Н О В И В:

Короткий виклад обставин справи

Згідно з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 652846 від 29.04.2026р., 26 квітня 2026 року о 16-й годині 30 хвилин у м. Одеса по вулиці Італійська 50, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Chevrolet Aveo д.н.з. НОМЕР_1 , став учасником ДТП та залишив місце пригоди до якої був причетний, чим порушив вимоги пункту 2.10 а) Правил дорожнього руху – залишення водіями транспортного засобу, іншими учасниками дорожнього руху місця ДТП, після причетності до пригоди, за що відповідальність передбачена статтею 122-4 КУпАП.

Оскаржуваною постановою провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП відносно ОСОБА_2 , закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування якої суд першої інстанції зазначав, що з наданих у судовому засіданні ОСОБА_2 пояснень вбачається, що він не знав, про те, що став учасником ДТП, безпосередньо на місці події ним не було виявлено ушкоджень його транспортного засобу та транспортного засобу другого учасника ДТП, що свідчить про відсутність в його діях події та складу адміністративного правопорушення передбаченого статтею 122-4 КУпАП. Будь-яких інших доказів на підтвердження вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 122-4 КУпАП, матеріали справи не містять. Разом з тим, суд зазначав, що не має права самостійно вишукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином перебиратиме на себе функції обвинувача, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таким чином у суд першої інстанції вважав, що відсутні підстави зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_2 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП.

Короткий виклад вимог та доводів апеляційної скарги

Не погоджуючись із вказаною постановою 18 червня 2026 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Приморського районного суду м. Одеси від 09.06.2026 року та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП та накласти на него стягнення передбачене санкцією цієї статті.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що висновки суду першої інстанції є суперечливими так як того ж дня, у складі того ж суду було ухвалено постанову щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, тобто вважали, що преюдиційний факт для адміністративного правопорушення за кваліфікацією ст..122-4 КУпАП встановлено та доведено належними доказами.

Вважали, що у відповідності до наявних доказів у справі, достатньо підстав для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст..122-4 КУпАП за порушення вимог передбачених п.2.10 А ПДР України, так як для даного правопорушення характерна жодна зміна розташування транспортного засобу,який був учасником ДТП.

Крім того, судом першої інстанції в судовому засіданні було досліджено відеозапис з камер спотережння, який поза розумним сумнівом доводить факт ДТП та залишення місця ДТП водієм ОСОБА_2 ..

Явка в судове засідання

Сторони були належним чином повідомлені про час, дату та місце судового засідання, до судового засідання від скаржника- ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без її участі, сторона захисту в судове засідання не з`явилась, клопотань про відкладення не надходило від ОСОБА_2 , тому апеляційний суд вирішив провести апеляційний перегляд без участі сторін.

Позиція апеляційного суду

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Висновки суду першої інстанції, що ОСОБА_2 не знав, про те, що став учасником ДТП, безпосередньо на місці події ним не було виявлено ушкоджень його транспортного засобу та транспортного засобу другого учасника ДТП, доказів на підтвердження вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 122-4 КУпАП, матеріали справи не містять, у зв`язку з чим суд першої інстанції вважав, що відсутні підстави зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_2 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП, під час апеляційного перегляду справи, апеляційний суд такі висновки суду першої вважає прийнятими поспішно, адже окрім пояснень ОСОБА_2 належними та допустимими доказами не обґрунтовуються, тому апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати з огляду на наступне.

Стаття 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Згідно з пп. «а» п.2.10 ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний у тому числі негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Вина водія ОСОБА_2 підтверджується зібраними в справі доказами, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 652846 від 29.04.2026р., 26 квітня 2026 року о 16-й годині 30 хвилин у м. Одеса по вулиці Італійська 50, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Chevrolet Aveo д.н.з. НОМЕР_1 , став учасником ДТП та залишив місце пригоди до якої був причетний, чим порушив вимоги пункту 2.10 а) Правил дорожнього руху – залишення водіями транспортного засобу, іншими учасниками дорожнього руху місця ДТП, після причетності до пригоди, за що відповідальність передбачена статтею 122-4 КУпАП;

-копією протоколу про адміністартвине правопорушення серії ЕПР1 №652839 від 29.04.2026 року, відповідно до якого встановлено, що 26 квітня 2026 року о 16-й годині 30 хвилин у м. Одеса по вул. Італійська 50, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Chevrolet Aveo д.н.з. НОМЕР_1 , залишив авто, не вжив всіх заходів та допустив самовільний рух автомобіля, внаслідок чого автомобіль скоїв наїзд на припаркований автомобіль Zeekr д.н.з. НОМЕР_2 . При ДТП, автомобілі отримали механічні ушкодження, чим водій порушив вимоги пункту 15.12 Правил дорожнього руху – водій залишив транспортний засіб не вживши всіх заходів, щоб не допустити його самовільний рух, за що відповідальність передбачена статтею 124 КУпАП.

- копією схеми місця ДТП від 26.04.2026 року, на якій зафіксовано розташування транспортних засобів, їх ушкодження, розташування та місце зіткнення;

- копією рапорта працівників Управління патрульної поліції в Одеській області згідно якого, 27.04.2026 року о 17-й годині 42 хвилини надійшов виклик про ДТП без травмованих. Під час відпрацювання виклику було встановлено, що 26.04.2026 року о 16-й годині 30 хвилин, за адресою: м. Одеса, вул. Італійська 50, з автомобілем заявниці, а саме Zeekr д.н.з. НОМЕР_2 , здійснив зіткнення автомобіль Chevrolet Aveo червоного кольору та залишив місце ДТП;

- копією письмових пояснень ОСОБА_1 , з яких вбачається, що 26.04.2026 року вона припаркувала свій транспортний засіб на вул. Пушкінській, 50 в м. Одесі. Після відвідування процедури в салоні за адресою, за якою вона зупинилась, вона поїхала додому. Вранці на паркінгу охоронець повідомив їй, що пошкоджена кришка багажнику та бампер її транспортного засобу, на якому залишилися сліди фарби червоного кольору. Повідомила, що в той день вона нікуди, окрім як за вказаною адресою більше не виїжджала. На наступний день вона повернулась за вищевказаною адресою, оглянувши відеозаписи встановила, що в її транспортний засіб в`їхав автомобіль червоного кольору, марки Шевроле Авео у кузові хетчбек та викликала поліцію.

- копією письмових пояснень ОСОБА_2 з яких встановлено, що того дня коли він підійшов до свого автомобіля та побачив, що його автомобіль стоїть не на своєму місці. Коли він підійшов ближче то побачив, що його автомобіль знаходиться приблизно на відстані 10-20 сантиметрів від автомобіля попереду. Коли він оглянув свій автомобіль та автомобіль який стояв поруч, на них не було ушкоджень. Після цього, він сів за кермо свого автомобіля та поїхав з місця, оскільки він вважав, що ДТП не було. Через декілька днів ОСОБА_2 прийшов виклик до Управління патрульної поліції. Коли він з`явився за викликом, йому повідомили, що він став учасником ДТП, залишив місце пригоди та відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення;

Також апеляційний суд бере до уваги диск з відеозаписом долучений до апеляційної скарги, у зв`язку з тим, що судом першої інстанції такий доказ подано до суду у справі за адміністративне право рушення передбачене ст..124 КУпАП, але ж не враховано під час ухвалення постанови у даній справі з огляду на наступне.

З відеозапису моменту ДТП, наданим ОСОБА_3 зафіксовано як автомобіль Chevrolet Aveo червоного кольору здійснює самовільний рух, за відсутності водія всередині, у зв`язку з чим скоїв наїзд на припаркований автомобіль Zeekr чорного кольору.

Враховуючи наявні докази у справі, апеляційний суд приходить висновку про доведеність належними та допустимими доказами вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції не виконані в повному обсязі.

Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, апеляційний суд доходить до переконання, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом». Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.

Положення ст. 34 КУпАП закріплює обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються: щире розкаяння винного; відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; вчинення правопорушення неповнолітнім; вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року. Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом`якшуючими і обставини, не зазначені в законі.

Так, згідно із ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Одним із видів покарань у розумінні ЄСПЛ є штрафи. Суворість цього примусового заходу оцінюється через його розмір, проте у визначенні правової природи такого заходу для ЄСПЛ важливішою є мета, з якою призначається штраф, ніж його розмір.

Апеляційний суд вважає, що ОСОБА_2 може бути підданий штрафу за санкцією ст. 122-4 КУпАП, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження в подальшому вчинення правопорушень.

При цьому, при накладенні на ОСОБА_2 стягнення, апеляційний суд враховує особу правопорушника, те, що дані правопорушення ним вчинено вперше, раніше до адміністративної відповідальності, за такої категорії правопорушення, він не притягувалася.

Відповідно до п.2 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.

Отже, суди при здійсненні правосуддя повинні діяти у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, не втручаючись у діяльність інших гілок державної влади, зокрема діяльність адміністративних органів.

У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.

За таких обставин, апеляційний суд приходить висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова судді Приморського районного суду м. Одеса від 09 червня 2026 року скасуванню в повному обсязі, оскільки вона прийнята з порушенням норм процесуального права, з прийняттям нової постанови, якою притягнути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.122-4 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 09.06.2026 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двохста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду В.В. Кострицький