Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №522/2933/26 — Одеський апеляційний суд

Суд: Одеський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення порядку провадження господарської діяльності

Дата: 23 липня 2026 р.

Справа: №522/2933/26

Суддя: Кострицький В. В.

Номер провадження: 33/813/1328/26

Номер справи місцевого суду: 522/2933/26

Головуючий у першій інстанції Кічмаренко С. М.

Доповідач Кострицький В. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Кострицький В.В., за участю: секретаря судового засідання Булацевської Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Галкина Констянтина Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м.Одеси від 17 березня 2026 року по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП, -

У С Т А Н О В И В:

Короткий виклад обставин справи

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №764470 від 18.02.2026 року встановлено, що 18.02.2026 року о 14:30 год. ОСОБА_2 знаходячись в приміщенні залу ігрових автоматів за адресою: м.Одеса, вул. Європейська 85, здійснювала реалізацію алкогольних напоїв без ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, за що відповідальність передбачена за ч.1 ст.164 КУпАП.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 28 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП та на не накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень. Також з ОСОБА_1 стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

Предмети торгівлі, згідно протоколу алкогольні напої ухвалено - знищити.

Виручку одержану від продажу предметів торгівлі ухвалено – звернути на користь держави.

Короткий виклад вимог та доводів апеляційної скарги

Не погоджуючись із зазначеною постановою суду першої інстанції, адвокат Галкин К.О. звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Приморського районного суду м. Одеси від 28 травня 2026 року та закрити провадження у справі за відсутності в її діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Разом з апеляційною скаргою подали клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, в обґрунтування зазначали, що ОСОБА_1 не була повідомлена належним чином про час, дату та місце розгляду справи, копію постанови не отримувала, лише 02.06.2026 року останній стало відомо із за стосунку «Дія» про відкриття виконавчого провадження , у зв`язку з чим адвокат Галкін К.О. невідкладно ознайомився з матеріалами справи та 04.06.2026 року подав апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначали, що вимоги щодо збирання доказів по справі про адміністративне правопорушення не було дотримано.

Вважали, що протокол про адміністративне правопорушення складено не уповноваженою на те особою, так як правопорушення стосується галузі господарської діяльності, ліцензії на проведення якої видає відповідний орган ліцензування.

Посилаючись на матеріали справи зазначали про відсутність жодних рапортів, щодо обставин адміністративного правопорушення.

Зазначали, що пояснення долучені до матеріалів справи свідка ОСОБА_3 не містять відповідних реквізитів, щоб їх можно було вважати належними та допустимими доказами.

Щодо пояснень наданих гр.. ОСОБА_4 , то сторона захисту зазначала, що до такого пояснення не було долучено розрахункового чеку, а тому такі пояснення є належними доказами.

Також зазначали, що в матеріалах справи відсутні жодні докази, що саме гр.. ОСОБА_2 здійснювала реалізацію алкогольних напоїв і отримувала прибуток від цієї діяльності.

Зазначали, що протокол про адміністративне правопорушення та акт вилучення алкогольних напоїв містить суперечливі відомості та не підтверджує, що саме вилучені предмети саме у гр.. ОСОБА_2 .

Вважали, що у зв`язку з тим, що гр. ОСОБА_1 припинила підприємницьку діяльність 07.05.2009, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру територіальної громади та рішенням суду від 24.12.2025 року у справі №285/5590/25, то об`єктивна сторона правопорушення відсутня, а систематичність не доведена належними доказами у справі.

Явка в судове засідання

Сторона захисту будучи належним чином повідомлена про апеляційний перегляд справи, в судове засідання з`явився адвокат Галкин К.О. та надав свої пояснення.

Позиція апеляційного суду

Заслухавши адвоката Галкина К.О., який підтримав доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження

Частиною 2 ст. 294 КУпАП встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Право на судовий захист є конституційним правом людини (ст. 55 Конституції України), яке не може бути обмежене, крім випадків, передбачених Конституцією України (ст. 64). Однією з гарантій реалізації цього права є апеляційне та касаційне оскарження судових рішень як одна з основних засад судочинства в Україні, що може бути обмежене лише законом (п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України).

Згідно зі ст. 289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції.

Встановлено, що ОСОБА_1 не була повідомлена належним чином про час, дату та місце розгляду справи, копію постанови не отримувала, лише 02.06.2026 року останній стало відомо із за стосунку «Дія» про відкриття виконавчого провадження , у зв`язку з чим адвокат Галкін К.О. невідкладно ознайомився з матеріалами справи та 04.06.2026 року подав апеляційну скаргу.

Враховуючи, що у межах строку на апеляційне оскарження стороні захисту не було можливим звернутись повторно із апеляційною скаргою, з метою забезпечення права учасників справи на доступ до правосуддя та перегляд справи судом вищого рівня, що є складовою права на справедливий суд, апеляційний суд, вважає можливим поновити апелянту строк на апеляційне оскарження постанови від 17.03.2026 стосовно ОСОБА_1 ..

Щодо суті апеляційної скарги

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості.

Визнаючи винною ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП та накладаючи на неї відповідне адміністративне стягнення, суд першої інстанції згідно вимог ст. ст. 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП належним чином з`ясував всі фактичні обставин, що мають істотне значення для її розгляду, ухваливши законне, обґрунтоване та справедливе рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Згідно із положеннями ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» документом дозвільного характеру є дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Згідно ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», за провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії чи у період зупинення дії ліцензії повністю або частково, невиконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, порушення ліцензіатом строку повідомлення про всі зміни даних, зазначених у заяві та документах, а також за наявності контролю за діяльністю ліцензіата у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про оборону України», суб`єкти господарювання притягаються до адміністративної відповідальності, передбаченої Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Таким чином, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення (ч. 1 ст. 164 КУпАП), а саме провадження господарської діяльності, виражається в таких формах: без державної реєстрації як суб`єкта господарювання; без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом; без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону; у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії; без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 та ст. 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Так, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП підтверджується, наявними в матеріалах справи доказами, а саме:

- протоколом серії ВАД №764470 від 18.02.2026 року про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано факт вчиненого ОСОБА_2 правопорушення;

- рапортами співробітників поліції;

- поясненнями притягуваної та свідків.

Таким чином, оцінюючи вищезазначені докази окремо та в їх сукупності, ґрунтуючись на внутрішньому переконанні, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, а саме в тому, що 18.02.2026 року о 14:30 год. ОСОБА_2 знаходячись в приміщенні залу ігрових автоматів за адресою: м.Одеса, вул. Європейська 85, здійснювала реалізацію алкогольних напоїв без ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, за що відповідальність передбачена за ч.1 ст.164 КУпАП.

З рапорту про рестрацію ЄО №5214 від 18.02.2026 року встановлено, що ОСОБА_5 є представником державної податкової служби та викликав дільничного інспектора для складання протоколу за адресою м. Одеса вул.. Європейська (Катерининська) буд.85.

Відповідно до пояснень ОСОБА_3 встановлено, що 18.02.2026 року посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області здійснено виїзд з метою проведення фактичної перевірки відповідно до Наказу ГУ ДПС в Одеській області від 13.02.2026 №140212 за адресою АДРЕСА_1 . Під час проведення перевірки встановлено діяльність без державної рестрації та належності відповідної ліцензії на алкогольні напої та зроблено виклик на лінію 102 з метою фіксації даного адміністративного правопорушення та складання протоколу.

Відповідно до пояснень ОСОБА_4 встановлено, що 18.02.2026 року близько 14:30 години він знаходився за адресою : м. Одеса, вул.. Європейська 85, де він придбав пляшку пива Оболонь 0,5 літра за який мені не надали розрахунковий чек та оплачував покупку готівкою у розмірі 35 грн за пляшку. Чому йому продавець не надав розрахунковий чек останньому не відомо. В поясненні міститься підписи останнього.

В наданні своїх поясненнях ОСОБА_1 відмовилась у відповідності до ст..63 Конституцій України.

У відповідності до фото таблиці до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №764470 від 18.02.2026 за ч.1 ст.164 КУпАП за адресою : м.Одеса, вул.. Європейська буд.85 з якої вбачається, місце розташування приміщення де виявлено правопорушення та стелажі із алкогольною продукцією.

З акту вилучення алкогольних напоїв вилучених під час складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП, ВАД №764470 за адресою : м. Одеса, вул.. Європейська, буд.85, предмети які вилучено в присутності понятих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а саме :

-пиво Львівське ж/б об`ємом 0,5 -24 шт.;

-пиво Оболонь -об`ємом 1 л.-3 шт.;

-горілка «Козацька рада»-об`ємом 1л. -3 шт.;

-горілка «Первак» 0,7-1 шт;

- Ballanties 0,7 – 1 шт;

- коньяк Matiane -0,5 л – 1 шт;

- коньяк Шустов 0,5л-2 шт.;

-горілка Абсолют 0,3-1 шт.;

-горілка Medoff 0,5- 1 шт.;

- коньяк Sir Edwards-0,7- 1 шт.;

-горілка Мороша 1л.-1 шт.;

-коньяк Азнаурі -0,7-2 шт.;

- коньяк highland bird-1 шт;

-віски Back to Black -0,7 -1 шт.;

-коняк Tairovskyi – 0,25 – 1 шт.;

-вино ігристе -0,75-1 шт.;

-горілка Green Day – 1 л- 1 шт.;

- горілка Green Day – 0,7 л- 1 шт.;

-горілка Мороша 0,5 л.-1 шт.;

- горілка Україна по-Європейські -0,5 – 1 шт.;

- горілка хлібний дар 0,5-2 шт.;

-горілка Zubrowka -0,2-1 шт.;

-Jack Daiels 1 л.-шт.;

-Fragolino -0,75 – шт..;

-пиво Львівське світле 0,5л.-15 шт.

В апеляційній скарзі зазначено, що істотною ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП є не тільки факт надання послуг за винагороду, а систематичний характер таких дій, їх самостійний та ініціативний характер, що становить суть господарської діяльності.

Щодо даних тверджень апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідно до статті 3 Господарського кодексу України (далі ГК України) під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Статтею 42 ГК України передбачено, що підприємництво як вид господарської діяльності - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 2, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 №3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини в сфері господарської діяльності», під господарською діяльністю слід розуміти діяльність фізичних і юридичних осіб, пов`язану з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов`язкові ознаки якої - безпосередність, систематичність її здійснення з метою отримання прибутку.

Під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

Таким чином, важливими і обов`язковими ознаками господарської діяльності є її систематичність (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) та її здійснення суб`єктом на власний ризик з метою одержання прибутку.

Отже, систематичність є ознакою підприємницької діяльності, а не умовою притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КпАП України, як про те стверджує представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Доводи апеляційної скарги, що вимоги щодо збирання доказів по справі про адміністративне правопорушення не було дотримано, апеляційний суд вважає безпідставними, так як жодними належними контрдоказами вище досліджені матеріали неспростовано.

Доводи, що протокол про адміністративне правопорушення складено не уповноваженою на те особою, так як правопорушення стосується галузі господарської діяльності, ліцензії на проведення якої видає відповідний орган ліцензування, апеляційний суд вважає не слушними, так як дії уповноважених осіб на складання адміністративних матеріалів не оскаржувались у встановленому законом порядку та відповідних доказів до матеріалів справи не долучено.

Посилання сторони захисту на відсутність жодних рапортів в матеріалах справи, щодо обставин адміністративного правопорушення, апеляційний суд враховує вище досліджені докази та вважає, що разом у своїй сукупності у повній мірі доводять провину ОСОБА_2 , чого не спростовано стороною захисту належними доказами у справі.

Щодо доводів, що пояснення долучені до матеріалів справи свідка ОСОБА_3 не містять відповідних реквізитів, щоб їх можно було вважати належними та допустимими доказами, апеляційний суд вважає безпідставними так як, пояснення складені останнім власноруч, містять його підпис прізвище та ініціали та дату складання, а тому такі доводи слід залишити без задоволення.

Щодо пояснень наданих гр.. ОСОБА_4 , то сторона захисту вважала, що до такого пояснення не було долучено розрахункового чеку, а тому такі пояснення є не належними доказами, апеляційний суд вважає їх не спроможними, так як по суті викладених пояснень, останній зазначав, що саме він не отримав жодного чеку від продавця.

Доводи апеляційної скарги, що в матеріалах справи відсутні жодні докази, що саме гр.. ОСОБА_2 здійснювала реалізацію алкогольних напоїв і отримувала прибуток від цієї діяльності, апеляційний суд вважає не слушними, адже в сукупності за дослідженими доказами та протоколу про адміністративне правопорушення доведено поза розумним сумнівом провину ОСОБА_2 ..

Стосовно доводів, що протокол про адміністративне правопорушення та акт вилучення алкогольних напоїв містить суперечливі відомості та не підтверджує, що саме вилучені предмети саме у гр.. ОСОБА_2 , апеляційний суд враховує вище досліджені матеріали вважає, що такі доводи є суб`єктивною оцінкою сторони захисту, яка своїми діями намагається спотворювати належним чином вище встановлені факти, щодо провини ОСОБА_2 , за своїм характером є припущеннями та задоволенню не підлягають.

Досліджені та перевірені судом обставини, поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. theUnitedKingdom), п. 161, SeriesA заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, а доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та ґрунтуються на власному тлумаченні норм права.

Такий висновок суду відповідає завданням КУпАП, яким є зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.

Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, Одеський апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання адвоката Галкина Констянтина Олександровича про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.

Поновити адвокату Галкину Констянтину Олександровичустрок на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м.Одеси від 17 березня 2026 року.

Апеляційну скаргу Галкина Констянтина Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Приморського районного суду м.Одеси від 17 березня 2026залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду В.В. Кострицький

Оригінал: reyestr.court.gov.ua