Вирок від 27 липня 2026 р. у справі №650/2065/26 — Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Суд: Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконна порубка лісу

Дата: 27 липня 2026 р.

Справа: №650/2065/26

Суддя: Сікора О. О.

Справа № 650/2065/26

провадження № 1-кп/650/551/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області,

у складі головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника – ОСОБА_5 ,

представника потерпілого – ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Олександрівка кримінальне провадження № 12026231130000178 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Костирка Високопільського району Херсонської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, такого, що має на утриманні двох малолітніх дітей, не депутата, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 246 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 11 березня 2026 року приблизно о 16 годині перебуваючи в лісовому масиві розташованому поблизу селища Архангельське Бериславського району Херсонської області, в межах виділу № 2 кварталу №18 Заградівського лісництва Херсонського надлісництва філії «Південний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (географічні координати 47.4175829 33.3732355), що відноситься до заповідного урочища місцевого значення «Архангельський ліс» природно – заповідного фонду України, створеного рішенням виконкому Херсонської обласної ради №441/16 від 19.08.1983, та який відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд», є об`єктом природно-заповідного фонду України, порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відновлення лісу, маючи умисел на незаконну порубку дерев, з корисливих мотивів, з метою заготівлі деревини та подальшого її використання в господарстві, всупереч вимогам ст.30 Закону України «Про природно-заповідний фонд» відповідно до яких на території заповідних урочищ забороняються всі види рубок, у тому числі санітарні, рубки формування і оздоровлення лісів, видалення захаращеності та будь-яка діяльність, що порушує природні процеси, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, за допомогою ручного інструменту - ножівки, шляхом повного відокремлення стовбура від кореня до ступеня припинення росту, здійснив незаконну порубку одного сироростучого дерева породи «Ясен», з діаметром пня 17 см.

Внаслідок незаконної порубки одного дерева породи «Ясен» в лісовому масиві розташованому поблизу селища Архангельське Бериславського району Херсонської області, в межах виділу №2 кварталу №18 Заградівського лісництва Херсонського надлісництва філії «Південний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», що відноситься до заповідного урочища місцевого значення «Архангельський ліс» та є об`єктом природно – заповідного фонду України, ОСОБА_4 , відповідно до розрахунку розміру шкоди заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконної порубки від 24.03.2026 спричинив інтересам держави в особі філії «Південний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на суму 12 139,20 (дванадцять тисяч сто тридцять дев`ять грн. 20 коп.).

Вказані дії ОСОБА_4 судом кваліфіковані за частиною третьою статті 246 КК України, як незаконна порубка дерев, вчинена на території природно-заповідного фонду.

30 березня 2026 року між прокурором – начальником Високопільського відділу Бериславської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості у вказаному кримінальному провадженні.

Відповідно до змісту угоди між прокурором та обвинуваченим досягнуто домовленість про те, що обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, щиро розкаявся, активно сприяв його розкриттю та зобов`язався співпрацювати з правоохоронними органами у викритті кримінальних правопорушень, а саме повідомляти до Бериславського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області про відомі йому факти вчинення іншими особами кримінальних правопорушень проти довкілля.

Зі змісту угоди також вбачається, що сторони погодили застосування статті 75 КК України. Обвинуваченому роз`яснено правові наслідки укладення та затвердження угоди, обмеження права на оскарження вироку та наслідки її невиконання, що підтверджується його підписом у тексті угоди.

Щодо покарання сторони погодилися на призначення такого покарання ОСОБА_4 : за частиною третьою статті 246 КК України покарання у вигляді 3 років обмеження волі.

Сторони також узгодили застосування статті 75 КК України зі звільненням ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням та покладенням на нього обов`язків, передбачених частиною першою статті 76 КК України.

На судовому засіданні прокурор просив затвердити вказану угоду, оскільки сторони дійшли згоди щодо винуватості обвинуваченого, а угода відповідає вимогам КПК України.

Обвинувачений на судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості та пояснив, що таку угоду ним укладено добровільно, він цілком розуміє своє право на судовий розгляд, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання. Свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення він визнає беззастережно та розуміє, що до нього також будуть застосовані інші заходи у разі затвердження угоди.

Захисник на судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості вказавши, що обвинувачений добровільно визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та йому було роз`яснено про наслідки її затвердження, про права, які він не зможе реалізувати в такому випадку, вид покарання та порядок його відбування.

На судовому засіданні представник потерпілого повідомив, що ознайомився зі змістом угоди про визнання винуватості та надав згоду на її укладення. Зазначив, що будь-яких претензій матеріального характеру до ОСОБА_4 не має, оскільки завдана матеріальна шкода відшкодована у повному обсязі. Наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, передбачені статтею 473 КПК України, йому роз`яснені та є зрозумілими.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з частиною п`ятою статті 469 КПК України укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією).

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

В даному випадку, кримінальне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 246 КК України є нетяжким злочином.

Відповідно до положень частини четвертої статті 469 КПК України прокурором у провадженні отримано згоду представника потерпілого ОСОБА_6 на укладення угоди, що також було підтверджено його поясненнями наданими в судовому засіданні.

Відповідно до частини шостої статті 474 КПК України судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Це вбачається із пояснень учасників, змісту угоди, обставин її укладення, матеріалів справи на підставі яких було складено обвинувальний акт.

Згідно з частиною четвертою статті 474 КПК України судом з`ясовано в обвинуваченого, що він цілком розуміє, що: має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу; характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Також судом перевірено угоду на предмет її відповідності вимогам КПК України та встановлено, що: умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України; правова кваліфікація дій обвинуваченого є правильною; умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди було добровільним; взяті обвинуваченим на себе зобов`язання можуть бути виконані; наявні фактичні підстави для визнання винуватості.

Крім того, обвинуваченому роз`яснено порядок виконання обраного сторонами покарання.

До істотних для даного кримінального провадження обставин слід віднести: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; добровільне відшкодування завданого збитку.

Також з матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_4 у лікаря-психіатра на диспансерному обліку не перебуває, водночас із 01 жовтня 2010 року перебуває на диспансерному обліку у лікаря-нарколога з діагнозом: синдром залежності від алкоголю, F10.2. Раніше не судимий та на обліку в уповноваженому органі з питань пробації не перебуває.

Таким чином, зважаючи на те, що між прокурором та обвинуваченим укладено угоду про визнання винуватості відповідно до вимог кримінального законодавства, угоду, з урахуванням беззастережного визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та узгодження покарання, яке відповідає санкції, встановленій інкримінованим правопорушенням, слід затвердити, як таку, що відповідає інтересам суспільства та містить умови для реального впливу на подальшу поведінку обвинуваченого з метою його виправлення.

Вирішуючи питання щодо тривалості іспитового строку, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його конкретні обставини, відомості про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має на утриманні двох малолітніх дітей, у лікаря-психіатра та на обліку в уповноваженому органі з питань пробації не перебуває, водночас із 01 жовтня 2010 року перебуває на диспансерному обліку у лікаря-нарколога з діагнозом: синдром залежності від алкоголю, F10.2. Суд також враховує, що обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення та в повному обсязі добровільно відшкодував завдану шкоду.

Беручи до уваги сукупність наведених обставин, узгоджене сторонами покарання, а також позиції прокурора, обвинуваченого, захисника та представника потерпілого, які на судовому засіданні висловилися за встановлення іспитового строку тривалістю один рік, суд дійшов висновку, що такий строк є достатнім для виправлення обвинуваченого, здійснення належного контролю за його поведінкою та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, у зв`язку із чим ОСОБА_4 слід встановити іспитовий строк тривалістю один рік.

Запобіжний захід по даному кримінальному провадженні, на час ухвалення вироку, не застосований.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений, судові витрати відсутні.

Відповідно до положень статті 472 КПК України – в угоді про визнання винуватості, крім іншого, зазначаються умови застосування спеціальної конфіскації.

Відповідно до положень статті 96-1 КК України - спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до положень статті 96-2 КК України – спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Судом встановлено, що ручна пилка (ножівка), використана як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, належить ОСОБА_4 . Відомостей про належність зазначеного майна іншій особі матеріали кримінального провадження не містять.

Таким чином, враховуючи, що кримінальне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 246 КК України, є умисним та за його вчинення передбачено основне покарання, зокрема, у виді позбавлення волі, а ручна пилка типу «ножівка» була безпосередньо використана ОСОБА_4 як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, суд дійшов висновку про наявність передбачених статтею 96-1, пунктом 4 частини першої статті 96-2 КК України та пунктом 1 частини дев`ятої статті 100 КПК України підстав для застосування до неї спеціальної конфіскації шляхом примусового безоплатного вилучення у власність держави.

Щодо речового доказу у вигляді стовбура незаконно зрубаного дерева породи «Ясен», суд враховує, що він був предметом кримінального правопорушення та належить законному володільцю лісових ресурсів, у зв`язку із чим відповідно до пункту 5 частини дев`ятої статті 100 КПК України підлягає передачі Державному спеціалізованому господарському підприємству «Ліси України» в особі філії «Південний лісовий офіс» для Заградівського лісництва Херсонського надлісництва.

Крім того, постановою старшого слідчого СВ ВП № 1 Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області від 11 березня 2026 року речовим доказом у кримінальному провадженні визнано диск із відеозаписом проведеного 11 березня 2026 року огляду місця події за фактом незаконної порубки дерева в урочищі природно-заповідного фонду «Архангельський ліс» поблизу селища Архангельське Бериславського району Херсонської області.

Постановою старшого слідчого СВ ВП № 1 Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області від 20 березня 2026 року речовим доказом також визнано диск із відеозаписами фіксування на нагрудну відеокамеру та автомобільний відеореєстратор обставин виявлення факту незаконної порубки дерева, наданий поліцейським офіцером громади ОСОБА_8 під час його допиту 20 березня 2026 року.

Враховуючи, що вказані носії інформації містять відеозаписи обставин кримінального правопорушення, не мають самостійної майнової цінності та є складовою матеріалів кримінального провадження, їх слід залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього строку їх зберігання.

Ухвалою слідчого судді Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 17 березня 2026 року у справі № 650/1544/26, провадження № 1-кс/650/222/26, накладено арешт на стовбур дерева породи «Ясен» довжиною 5,1 м, діаметром 17 см, та ручну пилку (ножівку), за допомогою якої було спиляно зазначене дерево, із забороною відчуження, користування та розпорядження цим майном.

Відповідно до частини четвертої статті 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Оскільки цим вироком остаточно вирішується доля зазначених речових доказів, а саме ручна пилка підлягає спеціальній конфіскації, а стовбур дерева — передачі законному володільцю, потреба у подальшому застосуванні арешту після набрання вироком законної сили відпадає, у зв`язку із чим арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 17 березня 2026 року, слід скасувати з моменту набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного, керуючись статтями 314, 370, 373, 374, 474, 475 КПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області,

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 30 березня 2026 року, укладену між начальником Високопільського відділу Бериславської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12026231130000178 від 11 березня 2026 року.

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 246 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді трьох років обмеження волі.

На підставі частин другої, третьої та четвертої статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю один рік.

На підставі частини першої статті 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід не обирати.

Речові докази у виді оптичного диску із відеозаписом проведеного 11 березня 2026 року огляду місця події за фактом незаконної порубки дерева в урочищі природно-заповідного фонду «Архангельський ліс», поблизу селища Архангельське Бериславського району Херсонської області, за географічними координатами 47.4175829, 33.3732355, та оптичного диску із відеозаписами з нагрудної відеокамери й автомобільного відеореєстратора, наданого поліцейським офіцером громади ОСОБА_8 під час його допиту 20 березня 2026 року, – залишити в матеріалах справи.

На підставі статей 96-1, 96-2 КК України, в порядку спеціальної конфіскації, конфіскувати у власність держави ручну пилку (ножівку), за допомогою якої ОСОБА_4 здійснив незаконну порубку дерева.

Речовий доказ у виді стовбура дерева породи «Ясен» довжиною 5,1 м, діаметром 17 см - передати Державному спеціалізованому господарському підприємству «Ліси України» в особі філії «Південний лісовий офіс» для Заградівського лісництва Херсонського надлісництва.

Арешт, накладений на стовбур дерева породи «Ясен» довжиною 5,1 м, діаметром 17 см, та ручну пилку (ножівку) ухвалою слідчого судді Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 17 березня 2026 року у справі № 650/1544/26, провадження № 1-кс/650/222/26, – скасувати після набрання вироком законної сили.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua