Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №950/1891/26 — Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/1891/26

Номер провадження 3/950/806/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 року м.Лебедин

Суддя Лебединського районного суду Сумської області Бакланов Р. В.,

розглянувши матеріали, які надійшли від Управління Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Лебедина Сумської області, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії СМ № 001494 від 18 травня 2026 року, 18 травня 2026 року о 01 год. 40 хв. ОСОБА_1 на річці Псел поблизу с. Токарі Сумського району Сумської області з гумового човна здійснював незаконний вилов водних біоресурсів забороненими знаряддями лову, а саме двома сітками: першою довжиною 40 м, висотою 1 м, з кроком вічка 20 мм, бирка СМ0021735, та другою довжиною 40 м, висотою 1 м, з кроком вічка 50 мм, бирка СМ0021736.

За допомогою зазначених сіток було добуто 29 екземплярів водних біоресурсів загальною вагою 8,4 кг, а саме: щуку звичайну - 2 екземпляри вагою 3 кг; сазана звичайного - 3 екземпляри вагою 2 кг; судака звичайного - 4 екземпляри вагою 400 г; ляща - 3 екземпляри вагою 1,2 кг; лина - 1 екземпляр вагою 500 г; карася сріблястого - 4 екземпляри вагою 1 кг; краснопірку - 12 екземплярів вагою 300 г. Дії ОСОБА_1 органом рибоохорони кваліфіковані як порушення підпункту 1 пункту 1 розділу IV Правил любительського рибальства та як грубе порушення правил рибальства, передбачене частиною четвертою статті 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи та відомостей про поважні причини неявки до суду не подав.

Частина перша статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Обов`язкова участь особи у справі за частиною четвертою статті 85 цього Кодексу законом не встановлена.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони мають у розумні проміжки часу вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Враховуючи належне повідомлення ОСОБА_1 , відсутність клопотання про відкладення та те, що його особиста участь не є обов`язковою, суд приходить до висновку про можливість розглянути справу за його відсутності.

Статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності із законом.

Згідно зі статтею 251 цього Кодексу доказами у справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до статті 252 Кодексу суд оцінює докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Судом досліджено протокол серії СМ № 001494 від 18 травня 2026 року. У ньому зафіксовано дату, час, місце та спосіб вилову, характеристики двох сіток, вид, кількість і вагу виловленої риби. Протокол підписано ОСОБА_1 , його примірник вручено особі. Цей документ підтверджує тотожність події, яка стала підставою як для адміністративного провадження, так і для кримінального переслідування.

Письмові пояснення ОСОБА_1 , викладені у протоколі, стосуються саме вилову риби двома сітками 18 травня 2026 року на річці Псел. На стадії вирішення питання про наявність обставини, що виключає адміністративне провадження, ці пояснення мають значення для ідентифікації фактичної події, однак суд не використовує їх для остаточного висновку про винуватість особи, оскільки питання її кримінальної відповідальності вирішується у кримінальному провадженні.

Опис-оцінка знарядь лову від 18 травня 2026 року та приймальний акт № 8/26 від 20 травня 2026 року підтверджують вилучення двох сіток із бирками СМ0021735 та СМ0021736. Опис об`єктів лову від 18 травня 2026 року і розписка про прийняття водних біоресурсів на зберігання підтверджують вилучення 29 екземплярів риби загальною вагою 8,4 кг. Ці документи описують ту саму подію та ті самі предмети, які охоплені кримінальним провадженням.

Розрахунком від 18 травня 2026 року, складеним відповідно до такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023 року № 1042, визначено шкоду у загальному розмірі 61982 грн. Розмір і характер шкоди мають значення для кримінально-правової оцінки діяння за статтею 249 Кримінального кодексу України, тому оцінка достатності цього розрахунку для доведення істотної шкоди належить до предмета доказування у кримінальному провадженні.

Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань підтверджує, що 18 травня 2026 року за фактом цієї події зареєстровано кримінальне провадження № 12026205550000071 за частиною першою статті 249 Кримінального кодексу України. З наданих суду відомостей про хід цього кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 249 Кримінального кодексу України, саме за фактом незаконного вилову риби 18 травня 2026 року на річці Псел поблизу с. Токарі з використанням двох сіток.

Таким чином, фактичні обставини, покладені в основу повідомлення про підозру, збігаються за часом, місцем, особою, способом дій, знаряддями лову, предметом посягання та наслідками з обставинами, наведеними у протоколі про адміністративне правопорушення. Йдеться не про різні епізоди поведінки, а про одну й ту саму фактичну подію.

Пунктом 8 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення прямо встановлено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі повідомлення особі про підозру у кримінальному провадженні за цим фактом. Для застосування цієї норми необхідними є дві умови: набуття особою процесуального статусу підозрюваного та тотожність факту, щодо якого здійснюються адміністративне і кримінальне провадження. Обидві умови у цій справі наявні.

Суд звертає увагу, що саме по собі внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань не було б достатньою підставою для застосування пункту 8 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Визначальною обставиною є не реєстрація кримінального провадження, а повідомлення ОСОБА_1 про підозру за тим самим фактом. Саме ця обставина виключає подальше здійснення адміністративного провадження.

Відповідно до статті 253 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо при розгляді справи орган або посадова особа дійде висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, матеріали передаються прокурору або органу досудового розслідування. У цій справі кримінальне провадження вже розпочато, особі повідомлено про підозру.

Частина перша статті 249 Кримінального кодексу України встановлює відповідальність за незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду. Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у постанові у справі № 708/392/18 роз`яснив, що істотна шкода є ознакою, яка відмежовує кримінальну відповідальність за статтею 249 Кримінального кодексу України від адміністративної відповідальності за частинами третьою або четвертою статті 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Остаточна оцінка наявності цієї ознаки, допустимості доказів та винуватості ОСОБА_1 належить до повноважень органу досудового розслідування, прокурора і суду у кримінальному провадженні.

Стаття 61 Конституції України закріплює, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Стаття 4 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право не бути вдруге притягненим до суду або покараним у порядку кримінального провадження за правопорушення, за яке особу вже було остаточно виправдано або засуджено.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 1 червня 2021 року у справі № 910/12876/19 наголосила, що заборона подвійного притягнення до юридичної відповідальності має на меті уникнення несправедливого повторного покарання. Наведений висновок має загальне значення для розуміння конституційної гарантії, а безпосередньою спеціальною нормою, яка запобігає паралельному адміністративному переслідуванню після повідомлення про підозру за тим самим фактом, у цій справі є пункт 8 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Європейський суд з прав людини у рішенні Великої палати у справі «Сергій Золотухін проти Росії» зазначив, що при визначенні тотожності правопорушень вирішальними є конкретні факти, а не лише їх правова кваліфікація у національному законодавстві. У цій справі адміністративне і кримінальне провадження стосуються однакової сукупності фактичних обставин, тому подальше адміністративне переслідування суперечило б прямій вимозі пункту 8 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Закриття адміністративного провадження з цієї підстави не є висновком про доведеність або недоведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення. Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Отже, у цій постанові суд лише констатує наявність передбаченої законом процесуальної перешкоди для продовження адміністративного провадження.

За змістом статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення судовий збір у справі про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення. Оскільки провадження закривається і адміністративне стягнення на ОСОБА_1 не накладається, підстав для стягнення з нього судового збору немає.

Так само у межах цієї постанови суд не вирішує питання про конфіскацію вилучених сіток, незаконно добутих водних біоресурсів та стягнення шкоди. Відповідні предмети і документи стосуються кримінального провадження, а питання щодо речових доказів, спеціальної конфіскації та відшкодування завданої шкоди мають бути вирішені у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що після повідомлення ОСОБА_1 про підозру у кримінальному провадженні № 12026205550000071 за частиною першою статті 249 Кримінального кодексу України за тим самим фактом подальший розгляд питання про його адміністративну відповідальність за частиною четвертою статті 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення є неприпустимим, а розпочате провадження підлягає закриттю.

Керуючись статтями 61, 62 Конституції України, статтею 4 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 245, 247, 251, 252, 253, 268, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі пункту 8 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з повідомленням йому про підозру у кримінальному провадженні № 12026205550000071 за частиною першою статті 249 Кримінального кодексу України за цим самим фактом.

Питання щодо вилучених знарядь лову та водних біоресурсів вирішити у межах кримінального провадження № 12026205550000071 відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Роман БАКЛАНОВ