Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №704/200/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1497/26Головуючий по 1 інстанції

Справа №704/200/26 Категорія: 304000000 Воронкова І. Г.

Доповідач в апеляційній інстанції

Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Черкаси:

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т. Л.

суддіВасиленко Л. І., Новіков О. М.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу позивача на рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 21.04.2026 (повний текст складено 22.04.2026, суддя в суді першої інстанції Воронкова І. Г.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Нова Пошта» про захист прав споживача у спосіб відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

у лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив у порядку захисту прав споживачів стягнути з відповідача на його користь збитки у розмірі 672,12 грн та у відшкодування моральної шкоди 20 000 грн, мотивуючи про таке.

17.01.2026 з відділення № 1 оператора поштового зв`язку "Нова Пошта" (с. Стара Ушиця, Кам`янець-Подільський р-н, Хмельницька обл.) до Садгірського районного суду Чернівецької області за накладною № 59001555463694 позивачем здійснено відправлення документів, а саме три примірника заяви з долученими до неї копіями документів, які стосувалися клієнта та містили інформацію, яка є адвокатською таємницею.

20.01.2026 секретар судді Садгірського районного суду Чернівецької області повідомила його, що отриманий конверт не містить усіх копій заяви, а саме з трьох заяв, кожна з яких містить 43 сторінки особистої інформації клієнта, суд отримав лише одну, про що складено відповідний акт від 19.01.2026.

20.01.2026 до позивача звернувся клієнт з претензією щодо неякісно наданих адвокатом послуг.

20.01.2026 позивач повторно направив на адресу суду дві копії заяви, які були втрачені внаслідок недбалих дій працівників поштової служби.

Позивач звертався зі скаргою до відповідача щодо неналежного надання послуг, внаслідок чого він зазнав матеріальних збитків у сумі 672,12 грн, та моральну шкоду, яку оцінює у 20 000 грн, що полягає у душевних стражданнях через: порушення його професійної репутації та довіри перед клієнтами; ризику розголошення адвокатської таємниці; необхідності виправдовуватися перед клієнтом та судом; загрозу притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 21.04.2026 позовні вимоги у справі відхилено за необґрунтованістю тверджень позивача про порушення його прав споживача, зокрема, з огляду на те, що позивач передав поштовій службі відправлення, запакувавши його самостійно, а докази вини відповідача у пошкодженні упаковки, а також самого відправлення відсутні, отже відповідач не може нести відповідальність за пошкодження вантажу.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав 22.05.2026 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Вказує, що місцевий суд помилково зазначив про відсутність доказів вини перевізника у пошкодженні відправлення, адже ч. ч. 1 та ч. 2 ст. 924 ЦК України передбачають, що перевізник відповідає за збереження вантажу, якщо не доведе, що втрата / псування сталися внаслідок обставин, яким він не міг запобігти, а суд першої інстанції незаконно переклав тягар доказування вини на споживача (відправника).

Жодних зауважень щодо неналежного пакування під час приймання вантажу зафіксовано не було, отже якщо перевізник прийняв вантаж до перевезення без зауважень та заперечень щодо зовнішнього стану пакування, він не має права в подальшому посилатися на недоліки цього пакування як на підставу для звільнення від відповідальності.

Суд першої інстанції не мав права застосовувати правила ТОВ «Нова Пошта» (Публічний договір), ігноруючи норми ЦК України та ЗУ «Про захист прав споживачів» за змістом яких будь-які пункти публічного договору (оферти), які звільняють перевізника від обов`язку доводити відсутність вини, який встановленого ст. 924 ЦК України, є нікчемними.

Найсуттєвішим порушенням, яке суд першої інстанції проігнорував, є дії працівників поштової служби після «розклеювання» пакета.

Замість того, щоб скласти акт і помістити пошкоджений пакет у новий для доставки адресату, працівники «Нової Пошти» переглянули документи, самовільно їх розділили, частину запакували і відправили до суду, а іншу частину – оформили новою експрес-накладною № 59001563223453 та повернули Позивачу.

Заявлена сума відшкодування матеріальних збитків у розмірі 672,12 грн є витратами на повторні друк 86 сторінок (дві копії по 43 сторінки) та відправку документів до Садгірського районного суду за новою експрес-накладною № 59001557972176 від 20.01.2026.

Ураховуючи істотні моральні страждання у позивача внаслідок того, що від дій відповідача постраждала його ділова репутація, розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 20 000 грн є обґрунтованим.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Нова Пошта» просило апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції – залишити без змін, оскільки вважають його законним та належним чином обґрунтованим.

За правилами ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є стягнення заборгованості за кредитними договорами у розмірі меншому тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, отже за таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим . Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При розгляді справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 , здійснюючи адвокатську діяльність, що підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю, 17.01.2026 скористався послугами оператора поштового зв`язку ТОВ "Нова Пошта" та здійснив відправлення документів, оголошеною вартістю 500 грн, що підтверджується експрес-накладною № 59001555463694 з одержувачем Садгірський районний суд.

Документи до Садгірського районного суду міста Чернівці надійшли не повністю, що підтверджується актом від 19.01.2026, складеним працівниками суду, а саме під час відкриття конверту із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення від 15.01.2026, надісланою адвокатом Григоренком А. О., виявлено відсутність засвідчені копії заяви про встановлення факту, що має юридичне значення для заінтересованих осіб, які були зазначені у додатках даної заяви.

20.01.2026 до позивача надійшла претензія від клієнта, в якій він вимагає надати письмовий звіт про вжиті заходи щодо розшуку втрачених документів, за власний рахунок забезпечити повторне направлення повного пакету документів до відповідного суду та розглянути питання про зменшення розміру гонорару за договором у зв`язку з неналежним наданням послуг правничої допомоги.

20.01.2026 позивач повторно направив до Садгірського районного суду копії документів, що підтверджується експрес-накладною № 59001557972176.

Позивач подав скаргу щодо неналежного надання послуг та можливого розголошення адвокатської таємниці до ТОВ "Нова Пошта", вих. № 20-01/26-1 від 20.01.2026 та надіслав доповнення до даної скарги, вих. № 26-01/26-1 від 26.01.2026.

Позивач також звернувся з відповідним адвокатським запитом до Садгірського районного суду, вих. № 25-01/26-2 від 25.01.2026, на що отримав відповідь про те, що відправлення за накладною № 59001555463694 надійшло у брендованому конверті "Нової Пошти"; працівники суду склали акт про відсутність копії позовної заяви для заінтересованих осіб (а.с. 15).

Відповідач 02.02.2026 надав відповідь № 00717 на скарги та доповнення до скарги позивача, з якої вбачається факт розклеювання відправлення за експрес-накладною № 59001555463694, після чого з метою забезпечення збереження вкладення здійснено перепакування відправлення до картонного конверта ТОВ "Нова пошта". Надалі відправлення у перепакованому вигляді було вручено одержувачу. Виявлені документи оформлено до пересилання окремим відправленням за експрес-накладною № 59001563223453 від 27.01.2026 на ім`я позивача. Відправлення отримано 28.01.2026.

Посилаючись на вказані вище обставини, позивач у справі просить суд відшкодувати завдані йому діями відповідача матеріальні збитки щодо витрат на повторне виготовлення копій документів та їх направлення до суду для забезпечення представництва інтересів клієнта у суді та завдану моральну шкоду внаслідок неналежного надання поштових послуг, а саме доставку відправлення у неповному вигляді.

Відповідні правовідносини мають таке правове регулювання.

За змістом ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п.8 ч.2 ст.16 ЦК України), відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п.9 ч.2 ст.16 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 633, 634 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За приписами ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 920 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Частинами 1, 2 статті 924 ЦК України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Частинами 1, 2 статті 925 ЦК України передбачено, що до пред`явлення перевізникові позову, що випливає із договору перевезення вантажу, пошти можливим є пред`явлення йому претензії у порядку, встановленому законом, транспортними кодексами (статутами).

Позов до перевізника може бути пред`явлений відправником вантажу або його одержувачем у разі повної або часткової відмови перевізника задовольнити претензію або неодержання від перевізника відповіді у місячний строк.

Також відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому за змістом ч.2 ст.908 ЦК України умови перевезення вантажу, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Отже правовідносини сторін у справі щодо доставки поштового відправлення регламентуються у тому числі і Публічним договором про надання послуг поштового зв`язку та організації перевезення великогабаритних відправлень, який розміщений на офіційному сайті ТОВ «Нова Пошта».

Пунктом 1.1 публічного договору передбачено, що цей публічний договір - правочин, що встановлює відносини між Оператором (відповідач) та Користувачами (позивач) щодо надання послуг поштового зв`язку а також інших додаткових послуг та сервісів, що пов`язані з наданням послуг поштового за Правилами, що встановлені Оператором.

Пункт 1.2 - момент укладення Договору – момент передачі Відправником Оператору Відправлення для надання послуг, передбачених Договором

Пункт 2.1 - цей Договір укладається відповідно до положень ст. 633, 634 Цивільного кодексу України.

Пункт 2.5 - договір укладається шляхом приєднання Користувача до запропонованого Оператором Договору загалом та прийняття всіх істотних умов Договору без підписання письмового примірника і має юридичну силу відповідно до положень ст. 633, 634 Цивільного кодексу України. Користувач не може запропонувати свої умови Договору.

Пункт 2.6. - безумовне та повне прийняття умов Договору Користувачем полягає у вчиненні Користувачем дій, спрямованих на отримання послуг, а саме: передачі Відправником Оператору Відправлення для надання послуг, передбачених Договором, незалежно від наявності/відсутності в експрес-накладній підпису такого Відправника, а для Одержувача – звернення до Оператора за врученням йому відправлення у відділенні, згода на отримання відправлення на адресі чи ініціація отримання відправлення у поштоматі.

Відтак надавши поштове відправлення за експрес-накладною № 59001555463694 позивач уступив у правовідносини щодо надання послуг поштового зв`язку з відповідачем ТОВ «Нова пошта» саме за умовах зазначеного вище публічного договору.

Так відповідно до пункту 3.1 публічного договору - на умовах передбачених цим Договором та Правилами Оператор зобов`язується за плату надати Користувачу послуги поштового зв`язку, а також інші додаткові послуги та сервіси, що пов`язані з наданням послуг поштового зв`язку, а Користувач зобов`язується забезпечити їх прийняття та оплату.

Пункт 3.3 - передаючи Відправлення Оператору для надання послуг, передбачених Договором, Відправник підтверджує, що він ознайомлений та погоджується з положеннями Договору, Правилами, чинними на момент передачі Відправлення для його пересилання та зобов`язується їх виконувати, незалежно від наявності/відсутності в експрес-накладній підписів Оператора, Відправника їх представників.

Згідно пункту 4.1.1 - у залежності від типу замовленої послуги організувати належні: приймання, обробку, пересилання та доставку (вручення) Відправлень, у тому числі шляхом надання кур`єрських послуг, визначених цим Договором та Правилами.

До обов`язків оператора належить:

пункт 4.1.2 - забезпечити збереження Відправлення з моменту його прийняття для надання послуг до моменту його вручення Одержувачу, Відправнику або до закінчення строків зберігання неврученого Відправлення, встановленого Правилами.

Водночас оператор має право згідно п. 4.2.2 відмовити в наданні послуг у випадках встановлених Правилами.

До обов`язків користувача належить:

пункт 4.3.1 - до передачі Відправлення Оператору для його пересилання Відправник повинен ознайомитися на Сайті з положеннями Договору, Правил, Політики, тарифами.

Пункт 4.3.3 - Відправник зобов`язаний упакувати Відправлення згідно Правил для його збереження під час транспортування та навантажувально-розвантажувальних робіт, а за необхідності, скріпити фірмовою клейкою стрічкою або пломбою для контролю доступу до вмісту Відправлення.

Пункт 4.4.1 - за цим договором Користувач має права передбачені законодавством України, що регулює питання захисту прав споживачів зокрема права на: належну якість послуг та обслуговування; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про послуги, сервіси, їх якість, асортимент; обслуговування державною мовою відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»; відшкодування майнової моральної шкоди, завданої внаслідок неналежного виконання цього Договору Оператором, відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

Згідно п. 6.1 договору у разі порушення своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, визначену Договором, Правилами та чинним законодавством України.

Крім того правовідносини сторін регламентуються Правилами надання послуг поштового зв`язку ТОВ «Нова пошта», які також публічно розміщені на офіційному веб-сайті товариства.

Так згідно п.14 правил для пересилання відправник надає належним чином упаковане відправлення або має можливість скористатися додатковою послугою «Пакування». Належним чином упаковане відправлення це відправлення яке упаковане відповідно до Додатку А до цих Правил (зокрема, конверт для документів).

Відповідно до пункту 30 правил оператор має право відмовити у прийманні до пересилання інших вкладень у разі, коли, зокрема упаковка відправлення не відповідає вимогам визначеним оператором.

Пунктом 68 правил встановлено, що у разі часткової втрати оператором або часткового пошкодження відправлення після приймання його до пересилання, оператор повертає вартість послуг, сплачену клієнтом згідно з відповідною експрес-накладною і відшкодовує клієнту узгоджену з ним суму пропорційну частині оголошеної цінності відправлення.

Пунктом 72 правил передбачено, що оператор не несе відповідальності за пошкодження відправлення без упаковки або в упаковці, що не забезпечує його цілісності чи не відповідає особливостям відправлення. Якщо при вручені відправлення буде виявлено пошкоджене вкладення або недостачу вкладення в цілій (не ушкодженій) упаковці, відповідальність за ці пошкодження, нестачу або відсутність вкладення у відправленні несе відправник. Оператор не несе відповідальності за пошкодження вкладення якщо виявлені пошкодження упаковки не збігаються з пошкодженнями такого вкладення.

Відповідно до пункту 74 правил оператор не несе відповідальності за непрямі збитки або втрачену вигоду клієнта.

Пункт 75 правил - оператор не здійснює перевірку відповідності упаковки особливостям відправлення, вимогам чинного законодавства та державним стандартам.

За обставин даної справи позивач скористався послугами ТОВ «Нова Пошта» (відповідача) щодо доставки документів у спосіб відправлення за транспортною накладною № 59001555463694 від 17.01.2026 власноруч запакованого конверта з такими даними: кількість місць: 1, фактична вага: 0,3 кг.; оголошена вартість 500 (п`ятсот) гривень, повний опис: відправлення документи.

Під час перевезення вказаного пакету він розклеївся та частина його вмісту працівниками перевізника була відправлена одержувачу за наявною накладною № 59001555463694 після перепакування до картонного фірмового конверта ТОВ «Нова пошта», а інша частина - оформлена до пересилання окремим відправленням за накладною № 59001563223453 від 27.01.2026 на ім`я відправника (позивача).

Отже у даному випадку мало місце фактичне пошкодження цілісності відправлення частина якого була доставлена адресату, а інша частина – повернута відправнику.

Таким чином належним чином поштову доставку відправлення відповідач не забезпечив, що сторонами справи не спростовується.

Як слушно зауважує позивач у поданій апеляційній скарзі, за змістом ч.2 ст.924 ЦК України діє презумпція відповідальності перевізника за збереження вантажу допоки він не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

У даному випадку, прийнявши до відправлення за експрес-накладною № 59001555463694 документи у білому не брендованому пакеті, відповідач не висловив жодних зауважень чи заперечень стосовно неналежного пакування, що відповідало б приписам п. 4.2.2 публічного договору про надання послуг поштового зв`язку чи п.30 правил надання послуг поштового зв`язку, які дають можливість оператору відмовити в наданні послуг у разі, якщо упаковка відправлення не відповідає визначеним вимогам.

Відтак у силу приписів ч.2 ст.924 ЦК України саме відповідач, як перевізник, зобов`язаний надати докази, що вантаж було пошкоджено не з його вини.

Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

У даному випадку доказів того, що відправлення за експрес-накладною № 59001555463694 отримало під час транспортування пошкодження упаковки саме внаслідок неналежного пакування з боку позивача, суду надано не було, а своїх заперечень щодо якості пакування при оформленні відправлення поштовий оператор не висловлював та прийняв від позивача документи у білому пакеті до роботи без відмови з підстав неналежного пакування.

Таким чином посилання позивача на порушення його прав внаслідок надання неналежної якості послуг поштового перевезення відповідачем належним чином підтверджено матеріалами справи.

З цих підстав апеляційний суд вважає висновки суду першої інстанції про недоведеність аргументів позивача про завдання йому шкоди внаслідок неналежного надання послуг поштового перевезення такими, що не відповідають матеріалам справи.

Крім того, правовідносинам сторін у справі судом першої інстанції надано правову кваліфікація як таким, що ґрунтуються на договорі транспортного експедирування.

Так згідно приписів ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Проте у даному випадку зі змісту прав та обов`язків сторін, що виникли внаслідок надання відповідачем позивачу послуг поштового зв`язку, вбачається комплекс правовідносин, що регламентуються іншою нормою права, а саме ст. 908 ЦК України, як перевезення пошти за договором перевезення, а не експедирування вантажу за замовленням та за рахунок (зокрема, повну оплату транспортних видатків) клієнта – транспортне експедирування згідно ст. 929 ЦК України.

Отже суд першої інстанції невірно здійснив правову кваліфікацію правовідносин між сторонами.

Також місцевий суд послався на приписи договору про надання послуг поштового зв`язку та організації перевезення великогабаритних відправлень, що також не стосується правовідносин між сторонами, адже укладається перевізником окремо з кожним клієнтом шляхом надання Оператору Заяви про приєднання – преамбула договору.

Таким чином суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права при вирішення спору у справі.

Надаючи оцінку вимогам позову по суті, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Стаття 22 ЦК України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже за змістом викладених вище норм матеріального права, для відшкодування матеріальної шкоди слід встановити таку сукупність обставин: особу, дії якої призвели до завдання шкоди, неправомірність (протизаконність) дій такої особи, причинно-наслідковий зв`язок між діями особи та фактично наявною шкодою у суб`єкта, що звертається за судовим захистом.

У даному випадку має бути врахована також презумпція відповідальності перевізника за збереження пошти з моменту прийняття до перевезення та до видачі одержувачеві у разі відсутності доказів того, що втрата, нестача, псування або пошкодження пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

З урахуванням викладеного вище, апеляційний суд констатує, що позивач довів наявність підстав для відшкодування йому матеріальних збитків, які полягали у необхідності повторного виготовлення копій документів, що були предметом пошкодженого поштового відправлення, а також здійснення їх повторної доставки адресату у розмірі 672,12 грн, який не спростовано відповідачем належними доказами.

Позиція відповідача про здійснення доставки початкового відправлення у частковому вигляді зазначеного розміру збитків не спростовує, адже їх розмір визначено з огляду на необхідність забезпечення доставки адресату тієї частини початкового відправлення, яка фактично доставлена не була, а не повторної доставки всього відправлення за експрес-накладною № 59001555463694.

При цьому між пошкодженням поштового відправлення під час доставки, яку здійснював відповідача, та наявністю вказаних збитків наявний причинно-наслідковий зв`язок, а саме вказані витрати позивача обумовлені пошкодженням відповідного відправлення, відповідальність за збереження якого під час доставки покладається саме на відповідача - ч.2 ст.924 ЦК України.

Далі, за приписами п.4 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частина 1 статті 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазначив позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалість, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Зокрема, підлягають з`ясуванню такі обставини: чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Таким чином апеляційний суд вважає, що за обставин цієї справи позивачу було завдано моральної шкоди, яка полягала у посяганні на його ділову репутацію та можливість розголошення адвокатської таємниці, яка містилася у спірному відправленні. Так внаслідок пошкодження відправлення за експрес-накладною № 59001555463694 позивач, як адвокат, не забезпечив належним чином звернення в інтересах клієнта із заявою до суду, що безсумнівно негативно вплинуло на його моральний стан у аспекті належного сприйняття якості здійснюваної професійної діяльності. Такі обставини обумовили необхідність вчинення додаткових дій для забезпечення виконання професійних обов`язків належним чином, що вплинуло на моральний стан позивача, який був змушений змінювати свій розпорядок роботи з тим, щоб усунути негативні наслідки пошкодження поштового відправлення, відповідальність за яке покладена на відповідача в вислу закону.

Враховуючи вищенаведені вимоги законодавства у сукупності із фактичним обставинами даної справи, апеляційний суд приходить до висновку про те, що належним розміром відшкодування позивачу завданої йому моральної шкоди буде сума коштів в розмірі 3000,00 грн., яка належним чином відповідатиме рівню його моральних страждань, засадам розумності та справедливості.

Відповідно до ст.376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 21.04.2026 у даній справі слід скасувати у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та прийняти постанову про часткове задоволення позовних вимог.

Таким чином подана позивачем апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

На підставі ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволеної частки позову 27,43% з відповідача на користь державного бюджету слід стягнути 730,29 грн судового збору за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

апеляційну скаргу – задовольнити частково.

Рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 21.04.2026 у даній цивільній справі – скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Нова Пошта» про захист прав споживача у спосіб відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Нова Пошта» на користь ОСОБА_1 збитки у розмірі 672,12 грн та кошти у відшкодування моральної шкоди в сумі 3 000 грн.

Стягнути з ТОВ «Нова Пошта» на користь державного бюджету України 730,29 грн судового збору за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 28.07. 2026.

Суддя-доповідач

Судді