Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №554/4194/26 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/4194/26 Номер провадження 33/814/696/26Головуючий у 1-й інстанції Троцька А. І. Доповідач ап. інст. Захожай О. І.

ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Захожай О.І.

при секретарі – Лисенко О.Ю.

за участю:

особи, відносно якої складено протокол- ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, відносно якої складено протокол ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м.Полтави від 06 травня 2026 року,-

встановив:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення - штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто в дохід держави судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп.

Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 23 березня 2026 року близько 01 год 44 хв у м.Полтава по вул.Героїв АТО, 85, керувала транспортним засобом «Audi Q7», н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. В порушення вимог п.2.5 ПДР України, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовилась. За вказані дії відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

Не погодившись з постановою суду. ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Вказує, що транспортний засіб під її керуванням було зупинено без законної підстави, в зв`язку з чим подальші вимоги працівників поліції є незаконними.

Стверджує, що водію не було належним чином роз`яснено його права та наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Звертає увагу, що наявним в матеріалах справи відеозаписом не зафіксовано у водія наявності ознак алкогольного сп`яніння.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду скарги буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №621798 від 23.03.2026, водій ОСОБА_1 23 березня 2026 року близько 01 год 44 хв у м.Полтава по вул.Героїв АТО, 85, керувала транспортним засобом «Audi Q7», н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. В порушення вимог п.2.5 ПДР України, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовилась.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є доведеною та підтверджується дослідженими судом доказами у їх сукупності: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №№621798 від 23.03.2026; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у якому зазначені виявлені ознаки сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів; відеозаписом події та іншими доказами в їх сукупності.

З наявного в матеріалах запису вбачається, що ОСОБА_1 була правомірно зупинена працівниками поліції, в зв`язку з порушенням останньою комендантської години. В ході спілкування працівник поліції повідомив водієві, що відчуває в автомобілі запах вживання алкогольних напоїв та запропонував ОСОБА_1 пройти оглядна на місці зупинки або ж в медичному закладі. При цьому неодноразово повідомляв ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння.

Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 відмовилася.

Вказане в повній мірі спростовує доводи апеляційної скарги, які мають формальний характер та спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення.

Правилами дорожнього руху України встановлені обов`язки і права водіїв транспортних засобів.

Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього рухуУкраїни водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також проведення такого огляду» огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Водій ОСОБА_1 передбачений пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України обов`язок не виконала.

Обставин, які б перешкоджали, унеможливлювали, тощо проходження огляду на стан сп`яніння, не встановлено.

Порушень порядку складання протоколу, незаконності дій працівників патрульної поліції тощо, які б виключали подію чи впливали на кваліфікацію дій водійки ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП, не встановлено.

Суд першої інстанції встановив обставини, що мають значення для справи, та дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху України.

Згідно визначених статтею 24 КУпАП видів адміністративного стягнення за вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватися такі адміністративні стягнення як, зокрема, штраф (п.2 ч.1 ст.24); позбавлення спеціального права, наданого громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання) (п.5 ч.1 ст.24).

Санкція частини 1статті 130 КУпАП передбачає накладення на водіїв штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено в межах санкції частини 1статті 130 КУпАП.

Таким чином, з урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 по суті немає, а постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і скасуванню або зміні не підлягає.

Будь-які докази, які б спростовували висновок судді першої інстанції в матеріалах справи відсутні та правопорушником суду апеляційної інстанції не надано.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Шевченківського районного суду м.Полтави від 06 травня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Захожай О.І.