Додаткове рішення від 27 липня 2026 р. у справі №278/957/25 — Житомирський апеляційний суд

Суд: Житомирський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: спори про припинення права власності на земельну ділянку

Дата: 27 липня 2026 р.

Справа: №278/957/25

Суддя: Григорусь Н. Й.

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №278/957/25 Головуючий у 1-й інст.

Категорія 16 Доповідач Григорусь Н. Й.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Григорусь Н.Й.,

суддів Галацевич О.М., Панкеєвої В.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката Суровцова Андрія Юрійовича та представника ОСОБА_2 – адвоката Бородіна Дмитра Вікторовича про ухвалення додаткового рішення

у цивільній справі № 278/957/25 за позовом ОСОБА_1 до Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання договору недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння та відшкодування моральної шкоди та за позовом третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 – адвоката Бородіна Дмитра Вікторовича на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 19 лютого 2026 року,

встановив:

У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, просила визнати незаконним та скасувати рішення 11 сесії 8 скликання Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області № 412 від 28 вересня 2021 року в частині надання дозволу ОСОБА_4 на виготовлення землевпорядних документів на земельну ділянку, розташовану у с. Зарічани Житомирського району Житомирської області орієнтовною площею 0,1200 га для ведення особистого селянського господарства; скасувати рішення 13 сесії 8 скликання Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області № 504 від 20 листопада 2021 року в частині передачі у власність земельної ділянки з кадастровим номером 1822082500:02:001:1935 площею 0,0709 га у с. Зарічани Житомирського району Житомирської області для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_4 ; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0709 га, яка розташована у с. Зарічани Житомирського району Житомирської області для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 1822082500:02:001:1935 шляхом виключення з Державного земельного кадастру відомостей про реєстрацію вказаної земельної ділянки та відповідний запис у Поземельній книзі, зобов`язавши уповноваженого державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області внести до Державного земельного кадастру відомості про скасування в поземельній книзі записів щодо державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1822082500:02:001:1935; скасувати рішення та відповідний запис приватного нотаріуса Житомирського нотаріального округу Силіної Н.В. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1822082500:02:001:1935, індексний номер 75162061 від 21 вересня 2024 року; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Силіною Н.В. та зареєстрований в реєстрі № 3235 від 21 вересня 2024 року; витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку 0,0709 га, яка розташована у с. Зарічани Житомирського району Житомирської області для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 1822082500:02:001:1935; стягнути зі Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 120 000,50 грн.

Крім того, в межах даного провадження третьою особою ОСОБА_3 заявлений позов до ОСОБА_2 , в якому він просив скасувати рішення та відповідний запис приватного нотаріуса Житомирського нотаріального округу Силіної Н.В. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1822082500:02:001:1935, індексний номер 75162061 від 21 вересня 2024 року; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Силіною Н.В. та зареєстрований в реєстрі № 3235 від 21 вересня 2024 року; витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 земельну ділянку 0,0709 га, яка належить йому на праві власності в рівних частинах з ОСОБА_1 згідно договору дарування АВМ № 627778 від 15 вересня 2000 року, яка розташована у с. Зарічани Житомирського району Житомирської області для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 1822082500:02:001:1935.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 19 лютого 2026 року позов ОСОБА_1 та позов ОСОБА_3 задоволені частково. Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в рівних частках земельну ділянку загальною площею 0,0709 га, яка розташована у селі Зарічани Житомирського району Житомирської області з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 1822082500:02:001:1935. У решті позовних вимог відмовлено. Також з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто судовий збір в сумі 605,60 грн та з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто судовий збір в сумі 1 211,20 грн.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням представник ОСОБА_2 – адвокат Бородін Д.В. подав апеляційну скаргу, просив рішення суду скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, вирішити питання стягнення судових витрат з позивача та третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору солідарно на користь ОСОБА_2 у вигляді сплати судового збору та судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000 грн.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 02 червня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – адвоката Бородіна Дмитра Вікторовича задоволено. Ухвалено рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 19 лютого 2026 року скасувати в частині витребування з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в рівних частках земельної ділянки загальною площею 0,0709 га, яка розташована у селі Зарічани Житомирського району Житомирської області з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 1822082500:02:001:1935, та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 605,60 грн витрат по сплаті судового збору та на користь ОСОБА_3 1 211, 20 грн витрат по сплаті судового збору та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні даних вимог. Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 по 1 362,60 грн сплаченого судового збору.

08 червня 2026 року через підсистему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 – адвокат Суровцов А.Ю. надіслав заяву про ухвалення додаткового рішення у даній справі, до якої долучив копію додатка №2 від 01 червня 2026 року до договору про надання правничої допомоги №01/02-25/Х від 01 лютого 2025 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатським бюро «Музиченко та партнери», а також копію акта прийому-передачі виконаних робіт/послуг по договору про надання правничої допомоги №01/02-25/Х від 01 лютого 2025 року, за змістом якого виконавцем надано професійну правничу допомогу по супроводженню адвокатом та представництва інтересів клієнта у суді апеляційної інстанції на суму 6 500 грн.

12 червня 2026 року через підсистему «Електронний суд» представник ОСОБА_2 – адвокат Бородін Д.В. надіслав заяву про ухвалення додаткового рішення у даній справі, на обґрунтування якої зазначив, що судом апеляційної інстанції не вирішено питання про стягнення судових витрат з позивача та третьої особи з самостійним вимогами на предмет спору солідарно на користь ОСОБА_2 у вигляді сплати судового збору та судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України.

Перевіривши доводи поданих клопотань про ухвалення додаткового рішення, суд апеляційної інстанції доходить наступного висновку.

Відповідно до підпункту б, в пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України резолютивна частина постанови суду апеляційної інстанції повинна містити зазначення нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно із частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як передбачено частинами 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У частині першій статті 381 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами статті 35 і глави 9 розділу III цього Кодексу з особливостями, зазначеними у статті 382 цього Кодексу.

Постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням: висновку суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги; нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції; строку і порядку набрання постановою законної сили та її оскарження (пункт 4 частини першої статті 382 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

За загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішені всі інші, зокрема й процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також не вирішення окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 904/8884/21, провадження № 12-39гс22).

Додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас, додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2018 року в справі № 756/4441/17 (провадження № 61-17081св18)).

Ухвалюючи рішення у даній справі, суд першої інстанції задовольнив частково позовну заяву, вирішив питання розподілу судових витрат та стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто судовий збір в сумі 605,60 грн та з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто судовий збір в сумі 1 211,20 грн.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 за подання апеляційної скарги сплатила судовий збір у розмірі 2 725,20 грн, що підтверджується оригіналом квитанції.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 02 червня 2026 року скасовано рішення першої інстанції у частині задоволених позовних вимог та апеляційним судом здійснено розподіл судових витрат, зокрема стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 по 1 362,60 грн сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених за розгляд справи в апеляційному суді представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Бородіним Д.В. у матеріалах справи міститься копія ордеру на надання правничої допомоги серії АМ №11051832 від 11 березня 2025 року (т. 3 а.с. 13); копія договору про надання правничої (правової) допомоги від 07 березня 2025 року, укладеного між ОСОБА_2 та адвокатом Бородіним Дмитром Вікторовичем (т. 1 а.с. 108-110), за яким оплата за цим договором визначається і здійснюється відповідно до протоколу погодження гонорару (п. 2.1); копія протоколу погодження гонорару, за змістом якого вартість професійної правничої допомоги адвоката за представництво інтересів клієнта при розгляді справи №278/957/25 у суді першої інстанції, є фіксованою та складає 40 000 грн (т. 1 а.с. 115).

Колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять будь яких доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу ОСОБА_2 , їх розрахунку, тощо у суді апеляційної інстанції. Інформація, яка міститься в договорі про надання правової допомоги та протоколі погодження гонорару, не може вважатись тим детальним описом обсягу робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги, подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 23 листопада 2020 року у справі № 638/7748/18, неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку - детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги, позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Отже, представником відповідача адвокатом Бородіним Д.В. не надано суду доказів щодо обсягу наданої правничої допомоги і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті, зокрема акту приймання-передачі наданих послуг. Сам по собі договір про надання правничої допомоги з протоколом погодження гонорару та ордер вказують лише на право адвоката представляти інтереси, однак жодним чином не підтверджуються факту надання послуг з правничої допомоги.

Відтак, оскільки сторона, яка заявляє вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язана надати відповідні докази, які у причинно-наслідковому зв`язку підтверджують затрачений час на правову допомогу, надану в справі та обсяг наданих послуг і виконаних робіт, тобто фактичну передачу виконаних адвокатом робіт, які, зокрема, міститися у акті приймання-передачі послуг за договором, то колегія суддів приходить до висновку, що підстав для стягнення витрат на користь ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи у суді, немає. Окрім того, колегія зазначає, що мотивувальна частина постанови від 02.06.2026 містить мотиви недоведеності заявлених вимог щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, як наслідок відсутність підстав для їх задоволення. Подане клопотання цих недоліків не усуває.

Крім того, зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката Суровцова А.Ю. про ухвалення додаткового рішення не підлягає задоволенню на підставі п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, підстав для нового розподілу судових витрат немає.

З наведеного випливає, що питання про судові витрати вирішено при постановленні судових рішень як в суді першої так і в суді апеляційної інстанцій.

Оскільки відсутні підстави, передбачені ч. 1 ст. 270 ЦПК України, апеляційний суд відмовляє у задоволенні клопотань про ухвалення додаткового рішення у цій справі.

Керуючись ст.ст. 260, 271 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

У задоволенні клопотань представника ОСОБА_1 – адвоката Суровцова Андрія Юрійовича та представника ОСОБА_2 – адвоката Бородіна Дмитра Вікторовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 278/957/25 відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Н.Й. Григорусь

Судді О.М. Галацевич

В.А. Панкеєва

Повний текст складений 28 липня 2026 року

Оригінал: reyestr.court.gov.ua