Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №285/1603/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №285/1603/26 Головуючий у 1-й інст. Васильчук Л. Й.

Номер провадження №33/4805/1157/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Бєлоусов А. Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Бєлоусов А.Є., з секретарем судових засідань Воробей Д.О.,

за участі: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

захисника – адвоката Шепети Р.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі (із застосуванням засобів відеоконференції з приміщенням Звягельського міськрайонного суду Житомирської області) справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 на постанову судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 30.06.2026 у справі № 285/1603/26 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП):

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Звягелі Житомирської області, є громадянином України, здобув середню спеціальну освіту, не є працевлаштованим, має встановлену інвалідність ІІІ групи внаслідок загального захворювання, не перебуває у шлюбі, не має на утриманні неповнолітніх дітей, має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не притягався до адміністративної відповідальності, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення

Постановою судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 30.06.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вираженні становить 17000,00 грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік..

Згідно з постановою судді місцевого суду, 07.03.2026 о 22 год 58 хв в м. Звягель по вул. Ю. Глухова, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Volvo s60», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння (порушення координації рухів, зіниці очей не реагують на світло, неприродна блідість обличчя). Від проходження огляду на стан визначення наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у найближчому лікувальному закладі охорони здоров`я водій відмовився, чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за № 1306 (зі змінами).

2. Короткий зміст апеляційної скарги

ОСОБА_1 не погодився з постановою судді місцевого суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначену постанову судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апелянт вважає постанову судді місцевого суду незаконною, необґрунтованою, такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права та внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, оскільки суддя неповно з`ясувала всі фактичні обставини справи, не дослідила й не надала належної правової оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, формально підійшла до вивчення обставин справи, а тому помилково дійшла висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

На думку ОСОБА_1 , постанова суду першої інстанції не відповідає нормам КУпАП, ухвалена без урахування практики Європейського суду з прав людини, а наведені в постанові висновки не ґрунтуються на матеріалах, наявних у цій справі.

Апелянт зазначає, що працівниками поліції не було задокументовано, обґрунтовано та доведено належними і допустимими доказами факту порушення ним Правил дорожнього руху України для здійснення законної зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Як наслідок, водій не мав необхідності виконувати подальшу незаконну вимогу поліцейського щодо проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

ОСОБА_1 додатково зауважує, що Звягельським міськрайонним судом Житомирської області (як місцевим адміністративним судом) був задоволений адміністративний позов водія до територіального органу Національної поліції, постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху від 07.03.2026 серії ББА № 645102 від 07.03.2026 про застосування до ОСОБА_2 адміністративного стягнення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, була скасована, провадження в цій справі закрито. Апелянт вважає, що зупинка його транспортного засобу та проведення поліцейськими огляду водія на стан наркотичного сп`яніння були безпідставними.

На переконання апелянта, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 не висловлював відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, а тому у працівників поліції були відсутні правові підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення за порушення водієм вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху України, а дії поліцейських щодо пропозиції проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння були незаконними та такими, що спрямовані на провокацію вчинення адміністративного правопорушення, що підтверджується наявним в матеріалах справи відеозаписами із бодікамер працівників поліції.

Апелянт наголошує на тому, що на відеозаписах з бодікамер працівників поліції зафіксовані беззаперечні та фактичні докази того, що у водія автомобіля були відсутні будь-які ознаки алкогольного та наркотичного сп`яніння, а це свідчить про формальне внесення ознак сп`яніння до протоколу про адміністративне правопорушення з метою легалізації дій працівника поліції щодо проведення огляду ОСОБА_1 .

Апелянт звертає увагу суду на те, що направлення на проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, наявне в матеріалах справи, ОСОБА_1 не вручалось, було складено набагато пізніше, ніж співробітник поліції запропонував водієві пройти огляд, тож це направлення складене формально та не відповідає фактичним обставинам справи.

Окрім зазначеного, апелянт стверджує, що працівниками поліції також було порушено його право на захист, оскільки поліцейські після роз`яснення водієві його прав, склали протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за відсутності адвоката, що, є самостійною підставою для скасування оскаржуваної постанови судді місцевого суду та закриття провадження у справі.

2.Позиція особи, яка подала апеляційну скаргу, під час апеляційного розгляду

Під час апеляційного розгляду в судовому засіданні 24.07.2026 особа, яку було притягнуто до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Шепета Р.Л. повністю підтримали подану апеляційну скаргу, задля обґрунтування своєї позиції посилалась на аргументи, аналогічні викладеним у скарзі, просили постанову судді місцевого суду скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

3. Межі апеляційного перегляду

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

4. Обставини, встановлені під час розгляду справи суддею місцевого суду

Як убачається зі змісту постанови судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 30.06.2026 у справі № 285/1603/26, суддя під час розгляду справи встановила, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, кваліфікованого за ч.1 ст. 130 КУпАП, була підтверджена:

1) протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №608979 від 07.03.2026;

2) направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого огляд у медичному закладі щодо ОСОБА_1 не проводився у зв`язку з відмовою;

3) даними диску з відеозаписами із відеореєстратора патрульного автомобіля та нагрудної камери працівників поліції, на яких зафіксовано, що поліцейськими 07.03.2026 було зупинено автомобіль марки «Volvo s60» під керуванням водія ОСОБА_1 , під час спілкування працівники поліції неодноразово пропонували водієві пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, поведінку ОСОБА_1 поліцейські розцінили як відмову водія від проходження такого огляду.

Також суддя місцевого суду допитала в судовому засіданні свідка ОСОБА_3 , котра пояснила, що вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_4 на прохання ОСОБА_1 прийшли до місця зупинки його автомобіля працівниками поліції. За словами свідка, поліцейські в її присутності не пропонували ОСОБА_1 пройти освідування на стан наркотичного сп`яніння, а також ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Свідок разом із своїм чоловіком та ОСОБА_1 поїхали до медичного закладу для проходження ОСОБА_1 освідування на можливий стан сп`яніння. Однак таке освідування не було проведено, оскільки лікар вказував на необхідність отримання відповідного направлення від поліцейського. ОСОБА_1 неодноразово телефонував на лінію «102» для того, щоб працівники поліції надали направлення для проходження огляду. Направлення так не було отримано, поліцейські не приїхали до лікарні для того, щоб в їхній присутності ОСОБА_1 пройшов огляд.

Крім того, суддя місцевого суду долучила до матеріалів справи копію постанови поліцейського про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 07.03.2026 серії ББА № 645102, відповідно до якої ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, оскільки водій керував транспортним засобом і завчасно не скористався покажчиком повороту. Суддя встановила, що рішенням Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 27.04.2026 у справі № 285/1684/26 було скасовано постанову про адміністративне правопорушення від 07.03.2026 серії ББА № 645102 від 07.03.2026, складену щодо ОСОБА_1 , а провадження у справі закрито.

Цим обставинам суддя місцевого суду надала оцінку, зазначивши, що причина зупинки поліцейськими автомобіля, керованого ОСОБА_1 , не впливає на обставини, які складають об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не може заздалегідь вказувати на безпідставність складення щодо водія протоколу про адміністративне правопорушення за вказаною статтею, а відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння підтверджена відеозаписами з бодікамер поліцейських.

З огляду на викладене, суддя місцевого суду визнала ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, кваліфікованого за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

6. Позиція судді апеляційного суду

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Шепети Р.Л. які підтримали подану апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, суддя апеляційного суду дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За змістом ст. 9 КУпАП єдиною підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у її діях (бездіяльності) складу адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Варто зауважити, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Як убачається з матеріалів справи, суддя місцевого суду зазначених вимог закону не дотрималась, не взяла до уваги докази, що могли істотно вплинути на висновки судді, висновки судді щодо винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Так, на відеозаписах з бодікамер поліцейських за 07.03.2026 відображено, що ОСОБА_1 під час спілкування з патрульними поводить себе звичайним чином, усвідомлено відповідає на запитання поліцейських, надає документи, дозволяє поліцейським здійснити поверхневий огляд автомобіля та сумки зі своїми речами. З відеозаписів не вбачається наявність у водія ознак наркотичного сп`яніння. Натомість подальшу вимогу поліцейського щодо проходження огляду для з`ясування можливого стану сп`яніння у водія можна вважати законною лише за умови об`єктивно наявних у водія ознак такого сп`яніння.

Крім того, на відеозаписах зафіксовано, як ОСОБА_1 , перебуваючи в салоні керованого ним автомобіля, пояснює поліцейським, що очікує приїду адвоката, має намір скористатись професійною правничою допомогою, у відповідь поліцейські повідомляють, що «не мають часу ще чекати, кваліфікують дії водія як відмову від огляду, тому починають складати протокол». Сама процедура складення поліцейськими протоколу у справі про адміністративне правопорушення в присутності водія ОСОБА_1 на відеозаписах не відображена.

Також варто зауважити, що відеозаписи з бодікамер поліцейських не фіксують процедури складення поліцейським ОСОБА_5 07.03.2026 о 23 год 21 хв направлення водія транспортного засобу на огляд до закладу охорони здоров`я з метою з`ясування можливого стану наркотичного сп`яніння, вручення поліцейським такого направлення ОСОБА_1 та свідомої відмови водія від отримання такого направлення.

Суддя місцевого суду не надала оцінки тим доказам, що їх подала сторона захисту, зокрема, зафіксованим зверненням ОСОБА_1 на лінію «102» від 08.03.2026 о 01:18, о 02:01 (в яких водій повідомляв, що він перебуває у міській лікарні, де готовий пройти освідування, медичні працівники поінформовані, просить зв`язатись із ним з приводу його попередніх повідомлень), показанням свідка ОСОБА_3 (котра пояснила, що нічної пори доби 07.03.2026 ОСОБА_1 в її присутності не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, свідок їздила до медичного закладу для проходження ОСОБА_1 освідування на можливий стан сп`яніння, однак таке освідування не було проведено, оскільки лікар вказував на необхідність отримання відповідного направлення від поліцейського, ОСОБА_1 неодноразово телефонував на лінію «102» для того, щоб працівники поліції надали направлення для проходження огляду, направлення так не було отримано, поліцейські не приїхали до лікарні для того, щоб в їхній присутності ОСОБА_1 пройшов огляд).

Згідно з п. 2.5. Правил дорожнього руху, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами), водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Особи, винні в порушенні Правил дорожнього руху, несуть адміністративну або іншу відповідальність згідно з законодавством України.

Зокрема, норми ч.1 ст. 130 КУпАП передбачають адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, до винної особи застосовується стягнення в виді абсолютно визначеної суми штрафу та позбавлення спеціального права. Також згадані норми передбачають адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері дотримання безпеки дорожнього руху. Об`єктивна сторона правопорушення полягає, зокрема, у діях особи, котра сідає за кермо та керує транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Також вказане правопорушення з об`єктивної сторони може виражатись у відмові водія на законну вимогу поліцейського від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Суб`єктом правопорушення може бути фізична осудна особа, котра досягла принаймні 16-річного віку й керує транспортним засобом.

При цьому згідно з диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП під відмовою від проходження огляду законодавець розуміє умисну та свідому дію особи, виражену у небажанні вчиняти активні дії для проходження огляду на стан сп`яніння, за умови наявності для цього усіх необхідних умов.

Порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, визначений нормами ст. 266 КУпАП, а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затв. наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, зареєстр. у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858. Загалом, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з певними ознаками, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Докази, надані до суду співробітниками поліції (зокрема, відеозаписи) доводять той факт, що ОСОБА_1 07.03.2026 о 22 год 58 хв у м. Звягель керував автомобілем, однак не фіксують наявності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, не фіксують однозначної відмови водія від проходження огляду в закладі охорони здоров`я, не фіксують процедури складення поліцейським ОСОБА_5 07.03.2026 о 23 год 21 хв направлення водія транспортного засобу на огляд до закладу охорони здоров`я з метою з`ясування можливого стану наркотичного сп`яніння, вручення поліцейським такого направлення ОСОБА_1 та свідомої відмови водія від отримання такого направлення.

Водночас правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися відповідними доказами.

Подальші дії ОСОБА_1 (добровільний візит до медичного закладу впродовж 2-х годин з моменту події, намагання пройти огляд, телефонні дзвінки на лінію «102» з метою отримання у поліцейських направлення, необхідного для проходження огляду) в сукупності ставлять під сумнів доведеність вини водія в тому, що він відмовився пройти у закладі охорони здоров`я медичний огляд для встановлення стану сп`яніння чи відсутності такого стану.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності. Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин службовими особами територіального органу Національної поліції не доведено належними та допустимими доказами наявності в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, отже, суддя констатує відсутність правових підстав для притягнення останнього до адміністративної відповідальності.

7. Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги

Таким чином, суддя місцевого суду не надала належну оцінку доказам у справі та дійшла помилкового висновку про наявність в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тому оскаржуване судове рішення не відповідає фактичним обставинам справи, ухвалене з порушенням норм матеріального права.

Згідно зі ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате провадження підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. При наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП орган (посадова особа) по справі про адміністративне правопорушення виносить постанову про закриття справи (ст. 284 КУпАП).

Згідно з ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати постанову судді місцевого суду та закрити провадження у справі.

Враховуючи вказане, суддя апеляційного суду вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, постанову судді місцевого суду скасувати, а провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити.

Керуючись ст. 7, 9, 247, 280, 284, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 30.06.2026 у справі № 285/1603/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, скасувати.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Ця постанова судді апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення (постановлення), є остаточною, оскарженню не підлягає.

Повний текст цієї постанови складено, проголошено, надано для ознайомлення учасникам справи 28.07.2026 о 17 год 00 хв.

Суддя А.Є. Бєлоусов