Вирок від 28 липня 2026 р. у справі №760/17016/22 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/17016/22

провадження № 1-кп/760/1231/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2026 м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Солом`янського районного суду міста Києва за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.09.2022 р. за № 12022100090002051, на підставі обвинувального акту, затвердженого 16.11.2022 прокурором Солом`янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , у відношенні:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, проживаючого та зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення проти власності в умовах воєнного стану за наступних обставин:

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України від 24.02.2022 №2102-IX введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому було неодноразово продовжено, та який діяв на час вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення.

Так, ОСОБА_6 12.09.2022 приблизно о 21:20 годині, перебуваючи неподалік входу до магазину «Фора», що за адресою: м. Київ, пр-т Л. Гузара, 28, помітив раніше йому незнайому жінку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка при собі поруч тримала пакет білого кольору з

особистими речами.

Достеменно розуміючи, що вказаний пакет знаходиться в полі зору ОСОБА_7 та у вказаному пакеті потерпіла ОСОБА_7 утримує особисті речі, у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), а саме вищевказаного пакету з особистими речами.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_9 12.09.2022 року близько о 21:20 годині, перебуваючи за адресою: м. Київ, пр.-т Гузара, 28, впритул наблизився до потерпілої ОСОБА_7 та, перебуваючи в полі її зору, взяв з підлоги пакет, що стояв поруч із нею, всередині якого знаходилися належні ОСОБА_7 речі та документи, а саме: продукти харчування, що матеріальної цінності для потерпілої не складають, грошові кошти в сумі 800 гривень, копія паспорта громадянина України та пенсійне посвідчення, видані на ім?я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які матеріальної цінності для потерпілої не складають, мобільний телефон «Нокіа», чорного кольору вартістю 700 гривень, всередині якого знаходилася сім-картка стільникового оператора «Київстар», що матеріально цінності для потерпілої не складає, на абонентському рахунку грошові кошти були відсутні.

У свою чергу потерпіла ОСОБА_10 викрила злочинні дії ОСОБА_11 та почала кричати, вимагаючи повернути викрадене в неї майно, на що ОСОБА_4 , розуміючи, що його злочинні дії, направлені на таємне викрадення чужого майна, викриті, не відмовляючись від продовження своїх намірів, з метою подальшого заволодіння та утримання при собі вищевказаного викраденого чужого майна, а також подальшого обернення його на свою користь, діючи умисно та відкрито почав тікати з місця вчинення кримінального правопорушення, та в подальшому з місця вчинення кримінального правопорушення зник, спричинивши потерпілій ОСОБА_10 майнову шкоду на загальну суму 1500 гривень.

Зазначені протиправні дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 186 КК України, а саме, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєнного стану.

02.05.2025 відповідно до ухвали Солом`янського районного суду міста Києва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.09.2022 р. за № 12022100090002051, в частині обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, - закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із частковою втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Копії матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.09.2022 р. за № 12022100090002051, в частині обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, - скеровані до Солом`янського УП ГУНП у м. Києві для вирішення питання, пов`язаного із встановленням наявності чи відсутності підстав для притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за відповідною частиною статті Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Продовжено судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.09.2022 р. за № 12022100090002051, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та із врахуванням позиції прокурора, яка просила виключити із кваліфікуючих ознак за ч. 4 ст. 186 КК України, ознаку повторності.

Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, суду показав, що обставини, викладені в обвинувальному акті, який надійшов до провадження суду відповідають дійсності. Обвинувачений ОСОБА_4 суду показав, що у вечірній час 12.09.2022 року біля магазину Фора за адресою м. Київ, пр.-т Гузара, 28, він побачив жінку, біля якої стояв пакет з продуктами та її особистими речами. Оскільки в нього на той час були фінансові труднощі, він впритул наблизився до цієї жінки, та забрав з підлоги пакет, який стояв коло неї, з її особистими речами, та почав з ним тікати. Жінка помітила крадіжку та почала кричати, однак він зник з місця вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим на власну користь. Після чого, його було затримано, та за місцем його проживання були вилучені речі, належні потерпілій. Суду повідомив, що не погоджується із обставиною, яка обтяжує покарання, на яку в обвинувальному акті посилається прокурора, а саме, стосовно того, що кримінальне правопорушення ним було вчинено відносно особи похилого віку. Повідомив суду, що жінка, відносно якої він вчинив кримінальне правопорушення, не була похилого віку, більш детально дану жінку він описати не може. Повідомив суду, що відшкодував на користь потерпілої завдану їй матеріальну шкоду, вибачився перед нею, та всіляко намагався спокутувати свою провину перед нею за вчинений злочин. Просить суд суворо його не карати та призначити покарання, не пов`язане із позбавленням волі.

У судовому засіданні, яке відбувалось, 19.08.2024 обвинувачений ОСОБА_4 долучив до матеріалів справи письмову розписку потерпілої ОСОБА_7 про відшкодування на її користь 5 000 грн. завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення шкоди, претензій до обвинуваченого потерпіла не має /т. 1 а. с. 103/.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні за ч. 4 ст. 186 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті, який надійшов до провадження суду, не погодившись тільки із обставиною, яка зазначена прокурором в обвинувальному акті, як обставина, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання, обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз`яснивши обвинуваченому наслідки, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та вирішив обмежитись допитом обвинуваченого, допитом потерпілої та дослідженням характеризуючих матеріалів

/ч. 3 ст. 349 КПК України/

Будучи допитаною в судовому засіданні, потерпіла ОСОБА_7 суду повідомила, що на час вчинення кримінального правопорушення їй було 85 років, а тому обвинувачений ОСОБА_4 , вчиняючи відносно неї кримінальне правопорушення, не міг не помітити, що вона є жінкою похилого віку, оскільки бачив її. Крім того, в неї в руках була тростинка. Зазначила, що 12.09.2022 у вечірній час вона, придбавши продукти харчування у супермаркеті, стояла поруч із магазином, пакет із продуктами та її особистими речами, стояв поруч із нею. Думала попросити когось, аби їй допомогли перенести пакет додому. В один момент, вона помітила, як невідомий їй раніше чоловік вихватив пакет із продуктами та сумку з її особистими речами, телефоном та грошовими коштами, та почав з ними тікати. Вона почала кричати йому услід слова «Віддай», аби він зупинився та повернув їй пакет, він обернувся відносно неї, почувши її крики про допомогу, однак продовжив тікати, забігши в арку та покинувши місце події. Небайдужі люди, які були поруч із магазином, викликали поліцію, та придбали їй продукти харчування. Наступного дня їй зателефонували працівники поліції та повідомили, що вони затримали крадія. На досудовому розслідуванні вона впізнала обвинуваченого ОСОБА_4 , як особу яка викрала в неї пакет із продуктами та особистими речами. Зазначила, що не наполягає на призначенні обвинуваченому суворого покарання, просила призначити покарання на розсуд суду.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд керується наступним:

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання обвинуваченому судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України, яке відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України належить до тяжких злочинів; обвинувачений раніше притягувався кримінальної відповідальності, немає судимості в силу ст. 89 КК України; не одружений; не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей; офіційно не працевлаштований; перебуває на обліку у лікаря-нарколога з 11.04.2021 з діагнозом: розлади психіки і поведінки внаслідок вживання наркотичних та інших психоактивних речовин, синдром залежності; на обліку у лікаря-психіатра не перебуває; посередньо характеризується за місцем проживання.

Обставинами, які згідно ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого потерпілій збитку.

Обставиною, яка згідно із п. 6 ч. 1 ст. 67 КК України, обтяжує покарання обвинуваченого суд визнає: вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_4 не визнав обставини вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, вказані показання обвинуваченого спростовуються показаннями потерпілої ОСОБА_7 , яка, будучи попередженою про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, та не будучи раніше знайомою з обвинуваченим, повідомила суд, що їй 85 років та перебуваючи поруч із магазином, вона обпиралась на тростинку, під час вчинення відносно неї кримінального правопорушення в неї був зоровий контакт із обвинуваченим ОСОБА_4 , якому вона потім кричала про необхідність припинення протиправних дій та повернення їй пакету з продуктами та особистими речами.

Вказані вище обставини, на переконання суду, який безпосередньо в судовому засіданні допитав потерпілу ОСОБА_7 , підтверджують наявність такої обставини, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , та яка зазначена в обвинувальному акті, який надійшов до провадження суду, як вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, конкретних обставин справи, а також особи обвинуваченого ОСОБА_4 , його стан здоров`я, наявність двох обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого у виді щирого каяття та добровільного відшкодування завданої потерпілій шкоди шляхом сплати на її користь 5000 грн., що підтверджується письмовою розпискою потерпілої ОСОБА_7 , а також наявність обставини, яка обтяжує покарання обвинуваченого, із врахуванням позиції потерпілої ОСОБА_7 , яка не наполягала на суворому покаранні для обвинуваченого, суд доходить до висновку про доцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.

Призначаючи вказаний вид та строк покарання, визначений санкцією ч. 4 ст. 186 КК України, суд керується вимогами ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

З урахуванням зазначених обставин, на переконання суду, мета покарання буде досягнута через призначення обвинуваченому саме такої міри покарання.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, зарахувавши у строк відбування покарання у виді позбавлення волі період затримання обвинуваченого з 13.09.2022 року до 14.09.2022 рік із розрахунку один день позбавлення волі відповідає одному дню тримання особи під вартою/затримання.

При цьому, суд не вбачає підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання із застосуванням ст. ст. 69, 75 КК України, на якому наполягав захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 , оскільки відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Тобто, положення ч. 1 ст. 69 КК України, надають суду повноваження у виключних випадках призначити більш м`яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину». Таке формулювання призводить до висновку, що застосування статті 69 КК можливе, якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони (1) можуть бути визнані такими, що пом`якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2 статті 66 КК України, і (2) істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Наявність хоча б однієї обтяжуючої обставини свідчить про підвищений ступінь суспільної небезпечності як самого діяння, так і особи винного.

Тому, наявність щирого каяття та добровільне відшкодування обвинуваченим потерпілій завданої шкоди вже на стадії судового розгляду кримінального провадження, із врахуванням обставин попереднього притягнення обвинуваченого ОСОБА_12 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, неодноразове притягнення обвинуваченого до адміністративної відповідальності, в тому числі за дрібне викрадення майна, розпивання алкогольних напоїв у громадських місцях, тобто попередній стиль життя обвинуваченого, у цьому кримінальному провадженні не призвели до істотного зниження ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_12 діяння.

Питання про долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_12 судом не обирається.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлено не було.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 128, 129, 174, 337, 349, 368, 369, 370, 373, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.

Строк відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обраховувати з моменту його фактичного затримання, зарахувавши у строк відбування покарання у виді позбавлення волі період затримання з 13.09.2022 до 14.09.2022 із розрахунку один день позбавлення волі відповідає одному дню тримання особи під вартою/затримання.

Запобіжний захід ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком суду законної сили, - не обирати.

Вирішити долю речових доказів:

- Копію паспорта на ім?я ОСОБА_7 , посвідчення ветерана праці серії

НОМЕР_3 на ім?я ОСОБА_7 , візитівки, довідку про наявність препаратів на складі дистриб?ютора на ім?я ОСОБА_13 , копія міжнародного свідоцтва на ім?я ОСОБА_7 , чек з банку «Приватбанк» з зазначеним іменем ОСОБА_7 , косметичку зеленого кольору, візитівку, візитівку, аркуш паперу А4, копія ІІН на ім?я ОСОБА_7 , інструкція до медичного засобу, упаковка від ліків, договір про заставу персня із зазначенням анкетних даних особи, а саме: на ім?я ОСОБА_7 , фотокартка з погрудним зображенням чоловіка, аркуш паперу з написами, сім-картка стільникового оператора «Київстар» с.н. НОМЕР_1 , продукти харчування: помідори в кількості 5 штук, цибуля в кількості 8 предметів, ряжанка 1 упаковка, масло 1 упаковка, сир 1 упаковка, оселедець 1 упаковка,

мобільний телефон «Нокіа» імеі: НОМЕР_2 , грошові кошти в сумі 521 гривень, що були вилучені в ході обшуку квартири АДРЕСА_2 , - повернуті потерпілій на стадії досудового розслідування, залишити у власності потерпілої ОСОБА_7 ,

-кросівки різнокольорової 1 пара, футболка білого кольору, штани чорного кольору з жовтими лампасами, куртка чорного кольору, що були вилучені в ході обшуку квартири АДРЕСА_2 , - повернути ОСОБА_4 .

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Солом`янський районний суд міста Києва протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з дня отримання копії вироку.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: ОСОБА_1