Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №759/10747/26 — Святошинський районний суд міста Києва

Суд: Святошинський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 01 липня 2026 р.

Справа: №759/10747/26

Суддя: Жмудь В. О.

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/10747/26

пр. № 3/759/3056/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Жмудь Вікторія Олексіївна, за участю захисника Стороженка Ю.В., розглянувши матеріали, які надійшли з УПП у м. Києві ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124; ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 09.04.2026 о 01 год. 05 хв. керував транспортним засобом «Lexus RX 350», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_2 , та рухався по пр. Берестейському, 121Д в м. Києві з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка, що відповідає дійсності. Від проходження медичного огляду у медичному закладі КНП «КМКЛ № 10» у лікаря-нарколога з метою встановлення стану сп`яніння відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім цього, ОСОБА_3 09.04.2026 о 01 год. 05 хв., керуючи транспортним засобом «Lexus RX 350», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_2 , та рухаючись по пр. Берестейському, 121Д в м. Києві, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на перешкоду (металеві їжаки). При ДТП транспортний засіб та інше майно отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - Стороженко Ю.В. (в режимі ВКЗ) вважав за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Враховуючи наведене, положення ст. 268 КУпАП, а також те, що захист прав та інтересів ОСОБА_1 здійснює захисник Стороженко Ю.В., вважаю за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - Стороженко Ю.В. зазначив, що ОСОБА_1 не відмовлявся від огляду, а навпаки погодився пройти огляд на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер» та неодноразово (7-8 спроб) здійснював продування цього приладу, виконуючи усі вказівки поліцейськихю. Більше того, після того, як прилад не зафіксував жодного результату. ОСОБА_1 , самостійно, прямо двічі зверталась до поліцейських із проханням провести огляд у медичному закладі. У відповідь на правомірну вимогу водія працівники поліції категорично відмовили у медичному огляді, мотивуючи це тим, що «протокол уже складено» та що «треба було казати про це раніше». Такі дії поліцейських є грубим порушенням обов`язкової процедури, встановленої законом. Щодо протоколу за ст. 124 КУпАП, то жодних доказів наїзду на блок-пост та металеві їжаки матеріали справи не містять. Враховуючи викладене, захисник просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП.

Вислухавши доводи захисника ОСОБА_1 - Стороженка Ю.В. та ретельно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколи про адміністративні правопорушенні серії ЕПР1 № 635729 від 09.04.2026 та серії ЕПР1 № 635719 від 09.04.2026, які складені стосовно ОСОБА_1 ; направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 09.04.2026; розписку ОСОБА_1 від 09.04.2026 про те, що він підтверджує факт залишення транспортного засобу за адресою: м. Київ, пр. Берестейський, 121Д (з`їзд на вул. Кільцева дорога) та зобов`язується не керувати ним; схему місця ДТП від 09.04.2026, від підпису схеми ОСОБА_1 відмовився; пояснення ОСОБА_1 від 09.04.2026; відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції, які містяться на диску; письмові пояснення захисника Стороженка Ю.В. від 16.06.2026 які надійшли до суду 17.06.2026; копію наказу № 21-к від 08.04.2026 про відрядження директора ПП «Капітал Інвест Груп» ОСОБА_1 до м. Києва з 09.04.2026 до 10.04.2026; копію листа УкрГМЦ ДСНС України від 03.06.2026 № 99 001-3007/99 14.2; копії листів УПП в м. Києві ДПП від 29.04.2026 № 855-аз/41/11/2/02-2026 та від 09.06.2026 № 1255аз/41/11/10/02/2026; лист Департаменту транспортної інфраструктури від 08.06.2026 № 053-4882 з додатком схемою організації руху, суддя дійшла таких висновків.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Тобто, з вказаних норм вбачається, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ст. 124 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п. 12.1 Правил дорожнього руху України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно з п. 26 постанови Пленуму ВСУ України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 № 14, суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.

Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Насамперед слід зазначити, що протоколи про адміністративні правопорушенні серії ЕПР1 № 635729 від 09.04.2026 та серії ЕПР1 № 635719 від 09.04.2026, які складені стосовно ОСОБА_1 , та додатки до них загалом складені у відповідності до вимог ст. 256 та ст. 266 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС від 07.11.2015 №1395, а отже відповідає вимогам діючого законодавства.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп`яніння, оформлення результатів такого огляду регулюються Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103.

У судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 09.04.2026 о 01 год. 05 хв. керував транспортним засобом «Lexus RX 350», д.н.з. НОМЕР_1 , та рухався по пр. Берестейському, 121Д в м. Києві, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на перешкоду (металеві їжаки), чим порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху України.

Також у судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 09.04.2026 о 01 год. 05 хв.. керував транспортним засобом «Lexus RX 350», д.н.з. НОМЕР_1 , та рухався по пр. Берестейському, 121Д в м. Києві з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка, що відповідає дійсності. Від проходження медичного огляду у медичному закладі КНП «КМКЛ № 10» у лікаря-нарколога з метою встановлення стану сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Вказане в повному обсязі підтверджується матеріалами справи в їх сукупності, зокрема, відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції, які містяться на диску DVD-R, та на яких зафіксовано, що працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 поїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан сп`яніння, однак останній відмовлявся та казав «до чого тут лікар, у мене два колеса пробито, треба займатися», також його було відсторонено від керування транспортним засобом шляхом залишення транспортного засобу на місці зупинки. За таких обставин, твердження захисника про те, що працівники поліції не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд у медичному закладі стростовуються матеріалами справи.

Суд також враховує рішення Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Крім того, слід зазначити, що диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП зобов`язує суддю встановити чи був факт відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чи ні. При цьому, суддя не встановлює факту перебування особи в тому чи іншому сп`янінні.

Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які у сукупності не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, одне з яких є умисним, грубим та суспільно небезпечним, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у межах, установлених у санкціях ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, із застосуванням ст. 36 КУпАП, а саме: у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. Накладення такого стягнення на ОСОБА_1 відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу.

Положеннями ст. 401 передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 не відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

З огляду на вище викладене та керуючись ст. 124, ч. 1 ст. 130, ст. 7, 9, 23, 36, 401, 245, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративні стягнення за:

- ст. 124 КУпАП у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн 00 к.

- ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 к., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Згідно зі ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 к. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 к.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Після закінчення строку встановленої розстрочки строк пред`явлення до примусового виконання постанови в частині накладання адміністративного стягнення в вигляді штрафу - протягом трьох місяців.

Суддя Святошинського

районного суду міста Києва В.О. Жмудь

Оригінал: reyestr.court.gov.ua