Суд: Закарпатський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про виплату заробітної плати
Дата: 14 липня 2026 р.
Справа: №309/1954/25
Суддя: Мацунич М. В.
Справа № 309/1954/25
П О С Т А Н О В А
Іменем України
15 липня 2026 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.
суддів: Собослоя Г.Г., Шевчука В.В.
з участю секретаря судового засідання: Тайстри І.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відділу освіти, культури, бібліотек, молоді та спорту Лозно-Олександрівської селищної ради Сватівського району Луганської області на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 08 вересня 2025 року, повний текст якого складено 09 вересня 2025 року, ухвалене головуючим суддею Піцур Я.Я., в справі за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти, культури, бібліотек, молоді та спорту Лозно-Олександрівської селищної ради Сватівського району Луганської області про стягнення невиплаченої заробітної плати
встановив:
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відділу освіти, культури, бібліотек, молоді та спорту Лозно-Олександрівської селищної ради Сватівського району Луганської області про стягнення невиплаченої заробітної плати.
Позов обґрунтовувала тим, що вона 01.09.2008 прийнята лаборантом до Лозно-Олександрівської ЗОШ І-ІІІ ступенів. 01.09.2010 переведена на посаду вчителя історії. Надалі 13.10.2021 Лозно-Олександрівська ЗОШ І-ІІІ ступенів перейменовано на Лозно-Олександрівський ліцей Лозно-Олександрівської селищної ради, який підпорядкований Лозно-Олександрівській військовій адміністрації Сватівського району Луганської області.
Після початку воєнної агресії російської федерації та тимчасової окупації с. Лозно-Олександрівка більшість вчителів ліцею виїхали з села, а начальником відділу культури, видано наказ № 15-о про оголошення простою педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти Лозно-Олександрівської селищної ради, не з вини працівника з 01 червня 2022 року.
З 01 червня по 31 грудня 2022 року вона отримувала заробітну плату, але з січня 2023 року такі виплати були припинені. На її звернення до військової адміністрації їй повідомили про скасування наказу про простій з 30 вересня 2023 року, як незаконного, та про призупинення дії трудового договору з нею.
Вважає, що їй відділ освіти заборгував 90 080,93 гривень заробітної плати за період з 01.01.2023 року по 30.09.2023 року без врахування податків та зборів, які ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача.
Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 08 вересня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з відділу освіти, культури, бібліотек, молоді та спорту Лозно-Олександрівської селищної ради Сватівського району Луганської області (код ЄДРПОУ 43062882, юридична адреса 92211 Луганська область Сватівський район смт. Лозно-Олександрівка вул. Сонячна, 9, фактичне знаходження Київська область м. Ірпінь вул. 74-ї Стрілецької Дивізії, №1) на користь ОСОБА_1 59 591,97 грн заборгованості по заробітній платі під час простою не з вини працівника за період з 01.01.2023 по 30.09.2023 без врахування податків та зборів.
У решті вимог позову відмовлено.
Додатковим рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 03 лютого 2026 року Лозно-Олександрівської селищної ради Сватівського району Луганської області на користь держави судовий збір в розмірі 799,30 грн.
Відділ освіти, культури, бібліотек, молоді та спорту Лозно-Олександрівської селищної ради Сватівського району Луганської області, не погоджуючись із вказаним рішенням суду, подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що суд першої інстанції не з`ясував усіх обставин справи, не перевірив їх та не надав належної оцінки доказам у справі, внаслідок чого ухвалив незаконне та необґрунтоване судове рішення.
Вказує, що позивачем надано неналежні докази на підтвердження позовних вимог, зокрема тарифікаційний список та атестаційний лист.
Також вважає, що здійснення нарахування заробітної плати за період простою слід рахувати 2/3 посадового окладу, а не як помилково визначено судом не нижче 2/3 тарифної ставки встановлено працівникові окладу. Судом помилково взято до уваги дані довідки ОК-5 на підставі якої здійсненої невірний розрахунок із заборгованості по заробітній платі. У довідці ОК-5 зазначається у повному обсязі нарахована працівнику заробітна плата, до якої входять і інші складові заробітної плати (премії, надбавки, доплати, допомога), але без відповідних документів, які повинна була надати позивач, правильно вирахувати 2/3 від її посадового окладу, не надається можливим.
Також суд не взяв до уваги вимоги частини першої статті 113 КЗпП України, де зазначено, що час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). А тому , відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30 серпня 2002 року № 1298, посадові оклади (тарифні ставки) з 1 січня 2021 року розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду – 2670 гривень, з 1 грудня 2021 року - 2893гривні. Таким чином, розмір заборгованості з виплати заробітної плати позивачу з 01.01.2023 по 30.09.2023 повинен складати 17 361 грн.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мацола А.В. просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції. Вказує, що судом першої інстанції правильно розраховано заробітну плату за час простою та обраховував таку з розміру 6 621.33 грн.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає що така підлягає частковому задоволенню, за наступних доводів.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно приписів ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , згідно її трудової книжки, працювала вчителем історії Лозно-Олександрівського ліцею Лозно-Олександрівської селищної ради (а.с.11-16).
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 року № 309 «про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», Лозно-Олександрівка Сватівського району Луганської області є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України з 05.03.2022 року.
До позовної заяви позивачем долучено ксерокопію наказу начальника відділу освіти, культури, бібліотек, молоді та спорту Лозно-Олександрівської селищної ради № 15-о від 01.06.2022 року, «Про оголошення простою педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти Лозно-Олександрівської селищної ради» (а.с.17), згідно якого, з посиланням на відсутність організаційних та технічних умов, необхідних для виконання роботи у повному обсязі під час воєнного стану, оголошено простій не з вини працівників з 01 червня 2022 року до особливих розпоряджень для педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти вищевказаної селищної ради переліку (у тому числі й щодо педагогічних працівників Лозно-Олександрівського ліцею) згідно, що додається до видання відповідного наказу начальником відділу освіти. При цьому п. 4 було зобов`язано в.о. головного бухгалтера здійснювати нарахування заробітної плати періоду простою у розмірі середньомісячної заробітної плати. З даної ксерокопії не убачається, що на відповідному документі наявна печатка установи та підписи осіб у відповідних графах.
У свою чергу представником відповідача також долучено копію наказу начальника відділу освіти, культури, бібліотек, молоді та спорту Лозно-Олександрівської селищної ради № 15-о від 01.06.2022 року, «Про оголошення простою педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти Лозно-Олександрівської селищної ради», згідно якого, з посиланням на відсутність організаційних та технічних умов, необхідних для виконання педагогічними працівниками своїх посадових обов`язків, а також окупації внаслідок збройної агресії проти України, та відсутністю можливості переведення працівників на іншу роботу, оголошено простій не з вини працівників з 01 червня 2022 року до відповідного наказу начальника відділу освіти, культури, бібліотек, молоді та спорту Лозно-Олександрівської селищної ради для педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти вищевказаної селищної ради згідно переліку (відповідно додатку №1 до даного наказу позивач входить до даного переліку. При цьому п. 2 даного наказу було зобов`язано в.о. головного бухгалтера здійснювати нарахування заробітної плати періоду простою у розмірі 2/3 посадового окладу відповідних педагогічних працівників. На даній копії наказу наявна печатка закладу та підписи посадових осіб у відповідних графах, а том суд бере до уваги саме наказ долучений представником відповідача.
Також убачається, що починаючи з 01.06.2022 року і до кінця 2022 року нарахування заробітної плати позивачці проводилось регулярно, а починаючи з 01.01.2023 року нарахування та виплата заробітної плати не проводились (а.с.49).
30.09.2023 року розпорядженням начальника Лозно-Олександрівської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області № 66, призупинено з 30 вересня 2023 року дію трудових договорів з педагогічними працівниками закладів загальної освіти Лозно-Олександрівської селищної ради (а.с.18, 19).
Згідно ст. 34 КЗпП України, простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Статтею 113 цього ж Кодексу визначено, що час простою не з вини працівника, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Зважаючи на те, що виданий начальником відділу освіти, культури, бібліотек, молоді та спорту Лозно-Олександрівської селищної ради наказ № 15-о від 01.06.2022 року, яким оголошено простій педагогічним працівникам в т.ч. позивачу ОСОБА_1 , містить посилання на відсутність організаційних та технічних умов, необхідних для виконання педагогічними працівниками закладів загальної середньої освіти Лозно-Олександрівської селищної ради своїх посадових обов`язків, а також дійсної окупації російською федерацією, де розташовані навчальні заклади та відсутністю можливості переведення працівників на іншу роботу, суд вважає, що оголошений простій не з вини працівників є правомірним. Отже та обставина, що у спірний період відділ освіти фактично не працював через відсутність у ньому працівників, не є підставою для звільнення відповідача від обов`язку нараховувати заробітну плату працівника за період простою. А звідси, відповідні доводив відзиву підлягають відхиленню.
Суд відхиляє усі доводи відзиву щодо відсутності документації за попередні періоди, позаяк від неспроможності відповідача, а також третьої особи, зберегти необхідні документи для нарахування позивачу тієї заробітної плати, яка визначена правомірним наказом про оголошення простою, в період до його офіційного скасування не залежить можливість отримання такої заробітної плати позивачем.
Щодо доводів відзиву та пояснення третьої особи про те, що позивачем не надано доказів необхідних для правильного обчислення та стягнення з відділу заборгованості, то суд зазначає наступне.
Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 жовтня 2019 року у справі №243/9532/17 (провадження №61-46339св18) зазначено, що "за змістом положень КЗпП України, Закону України "Про оплату праці" заробітна плата працівникам виплачується за умови виконання ними своїх функціональних обов`язків на підставі укладеного трудового договору з дотриманням установленої правилами внутрішнього трудового розпорядку тривалості щоденної (щотижневої) роботи за умови провадження підприємством господарської діяльності. Нарахування та виплата заробітної плати працівникам проводиться на підставі документів з первинного обліку праці та заробітної плати: штатний розклад, розцінки та норми праці, накази та розпорядження (на виплату премій, доплат, надбавок тощо), табель обліку використаного часу, розрахункова-платіжна відомість".
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 серпня 2020 року у справі № 266/6853/18 (провадження № 61-9549св19) зроблено висновок, що "згідно положень статей 115, 116 КЗпП України відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець, але це не позбавляє позивача від обов`язку доведення наявності права на отримання певних сум".
У даному випадку позивачем доведено наявність у неї права на отримання суми заробітної плати за час простою, а отже саме на відповідача, як на роботодавця покладений обов`язок доводити відсутності заборгованості, чого ним не зроблено, жодних доказів не надано, а отже суд виходить виключно з тих документів, які надані позивачем.
Суд констатує, що заперечуючи щодо змісту наказу про оголошення простою, в аспекті розміру нарахувань, представником відповідача долучено копію такого наказу, яка за змістом дійсно відрізняється від долученої позивачем копії наказу. Суд, з огляду на наявність усіх необхідних реквізитів, лише на долученій представником відповідача копії, бере саме її до уваги у якості доказу, та виходить саме зі змісту копії наказу долученої представником відповідача.
Однак це жодним чином не впливає на право позивача отримувати заробітну плату у період простою у розмірі визначеному таким наказом, тобто у розмірі 2/3 посадового окладу.
Також суд звертає увагу на те, що заперечуючи проти нарахування і виплати заробітної плати позивачу в результаті оголошеного простою, відповідач, у відповідності до положень ч.1 ст.81 ЦПК України, не довів суду неможливість такого нарахування і виплати за період з 01.01.2023 року по 30.09.2023 року, не зважаючи на те, що відповідач все ж здійснював нарахування та виплату заробітної плати позивачу за період з 01 червня 2022 року по 31.12.2022 року. Якогось розумного обґрунтування неможливості продовження здійснення відповідного нарахування у спірний період відповідач не надав. При цьому як слідує з наявних у справі документів, позивачу за період з 01 червня 2022 року по 31.12.2022 року, нарахування заробітної плати позивачу здійснювалося саме у розмірі 2/3 посадового окладу, тобто у повній відповідності до наказу. Чому саме припинилося таке нарахування з 01.01.2023, жодного обґрунтування відповідачем не надано.
Щодо посилання відповідача та третьої особи на припис ст. 113 КЗпП України та наведений ними розрахунок, то суд констатує, що вказаною нормою лише встановлений мінімальний гарантований працівнику рівень оплати праці за час простою не з його вини, нижче якого така заробітна плата не може бути. Однак це не свідчить, що відповідний розмірі не може бути встановлений більшим, зокрема самим роботодавцем. У п.2 Наказу начальника відділу освіти, культури, бібліотек, молоді та спорту Лозно-Олександрівської селищної ради № 15-о від 01.06.2022 року чітко зазначено здійснювати нарахування заробітної плати за періоду простою у розмірі 2/3 посадового окладу, а тому саме виходячи з такого мінімального розміру позивачу підлягає виплата заробітна плата за цей період. Відтак розрахунки відповідача та третьої особи, які ґрунтуються на розмірі у 2/3 від тарифної ставки є такими що ґрунтуються на вимогах законодавства про працю.
Водночас суд не може взяти до уваги наведені у позовній заяві розрахунки позивача, позаяк вони ґрунтуються саме виходячи з розміру середньомісячної заробітної плати позивача, що не відповідає умовам наказу від 01.06.2022.
Відтак, суд констатує, що виходячи із практики ВС щодо розгляду даної категорії справ, суд не вправі відмовити у стягненні заробітної плати через відсутність чи неправильність розрахунку позивач. У такому випадку суд повинен самостійно здійснити необхідний розрахунок.
Далі суд зазначає, що у матеріалах справи відсутній документ у якому було б чітко зазначено розмір посадового окладу позивача. Єдиним документом, у якому відображено хоч якісь відомості про нарахування позивачу зарплати у спірний період є довідка форми ОК-5. З даної довідки убачається, що до винесення наказу про простій, за два місяці що передувало даній події – квітень та травень 2022 року, позивачу була нарахована заробітна плата у загальному розмірі 9932 грн на місяць. Після винесення наказу про простій і до 31.12.2022 (за виключенням літніх відпускних місяців), позивачу нараховувалася заробітна плата у розмірі 6621,33 грн, що і становить рівно 2/3 від 9932 грн.
Проте, ч. 1 ст. 113 КЗпП України визначено, що час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», а саме: Додатку 1 до цієї постанови щодо ”Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери“ у примітці до Додатку в абзаці 4 пункту 1 визначено, що посадові оклади (тарифні ставки) з 1 грудня 2021 р. розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду - 2893 гривні.
Згідно Додатку 2 до зазначеної постанови щодо ”Схеми Тарифних Розрядів посад керівних, наукових, науково-педагогічних, педагогічних працівників, професіоналів, фахівців та інших працівників бюджетних установ, закладів та організацій“, а саме: пункту 2. Інші заклади та установи освіти Розділу I. Освіта - вбачається, що вчителі (всіх спеціальностей), викладачі, вихователі, вихователі-методисти, музичні керівники, інструктори з фізичної культури (фізкультури), логопеди, завідувач логопедичного пункту, майстер виробничого навчання, педагог з професійного навчання, методист, практичний психолог, педагог-організатор, концертмейстер, соціальний педагог, відносяться до 10 – 14 діапазонів розрядів за Єдиною тарифною сіткою.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відділу освіти, культури, бібліотек, молоді та спорту Лозно-Олександрівської селищної ради Сватівського району Луганської області в особі Женілової О.В. пояснила колегії суддів, що ОСОБА_1 відноситься до 12 тарифного розряду, та з 1 грудня 2021 року її посадовий оклад (тарифна ставка) у відповідності до застосованого коефіцієнту 2,12 становить суму 6 133,16 гривні. У зв`язку із тим, що ОСОБА_1 станом на 1 квітня 2021 року пройшла атестацію і за результатами такої їй присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст 2-ї категорії», остання має право на встановлення їй додаткового коефіцієнту у розмірі 10 відсотків посадового (місячного) окладу, що становить 613,32 (6 133,16 х 10%) гривень.
А тому, 6 133,16 + 613,32 = 6 746,48 від якої дві третини тарифної ставки становить суму 4 497,65, які х на 9 місяців та отримаємо суму в 40 478,85 гривень, яка і підлягає стягненню з відділу освіти, культури, бібліотек, молоді та спорту Лозно-Олександрівської селищної ради Сватівського району Луганської області на користь ОСОБА_1 . Сума 40 478,85 гривень включає у себе податки і збори, які підлягають відрахуванню роботодавцем при виплаті ОСОБА_1 заборгованості із заробітної плати за простій.
Враховуючи все вищезазначене, колегія суддів констатує, що вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції у цілому правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, однак такі неправильно витлумачив, що вплинуло на правильність розрахунку невиплаченої заробітної плати за простій, яка підлягає стягненню.
Зважуючи на встановлене у контексті вимоги пунктів 1 - 4 частини 1, частини 4 статті 376 ЦПК України, колегія суддів належним чином дослідивши усі надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшла обґрунтованого висновку про те, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні, виклавши абзац другий резолютивної частини рішення суду першої інстанції в редакції цієї постанови. Отож, доводи апеляційної скарги в цій частині позовних вимог є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи наведене та керуючись приписами статей 141, 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України апеляційний суд
у х в а л и в:
апеляційну скаргу Відділу освіти, культури, бібліотек, молоді та спорту Лозно-Олександрівської селищної ради Сватівського району Луганської області, задовольнити частково.
Рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 08 вересня 2025 року змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини зазначеного рішення в редакції цієї постанови.
Стягнути з Відділу освіти, культури, бібліотек, молоді та спорту Лозно-Олександрівської селищної ради Сватівського району Луганської області, код ЄДРПОУ: 43062882, фактичне перебування: м. Ірпінь, вул. 74-ї Стрілецької Дивізії, № 1, Київська область на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 грошові кошти у розмірі 40 478,85 гривень заборгованості по заробітній платі за простій, які включають податки і збори, що підлягають відрахуванню роботодавцем.
У решті, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови суду складено 27 липня 2026 року.
Головуючий :
Судді :
Оригінал: reyestr.court.gov.ua