Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №676/3718/26 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/3718/26

Номер провадження 2-а/676/78/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року м. Кам`янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді Швець О.Д.,

з участю секретаря Михайловської І.А.

представника позивача Баблонюк О.В.

розглянувши в спрощеному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що 05 лютого 2026 р. т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 виніс постанову № R335902 про адміністративне правопорушення, що передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і наклав стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 грн. З змісту постанови слідує, що за результатами вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце зазначені в повістці (ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Вважає постанову такою, що грубо суперечить обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права з наступних підстав. ОСОБА_1 повістка з ТЦК та СП ніколи не надходила та не вручалась. У постанові не зазначено коли було направлено повістку, яким способом її було вручено чи не вручено, не вказано тип повістки – у зв`язку з чим і на яке число викликали ОСОБА_1 . Відсутність у постанові суті вчиненого адміністративного правопорушення є істотним порушенням норм КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 складено не було і позивача не викликали до ІНФОРМАЦІЯ_3 для його складання. Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся у відсутності позивача, позивач не запрошувався на розгляд адміністративної справи. ОСОБА_1 не подав до ІНФОРМАЦІЯ_2 заяви про погодження з вчиненням ним порушення і згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності. Особисті дані ОСОБА_1 , які зазначені в постанові суперечать його даним, зазначеним в паспорті громадянина України. З урахуванням викладеного, просить визнати протиправною та скасувати постанову №R335902 від 05.02.2026 р. винесену ТВО начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000,00 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, провадження у справі закрити.

Рух справи.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 15.05.2026 р. відкрито провадження у справі та призначений розгляд в спрощеному провадженні.

Представник позивача в суді позов підтримала, просить задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав відзив на позов. Заперечує проти задоволення позову, мотивує тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_2 . З метою уточнення облікових даних 24.12.2025 р. гр. ОСОБА_1 за наявною в Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» за адресою його проживання: АДРЕСА_1 , засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а також Описом вкладення до рекомендованого поштового відправлення, було відправлено повістку про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 26 січня 2026 р. о 09 год. У зазначеній повістці дату і час ОСОБА_1 не з`явився, про поважність причин неприбуття у встановленому законом порядку ІНФОРМАЦІЯ_4 не повідомляв. Своєю бездіяльністю позивач порушив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації в особливий період, затверджений Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 р., яким зобов`язано військовозобов`язаних з`являтись у строк та місце, зазначені в повістці для уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (ТЦК та СП), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. Згідно з п.41 Порядку у разі надіслання повістки засобами поштового зв`язку, адресат вважається повідомленим належним чином у разі повернення поштового відправлення з відміткою «адресат відсутній». В даній справі протокол не складався, так як позивач подав заяву №SF169А8F0-7100-F111-9998-0050568472А8 від 04.02.2026 р. в електронній формі засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервістів, в якій він не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 210, 210-1 КУпАП відповідно до ст. 279 КУпАП. На підставі зазначеної заяви було винесено постанову. Вважає, що дії ІНФОРМАЦІЯ_2 були правомірними, просить відмовити в задоволенні позову.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 05 лютого 2026 р. т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 виніс постанову № R335902 про адміністративне правопорушення, що передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і наклав стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу у сумі 17000 грн.

З змісту постанови слідує, що за результатами вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк та місце зазначені в повістці (ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Позивач не погодився з постановою та оскаржив її до суду.

Норми права, мотиви, позиція суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 210-1 КУпАП встановлена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відповідно до якої в редакції на час виникнення спірних правовідносин:

Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 210-1 КУпАП).

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 2 ст. 210-1 КУпАП).

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 3 ст. 210-1 КУпАП).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.

Отже, на дату винесення відповідачем постанови діє особливий період, що є підставою для застосування ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Зі змісту спірної постанови відповідача вбачається, що позивача притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 не з`явився за повісткою про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 в зазначений час та дату, доказів наявності поважних причин неприбуття не надав.

Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена з дотриманням вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 268 КУпАП встановлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оборону України, особливий період період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 р., у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобовязані зявитися: військовозобовязані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обовязків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.

Відповідно до Примітки до ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобовязаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобовязаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Судовим розглядом встановлено, що оскаржуваною постановою від 05 лютого 2026 року № R335902 позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 грн за те, що він 26 січня 2026 року о 09:00 год., в особливий період під час мобілізації, без поважних причин не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Проте, відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобовязаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, передбачено електронну інформаційну взаємодію між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів («Оберіг») та іншими державними реєстрами і базами даних.

Судом з`ясовано, що відповідачем ані в оскаржуваній постанові, ані у відзиві на позов не зазначено, які саме персональні чи облікові дані позивач ОСОБА_1 не уточнив, та які з цих даних були відсутні в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідачем всупереч вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України не надано суду належних та допустимих доказів неможливості отримання відомостей щодо персональних даних ОСОБА_1 шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами та реєстрами, держателями яких є державні органи.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що за наявності законодавчо передбаченої можливості отримання персональних даних особи з державних реєстрів та за відсутності доказів зворотного, відповідно до Примітки до ст. 210 КУпАП відсутні законні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях. У силу принципу презумпції невинуватості, що застосовується у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, яка притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року).

Таким чином, суд вважає, що відповідачем допущено неповноту розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а оскаржувана постанова № R335902 від 05.02.2026 року прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, ч. 3 210-1, 245, 280, 283, 287-289, 293 КУпАП, ст. ст. 2, 6, 9, 77, 241-246, 255, 286 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову №R335902 від 05.02.2026 р. винесену ТВО начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000,00 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, провадження у справі закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 665 грн. 60 коп.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , юридична адреса: АДРЕСА_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 10 червня 2026 року.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д.