Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №466/5249/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/5249/26

Провадження № 3/466/1850/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м.Львів

Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Ковальчук О.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122-2 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення

в с т а н о в и в:

07.06.2026 року о 17:25год. на вул. Городоцька, 179 у м. Львові, гр. ОСОБА_1 керуючи моцоциклом марки «Yamaha XJ900s», д.н.з. НОМЕР_1 , не зупинився на вимогу поліцейського, порушивши вимоги п. 2.4 Правил дорожнього руху України, чим скоїв правопорушення, передбачене ст. 122-2 ч. 1 КУпАП.

У судовому засіданні адвокат Геш І.Ю. вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП заперечив та просив скерувати справу на дооформлення, оскільки у протоколі не вказано частини статті 122-2 КУпАП, за якою кваліфіковано дії ОСОБА_1 . Крім того зазначив, що на відео не зафіксовано того факту, що ОСОБА_1 не зупинився на вимогу поліцейського.

З`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП з наступних підстав.

У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.

Пункт 2.4 ПДР України передбачає, що водій керуючи транспортним засобом, на вимогу поліцейського повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Разом з тим, відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу, передбачена ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Факт вчинення адміністративного правопорушення гр. ОСОБА_1 стверджується також: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №686613 від 07.06.2026 року, відеозаписом, рапортом від 07.06.2026 та іншими матеріалами адміністративної справи.

Відповідно до ст. 256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, суть адміністративного правопорушення.

Це означає, що звинувачення, викладене в протоколі про адміністративне правопорушення, повинно відповідати фабулі статті, за якою звинувачується особа, це звинувачення повинно бути конкретним та не містити протиріч, які можуть вплинути на неправильне сприйняття суті звинувачення.

Суд не приймає до уваги посилання адвоката про скерування протоколу для дооформлення, оскільки виходячи з фабули адміністративного правопорушення описаного у протоколі, дії ОСОБА_1 підпадають під ознаки ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Згідно з п. 7 розділу ІІ Інструкції № 1376 "Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції" не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено. А отже дана справа не може бути направлена для дооформлення з метою виправлень у протоколі даних щодо кваліфікації дій особи.

З огляду на це, оцінюючи докази, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення і які не викликають обґрунтованого сумніву в їх достовірності, приходжу до висновку про їх допустимість і відповідно, про наявність в діях гр. ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Доводи представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не приймаються до уваги, оскільки дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи вони не спростовуються, а оцінюються як такі, що здійснюються з метою уникнення адміністративної відповідальності.

Крім того, будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували викладені у протоколі обставини або свідчили про незаконність вимоги поліцейських, матеріали справи не містять.

Дії ОСОБА_1 слід вірно кваліфікувати за ст. 122-2 ч. 1 КУпАП, оскільки своїми діями він порушив правила дорожнього руху, що стверджується протоколом про адміністративне правопорушення, а також іншими зібраними по справі доказами.

При призначенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь його вини та вважає, що накладення адміністративного стягнення у межах санкції статті є необхідним та достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення.

Враховуючи особу правопорушника та обставини справи, вважаю, що йому слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу.

У відповідності до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, Законом України «Про судовий збір»

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 9 (дев`яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 153 (сто п`ятдесят три гривні) в доход держави.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

На постанову може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Львова.

Суддя О. І. Ковальчук