Вирок від 27 липня 2026 р. у справі №465/6149/25 — Франківський районний суд м. Львова

465/6149/25

1-кп/465/151/26

Вирок

Іменем України

28.07.2026 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі головуючої судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12025142370000332 від 12.07.2025 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, раніше судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.390-1 КК України,-

встановив:

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 30.05.2025 у справі № 465/4576/25, провадження 2-о/465/234/25, видано обмежувальний припис стосовно ОСОБА_4 строком на 6 місяців, яким визначено заходи тимчасового обмеження його прав щодо заборони перебувати в місці спільного проживання з постраждалою ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, ОСОБА_4 , 11.07.2025, близько 16:15 год., будучи ознайомленим із рішенням Франківського районного суду м. Львова від 30.05.2025, яким відносно нього встановлено тимчасові обмеження його прав, діючи умисно, порушив обмежувальний припис, а саме прийшов у місце спільного проживання з ОСОБА_5 у квартиру, що за адресою: АДРЕСА_1 та перебував у ній.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано за ст.390-1 КК України, як умисне невиконання обмежувального припису, що застосований до нього судом.

ОСОБА_4 в судовому засіданні визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.390-1 КК України, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, та надав свою згоду на розгляд кримінального провадження відповідно до ч.3 ст.349 КПК Украни.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, в судовому засіданні не досліджувалися інші зібрані по справі докази, оскільки за згодою учасників процесу, дослідження останніх визнано недоцільним, так як фактичні обставини справи ніким не оспорюються і у суду відсутні сумніви щодо добровільної позиції учасників судового провадження, яким роз`яснено, що у такому випадку вони позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого, вважає доведеним те, що ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ст.390-1 КК України, а саме умисне невиконання обмежувального припису, що застосований до нього судом.

Обвинувачений в судовому засіданні зазначені вище обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, доходить до висновку, що під час розгляду кримінального провадження підтверджено факт вчинення ОСОБА_4 кримінального проступку, а дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ст. 390-1 КК України, як умисне невиконання обмежувального припису, що застосований до нього судом.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставинами, яка пом`якшують покарання ОСОБА_4 , є щире каяття.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення повторно.

Також, суд враховує особу обвинуваченого, який раніше судимий за ст.390-1 КК України, покарання відбув, відношення обвинуваченого до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку та його класифікацію, відповідно до вимог ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення проступку, форму вини, мотиви і мету вчинення проступку, спосіб та стадію його вчинення, поведінку обвинуваченого після вчинення неправомірних дій.

Беручи до уваги вказані обставини, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді пробаційного нагляду в межах санкції статті, за якою кваліфіковано дії обвинуваченого. Суд вважає, що така міра та вид покарання сприятимуть досягненню справедливого балансу між правами та свободами обвинуваченого, інтересами держави і суспільства, та буде достатньою для виправлення обвинуваченого і запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Питання речових доказів по справі необхідно вирішити відповідно до положень ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-374, 376, 381-382 КПК України, суд -

у х в а л и в:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.390-1 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік шість місяців.

Згідно з ч.2, 3 ст.59-1 КК України, покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: DVD-R диски, що зберігаються при матеріалах кримінального провадження- залишити при матеріалах справи.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його отримання.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1