Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №443/1433/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1433/26

Провадження №3/443/570/26

ПОСТАНОВА

іменем України

28 липня 2026 року місто Жидачів

Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №1 Стрийського районного управління поліції ГУ Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , тимчасово непрацюючо

за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 02.07.2026 близько 19 год 00 хв за місцем проживання в АДРЕСА_2 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно співмешканця ОСОБА_2 , а саме: висловлювала словесні погрози в його адресу нецензурною лайкою, тримаючи при цьому в руках кухонний ніж, била посуд в кухні, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю ОСОБА_2 .. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнала повністю, щиро розкаялася у вчиненому та пояснила, що 02.07.2026 їй зателефонували та повідомили, що загинув побратим її сина, який обіцяв їй повернутися з війни з Перемогою. Їй було важко, тому вона вживала алкоголь та повернулась додому в стані алкогольного сп`яніння з пляшкою горілки. В цей час вдома був чоловік ОСОБА_2 та в них виник конфлікт, під час якого вона висловлювалась нецензурною лайкою, била посуд на кухні та хотіла вкоротити собі віку, тому брала в руки кухонний ніж та стукала по столі, заховала одяг ОСОБА_3 .. Її співмешканець ОСОБА_2 сприйняв її погрози реально та викликав поліцію.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та пояснив, щоб під час конфлікту з ОСОБА_1 йому було завдано шкоду психічному здоров`ю, окрім того ОСОБА_1 сховала його всі речі, а він наступного дня мав їхати на проходження ВЛК.

Вивчивши протокол про адміністративне правопорушення та дослідивши долучені до нього матеріали, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, виходячи з наступного.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення, згідно ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів.

Відповідно до ч. 1 ст.173-2 КУпАП адміністративним правопорушенням є вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно з п. 4 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» економічне насильство це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Відповідно до п.14 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Згідно з ч. 17 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні при вище викладених обставинах, крім її визнавальних показів, повністю доведена дослідженими доказами у справі, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №211877 від 02.07.2026, з якого вбачається, що ОСОБА_1 02.07.2026 близько 19 год 00 хв за місцем проживання в АДРЕСА_2 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно співмешканця ОСОБА_2 , а саме: побила посуд в кухні, висловлювала словесні погрози, брала в руки кухонний ніж та стукала по столі, чим викликала у постраждалої особи побоювання за себе, нездатність захистити себе, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю ОСОБА_2 .. Своїми діями ОСОБА_4 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.173-2 КУпАП /а.с.5/;

- повідомленням на лінію 102, 02.07.2026 о 20 год 00 хв за адресою: АДРЕСА_2 , заявник ОСОБА_2 повідомив про те, що дружина ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння б`є посуд, бігала з ножиком за заявником /а.с.3/;

- письмовою заявою ОСОБА_3 від 02.07.2026, згідно якої останній просить прийняти міри до його співмешканки ОСОБА_1 , яка 02.07.2026 біля 19 год 00 хв прийшла додому в нетверезому стані з горілкою в руках та безпідставно почала його ображати, кричати, бити в кухні посуд, та намагалась його побити, погрожуючи ножиком;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 02.07.2026, згідно якого 02.07.2026 близько 17 год 00 хв в приміщенні будинку за місцем їхнього проживання між нею та ОСОБА_2 виник сімейний скандал, через те, що співмешканець запитав її «коли вона отримає кошти за її загиблого сина». Після чого почав обзивати її нецензурними словами, погрожувати фізичною розправою, своїми діями вчинив домашнє насильство психологічного характеру. Також під час даного скандалу вона порозбивала посуд у кімнаті та кинула горнятко з солею у ОСОБА_3 /а.с.6/;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 02.07.2026, згідно яких останній пояснив, що 02.07.2026 близько 19 год 00 хв додому прийшла його співмешканка ОСОБА_1 в стані сп`яніння з алкоголем в руках, почала кричати на нього, обзивати нецензурними словами, побила посуд в кухні, кидала в нього банкою з сіллю, намагалась побити. Взяла в руку кухонний ніж та стукала по столі, поводилась агресивно. Систематично вживає алкоголь /а.с.7/;

- терміновим заборонним приписом серії ЕТ №111576 від 02.07.2026 ОСОБА_1 встановлено наступні заходи термінового заборонного припису стосовно постраждалої особи ОСОБА_2 : зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи строком на десять діб з 23 год 00 хв 12.07.2026 до 23 год 00 хв 12.07.2026 /а.с.8/;

- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 02.07.2026, на підставі яких ОСОБА_1 було винесено терміновий заборонний припис серії ЕТ №111576 від 02.07.2026 /а.с.9-11/.

Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини, судді не надано, тому вищевикладені докази вважаю належними та допустимими, а в своїй сукупності достатніми.

Таким чином, вважаю доведеним факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства, тобто умисного вчинення дій психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому її дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.173-2 КУпАП.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , враховую характер вчиненого нею правопорушення, особу правопорушниці, ступінь її вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, яка доведена повністю, а тому відносно ОСОБА_1 , слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу. Застосування судом до ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети, визначеної ст. 23 КУпАП.

У той же час Законом України № 3733-IX від 22 травня 2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв`язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами», який набув чинності 19 грудня 2024 року, внесено зміни до ст. 283 КУпАП, яку доповнено ч. 5, за якою постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом. Постанова у справі про адміністративне правопорушення, згідно з якою суд вирішив направити порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, у триденний строк з дня набрання нею законної сили направляється до суб`єкта, який згідно із законом відповідальний за виконання таких програм.

Відповідно до ч.5 ст.283 КУпАП постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

У п.10 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків.

З огляду на конкретні обставини справи, конфлікт мав короткотривалий проміжок часу, відтак за таких обставин застосування заходів на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», є не доцільними, а тому суд не вбачає підстав для направлення ОСОБА_1 на проходження програми для осіб, які вчинили домашнє насильство, в порядку ст. 39-1 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 23, ч. 1 ст. 173-2, КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , визнати винною у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Суддя Р.Г. Равлінко