Вирок від 28 липня 2026 р. у справі №308/13740/25 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/13740/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілого ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , який бере участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, обвинуваченого ОСОБА_6 , його захисника адвоката ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ужгороді кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025078030000518 від 12.08.2025, про обвинувачення

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Ужгорода Закарпатської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, офіційно не одруженого, тимчасово не працюючого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

встановив:

07 серпня 2025 року близько 11 год. 00 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи біля буд. 27 по вул. Володимира Гошовського в м. Ужгород, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання з метою нанесення тілесних ушкоджень, під час раптово виниклого конфлікту між ним та ОСОБА_5 наніс останньому удар долонею правої руки по обличчю, в результаті чого спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді: перелому лобного відростку лівої верхньощелепної кістки; закритий травматичний перелом кісток носа із зміщенням викривлення перегородки носа з порушенням носового дихання; ЗЧМТ, струс головного мозку; гематома повік зліва (наслідок травми) наслідки перенесеної травми шийного відділу хребта.

Дані тілесні ушкодження, що виявлені у ОСОБА_5 , 1964 р. н., потягнули за собою розлад здоров?я тривалістю понад 6-ть днів, але не більше як три тижні (21 день), і за цією ознакою згідно п. 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 кваліфікується як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я.

Таким чином, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ч. 2 ст. 125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального проступку визнав та пояснив, що передумовою конфлікту з потерпілим стала подія, яка відбулася за декілька днів до 07.08.2025. Зокрема, під час перебування у парку собака потерпілого ОСОБА_5 покусала собаку його цивільної дружини. Намагаючись захистити свою собаку, цивільна дружина обвинуваченого впала та отримала тілесні ушкодження. Після цього обвинувачений зателефонував потерпілому, щоб з`ясувати обставини події, та вони домовилися про зустріч.

За словами обвинуваченого, він під`їхав автомобілем до будинку, де проживає потерпілий. Під час зустрічі потерпілий одразу почав висловлюватися на його адресу нецензурною лайкою, у зв`язку з чим він, не стримавши емоцій, наніс потерпілому один удар долонею в ділянку обличчя. Від удару потерпілий упав на землю, після чого у нього розпочалася кровотеча. Обвинувачений запропонував потерпілому допомогу. Після того, як потерпілий підвівся, між ними відбулася розмова, у ході якої вони дійшли домовленості, що цивільна дружина обвинуваченого відкличе подану нею заяву до поліції щодо попереднього інциденту із собаками. Однак після того, як така заява була відкликана, потерпілий сам звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення щодо нього кримінального правопорушення.

Обвинувачений зазначив, що щиро шкодує про вчинене, визнає неправомірність своїх дій, однак просив суд врахувати обставини, за яких виник конфлікт та було вчинено кримінальне правопорушення.

Щодо заявленого цивільного позову обвинувачений та його захисник – адвокат ОСОБА_7 зазначили, що розмір заявленої моральної шкоди є завищеним.

Потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що 02.08.2025 під час прогулянки з собакою у Боздоському парку почув гавкіт двох собак за кущами. У цей момент його собака вирвалася та зчепилася з іншою собакою. Він відтягнув свого собаку та прив`язав його до найближчої лавки, після чого повернувся на місце події, щоб з`ясувати обставини інциденту, однак власниці іншої собаки там уже не було. Потерпілий записав номер телефону жінки, яка була очевидицею події, та в період до 07.08.2025 періодично телефонував їй, цікавлячись, чи не бачила вона власницю собаки, оскільки мав намір вибачитися за подію.

За словами потерпілого, 07.08.2025 під час перебування у парку до нього підійшов невідомий чоловік, який представився працівником спецслужб, повідомив, що є другом обвинуваченого та вже декілька днів його розшукує. Потерпілий надав йому свій номер телефону, після чого через кілька хвилин йому зателефонував обвинувачений та запропонував терміново зустрітися. Коли потерпілий повернувся додому, він повторно зв`язався з обвинуваченим та повідомив адресу свого проживання. Через декілька хвилин обвинувачений прибув автомобілем та, вийшовши з нього, без будь-яких пояснень одразу наніс потерпілому один удар долонею в ділянку обличчя, від якого той впав на землю.

Після події потерпілий звернувся за медичною допомогою до міської лікарні, де йому було запропоновано стаціонарне лікування, від якого він відмовився. Водночас потерпілий зазначив, що не погоджується з висновком судово-медичного експерта щодо ступеня тяжкості отриманих ним тілесних ушкоджень, оскільки вважає, що йому були заподіяні тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Потерпілий підтримав поданий цивільний позов.

Безпосередньо в судовому засіданні судом були досліджені всі матеріали кримінального провадження, подані прокурором, при цьому вина обвинуваченого підтверджується такими доказами:

-протоколом огляду відеозапису флеш-носія від 13.08.2025 з фото таблицями, а також переглянутим у судовому засіданні відеозаписом з камери відеоспостереження, яка знаходиться на будинку №27, по вул. Гошовського у м. Ужгороді за 07.08.2025. Згідно з протоколом огляду відеозапису, дослідженим у судовому засіданні, на відеозаписі зафіксовано потерпілого ОСОБА_5 , який перебуває поблизу місця свого проживання. До нього під`їжджає автомобіль білого кольору, з якого виходить чоловік, зовні схожий на обвинуваченого ОСОБА_6 , та наближається до потерпілого. Надалі на відеозаписі зафіксовано, як зазначена особа наносить потерпілому удар правою рукою в ділянку голови, внаслідок чого останній втрачає рівновагу та падає на землю. Після цього відеозапис закінчується.

-висновком експерта № 254 від 13.08.2025, складеним судово-медичним експертом Державної спеціалізованої установи «Закарпатське обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_8 (експертиза розпочата 13.08.2025 року, закінчена – 08.09.2025 року). За результатами проведеної вказаної судово-медичної експертизи встановлено, що на момент судово-медичного обстеження на тілі ОСОБА_5 , 1964 р.н., виявлено тілесні ушкодження у вигляді: синця на лівій орбітальній ділянці; синця на спинці носа; синця на нижній повіці правого ока. Згідно даних консультації профільних спеціалістів та інструментальних методів дослідження (комп?ютерна томографія) у нього було виявлено тілесні ушкодження у вигляді: «Перелом лобного відростку лівої верхньощелепної кістки. Закритий травматичний перелом кісток носа із зміщенням. Викривлення перегородки носа з порушенням носового дихання. ЗЧМТ, струс головного мозку. Гематома повік зліва (наслідок травми). Наслідки перенесеної травми шийного відділу хребта». Комплекс вищевказаних тілесних ушкоджень міг виникнути внаслідок одноразової дії тупих твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею по ударному механізму дії в ділянку обличчя зліва, якими могли бути затиснуті в кулак руки сторонньої людини із послідуючим падінням на підлегле тверде покриття та ударянням об нього. Виключена можливість, що тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_5 , 1964 р.н., могли виникнути внаслідок вільного падіння тіла з висоти власного зросту, оскільки тілесні ушкодження є характерні для локального удару. По давності виникнення всі вищевказані тілесні ушкодження вкладаються в час події, яка мала місце 07.08.2025 року. Комплекс тілесних ушкоджень, що був виявлений у ОСОБА_5 , 1964 р.н., потягнув за собою розлад здоров?я тривалістю понад 6-ть днів, але не більше як три тижні (21 день), і за цією ознакою згідно п.2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікується як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров?я. Тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_5 в момент їх заподіяння не були небезпечними для життя та здоров`я потерпілого.

У судовому засіданні був допитаний експерт ОСОБА_9 , який повідомив, що під час проведення експертизи ним були враховані всі обставини справи та досліджена вся надана медична документація, а саме: дані, повідомлені самим потерпілим, висновки лікаря-невролога, нейрохірурга та інших профільних спеціалістів, результати комп`ютерної томографії, рентгенологічних досліджень, а також інші матеріали, надані для проведення експертизи. Разом з цим зазначив, що при проведенні експертизи враховувався також і строк лікування потерпілого, при цьому будь-яких об`єктивних даних, які б свідчили про те, що лікування або розлад здоров`я потерпілого тривали понад три тижні (21 день), під час проведення експертизи встановлено не було. Пояснив, що при визначенні ступеня тяжкості тілесних ушкоджень керувався Правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень та також загальновизнаними у судово-медичній практиці нормативними строками консолідації (зрощення) кісткової тканини при відповідних переломах. Вважає висновок об`єктивним та повністю його підтримує.

Суд визнає висновок судово-медичної експертизи № 254 від 13.08.2025 належним, допустимим, достовірним та таким, що відповідає вимогам кримінального процесуального закону. Вказаний висновок є повним, мотивованим, містить детальний опис виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень, механізму їх утворення, часу виникнення та їх судово-медичної кваліфікації. Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_9 підтвердив зроблені ним висновки, пояснив методику проведення експертизи, зазначив, що під час визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень були враховані всі надані медичні документи, результати обстежень, консультації профільних спеціалістів, а також строк розладу здоров`я потерпілого. При цьому експерт категорично зазначив, що будь-яких об`єктивних даних, які б свідчили про тривалість розладу здоров`я понад двадцять один день, матеріали експертизи не містили.

Доводи потерпілого про те, що заподіяні йому тілесні ушкодження слід віднести до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, суд вважає необґрунтованими, оскільки вони ґрунтуються виключно на його суб`єктивному сприйнятті наслідків отриманої травми та не підтверджуються жодними належними і допустимими доказами. Натомість висновок судово-медичної експертизи та показання експерта є послідовними, логічними, взаємоузгодженими та не викликають у суду сумнівів щодо їх правильності.

Крім того, ухвалою суду від 23.07.2026 було відмовлено у задоволенні клопотання представника потерпілого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи, оскільки під час судового розгляду не було встановлено обставин, які б свідчили про неповноту, необґрунтованість чи суперечливість висновку експерта № 254 або давали підстави сумніватися у його правильності. Відтак суд не вбачає правових підстав відступати від наведеного висновку експерта, а тому приходить до висновку, що тілесні ушкодження, заподіяні потерпілому, відповідно до пункту 2.3.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, є легкими тілесними ушкодженнями, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, а не тілесними ушкодженнями середньої тяжкості. Інших доказів, які б спростовували висновок судово-медичної експертизи №254 або свідчили про необхідність іншої правової оцінки характеру тілесних ушкоджень, стороною потерпілого суду не надано.

Таким чином, оцінюючи показання обвинуваченого та потерпілого у сукупності з іншими дослідженими доказами, суд доходить до висновку, що вони є послідовними, взаємоузгодженими в частині істотних для кримінального провадження обставин та перебувають в об`єктивному взаємозв`язку з письмовими доказами і відеозаписом, дослідженими під час судового розгляду. Незважаючи на окремі розбіжності у показаннях щодо причин виникнення конфлікту та обставин, які йому передували, обидва учасники події підтвердили факт зустрічі 07.08.2025 за місцем проживання потерпілого, нанесення обвинуваченим одного удару долонею в ділянку обличчя потерпілого, а також падіння останнього після цього удару. Зазначені обставини об`єктивно підтверджуються відеозаписом з камери спостереження та висновком судово-медичної експертизи щодо характеру, локалізації, механізму утворення та часу виникнення тілесних ушкоджень потерпілого. Будь-яких істотних суперечностей між зазначеними доказами судом не встановлено, а тому вони взаємно доповнюють один одного та утворюють послідовну і логічну сукупність доказів, достатню для висновку про доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, а саме - умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При вивченні особи обвинуваченого судом встановлено, що ОСОБА_6 має постійне зареєстроване місце проживання, за отриманням психіатричної допомоги до спеціалізованого медичного закладу не звертався, раніше не судимий.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , відповідно до статті 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до статті 67 КК України, судом не встановлено.

Зважаючи на положення статті 50 КК України якою встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, на положення статті 65 КК України, якою встановлено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України є проступком, особу обвинуваченого ОСОБА_6 , наявність однієї обставини, які пом`якшує покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд доходить висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 125 КК України покарання, встановленого санкцією зазначеної статті у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Представником потерпілого ОСОБА_5 – адвокатом ОСОБА_4 в інтересах потерпілого заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Позов мотивовано тим, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого потерпілому було заподіяно тілесні ушкодження, які спричинили фізичний біль, моральні страждання, погіршення психоемоційного стану, порушення звичного способу життя, необхідність проходження лікування та звернення за медичною допомогою. Крім того, позивач зазначив, що подія негативно вплинула на його честь, гідність, ділову репутацію та соціальні зв`язки, а також викликала постійне відчуття тривоги і страху за власне здоров`я та безпеку. Розмір моральної шкоди представник потерпілого оцінив у 400 000 гривень, вважаючи, що саме така сума є справедливою компенсацією заподіяних потерпілому фізичних і душевних страждань, а також погіршення стану його здоров`я, у зв`язку з чим просив стягнути зазначену суму з обвинуваченого на користь потерпілого. У підтвердження вимог представник потерпілого долучив консультацію психіатра від 12.09.2025, а також копію посвідчення депутата Закарпатської обласної ради V скликання, дійсне до 18.04.2011, та копію посвідчення першого заступника міського голови, дійсне до 31.10.2015, видане міським головою ОСОБА_10 .

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Проте, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для повного відшкодування шкоди з огляду на наступне.

Як зазначено у ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначено у п. 9 постанови пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 № 4 « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Судом встановлено, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого потерпілому було заподіяно легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров`я. Безумовно, вчиненим кримінальним правопорушенням потерпілому завдано моральних страждань, пов`язаних із фізичним болем, переживаннями з приводу стану свого здоров`я, необхідністю проходження лікування та тимчасовими змінами звичного способу життя. Ці обставини підтверджуються матеріалами кримінального провадження та не викликають у суду сумнівів.

Разом з тим суд не знаходить підстав для задоволення цивільного позову в повному обсязі. Заявлений до стягнення розмір моральної шкоди у сумі 400 000 грн є явно завищеним та не відповідає характеру кримінального правопорушення, тяжкості заподіяних потерпілому тілесних ушкоджень, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи є легкими тілесними ушкодженнями, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, а також не узгоджується з вимогами розумності, виваженості та справедливості.

Суд критично оцінює доводи цивільного позову щодо істотного погіршення ділової репутації потерпілого, незворотних наслідків для його соціального становища, а також інших обставин, якими обґрунтовується заявлений розмір відшкодування, оскільки вони не знайшли свого належного підтвердження під час судового розгляду та перебувають переважно у площині суб`єктивної оцінки потерпілого.

Враховуючи характер та наслідки кримінального правопорушення, ступінь фізичних і моральних страждань потерпілого, обсяг доведених негативних наслідків, а також керуючись принципами розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення цивільного позову та визначає розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 50 000 грн, що, на переконання суду, є достатньою та справедливою компенсацією завданої потерпілому моральної шкоди.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити згідно ст.100 КПК України. Арешт на майно не накладався.

На підставі викладеного, керуючись ст. 128, 129, 369-371, 373-376, 381-382, 615, 393-395 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн. моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

У задоволенні решти вимог за цивільним позовом відмовити.

Речовий доказ – флеш-носій інформації «goodram» 16 Gb з відеозаписом з камери відеоспостереження залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1