Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №299/3256/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_____________________________________________________________

Справа № 299/3256/26

Номер провадження 3/299/955/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі – головуючий - суддя Кашуба А.В., розглянувши об`єднану справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, які надійшли із відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання АДРЕСА_1 , громадянин України, дані про притягнення до адмінвідповідальності відсутні,

за ст.122-4, ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 16.06.2026 о 17-54 год в м.Виноградів по вул.Тюльпанів керуючи автомобілем марки ВАЗ21063, р.н. НОМЕР_1 , у порушення п.12.1 ПДР України, допустив зіткнення з припаркованим на узбіччі автомобілем марки Ауді, р.н. НОМЕР_2 .

Також, ОСОБА_1 звинувачується у тому, що залишив місце ДТП, до якого був причетний, 16.06.2026 о 17-54 год в м.Виноградів по вул.Тюльпанів в порушення п.2.10.а ПДР України.

ОСОБА_1 подав письмову заяву, у якій просив розглядати справу без його участі. Подав письмові пояснення з приводу обставин справи.

Просить суд застосувати ст.22 КУпАП за ст.124 КУпАП, а за ст.122-4 КУпАП закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю складу правопорушення. Клопотання обґрунтовано тим, що дійсно з необережності незначною мірою пошкодив припаркований на узбіччі автомобіль потерпілої і щиро розкаюється у цьому. Пошкодження є незначним, що підтверджується фотозображенням, а завдану майнову шкоду він повністю і добровільно відшкодував, що підтверджується розпискою потерпілої про отримання на ремонт автомобіля 16000 грн. Він є пенсіонером і особою похилого віку, є у скрутному матеріальному становищі, не притягався раніше до адмінвідповідальності. ОСОБА_1 заперечує умисел на залишення місця ДТП, бо не знав, що під час руху пошкодив інший автомобіль. На підтвердження цьому слугує характер пошкодження та його ковзний механізм: на фотозображенні видно, що механізм пошкодження є ковзним, без деформації кузовних елементів, що означає, що поштовх не стався та під час руху ОСОБА_1 об`єктивно не відчув контакт з іншим автомобілем.

Вивчивши зміст протоколів про адміністративне правопорушення від 11.07.2026 року ЕПР1№716473, ЕПР1№716463, складених відповідно за ознаками ст.124 та ст.122-4 КУпАП, Схему місця ДТП, рапорт, зміст письмових пояснень учасників, копії посвідчень водія, інформаційні довідки, дослідив фотозображення пошкодження автомобіля та копію розписки потерпілого, інші матеріали справи, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі підтверджені зібраними до протоколів доказами обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що діяння, за якими складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками ст.124 КУпАП, мало місце, його дії слід кваліфікувати як порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження іншого майна, а ОСОБА_1 є винним у вчиненні вказаного діяння, відповідальність за яке передбачена ст.124 КУпАП.

Обставини, зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1716473, знайшли підтвердження сукупністю належних та допустимих доказів, зібраних службовою особою, що склала протокол, дані з яких узгоджуються між собою.

Обставин, що б обтяжували відповідальність – суд не встановив. Суд встановив ряд обставин, що пом`якшують відповідальність: ОСОБА_1 щиро розкаявся у допущенні ДТП, добровільно та у повному обсязі відшкодував майнову шкоду потерпілому ОСОБА_2 , який отримав від ОСОБА_1 під розписку у рахунок відшкодування шкоди, завданої ДТП, 16 тисяч грн. Суд пересвідчився, що механічне пошкодження автомобіля є незначним, має ковзний механізм та не спричинило деформації кузова.

Суд враховує, що потерпілий не має претензій до ОСОБА_1 , написав розписку, якою засвідчив, що майнова шкода відшкодована, претензії відсутні. Суд враховує також зміст порушеного правила дорожнього руху, порушення якого поставлено у вину ОСОБА_1 – ОСОБА_1 не перевищував обмеження швидкості руху.

Тому, враховуючи форму вини (правопорушення вчинено з необережності), характер та механізм пошкодження (ковзний механізм та відсутність деформації кузова, незначна площа пошкодження, та його розташування – виступаючий елемент кузова), враховуючи пом`якшуючі обставини, суд дійшов висновку, що за своїм характером та ступенем суспільної шкідливості правопорушення є малозначним. Є підстави для застосування ст.22 КУпАП, про що клопоче ОСОБА_1 .

За змістом письмових пояснень ОСОБА_3 , вона 16.06.2026 залишила автомобіль припаркованим на узбіччі вул.Тюльпанів, і коли поверталася до нього, то побачила як автомобіль ВАЗ2106, р.н. НОМЕР_1 , їхав по цій вулиці та проїжджаючи повз її автомобіль, подряпав задній лівий бампер та крило, після чого поїхав далі в напрямку вул.Станційна, не зупинившись.

Ці пояснення узгоджуються із поясненням ОСОБА_1 , який показав, що дійсно 16.06.2026 проїжджав по вул.Тюльпанів у напрямку вул.Станційна, проте не відчув зіткнення. Про ДТП дізнався від Молдаван Діани, яка йому зателефонувала.

ОСОБА_1 переконав суд, що якщо б він відчув зіткнення із іншим автомобілем під час руху, то обов`язково б зупинився. Суд погоджується із твердженням ОСОБА_1 про те, що на підтвердження відсутності умислу на залишення місця ДТП слугує характер та механізм пошкодження: пошкодження є за своїм механізмом ковзним, площа незначна, пошкодження розташоване на виступаючому рельєфі кузова, є за своїм характером ковзними поздовжніми подряпинами. На користь цієї версії слугує також і та обставина, що ОСОБА_1 є особою похилого віку, що підвищує поріг чутливості органів чуття (погіршення сприйняття сигналів). У справі відсутні відомості про інші обставини, які б поза розумним сумнівом спростовували версію ОСОБА_1 .

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Цією ж нормою закону передбачено, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності її дія або бездіяльність повинна бути протиправною, тобто порушувати встановлений законом порядок.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на залишення водієм транспортного засобу місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

При цьому діяння, передбачені ст. 122-4 КУпАП, є діяннями з формальним складом, які можуть бути вчинені тільки умисно.

Оскільки відсутня достатня сукупність доказів на підтвердження наявності умислу у діянні особи, то склад правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП – недоведений (відсутній). У цій частині провадження у справі слід закрити.

Керуючись ст.ст. 23 ,33, 36, 40-1, 268, 280, 283-285 КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

На підставі ст.22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та оголосити йому усне зауваження.

Справу про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП закрити.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст.122-4 КУпАП за протоколом ЕПР1№716463 – закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із недоведеністю (відсутністю) складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

СуддяКашуба А. В.