Суд: Багачевський міський суд Черкаської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 26 липня 2026 р.
Справа: №690/431/26
Суддя: Линдюк В. С.
Справа № 690/431/26
Провадження № 2/690/420/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2026 року м. Багачеве
Багачевський міський суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Линдюка В.С.,
секретар судового засідання Руденко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Багачевського міського суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача адвокат Боровська Ю.Ю., повноваження якої підтверджено ордером від 01.06.2026 року серії СА № 1089103, звернулася до суду з цивільним позовом за змістом якого просить розірвати шлюб між сторонами, зареєстрований 29.07.2016 року виконавчим комітетом Павлівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, актовий запис № 03.
Позовні вимоги мотивовані тим, що не дивлячись наявність спільних неповнолітніх дітей сторони не змогли зберегти сім`ю. Відповідач систематично зловживає алкогольними напоями, веде розгульний спосіб життя, зраджує подружній вірності. З осені 2025 року по березень 2026 року відповідач періодично по декілька місяців не проживала і не ночувала вдома, та така поведінка остаточно зруйнувала взаємну повагу, почуття любові та довіри в сім`ї. Також вказано, що шлюб існує лише формально, оскільки відповідач наразі має стосунки з іншим чоловіком. Фактично сторони припинили шлюбно-сімейні правовідносини, спільного господарства не ведуть, подальше збереження шлюбу не можливе та суперечить інтересам позивача.
Ухвалою суду від 08.06.2026 року відкрито провадження в даній справі, а сторони повідомлено, що її розгляд здійснюватиметься за правилами спрощеного позовного провадження, та роз`яснено їм права, передбачені ст.ст. 178-180, 191, 193, ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
Відповідач 22.06.2026 року отримала примірник позовної заяви з додатками та ухвалу суду про відкриття провадження в справі, надіслала до суду заяву за змістом якої визнає заявлені позовні вимоги про розірвання шлюбу, а також заявила клопотання про звільнення її від сплати судового збору з підстав, передбачених пп.пп. б), г) п. 2), п. 3) ч. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Позивач та його представник у судове засідання не з`явились. Представником позивача надіслано до суду заяву за змістом якої підтримує заявлені позовні вимоги та просить розглянути справу за відсутності сторони позивача, а клопотання відповідача про звільнення її від сплати судового збору залишити без задоволення.
У відповідності до ч. 14 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України в зв`язку з неявкою сторін у засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Положеннями ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності. Суди розглядають справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до змісту ч.ч. 1, 4 ст. 206 ЦК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
За змістом ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення обов`язком суду, крім іншого, є вирішення питання про характер спірних правовідносин і про те, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що сторони з 29.07.2016 року перебувають у шлюбі, який зареєстровано виконавчим комітетом Павлівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, актовий запис № 03, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим повторно 27.05.2026 року Уманським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Сторони є батьками неповнолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження серії НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , відповідно, виданих повторно 27.05.2026 року Уманським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Сторони категорично налаштовані на припинення шлюбних відносин та не бажають вживати заходів до примирення з метою збереження сім`ї.
Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конституцією України та Сімейним кодексом України (далі – СК України), Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та протоколами до неї.
Положеннями ч. 1 ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачено право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
За змістом ст. 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Приписами ст. 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.
Відповідно до ст. 21 СК України шлюб – це сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно зі змістом ст. 24 СК України добровільність шлюбу є однією з його основних засад. Шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка.
Відповідно до змісту положень ст.ст. 105, 110, 112 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У відповідності до ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Положеннями ч. 2 ст. 114 СК України передбачено, що в разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється в день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу судом не встановлено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд враховує, що сторони категорично налаштовані на припинення даних шлюбних відносин, оскільки навіть не бажають вживати заходів до збереження шлюбу.
За таких обставин суд вважає, що подальше спільне життя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як подружжя неможливе, а тому їх шлюб підлягає розірванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд вважає, що оскільки відповідачем визнано позов до початку розгляду справи по суті, у відповідності до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп., та підтверджується роздруківкою квитанції АТ «ПУМБ» від 01.06.2026 року № U9BU-K9B7-BM1E, яка зберігається в матеріалах справи № 690/431/26, підлягають поверненню йому з державного бюджету, а інші 50 відсотків – стягненню на користь позивача з відповідача.
При цьому, суд не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору з заявлених нею підстав.
Відповідно до змісту п. 1), пп.пп. б), г) п. 2), п. 3) ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, крім іншого, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або якщо особами, які подають заяву є – батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків вбачається, що в період часу з січня 2025 року по грудень 2025 року ОСОБА_2 отримала дохід у сумі 33 520 грн., тож сума судового збору (665,60 грн.), яка підлягає стягненню з неї на користь позивача, не перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за 2025 рік (1 676 грн.).
Також відповідачем не надано суду доказів, що ОСОБА_1 ухиляється від сплати аліментів відносно їх малолітніх дітей.
Оцінюючи надану ОСОБА_2 копію посвідчення серії НОМЕР_5 , видану 26.08.2024 року Управлінням соціального захисту населення Звенигородської РДА, на ім`я ОСОБА_2 , як матері, та ОСОБА_1 , як батька, трьох непоновлітніх дітей, суд вважає, що з урахуванням змісту пп. г) п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», сторони мають рівне право звільнення від сплати судового збору, водночас позивачем сплачено судовий збір у повному обсязі, тож його 50% підлягають стягненню з відповідача на користь його користь.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354-355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 29.07.2016 року виконавчим комітетом Павлівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, актовий запис № 03.
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про звільнення її від сплати судового збору.
Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 , 50 відсотків судового збору, сплаченого ним згідно роздруківки квитанції АТ «ПУМБ» від 01.06.2026 року № U9BU-K9B7-BM1E, яка зберігається в матеріалах справи № 690/431/26, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 відсотків сплаченого нею судового збору, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.
Шлюб вважається розірваним після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_6 , виданий 07.10.2020 року територіальним підрозділом Державної міграційної служби України № 7127, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 .
Суддя Линдюк В.С.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua