Рішення від 20 липня 2026 р. у справі №273/763/22 — Баранівський районний суд Житомирської області

Суд: Баранівський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності

Дата: 20 липня 2026 р.

Справа: №273/763/22

Суддя: Бєлкіна Д. С.

Справа № 273/763/22

Провадження № 2/273/8/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м.Баранівка

Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Бєлкіної Д.С., при секретарі судових засідань Стаднюк В.В., з участю представника позивача адвоката Нагорного Д.В. (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Баранівка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права володіння майном , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить: визнати за нею право володіння житловим будинком АДРЕСА_1 площею 11,5 кв./м., веранди площею 3,8 кв./м., кладовки площею 5,6 кв./м., коридору площею 5,0 кв./м., який розташований по вулиці Романівській, смт Мар`янівка, Баранівського району, Житомирської області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з договором купівлі-продажу від 16 грудня 1958 року, посвідченого нотаріально головою Мар`янівської сільської Ради Баранівського району, зареєстровим за №268, ОСОБА_3 , є власником домоволодіння, що знаходиться в с. Мар`янівка, Баранівського району, Житомирської області. Право власності, на даний житловий будинок, зареєстровано Новоград-Волинським бюро технічної інвентаризації на ім`я ОСОБА_3 . На час виникнення між нею та відповідачкою правовідносин, ОСОБА_4 , після одруження, змінила прізвище з ОСОБА_3 на ОСОБА_2 . В березні місяці 2020 року вона домовившись з відповідачкою про всі істотні умови, придбала у відповідачки ОСОБА_2 вищевказаний житловий будинок, нині під АДРЕСА_2 , за вищевказаною адресою, загальною площею 67,3 кв./м. з яких житлова площа складає 41,4 кв./м. за — 50 000,00 (п`ятдесят тисяч) грн. Підтверджується даний факт розпискою від 10.03.2020 року. Враховуючи те, що починаючи з березня місяця 2021 року, вона після домовленості з відповідачкою про всі істотні умови, посилилася у вищевказаний житловий будинок, нині під АДРЕСА_2 , за вищевказаною адресою, загальною площею 67,3 кв./м. з яких житлова площа складає 41,4 кв./м., і фактично володіє вказаним житловим будинком, проживає в даному житловому будинку без реєстрації. За рахунок власних грошових коштів, провела поточний ремонт: переклеїла шпалери, пофарбувала підлогу, вікна, двері, побудувала паркан навколо вищевказаного житлового будинку. По даний час до неї не було пред`явлено будь-яких претензій стосовно вищевказаного житлового будинку, як і не було заявлено про незаконність її володіння вказаним майном. Зі свого боку, відповідачка ОСОБА_2 пообіцяла їй нотаріально оформити договір купівлі-продажу вказаного житлового будинку. Але з березня місяця 2020 року і по сьогоднішній день, відповідачка не переоформила нотаріально на її ім`я вищевказаний житловий будинок. Сама відповідачка переїхала до своєї дочки в м. Мелітопіль Запорізької області. Зі свого боку, з метою досудового врегулювання даного інциденту вона 16.11.2021 року направила відповідачці заяву з описом, згідно якої просила ОСОБА_5 приїхати в смт Мар`янівка для оформлення договору купівлі-продажу та оформлення нотаріально на її ім`я вищевказаний житловий будинок за означеною адресою, який фактично є предметом їхніх з нею правовідносин. З телефонної розмови з відповідачкою остання повідомила, що вона отримала грошові кошти, в сумі 50 000,00 (п`ятдесят тисяч) грн., в якості оплати за проданий житловий будинок АДРЕСА_2 і претензій до неї немає. Також, сама відповідачка пояснила, що вона людина похилого віку і не має можливості приїхати в смт Баранівка Житомирської області для нотаріального оформлення Договору купівлі-продажу вказаного житлового будинку. Вказує, що вищенаведені обставини дають підстави вважати, що відповідачка ОСОБА_2 відмовилася від права власності на майно, у вигляді означеного вище житлового будинку.

В зв`язку з тим, що відповідачка ОСОБА_2 не переоформила право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 , у них виник спір, що змусило її звернутися до суд за захистом свого цивільного права та інтересу. Вона вважає, що має всі підстави правомірності володіння вищевказаним житловим будинком за вказаною адресою на підставі договору з власником ОСОБА_2 . Житловий будинок АДРЕСА_2 , загальною площею 67,3 кв./м. з яких житлова площа складає 41,4 кв./м., — є одним із видів об`єктів цивільних прав. В зв`язку з тим, що вона фактично володіє вказаним житловим будинком та набула цивільних прав, а тому має права на захист свого цивільного права та інтересу.

Ухвалою судді Баранівського районного суду Житомирської області Васильчук О.В. від 10.06.2022 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання по справі.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2023 головуючим суддею визначено Самойленко Л.М.

16.01.2025 року за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану цивільну справу передано на розгляд судді Бєлкіній Д.С.

Ухвалою судді Баранівського районного суду Житомирської області від 13.03.2025 року справу прийнято до провадження судді та по справі призначено підготовче засідання.

Ухвалою Баранівського районного суду Житомирської області від 10.03.2026 року підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, її представник адвокат Нагорний Д.В. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити. Додатково пояснив, що позивачка з 2020 року фактично володіє житловим будинком, але не має жодного документа правомірності такого володіння, жодних претензій до неї з приводу незаконності данного володіння ніхто не пред`являв. Необхідність звернення до суду з даним позовом є визнання в подальшому права власності на даний будинок.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася і не повідомила причин своєї неявки, про час і місце розгляду справи повідомлена належно за зареєстрованим місцем свого проживання, правом відзиву не скористалася, будь-яких заяв чи клопотань до суду не направляла. Крім того, додатково виклик відповідачки було здійснено через оголошення на офіційному веб сайті «Судова влада».

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 16.12.1958 року, ОСОБА_3 придбала житловий будинок, що знаходиться в с. Мар`янівка Баранівського району та належить ОСОБА_6 , та у 1995 році зареєструвала його у Новоград-Волинському МБТІ, про що свідчить відмітка на зворотній стороні договору (а.с.70).

Згідно копії розписки від 10.03.2020 року ОСОБА_7 отримала від ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 50 000,00 гривень за придбання житлового будинку АДРЕСА_2 загальною площею 67,3 м2, житловою площею 40,7 кв.м. (а.с.8).

Згідно копії довідки від 02.03.2021 року №94 ОСОБА_1 , 1977 року народження, дійсно проживає без реєстрації за адресою АДРЕСА_2 з квітня 2019 року по даний час (а.с.9).

Технічний паспорт на житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 67,3 м2, виготовленого станом на 31.03.2021 року на замовлення ОСОБА_2 , що підтверджується його копією (а.с. 10-12) .

Позивач зверталася до відповідачки з проханням оформити право власності на вищевказаний житловий будинок, що підтверджується копією листа ОСОБА_1 від 08.11.2021 року, який був направлений для відповідачки у м. Мелітополь Запорізької області (а.с.14-15).

Згідно зі ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Грошові кошти за житловий будинок АДРЕСА_2 були передані позивачем ОСОБА_1 для відповідачки ОСОБА_2 , як власнику, повністю, що підтверджується розпискою від 10.03.2020 року. Таким чином, розписка є доказом добросовісності заволодіння та володіння ОСОБА_1 майном ОСОБА_2 . Відповідно до даної розписки, позивач ОСОБА_1 добросовісно заволоділа житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою АДРЕСА_2 , та продовжує відкрито, безперервно володіти житловим будинком з квітня 2019 року і по на даний момент.

Відомостей про те, що інші особи пред`являли чи пред`являть свої права на вказаний житловий будинок суду не надано.

Відповідачка в свою чергу також жодним чином не заперечила тієї обставини, що таке володіння нерухомим майном з боку позивача є добросовісним та починаючи з 2020 року не висувала жодних вимог до позивача, тому тривала відмова від реалізації правомочностей свідчить про втрату фактичного панування.

Таким чином, суд вважає встановленими та такими, що не підлягають доведенню, обставини відкритого та безперервного володіння позивачем нерухомим майном розташованим за адресою АДРЕСА_2 з 2020 року .

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ЦПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є самостійною підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Позивач не надала суду доказів безпосереднього порушення її прав та законних інтересів володіння майном, які б підлягали захисту в судовому порядку, при цьому і сама у своїй позовній заяві вказала, що до неї не було пред`явлено будь-яких претензій стосовно володіння житловим будинком за адресою АДРЕСА_2 , як і не було заявлено про незаконність її володіння вказаним майном.

Враховуючи ту обставину, що саме позивачка повинна доводити обставини визначені нею в позовній заяві і суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, враховуючи принцип диспозитивності цивільного процесу закріплений в статті 13 ЦПК України, оцінюючи докази надані сторонами, суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог позивачки відсутні.

Відповідно до ст.141 ЦПК України витрати позивачки зі сплати судового збору слід віднести на її рахунок.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 13, 76, 81, 89, 141, 209, 229, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права володіння майном - відмовити.

Судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з розглядом справи, віднести на його рахунок.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 28.07.2026 року.

Суддя Бєлкіна Д.С.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua