Рішення від 16 липня 2026 р. у справі №608/2090/25 — Чортківський районний суд Тернопільської області

Копія:

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" липня 2026 р. Справа № 608/2090/25

Номер провадження2/608/201/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Запорожець Л. М.

за участю секретаря с/з Фаштиковської М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 в місті Чорткові справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та стягнення грошової компенсації,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та стягнення грошової компенсації посилаючись на те, що вона - ОСОБА_1 перебувала з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі з моменту укладення 12 листопада 2016 року до розірвання його рішенням Чортківського районного суду від 06 червня 2025 року яке набрало законної сили 08 липня 2025 року. За час спільного життя, а саме 22 серпня 2017 року вони набули за спільні грошові кошти, серед іншого наступне рухоме майно: транспортний засіб марки Opel Astra, державний номерний знак НОМЕР_1 , 1998 року випуску, об`єм двигуна 1598 см.куб., номер кузова НОМЕР_2 , орієнтованою вартістю 2800 (дві тисячі вісімсот) доларів США, що еквівалентно станом на день подання позову 115 472 гривень, власником якого зазначений відповідач.

Фактично після розірвання шлюбу та окремого проживання з відповідачем, він користується спільним сумісним майном односторонньо, яке належить їм на праві спільної сумісної власності, так як придбане ними за час шлюбу за спільні кошти, добровільно повернути половину вартості автомобіля відмовляється, на даний час відносини між ними погіршилися, на розгляді в суді перебуває справа про визначення місця проживання нашої спільної дитини, яку до суду подав відповідач.

Відповідач користується транспортним засобом, який належить їм на праві спільної сумісної власності, у нього знаходяться сам транспортний засіб, ключі від нього та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, їй чиняться перешкоди в користуванні майном, від так вона звернулась з даним позовом до суду, а саме про визнання транспортного засобу спільним сумісним майном подружжя та стягнення з відповідача грошової компенсації у розмірі 1/2 частини його вартості.

Вартість спільного сумісного майна подружжя сторони подружжя можуть визначити самостійно, якщо відповідач заперечує проти визначення вартості спірного майна нехай доводить суду самостійно його вартість. Вона визначає вартість спірного майна автомобіля Opel Astra, державний номерний знак НОМЕР_1 , 1998 року випуску, об`єм двигуна 1598 см.куб., номер кузова НОМЕР_2 у 2800 доларів США, що еквівалентно 115 472 гривень, курс долара до гривні станом на день подання позову 1 долар США - 41,24 гривень, 1/2 його частина буде становити 57 736 гривень, що і буде позовною вимогою. Викладені мною обставини підтверджуються наступними доказами: рішення суду про розірвання шлюбу від 06 червня 2025 року, відповіддю ТСЦ МВС № 6145 від 27.08.2025 року на адвокатський запит, роздруківками з сайту Auto.ria із зазначенням вартості схожих за технічними характеристиками автомобілів. Посилається на норми ст.ст. 60,69,70,71 Сімейного кодексу України.

Вказує також, що присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Згідно з Постановою Пленуму Верховного суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи питання про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення ч.ч. 4,5 ст. 71 Сімейного кодексу України щодо обов`язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим з подружжя відповідної грошової суми на депозитним рахунок суду.

Відповідно до вимог ч.ч. 2,3 ст. 61 Сімейного кодексу України, об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним з подружжя.

Якщо одним з подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Відповідно до ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Тесля П.О. подали письмову заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують, просять задоволити, не наполягають на стягнення з відповідача на користь позивачки судових витрат.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Калінніков М.О. подали суду письмові заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги визнають в повному обсязі, просять витрати судові покласти на сторін в межах ними понесених.

Суд, дослідивши позовну заяву та додані до неї докази, враховуючи письмові заяви позивачки та її представника, відповідача та його представника, призодить до наступного висновку:

ОСОБА_1 перебувала з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі з моменту укладення 12 листопада 2016 року, до його розірвання згідно рішення Чортківського районного суду від 06 червня 2025 року яке набрало законної сили 08 липня 2025 року.

За час спільного життя, а саме: 22 серпня 2017 року вони набули за спільні грошові кошти, серед іншого наступне рухоме майно: транспортний засіб марки Opel Astra, державний номерний знак НОМЕР_1 , 1998 року випуску, об`єм двигуна 1598 см.куб., номер кузова НОМЕР_2 , орієнтованою вартістю 2800 (дві тисячі вісімсот) доларів США, що еквівалентно станом на день подання позову 115 472 гривень, власником якого зазначений відповідач.

Згідно зі статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпорядження спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.

Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 СК України.

Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Частинами 1,2 ст.70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.

При цьому, суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися "обставинами, що мають істотне значення", якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо.

Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості.

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 р. N 11).

Зі змісту п.п. 23,24 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання.

Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Відповідно до п.30 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст.63, ч.1 ст.65 СК.

При цьому, суд враховує правові позиції ВСУ з аналогічних спорів, в яких ВСУ роз`яснює, що у процесі розгляду спорів про поділ майна подружжя необхідно враховувати такі обставини: час придбання майна; кошти, за які таке майно було придбано (джерело придбання); мета придбання майна, яка дозволяє визначити правовий статус сумісної власності подружжя. Суд підкреслює, що тільки у випадку, якщо придбання майна відповідало зазначеним критеріям, таке майно може бути визнане спільно нажитим і підлягає розподілу між подружжям на підставі ст.60 СК України.

Статтею 372 ЦК України визначено, що майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом.

У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Як встановлено судом, транспортний засіб марки Opel Astra, державний номерний знак НОМЕР_1 , 1998 року випуску, об`єм двигуна 1598 см.куб., номер кузова НОМЕР_2 , сторони придбали за спільні кошти, перебуваючи в зареєстрованому шлюбі, що визнав відповідач та вказаний автомобіль, відповідно до вимог ст.60 СК України є спільною сумісною власністю подружжя, вона підлягає поділу.

Сторони погодили вартість майна та прийшли до спільної згоди відносно вартості 1/2 частки транспортного засобу марки Opel Astra, державний номерний знак НОМЕР_1 , 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 – а саме: 57 736 (п`ятдесят сім тисяч сімсот тридцять шість) гривень грошової компенсації в рахунок відшкодування 1/2 частки транспортного засобу марки Opel Astra, державний номерний знак НОМЕР_1 , 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , при цьому залишити у власності ОСОБА_2 вказаний транспортний засіб.

За таких обставин, право спільної сумісної власності подружжя підлягає припиненню.

Судові витрати покласти на сторін в межах ними понесених.

Керуючись ст.ст. 203, 207, 215 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 208, 209, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та стягнення грошової компенсації, задоволити.

Визнати транспортний засіб марки Opel Astra, державний номерний знак НОМЕР_1 , 1998 року випуску, об`єм двигуна 1598 см.куб., номер кузова НОМЕР_2 спільною сумісною власністю подружжя.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_4 , жительки селище Нагірянка Чортківського району Тернопільської області, 57 736 (п`ятдесят сім тисяч сімсот тридцять шість) гривень грошової компенсації в рахунок відшкодування 1/2 частки транспортного засобу марки Opel Astra, державний номерний знак НОМЕР_1 , 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , залишивши у власності ОСОБА_2 вказаний транспортний засіб.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у випадку оскарження –після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Чортківський районний суд Тернопільської області протягом 30 днів з часу оголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного судового рішення 27 липня 2026 року.

Суддя:/підпис/

Копія вірна

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи №608/2090/25

Рішення набрало законної сили " " ___________________ року.

Суддя: Л. М. Запорожець

Копію рішення видано " " __________________ року.

Секретар: