Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №541/306/26 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 541/306/26 Номер провадження 33/814/622/26Головуючий у 1-й інстанції Вірченко О. М. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.

ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Полтава

Суддя Полтавського апеляційного суду Обідіна О.І.,

За участю секретаря Дороженка Р.Г.

захисників-адвокатів Лесь І.О., Чернюка В.Д.,

розглянувши в судовому засіданні у м. Полтава, в режимі відеоконференції, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника потерпілого ОСОБА_1 – захисника Лесь Ірини Олександрівни на постанову судді Миргородського районного суду Полтавської області від 02 квітня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Миргородського районного суду Полтавської області від 02 квітня 2026 року закрито провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП в зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 27.01.2026, 05.01.2026 о 14:15 год. на дорозі Р-42 Лубни-Миргород-Опішня на 53 км., водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом Toyota Highlander, д.н.з. НОМЕР_1 , не обрала безпечної швидкості, особливостей перевезення вантажу, стану транспортного засобу, не дотрималася безпечної швидкості та безпечного інтервалу, здійснила виїзд на смугу зустрічного руху та допустила зіткнення з автомобілем Renault Trafic, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушила п.п.13.1, 11.3, 12.1 ПДР, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.

Ухвалюючи судове рішення, місцевий суд дійшов висновку, що зібрані працівниками поліції докази є неповними та містять протиріччя, що свідчить про недоведеність в діях водія ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, в зв`язку з чим закрив провадження у справі на підставі п.1ч.1ст. 247 КУпАП.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, адвокат Лесь І.О., діючи в інтересах іншого учасника події ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді та прийняти нову, якою визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.

Звертає увагу, що суд поклав в основу судового рішення заперечення особи, що притягується до адміністративної відповідальності та не дав оцінку іншим доказам у їх сукупності.

Вважає, що недоліки оформлення матеріалів не є безумовною підставою для визнання доказів недопустимими та не може свідчити про відсутність складу адміністративного правопорушення за умови, що в справі наявні належні та допустимі докази, які фактично залишились поза увагою суду.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заслухавши думку учасників справи, приходжу до наступного висновку.

Згідно ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 27.01.2026, 05.01.2026 о 14:15 год. на дорозі Р-42 Лубни-Миргород-Опішня на 53 км., водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом Toyota Highlander, д.н.з. НОМЕР_1 , не обрала безпечної швидкості, особливостей перевезення вантажу, стану транспортного засобу, не дотрималася безпечної швидкості та безпечного інтервалу, здійснила виїзд на смугу зустрічного руху та допустила зіткнення з автомобілем Renault Trafic, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушила п.п.13.1, 11.3, 12.1 ПДР, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.

Закриваючи провадження у справі в зв`язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, суд зазначив, що долучена план-схема місця ДТП не відображає фактичних подій дорожньої пригоди та причинно-наслідковий зв`язок між діями водія ОСОБА_2 та наслідками, що настали в результаті ДТП.

Апеляційний суд не погоджується з вказаними висновками суду та здійсненою судом оцінкою доказів по справі.

Так, згідно з поясненнями водія ОСОБА_1 він 05.01.2026 о 14:10 год. рухався на автомобілі Renault Trafic, д.н.з. НОМЕР_2 , по трасі Лубни — Миргород — Опішня. Рухаючись зі швидкістю 70 км/год по своїй смузі, біля с. Полив`яне він побачив, як назустріч йому з с. Великі Сорочинці їде автомобіль Toyota Highlander, д.н.з. НОМЕР_1 , який почало заносити, і він вдарив у ліву задню частину його авто, внаслідок чого він втратив контроль над транспортним засобом та здійснив з`їзд із проїзної частини до кювету. Внаслідок цього дружина отримала тілесні ушкодження та була доставлена до Миргородської ЦРЛ.

З пояснень іншого учасника ДТП - водія ОСОБА_2 вбачається, що 05.01.2026 приблизно о 14:15 год. вона рухалася на автомобілі Toyota Highlander, д.н.з. НОМЕР_1 , з с. Великі Сорочинці в напрямку м. Миргород зі швидкістю 60-65 км/год. На повороті с. Полив`яне вона побачила, як чоловік на бусі, д.н.з. НОМЕР_2 , виїхав на її половину дороги, після чого вона відчула поштовх у ліву передню частину її авто та зупинилася (на відстані близько 200-30), підбігла до авто та почала викликати поліцію та швидку. Внаслідок ДТП ані вона, ані її дитина тілесних ушкоджень не отримали.

Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Тобто обов`язковими умовами настання адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП є: наявність діяння у вигляді порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху; наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна; наявність причинного зв`язку між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п. 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Пунктом 11.3 ПДР України визначено, що на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.

Згідно п. 13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Надаючи оцінку зібраним по справі матеріалам в їх сукупності, а саме плану-схемі ДТП, поясненням учасників пригоди, працівника поліції, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Так, у справі встановлено, що дорожня подія мала місце на автодорозі, частково покритій кригою та снігом.

Транспортні засоби рухалися назустріч один одному.

Версії самих водіїв принципово відрізняються одна від одної: кожний із них стверджує, що інший автомобіль виїхав на його зустрічну смугу руху, що призвело до зіткнення.

Між тим, з долученої до протоколу схеми з місця ДТП, оформленої слідчим ОСОБА_3 , вбачається розташування автомобіля Toyota Highlander, д.н.з. НОМЕР_1 в зустрічному напрямку на смузі руху саме автомобіля Renault Trafic, д.н.з. НОМЕР_2 , який в свою чергу розташований в кюветі по напрямку свого руху.

Тобто, автомобіль під керуванням водія ОСОБА_2 після зіткнення зупинився на смузі зустрічного руху, розміщений передньою частиною в напрямку м. Миргород, на відстані 1,8 м. і 1,3 м. від краю обочини правої сторони дороги.

Також заслуговують на увагу відображенні на схемі ДТП пластмасові фрагменти як залишки переднього бамперу автомобіля Toyota Highlander, які повністю розташовані на смузі зустрічного руху.

Надаючи оцінку показам учасників ДТП апеляційний суд вважає, що пояснення водія ОСОБА_1 стосовно виникнення ДТП є більше переконливими та узгодженими з іншими доказами по справі.

Версія розвитку події ОСОБА_2 щодо виїзду на її смугу автомобіля під керуванням ОСОБА_1 не береться апеляційним судом до уваги, оскільки суперечить матеріалами справи та фактично не підтверджена жодними доказами.

Апеляційний суд звертає увагу, що більшість уламків пластикових частин автомобілів, що утворилися після зіткнення, перебувають на смузі руху автомобіля Renault, на чому також акцентував увагу допитаний в судовому засіданні слідчий Миргородського ВП ОСОБА_3 .

В своїх поясненнях останній повідомив, що саме фрагменти переднього бампера автомобіля під керуванням ОСОБА_2 знаходилися на зустрічній смузі руху, що є свідченням того, що зіткнення відбулося на смузі руху буса, який від отриманого удару змінив напрямок руху та з`їхав у кювет по своїй смузі.

Таким чином, оцінюючи зібрані по справі в їх сукупності докази, беручи до уваги характер пошкоджень автомобілів, їх місце розташування після ДТП, уламки запчастин на проїзній частині, свідчать, що саме автомобіль Toyota Highlander, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 здійснив виїзд на зустрічну смугу та допустив зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_1 .

Окрім того апеляційний суд звертає увагу, що після ДТП, в зв`язку з відсутністю даних, які-б вказували на наявність кримінального правопорушення та неможливість у зв`язку з цим внести відповідну інформацію до ЄРДР, матеріали були передані іншим службам Миргородського ВП.

Згідно рапортів працівника поліції від 20.01.2026 та 24.01.2026 з метою складання протоколу за фактом ДТП, що мало місце 05.01.2026 за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 , останнім неодноразово здійснювалися телефонні дзвінки, на які вона не відповідала, виїзд за місцем проживання ОСОБА_2 де ніхто двері не відчинив, що було розцінено як свідоме ухиляння від притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки вона не повідомила обставин, що унеможливлюють складання адміністративних матеріалів. В подальшому перетелефонувавши ОСОБА_2 повідомила, що не перебуває за адресою в с. Великі Сорочинці.

Лише 27.01.2026 було складено адміністративний протокол стосовно подій ДТП, що відбулася 05.01.2026.

При цьому, остання також ухилилась від підпису оформленої на місці пригоди схеми ДТП, пояснюючи це тим, що їй стало погано після дорожньої пригоди і вона її підпише згодом, про що також пояснив допитаний в якості свідка слідчий ОСОБА_3 .

Зазначену процесуальну поведінку притягнутої до відповідальності ОСОБА_2 , апеляційний суд розцінює як бажання останньої уникнути відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Встановлені апеляційним судом обставини свідчать про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, що є підставою для скасування постанови суду та прийняття нового рішення по справі, з висновками про винуватість притягнутої ОСОБА_2 в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, а відтак - наявності в її діях складу адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.

Разом з тим, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1, 2 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Враховуючи, що на час розгляду справи апеляційним судом з часу вчинення ОСОБА_2 правопорушення за ст. 124 КУпАП пройшло більше 6 місяців, провадження у справі про адміністративне правопорушення відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку із закінченням строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника потерпілого Фурси Сергія Івановича – захисника Лесь Ірини Олександрівни задовольнити.

Постанову судді Миргородського районного суду Полтавської області від 02 квітня 2026 року скасувати.

Визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрити, у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення у відповідності до п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя О.І. Обідіна