Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №526/3074/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 526/3074/25 Номер провадження 22-ц/814/2437/26Головуючий у 1-й інстанції Максименко Л. В. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів Одринської Т.В., Панченка О.О.,

за участю секретаря судового засідання Філоненко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 12 лютого 2026 року (повний текст рішення складено 12 лютого 2026 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Заєць Ніна Миколаївна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовної заяви

У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Заєць Н.М. про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача – ОСОБА_3 , після смерті якої залишилося спадкове нерухоме майно, яке складається із житлового будинку, земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Петрівсько-Роменської сільської ради.

Поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини просить визнати перебування його у період з 02 січня 2024 року по 04 лютого 2024 року в службовому відрядженні в Запорізькій області.

У зв`язку з вищевикладеним, ОСОБА_1 прохав суд визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 баби ОСОБА_3 , терміном у два місяці.

Короткий зміст рішення місцевого суду

Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 12 лютого 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Заєць Н.М. про визначення додаткового строку для прийняття спадщини залишено без задоволення.

Рішення місцевого суду мотивовано тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Із рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 12 лютого 2026 року не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу, в якій прохав суд оскаржуване рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги та визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 баби ОСОБА_3 .

Позиції учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

На думку особи, яка подала апеляційну скаргу, оскаржуване рішення місцевого суду є незаконним та необґрунтованими, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з`ясуванні обставин справи та неправильній оцінці доказів.

Вказав, що 02 травня 2024 року вже звертався до Гадяцького районного суду Полтавської області з аналогічним позовом, однак ухвалою суду позов залишено без розгляду.

Вважає, що висновок суду про пропуск строку «більш ніж на два роки» є формальним та не враховує реального перебігу судових спорів щодо того самого спадкового майна.

Зазначив, що судом першої інстанції не враховано, що службове відрядження відбувалося у січні – лютому 2024 року до Запорізької області – регіону, який перебуває в зоні підвищеного ризику у зв`язку з воєнним станом, що об`єктивно створювало додаткові труднощі для особистого звернення до нотаріуса. Характер поїздки був терміновим, пов`язаним із виробничою необхідністю, що не давало змоги вільно планувати час для вирішення особистих питань.

Зауважив, що сукупність обставин, а саме службове відрядження, його терміновий характер, специфіка регіону перебування, а також паралельний судовий спір щодо того самого спадкового майна свідчить про наявність поважних причин пропуску строку.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач прохала суд рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 12 лютого 2026 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 – без задоволення.

Зазначила, що з моменту смерті спадкодавця ОСОБА_3 , яка мала місце 16 липня 2023 року, до початку службової поїздки (відрядження) позивача, у зв`язку з загальною виробничою необхідністю, 02 січня 2024 року пройшов тривалий проміжок часу, а саме п`ять місяців та шістнадцять днів, протягом якого ОСОБА_1 мав всі можливості подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.

Вказала, що зі змісту поданої апеляційної скарги не вбачається, які саме об`єктивні, непереборні, істотні обставини (зокрема умови праці) завадили позивачу звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у період знаходження у службовій поїздці (відрядженні) з 02 січня 2024 року по 04 лютого 2024 року.

Щодо явки та позиції учасників справи в суді апеляційної інстанції

Прийнявши участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, позивач апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленою про дату та час розгляду справи, у судове засідання не з`явилася, натомість у відзиві на апеляційну скаргу просила справу розглянути без її участі.

Представник відповідача – адвокат Кожарін С.В. у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечував.

Третя особа: приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Заєць Н.М., будучи належним чином повідомленою, у судове засідання не з`явилася, попередньо надавши клопотання про розгляд справи без її участі. Проти позовних вимог ОСОБА_1 заперечувала.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

Встановлені обставини справи

Судом встановлено та підтверджується матеріалами, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 (а.с.12).

ОСОБА_1 є онуком померлої ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про його народження та копією свідоцтва про народження його батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9-11).

Згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Петрівсько-Роменської сільської ради № 205 від 30 червня 2025 року, ОСОБА_3 станом на 16 липня 2023 року була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті проживала одна, інших зареєстрованих станом на 16 липня 2023 року не значилось (а.с.13).

З пояснення приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Заєць Н.М. №951/01-16 від 03 жовтня 2025 року вбачається, що 17 листопада 2023 року відкрита спадкова справа після смерті ОСОБА_3 за заявою доньки померлої ОСОБА_2 . У заяві ОСОБА_2 повідомила нотаріуса, що крім неї спадкоємцями за правом представлення відповідно до статті 1266 ЦК України є онуки спадкодавця - ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , так як син спадкодавця ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_5 та ОСОБА_1 заяв про прийняття спадщини у встановлений законом строк до нотаріуса не подавали (а.с.33).

Згідно довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТ Баварія» (далі – ТОВ «АВТ «Баварія») №23 від 08 квітня 2024 року, ОСОБА_1 працює на посаді провідного інженера з охорони праці та у період з 02 січня 2024 року по 04 лютого 2024 року в терміновому порядку направлений у службову поїздку в Запорізьку філію «АВТ Баварія» в Запорізьку область у зв`язку з нагальною виробничою необхідністю (а.с.15).

Позиція суду апеляційної інстанції

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 зроблено висновок, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними».

При цьому суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 21 квітня 2022 року у справі № 296/12109/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.

Правозастосовна практика Верховного Суду у подібних правовідносинах є усталеною.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 сформувала основні підходи щодо визначення поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини. Велика Палата Верховного Суду завернула увагу, що головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини. Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду. Суди мають враховувати, що безпідставне визначення додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців – в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які пов`язані, зокрема, з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту (які не є спадкоємцями за законом першої черги або іншої черги спадкоємців, які набували право на спадкування за законом) тощо.

У постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року в справі № 756/957/18 вказано, що «якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах: від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16».

У справі, яка є предметом апеляційного перегляду, встановлено, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Заєць Н.М. 17 листопада 2023 року відкрита спадкова справа за заявою дочки спадкодавця ОСОБА_2 . Окрім неї спадкоємцями за правом представлення відповідно до статті 1266 ЦК України є онуки спадкодавця: ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , які заяв про прийняття спадщини у встановлений законом строк до нотаріуса не подавали.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску, визначеного частиною першою статті 1270 ЦК України строку для прийняття спадщини, позивач посилався на переживання та скорботи, пов`язані зі смертю баби, постійну зайнятість на роботі, жахливі події, пов`язані з війною та військовим станом та перебування з 02 січня 2024 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 у терміновому відрядженні в Запорізькій філії «АВТ Баварія» в Запорізькій області.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду, зокрема, що з моменту смерті ОСОБА_3 , яка мала місце 16 липня 2023 року до моменту початку відрядження позивача, у зв`язку з нагальною виробничою необхідністю з 02 січня 2024 року по 04 лютого 2024 року, пройшов тривалий проміжок часу, а саме: п`ять місяців та шістнадцять днів, протягом якого ОСОБА_1 мав всі можливості подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини. Разом з тим, жодних об`єктивних перешкод для цього позивач не наводить.

При цьому позивачем не було надано суду жодних переконливих доказів того, що умови його праці під час перебування у відрядженні у Запорізькій області були складними і не давали йому можливості за допомогою засобів поштового зв`язку повідомити нотаріуса про своє бажання прийняти спадщину після смерті баби.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 27 березня 2025 року у цивільній справі № 526/1646/24 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Заєць Н.М. про визначення додаткового строку для прийняття спадщини залишено без розгляду, у зв`язку з повторною неявкою позивача у судове засідання.

Отже, аналізуючи доводи ОСОБА_1 щодо тривалого його не звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 баби ОСОБА_3 , колегія суддів дійшла висновку, що скаржником не наведено та матеріалами справи не підтверджено наявності об`єктивних, непереборних та істотних труднощів, з якими закон пов`язує поважність причин пропуску встановленого законом строку для прийняття спадщини.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідив надані сторонами докази, із дотриманням норм процесуального права, правильно застосував норми матеріального права і ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення.

Отже, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 12 лютого 2026 року – без змін.

Щодо судових витрат у частині судового збору

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, то відсутні підстави для нового розподілу судового збору.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 12 лютого 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 24 липня 2026 року.

Головуючий В.П. Пікуль

Судді Т.В. Одринська

О.О. Панченко