Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №534/539/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 534/539/25 Номер провадження 33/814/469/26Головуючий у 1-й інстанції Комарова Д. Ю. Доповідач ап. інст. Костенко В. Г.

ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Костенко В.Г.,

з секретарем Гнітько А.М.,

з участю захисника Федоренка Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Федоренка Ю.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 на постанову судді Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 12 січня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

Цією постановою ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України,

визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, з накладенням адміністративного стягнення – штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 19 лютого 2025 року о 14 год. 36 хв. в с. Кияшки Кременчуцького району Полтавської області по автодорозі Полтава-Олександрія М22 керував транспортним засобом BMW 346L, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння та, в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України, від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився.

В апеляційній скарзі захисник просить суд скасувати постанову судді місцевого суду, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КпАП України.

Вказує, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, проте працівники поліції, всупереч приписам п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», не повідомили представників ВСП.

Зазначає, що у графі протоколу «підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності», відсутній підпис ОСОБА_1 .

Наголошує про відсутність в матеріалах справи про адміністративне правопорушення доказів того, що перед складанням протоколу ОСОБА_1 були роз`яснені його права, передбачені законом.

Крім того, в засіданні апеляційного суду захисник клопотав про закриття провадження у справі стосовно ОСОБА_1 на підставі ст.38 КпАП України у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши докази та доводи апеляційної скарги, приходжу до такого.

Висновки судді місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за наведених у постанові обставин ґрунтуються на зібраних у встановленому порядку і перевірених у судовому засіданні доказах.

Фактичні обставини відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння узгоджуються з даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №251271 від 19 лютого 2025 року і підтверджуються відеозаписом події, який долучений до цього протоколу.

Диспозицією ч.1 ст.130 КпАП України передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пропозиція ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння поліцейським зроблена у відповідності з вимогами ч.2 ст.266 КпАП України із застосуванням технічних засобів відеозапису.

При цьому з відеозапису видно, що своєю поведінкою та висловлюваннями порушник вочевидь показував своє небажання проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння, ігноруючи відповідні пропозиції поліцейського, а тому суддя обґрунтовано вказав про відмову ОСОБА_1 пройти у встановленому законом порядку огляд на стан наркотичного сп`яніння.

Також на відеозаписі зафіксовано, що порушнику роз`яснено підстави для проходження огляду на стан сп`яніння і наслідки відмови від його проходження, права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України і ст.268 КпАП України, а також надано протокол про адміністративне правопорушення для ознайомлення та підпису.

Крім того, наявний відеозапис містить дані про те, що ОСОБА_1 власноруч підписав наданий йому протокол, будь-яких зауважень чи пояснень у ньому не зазначав, що узгоджується з даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №251271 від 19 лютого 2025 року (а.с.3).

Всупереч доводам захисника, у постанові судді чітко і зрозуміло сформульовано суть адміністративного правопорушення, визнаного судом доведеним, а саме: порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України, що полягає у відмові водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те посадовою особою, як передбачено приписами ст.255 КпАП України, та відповідає вимогам ст.256 цього Кодексу.

Твердження захисника про необхідність залучення представників ВСП під час складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 суперечать вимогам Закону.

Так, під час спілкування з працівниками поліції водій ОСОБА_1 дійсно повідомив, що є військовослужбовцем.

Разом з тим, відповідно до приписів ст.15 КпАП України військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах і до них не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт.

Як правильно встановив суддя місцевого суду, під час керування автомобілем ОСОБА_1 не виконував обов`язки військової служби, що ніким із учасників справи не заперечується, а тому він повинен нести адміністративну відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, на загальних підставах, що передбачено приписами ч.1 ст.15 цього Кодексу.

Доводи захисника про необхідність закриття провадження у справі через закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення апеляційним судом строків, передбачених ст.38 КпАП України, є неприйнятними.

Відповідно до цієї норми Закону, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.

Як правильно встановив суддя місцевого суду, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1ст.130 КпАП України, 19 лютого 2025 року, а адміністративне стягнення на нього накладене 12 січня 2026 року, тобто до сплину строків, визначених ст.38 цього Кодексу.

Закінчення річного строку з дня вчинення правопорушення на день розгляду справи апеляційним судом не може бути підставою для закриття провадження у справі у відповідності з п.7 ст.247 КпАП України, а тому клопотання захисника не підлягає до задоволення.

Пленум Верховного Суду України в п.27 постанови від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснив, якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності за ст.130 КпАП України.

Враховуючи наведене, вважаю обґрунтованим висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та правильною кваліфікацію його дій за ч.1 ст.130 КпАП України.

Стягнення накладене у відповідності з вимогами ст.33 КпАП України, у межах, установлених цим Кодексом, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини та майнового стану.

Порушень закону, які були б підставою для скасування оскаржуваної постанови судді, не встановлено.

Отже, апеляційна скарга захисника не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову судді Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 12 січня 2026 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника Федоренка Юрія Миколайовича - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Полтавського апеляційного суду Костенко В.