Суд: Вінницький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 26 липня 2026 р.
Справа: №127/12788/26
Суддя: Береговий О. Ю.
Справа № 127/12788/26
Провадження № 33/801/777/2026
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Бессараб Н. М.
Доповідач: Береговий О. Ю.
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2026 рокум. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Берегового О. Ю.,
за участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Малика О.В.,
розглянув його апеляційну скаргу на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 03 липня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
в с т а н о в и в:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №633636 від 06 квітня 2026 року, цього ж дня о 16.20 год водій ОСОБА_1 в м. Вінниці, по вул. Барське шосе, керував транспортним засобом «Nissan X-Trail», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки зі згоди водія за допомогою приладу газоаналізатора «Драгер», результат 0,58‰, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 03 липня 2026 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665,60 грн на користь держави.
Не погодившись з постановою суду, захисник ОСОБА_1 – адвокат Малик О.В. подав апеляційну скаргу, оскільки вважає її незаконною, необґрунтованою. Просить скасувати постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 03 липня 2026 року а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає те, що не доведено факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом; не підтверджено законність процедури огляду; існують обґрунтовані сумніви щодо належного технічного стану газоаналізатора; відеозапис не є безперервним; відсутнє направлення до закладу охорони здоров`я.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст. 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Судом встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №633636 від 06 квітня 2026 року, цього ж дня о 16.20 год водій ОСОБА_1 в м. Вінниці, по вул. Барське шосе, керував транспортним засобом «Nissan X-Trail», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки зі згоди водія за допомогою приладу газоаналізатора «Драгер», результат 0,58‰, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Приймаючи рішення про визнання винним водій ОСОБА_1 у порушенні п.2.9а ПДР України та притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції виходив з наявних в матеріалах справи доказів, зокрема:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №633636 від 06 квітня 2026 року, згідно якого викладені обставини скоєного правопорушення;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижуються увагу та швидкість реакції від 06 квітня 2026 року;
- акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відносно ОСОБА_1 , з якого вбачається, що за результатами його огляду, встановлено результат тесту 0,58 ‰ проміле;
- квитанції з результатом тесту № 84 від 06 квітня 2026 року, за допомогою приладу алкотестер DRAGER №6820, згідно якої результат тесту (огляду) складав 0,58 ‰ проміле;
- копії постанови серія ЕНА №6979399 від 06 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП, керування транспортним засобом з непристебнутим ременем безпеки;
- відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції.
Апеляційний суд вважає, що даний протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №633636 від 06 квітня 2026 року, відповідає вимогам ст.256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила.
Згідно з п. 7 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, встановлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
З відеозапису вбачається, що після виявлення працівником поліції у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Пройшовши вказаний огляд за допомогою алкотестера «Drager», результат виявився позитивним, оскільки прилад показав 0,58 ‰. ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом, незгоди з результатом не висловлював та не виявляв бажання пройти повторний огляд в медичному закладі.
Окрім цього, факт керування ОСОБА_1 підтверджується копією постанови серія ЕНА №6979399 від 06 квітня 2026 року, відповідно до якої, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та накладено штраф в розмірі 510 грн, за керування транспортним засобом «Nissan X-Trail», д.н.з. НОМЕР_1 , з непристебнутим ременем безпеки.
Доказів оскарження та скасування постанови серія ЕНА №6979399 від 06 квітня 2026 року, матеріали справи не містять.
Таким чином, вищенаведене підтверджує не лише факт керування та законність зупинки водія ОСОБА_1 , а також перебування ним у стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом, дотримання поліцейськими самої процедури огляду, що повністю відповідає вимогам законодавства України про адміністративні правопорушення, які водій зобов`язаний виконувати (п. 2.9а ПДР), так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди; ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O’Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02).
Огляд ОСОБА_1 було проведено відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, а тому в апеляційного суду відсутні сумніви у законності проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння.
Не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що відеозапис не є безперервним, оскільки відеозаписи як електронні документи, оцінюються судом у сукупності з іншими доказами, які підтверджують наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Апеляційний суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявне направлення ОСОБА_1 до медичного закладу, тому в цій частині доводи апеляційної скарги є також безпідставними.
Працівниками поліції було роз`яснено ОСОБА_1 його права та обов`язки, повідомлено про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Будь-яких заяв, зауважень, скарг, при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не подавав, дії працівників поліції не оскаржував.
Доводи адвоката про сумнівність відповідності засобу алкотестера Alcotest 6820 вимогам законодавства, чинність його калібрування, є надуманими, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 6 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року №1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність).
Відповідно до п. 3 розділу ІІ Інструкції поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
За змістом п. 5 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» періодична повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал).
Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки № 13 «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747 (зі змінами та доповненнями) і становить 1 рік. Максимальний інтервал між «Сервісним технічним обслуговуванням», «Градуюванням» та міжповірочний інтервал вказаних приладів, у тому числі Drager Alcotest, становить 1 рік. У пам`яті приладу зберігається інформація про дату останнього градуювання (калібрування).
Калібрування та оформлення його результатів проводяться відповідно до національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами, та документів, прийнятих міжнародними та регіональними організаціями з метрології.
Повіркою є перевірка відповідності певним стандартам, а калібрування це приведення засобу вимірювальної техніки до певних стандартів.
Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747і становить 1 рік.
Максимальний інтервал між «Сервісним технічним обслуговуванням», «Градуюванням» та міжповірочний інтервал вказаних приладів, у тому числі Drager Alcotest, становить 1 рік. У пам`яті приладу зберігається інформація про дату останнього градуювання (калібрування).
Згідно з чеку тесту №84, огляд проводився приладом Drager Alcotest 6820 – 06 квітня 2026 року, останнє калібрування було здійснено 01 липня 2025 року.
Отже, станом на дату проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням Drager Alcotest 6820, інтервал калібрування цього приладу не закінчився.
Також апеляційний суд вважає за необхідне зауважити, що після проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Dreger 6820 водій не висловив заперечень та незгоди з результатом вказаного тесту або надання йому сертифікату вищевказаного приладу, та не заявив про своє бажання пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі, що підтверджується відеодоказами, доданими до матеріалів справи.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення суд першої інстанції в повному обсязі дослідив всі наявні докази з дотриманням усіх вимог процесуального та матеріального права, вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і не заслуговують на увагу, оскільки вони суперечать фактичним обставинам та повністю спростовуються дослідженими доказами по справі.
Апеляційний суд враховує, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхиленняапеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Отже апеляційний суд вважає, що судове рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
У відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.130, ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Малика Олександра Володимировича залишити без задоволення.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 03 липня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду О. Ю. Береговий
Оригінал: reyestr.court.gov.ua