Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №489/2780/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/2780/26

Провадження № 2/489/1946/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

28 липня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі

головуючого судді Микульшиної Г.А.,

із секретарем судового засідання Бородіною В.Ю.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєва в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» (далі – ТОВ «ФК «Сіті Фінанс») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

В березні 2026 року ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 014-RO-82-273268336 від 16.05.2024 у розмірі 57 711,71 грн.; судового збору у розмірі 3328,00 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн.

Як на підставу позовних вимог вказано, що 16.05.2024 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено договір шляхом підписання заяви про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-273268336, відповідно до якого банк відкрив поточний рахунок «для виплат» та надав відповідачу послугу споживчого кредиту, під яким розуміється грошові кошти, що надаються клієнту шляхом зарахування на його поточний рахунок. Банк виконав свої зобов`язання перед ОСОБА_1 , надавши останньому кредит в сумі та на умовах, передбачених у кредитному договорі, проте останній всупереч умова кредитного договору, припинив виконувати взяті на себе зобов`язання та здійснювати щомісячне погашення кредитної заборгованості, а також проценти за користування кредитними коштами.

Крім того 20.02.2024 між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 114/2-67-F, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» набуло право грошової вимоги за рядом кредитних договорів, у тому числі, і за кредитним договором № 014-RO-82-273268336 від 16.05.2024, укладеним між АТ «Райффайзен Банк» та відповідачем, сума заборгованості за яким станом на 20.11.2024 становить 57 711,71 грн. та складається із суми заборгованості за кредитом у розмірі 49 821,89 грн. та суми заборгованості за процентами у розмірі 7 889,82 грн.

Оскільки відповідачем заборгованість не погашено до теперішнього часу, позивач звернувся із даним позовом до суду.

У відповідності до ухвали Інгульського районного суду м. Миколаєва від 02.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи.

Представник позивача ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» в судове засідання не з`явився, повідомлявся судом про розгляд справи належним чином, у позовній заяві просив суд про розгляд справи за його відсутності.

Повідомлення відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи здійснювалось судом шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі та доданих до неї документів, та додатково шляхом направлення повідомлення на електронну адресу, зазначену в позовній заяві, яке було доставлено 02.04.2026 та 30.06.2026 відповідно. Направлена на його адресу судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання.

Відповідач двічі у судові засідання не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

16.05.2024 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено договір шляхом підписання заяви про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-273268336 шляхом підписання електронним підписом кредитодавця та одноразовим ідентифікатором позичальника.

Відповідно до умов вказаного Договору банк надає клієнту послугу споживчого кредиту «Кредит готівкою», під яким розуміються грошові кошти, що надаються клієнту шляхом зарахування коштів кредиту на поточний рахунок клієнта з метою придбання клієнтом товарів (робіт, послуг) для задоволення власних особистих потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника у розмірі 50 000,00грн. (п. 1 та п. 3.1.1 Договору).

Пунктами 2.3 Договору передбачено, що для надання послуги кредиту банк відкриває клієнту поточний рахунок «Для виплат» в гривнях на умовах згідно заяви-договору.

На умовах цієї заяви-договору, з дати надання кредиту, банк зобов`язаний надати клієнту кредит в сумі 50 000,00 грн., а клієнт зобов`язаний повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування.

У пункті 3.2 Договору вказано, що строк кредиту – 72 місяці з 16.05.2024 по 12.05.2030, що визначена графіком датою останнього щомісячного ануїтетного платежу.

Пунктом 3.3-3.4 Договору встановлено, що проценти за користування кредитом – процентна ставка фіксована і становить: 36,00 % річних, деа процента ставка 0,07%.

Дата сплати щомісячного ануїтетного платежу – 12 числа кожного календарного місяця згідно графіка.

20.02.2024 між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» було укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-67F, відповідно до якого ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» набуло право грошової вимоги до боржників за переліком в реєстрах боржників.

Відповідно до копії реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 114/2-67F від 20.02.2024 ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 014-RO-82-273268336 від 16.05.2024.

Відповідно до статей 205, 207 ЦК України будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

Частинами 3, 4, 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції, а саме, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Наведеним вимогам кредитний договір № 014-RO-82-273268336 від 16.05.2024 відповідає, що свідчить про належне укладення вказаного договору шляхом проставляння електронного підпису сторін.

Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктами 1 та 2 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов`язання.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно із частинами першою та третьою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позичку частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За нормами ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Позивач свої зобов`язання за Договором виконав та надав відповідачу кредит у сумі 50 000,00 грн., проте відповідач не виконав свого зобов`язання належним чином та має непогашену заборгованість за кредитним договором № 014-RO-82-273268336 від 16.05.2024, яка відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 20.11.2024 становить 57 711,71 грн. та складається із суми заборгованості за кредитом у розмірі 49 821,89 грн. та суми заборгованості за процентами у розмірі 7 889,82 грн.

У відповідності до ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Приймаючи до уваги вищевикладене, позивач у передбаченому законом порядку набув право вимоги до відповідача за вище вказаним кредитним договором.

Доказів, які б спростовували правильність наданого позивачем розрахунку, матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» обґрунтовані та підлягають задоволенню. А саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 014-RO-82-273268336 від 16.05.2024 станом на 20.11.2024 у розмірі 57 711,71 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 49 821,89 грн. та заборгованості за процентами у розмірі 7 889,82 грн.

Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 7 500,00 грн., суд приходить до наступного.

За положеннями ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження судових витрат позивачем суду надано: копію договору про надання правової допомоги № 26/11/2025 від 26.11.2025; копію замовлення на надання юридичної допомоги № 1878 від 26.11.2025; копію акту виконаних робіт про надання юридичної допомоги від 12.03.2026, копію платіжної інструкції про сплату 7 500,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем було понесено витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 7 500,00 грн., що підтверджується вище переліченими доказами.

В той же час, при оцінці розміру витрат на правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню, суд застосовує ряд критеріїв - дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційність, співмірність, а також складність справи, значення справи для сторін і т.п.

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Згідно висновків Верховного Суду у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулось рішення, всі її витрати на адвоката, якщо керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права встановить, що розмір гонорару є завищеним, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним згідно ціни позову.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги складність справи, суму заборгованості відповідача, фактичну відсутність участі представника позивача у розгляді справи, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд вважає, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Оскільки позовні вимоги про стягнення заборгованості задоволено, відповідно до статі 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3 328,00 грн.

Керуючись ст. ст. 141-142, 263-265, 280 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 014-RO-82-273268336 від 16.05.2024 станом на 20.11.2024 в розмірі 57 711,71 грн. (п`ятдесят сім тисяч сімсот одинадцять гривень 71 коп.), яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 49 821,89 грн. та заборгованості за процентами у розмірі 7 889,82 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» судовий збір у розмірі 3 328,00 грн. (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 коп.).

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, 37/41, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 39508708;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 28.07.2026.

Суддя Г.А. Микульшина