Вирок від 27 липня 2026 р. у справі №133/1509/26 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

Суд: Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Зґвалтування

Дата: 27 липня 2026 р.

Справа: №133/1509/26

Суддя: Гуменюк О. О.

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

Іменем України

Справа №133/1509/26

28.07.2026 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні у залі засідань Козятинського міськрайонного суду Вінницької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026020230000095 від 05.03.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народився в с. Кордишівка, Козятинського району Вінницької області, не одруженого, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , з неповною середньою освітою, пенсіонера, не судимого, громадянина України, на даний час перебуває під вартою у ДУ «Вінницька установа виконання покарань №1», у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 152 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

05.03.2026 близько 14 години у ОСОБА_4 за місцем спільного проживання зі своєю співмешканкою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , з якою проживає протягом останніх 23 років, та які відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі-Закон) є особами, які спільно проживають однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою та на них поширюється дія вказаного закону, після спільного розпивання алкогольних напоїв виникла словесна суперечка.

В ході даної суперечки, ОСОБА_4 наніс декілька ударів по голові та обличчю ОСОБА_6 , після чого, потерпіла схопила зі столу дерев`яну качалку та нанесла, з метою самозахисту, один удар по голові ОСОБА_4 .

В подальшому, ОСОБА_4 вихопив дерев`яну качалку із рук ОСОБА_6 , відштовхнув її від себе, в результаті чого, вона не втрималася на ногах та впала на підлогу, обличчям до низу, після чого, дерев`яною качалкою наніс декілька ударів в область сідниць, із використанням ненормативної лексики та образ відносно ОСОБА_6 .

Після чого, в ході нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , у ОСОБА_4 виник умисел, направлений на порушення статевої свободи і статевої недоторканості, тобто її зґвалтування із застосуванням стороннього предмету дерев`яної качалки. Продовжуючи вчиняти відносно потерпілої психологічне та фізичне насильство, що виражалось у залякуванні потерпілої та в нанесенні ударів дерев`яною качалкою по різним частинам тіла, порушуючи статеву недоторканість останньої, без її добровільної згоди, зняв з неї штани та нижню білизну, здійснив насильницький статевий акт, пов`язаний із анальним проникненням в її тіло із використанням стороннього предмету - дерев`яної качалки, проникнувши тричі в анус ОСОБА_6 .

Окрім цього, не зупиняючись на вчиненому, діючи з прямим умислом, з метою вчинення насильницьких дій сексуального характеру, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на зґвалтування, ОСОБА_4 , намагався вступити з ОСОБА_6 в статевий акт, проте через фізіологічні причини та відсутність ерекції, не зміг довести свої дії до кінця, після чого, ОСОБА_6 втекла до сусідки.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи встановлено, що у ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження: синці на задній поверхні грудної клітки, в ділянці лівої сідниці, на лівому стегні, які належать до легких тілесних ушкоджень, виникли від травматичної дії (ударів) тупого твердого предмета (предметів), за давністю утворення, можливо 05.03.2026.

Об`єктивних ознак тілесних ушкоджень в ділянці зовнішніх статевих органів та промежини у ОСОБА_6 не виявлено; дівоча перетинка у вигляді миртовидних смокточків, як наслідок перенесення пологів.

При обстеженні у ОСОБА_6 виявлено ушкодження: рани ділянки анального отвору (слизової оболонки зовнішнього сфінктера прямої кишки), відповідно цифрам «1», «4», «6», «11» умовного годинникового циферблату, які виникли від травматичної дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, за давністю утворення відповідають терміну в межах 1 доби до обстеження, тобто 05.03.2026.

За приписами пункту 3 ч. 1 ст. 1 Закону, домашнє насильство (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного це діяння насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно з п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону, сексуальне насильство - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності.

З врахуванням вищевикладеного, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке пов`язане із домашнім насильством.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 152 КК України, а саме: згвалтування, тобто вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із анальним проникненням в тіло іншої особи з використанням стороннього предмету без добровільної згоди потерпілої особи, вчинене щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних або близьких відносинах.

Вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення повністю підтверджується сукупністю досліджених під час судового розгляду доказів у їх сукупності, які узгоджуються між собою та не викликають сумнівів в своїй достовірності та допустимості.

Так, допитана під час судового розгляду потерпіла ОСОБА_6 дала показання про те, що з обвинуваченим вона проживає однією сім`єю в її квартирі на протязі останніх 20 років. Власником квартири є потерпіла. Обвинувачений є її співмешканцем дуже тривалий час. Під час спільного проживання обвинувачений часто застосовував до неї фізичне насильство, яке полягало в нанесенні ударів, а також виганяв її з житла, бив вікна в квартирі. Вказані дії обвинуваченого потерпіла весь час терпіла, він просив у неї постійно вибачення. В той день до їх місця проживання прийшло два товариші – ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , які принесли із собою пляшку горілки об`ємові 0.5 літри. Обвинувачений залишився з ОСОБА_8 на кухні та пили горілку, а потерпіла з ОСОБА_7 пішла до своєї кімнати та розмовляли про розсаду, оскільки ОСОБА_7 не вживає алкоголь. В той день конфліктів з обвинуваченим не було. Коли товариші розійшлися, потерпіла поприбирана на столі та пішла до себе в кімнату. Обвинувачений пішов проводити хлопців. Потерпіла почула як до квартири зайшов обвинувачений та зкинув все зі стону на кухні. Потерпіла зайшла до кухонної кімнати та виявила, що обвинувачений зкинув зі столу її чарки з насінням, які вона збирала для розсади. Потерпіла зробила обвинуваченому зауваження та стукнула його по голові дерев`яною качалкою, яку тримала в себе в кімнаті. Обвинувачений вихопив в неї з рук дерев`яну качалку та наніс їй декілька ударів по задній частині тіла. Потерпіла почала відходити від обвинуваченого в коридор, але він штовхнув її в спину і вона впала на живіт на підлогу. Потерпіла була у спортивних штанах і у футболці. Обвинувачений почав їй погрожувати а саме сказав, що запхає їй в статевий орган шишки та зробить з статевого органу «розочку». Після цього обвинувачений зняв з неї штани і три рази пихнув їй дерев`яну качалку в анальний отвір. Потерпіла кричала, але йому було все одно. Після цього обвинувачений затягнув потерпілу до кімнати, де біля дивана зігнув її «раком» та хотів здійснити з нею статевий акт, але в нього нічого не вийшло. Після цього потерпіла вирвалась і втекла з квартири до сусідки ОСОБА_9 , від якої викликала працівників поліції. Потерпіла стверджує, що зазнала великого стресу від вказаних дій обвинуваченого, близько 1,5 місяці не виходила на вулицю. Потерпіла висловила бажання, щоб обвинуваченого позбавили волі.

На запитання захисника потерпіла повідомила, що знаючи натуру обвинуваченого, вона передбачала, що після вживання ним алкоголю, він може вчинити бійку з нею. У зв`язку з цим взяла до себе в кімнату дерев`яну качалку. Потерпіла вдарила обвинуваченого один раз качалкою. Скільки разів обвинувачений вдарив качалкою потерпілу, вона не пам`ятає, але пам`ятає, що удари наносились їй по спині.

Допитаний під час судового розгляду як свідок ОСОБА_10 , 1967 р.н., дав показання про те, що з обвинуваченим та потерпілою він знайомий, стосунки з ними обома дружні. Потерпілу знає з свого дитинства, а обвинуваченого на протязі 20 років. Він має батьківську квартиру в АДРЕСА_2 . Навпроти даної квартир проживають обвинувачений з потерпілою. На початку весни 2026 року він приблизно о 9 год. ранку приїхав до вказаної квартири. При цьому зайшов до обвинуваченого та потерпілої. З потерпілою він спілкувався про розсаду. Свідок алкоголю не вживає. Свідок зайшов до потерпілої разом з ОСОБА_11 , який робить меблі. Пасічник мав зробити тумбочку на замовлення обвинуваченого та проводив заміри. В потерпілої він разом з ОСОБА_11 був приблизно до 13 год. 00 хв. Протягом часу перебування в квартирі потерпілої конфліктів між нею та обвинуваченим не було. Свідок особисто сварок між потерпілою та обвинуваченим не бачив, але чув від сусідів у вказаному будинку, що між ним періодично виникають сварки.

Допитана як свідок ОСОБА_12 дала показання про те, що з обвинуваченим та потерпілою вона є сусідами через стіну. В той день нічого не чула та нічого не бачила. Їй відомо, що обвинувачена та потерпіла проживають разом близько 20 років. В той день потерпіла до неї в квартиру не приходила.

Допитана як свідок ОСОБА_13 дала показання, що на початку весни цього року в середині дня до неї в квартиру прийшла потерпіла, яка була боса і роздягнена. Потерпіла була в одних трусах та у футболці. Синців на тілі потерпілої в той день не бачила. Потерпіла попросилась посидіти в неї в квартирі. Пізніше потерпіла попросила викликати поліцію, оскільки з її телефону не виходило зателефонувати. Свідок викликала поліцію. Потерпілу та обвинуваченого знає з 1975 року. Дану сім`ю свідок вважає неспокійну. Свідок проживає у квартирі, яка знаходиться на поверх нижче квартири потерпілої, під ними. Свідок часто чула крики та гуркіт з квартири потерпілої. Свідок висловила припущення, що обвинувачений агресивний у стані сп`яніння. Свідок бачила синяки на тілі потерпілої в інші дні. Де був в той день обвинувачений, свідок не знаю.

Допитаний як обвинувачений ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні даного кримінального правопорушення не визнав та дав такі показання. З потерпілою проживає однією сім`єю в м. Козятин в квартирі потерпілої на протязі приблизно 25 років. Стосунки між ним та потерпілою добрі. Стверджує що домашнього насильства щодо потерпілої не вчиняв. Обвинувачений повідомив, що в той день потерпіла послала його на базар близько 10 год. Він повернувся додому приблизно о 12 год. 00 хв. Коли він повернувся з магазину, в квартирі сторонніх осіб не було. Разом з потерпілою сіли на кухні обідати. Він придбав пляшку горілки об`ємом 0,5 л. разом з потерпілою вони випили по пару чарок. Після цього обвинувачений пішов до господарського приміщення. Повернувся до квартири приблизно через 10 хвилин. В цей час потерпіла була на кухні, але що робила він не пам`ятає. Обвинувачений повертався на кухні та зачепив чарки на столі, які впали на підлогу та розбились. Через це потерпіла вдарила його качалкою. Обвинувачений стверджує, що качалка була на столі в кухні. Після цього обвинувачений вихопив качалку з рук потерпілої та штовхнув її на коридор. Потерпіла впала на підлогу, животом донизу. Потерпіла при цьому була одягнена у джинсові штани і в кофту. Обвинувачений стверджує, що не бив потерпілу. При цьому обвинувачений з качалкою в руках спотикнувся та випадково впихнув качалку між ноги потерпілій, яка була при цьому в штанах. Він потерпілу не роздягав. Потерпіла встала з підлоги та пішла до кімнати та нічого йому не казала. Обвинувачений стверджує, що бачив на потерпілій тілесні ушкодження, але звідки вони взялись він не знає. Стверджує, що він їй тілесних ушкоджень не наносив. Вказані події відбулись за слів обвинуваченого чи 5 чи 6 березня 2016 року.

Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 152 КК України, підтверджується дослідженими судом під час судового розгляду наступними письмовими доказами.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань судом встановлено, що 05.03.2026 до ЄРДР внесено відомості за №12026020230000095 за фактом звернення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_1 , про те, що близько 14 год. 00 хв. її співмешканець ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після вживання алкогольних напоїв за місцем їх спільного проживання, проти волі та без згоди потерпілої вчинив відносно неї дії сексуального характеру пов`язанні з анальним проникненням з використанням іншого предмету.

05.03.2026, відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію, слідчий відібрав у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, в якій вона просить вжити заходів до її співмешканця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 05.03.2026 приблизно о 14 год. за місцем їх спільного проживання проти її волі вступив з нею у статеві відносини неприродним способом за допомогою стороннього предмету – дерев`яної качалки. Вказаний протокол підписаний від імені ОСОБА_6 .

05.03.2026 потерпіла ОСОБА_6 , згідно відповідної заяви, надала дозвіл працівникам поліції оглянути належну їй квартиру в АДРЕСА_1 .

Відповідно до проколу огляду місця події від 05.03.2026 в період часу з 15 год. 45 хв. до 16 год. 30 хв. проведено огляд в двохкімнатній квартирі АДРЕСА_3 . Під час огляду місця події зафіксовано обставноку в квартирі та встановлено що речі не розкидані, обстановка не порушена. В кухонній кімнаті на тумбі, поруч з мікрохвильовою піччю виявлено дерев`яний циліндричний предмет довжиною близько 40 см, діаметром близько 6 см у грубшій частині, та з обох боків з ручками діаметром приблизно 1,5-2 см. На одній з ручок даного предмету виявлено РБК. При огляді кімнати на ліжку виявлено спідню жіночу білизну білого кольору з слідами РБК на задній частині. За результатами огляду з місця події вилучено вказаний дерев`яний циліндричний предмет (дерев`яну качалку) та жіночу спідню білизну білого кольору у крапочку бузкового кольору .

До протоколу огляду місця події від 05.03.2026 долучено у виді додатку ілюстративна таблиця, на якій розміщено фото з місця події, зокрема, обстановка в середині квартири, місце виявлення дерев`яної качалки зі слідами РБК, жіноча білизна.

06.03.2026 постановою слідчого визнано речовими доказами у кримінальному провадженні циліндричний предмет довжиною близько 40 сантиметрів (дерев`яну качалку) зі слідами РБК та спідню жіночу білизну білого кольору з кружечками бузкового кольору з плямами РБК.

09.03.2026 ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області у справі №133/751/26, провадження № 1-кс/133/153/26 накладено арешт на циліндричний предмет довжиною близько 40 сантиметрів (дерев`яну качалку) зі слідами РБК та спідню жіночу білизну білого кольору з кружечками бузкового кольору з плямами РБК.

Висновком експерта №239 від 06.03.2026 встановлено, що у ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження: синці на задній поверхні грудної клітки, в ділянці лівої сідниці, на лівому стегні, які належать до легких тілесних ушкоджень, виникли від травматичної дії (ударів) тупого твердого предмета (предметів), за давністю утворення відповідають терміну в межах 1 доби до обстеження, можливо 05.03.2026. Об`єктивних ознак тілесних ушкоджень в ділянці зовнішніх статевих органів та промежини у ОСОБА_6 не виявлено; дівоча перетинка у вигляді миртовидних смокточків, як наслідок перенесених пологів. При судово-медичному обстеженні у ОСОБА_6 виявлено ушкодження – рани ділянки анального отвору (слизової оболонки зовнішнього сфінктера прямої кишки), відповідно цифрам «1», «4», «6» та «11» умовного годинникового циферблату, які виникли від травматичної дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, за давністю утворення відповідають терміну в межах 1 доби до обстеження.

Відповідно до висновку експерта №13 від 09.03.2026 у ОСОБА_4 виявлено ушкодження: гематома та два садна в тім`яній ділянці, що виникли від травматичної дії (ударів) тупого, твердого предмета (в т.ч. дерев`яний макогін тощо), можливо 05.03.2026. Ушкодження у ОСОБА_4 небезпечними для життя в момент заподіяння не були, мали незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше як шість днів та відносяться до легких тілесних ушкоджень

Висновком експерта №324 від 12.03.2026 встановлено, що кров ОСОБА_6 відноситься до групи О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВО.

Висновком експерта №325 від 12.03.2026 встановлено, що кров ОСОБА_4 відноситься до групи О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВО.

Висновком експерта №326 від 16.03.2026 встановлено, що кров ОСОБА_6 відноситься до групи О з з ізогемаглютининами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВО. Кров ОСОБА_4 відноситься до групи О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВО. В плямах на дерев`яній качалці (об`єкт №1) вилученій при огляді місця події, знайдено кров людини, при серологічному дослідженні якої знайдено антиген Н. Таким чином, дана кров може належати будь-якій людині з групою крові О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В та не виключається її походження від ОСОБА_6 та від ОСОБА_4 .

Висновком експерта №328 від 19.03.2026 встановлено, що в плямах на трусах (об`єкт №1), вилучених при огляді місця події, знайдено кров людини, при серологічному дослідженні якої знайдено антиген Н. Таким чином, дана кров може належати будь-якій людині з групою крові О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В та не виключається її походження від ОСОБА_6 та від ОСОБА_4 .

Висновком експерта №856 від 12.03.2026 встановлено, що при судово-медичній експертизі крові ОСОБА_4 , 1955 р.н., виявлено етиловий спирт у концентрації 0,7 проміле.

Згідно висновку №68 від 24.03.2026 встановлено, що статева належність плям крові на спідній білизні білого кольору з кружечками бузкового кольору (об`єкт №1) не встановлена у зв`язку з непридатністю клітинних елементів крові (лейкоцитів) для даного виду цитологічного дослідження та відсутністю статево-специфічних ознак в одиничних ядрах клітинних елементів крові (лейкоцитів), що зберегли свою структуру.

Висновком експерта №67 від 24.03.2026 встановлено, що статева належність виявленої крові на дерев`яній качалці (об`єкт №1) не встановлена у зв`язку із відсутністю збережених придатних для дослідження ядер.

Під час проведення слідчого експерименту, відповідно до протоколу від 10.04.2026, потерпіла ОСОБА_6 на місці події розповіла про обставини вчинення щодо неї кримінального правопорушення та показала, що робив обвинувачений та що робила вона. Зокрема потерпіла повідомила, що в той день була за місцем свого проживання з обвинуваченим. До них прийшло двоє знайомих чоловіків, ОСОБА_8 та ОСОБА_14 . ОСОБА_8 приніс пляшку горілки та вживав її на кухні разом з обвинуваченим. Вона разом з ОСОБА_14 в кімнаті розмовляли про розсаду та щось роздивлялись в інтернеті. Пізніше ОСОБА_8 та ОСОБА_14 пішли від них. Потерпіла прибрала на кухні та пішла до себе в кімнату. В чарках на кухні вона зберігала насіння для розсади. Почула шум на кухні. Прийшла на кухню та побачила, що обвинувачений поскидав всі її чарки з насінням. Потерпіла взяла качалку та вдарила обвинуваченого по голові. Обвинувачений забрав качалку та вдарив її по плечах, збив її з ніг, вона впала в коридорі на живіт. Обвинувачений стягнув з неї штани, вона залишилась в одній майці, труси стягнув до колін. Обвинувачений намагався впихнути дерев`яну качалку їй в статевий орган, але вона зажала ноги. Після цього обвинувачений почав пхати качалку їй в анальний отвір і при цьому сказав, що дістане до горла. Пхав три рази. Після цього обвинувачений схопив її та потягнув в кімнату і хотів вступити з нею у статевий контакт, але в нього не вийшло нічого. Потерпіла втекла з квартири і побігла до сусідки. Побігла до сусідки в трусах та в майці.

Під час проведення слідчого експерименту, що зафіксований протоколом від 08.03.2026, ОСОБА_4 з участю захисника на місці події розповів про події, що мали місце з його участю та участю потерпілої в квартирі за їх місцем проживання. Під час перегляду відеозапису слідчого експерименту, що долучений до протоколу, судом встановлено, що ОСОБА_4 повідомив учасникам слідчої дії наступні відомості. Обвинувачений розповів, що о 12 год. він прийшов до квартири та разом з потерпілою сів обідати. В них була пляшка горілки об`ємом 0,5 літри. Обвинувачений показав пусту пляшку, яка стояла в тумбі та повідомив, що саме цю пляшку вони випили в той день. Під час розпивання горілки, обвинувачений вийшов з квартири в господарське приміщення. Коли повернувся до квартири, виявив що пляшка вже пуста. Обвинувачений зробив зауваження потерпілій про те що вона все випила. Зі слів обвинуваченого, потерпіла взяла дерев`яну качалку та вдарила його по голові. Обвинувачений штовхнув потерпілу, але зазначив, що не пам`ятає як саме штовхнув. Потерпіла впала в коридорі на живіт. Качалка була в правій руці обвинуваченого. Обвинувачений зазначає, що хотів вдарити потерпілу, спотикнувся, вперся лівим плечем об стіну, але так вийшло, що штрикнув її качалкою між ноги. Один раз попав качалкою між ноги. Після цього він пішов на кухню, а потерпіла втекла з квартири.

Висновком експерта №330 від 30.04.2026 встановлено, що ситуація, що досліджується, є психотравмувальною для ОСОБА_6 . Дана ситуація спричинила ОСОБА_6 фізичні страждання. Викликала переживання образи, приниження, сорому, обумовила накопичення переживань страху за своє життя та здоров`я та формування негативних психоемоційних переживань та змін (нестійкий настрій, погіршення сну, тривожного очікування, лякливості, напруги).

Згідно копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 обвинувачений ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 ОСОБА_4 призначено пенсію за віком.

Відповідно до копії паспорта НОМЕР_3 ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 та її місце проживання зареєстровано в АДРЕСА_1 .

Відомості про притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності відсутні.

Згідно довідки від 10.03.2026 №187/12-32 місце реєстрації ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 .

Обвинувачений ОСОБА_4 , згідно довідок від 10.03.2026, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Під час судових дебатів прокурор просив суд визнати ОСОБА_4 винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 152 КК України та призначити йому покарання у виді позбавленні волі на строк 7 років та 6 місяців.

Потерпіла під час судових дебатів просила суд визнати ОСОБА_4 винним, позбавити його волі та не звільняти його від покарання з випробуванням.

Захисник під час судових дебатів зазначив, що обвинувачений визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, просив суд врахувати, що ОСОБА_4 на даний час 71 рік, він прожив з потерпілою тривале спільне життя. Також захисник просив суд врахувати, що потерпіла перша нанесла обвинуваченому удар дерев`яною качалкою по голові, що вона підтвердила під час судового розгляду. Обвинувачений вихопив у потерпілої з рук дерев`яну качалку і теж наніс тілесні ушкодження потерпілій. Захисник наголосив, що діями обвинуваченого не завдано потерпілій тяжких наслідків. Враховуючи вказане, захисник просив суд призначити ОСОБА_4 мінімальне покарання за ч. 2 ст. 152 КК України та застосувати до нього положення, передбачені ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням та призначити іспитовий строк. Крім того, захисник послався на наявність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, та просив суд розглянути можливість застосування щодо ОСОБА_4 положень ст. 69 КК України.

Під час судових дебатів та останнього слова обвинувачений ОСОБА_4 заявив, що він визнає свою вину у вчиненому, попросив вибачення у потерпілої, та просив суд не позбавляти його волі.

Учасники від реплік відмовились.

Щодо заяв захисника та обвинуваченого під час судових дебатів суд зазначає наступне.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 дав показання про те, що він випадково впихнув дерев`яну качалку в анальний отвір потерпілої, зокрема в результаті того, що він спотикнувся. Натомість потерпіла дала показання про те, що обвинувачений зняв з неї штани та труси до колін, коли вона лежала на підлозі в коридорі, та тричі впихнув їй дерев`яну качалку в анальний отвір. Крім того, зі слів потерпілої, суд встановив, що обвинувачений перед цим намагався запихнути їй качалку в статевий орган, але вона стиснула ноги і йому не вдалось цього зробити. З аналізу вказаних обставин, поведінки обвинуваченого та його показань під час судового розгляду, суд приходить до переконання, що висловлена захисником та обвинуваченим під час судових дебатів заява про те, що обвинувачений визнає себе винним, в дійсності не відображає його справжню волю та ставлення до вчинених ним дій, а висловлена та спрямована лише з метою уникнення реального покарання за вчинене.

Тому суд приходить до висновку, що дійсного визнання вини обвинуваченим під час судового розгляду даної кримінальної справи суд не встановив та з його поведінки та висловлювань такого суд не вбачає.

У зв`язку з викладеним обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, судом під час судового розгляду не встановлено. Відповідно, підстави для застосування щодо обвинуваченого положень ст.ст. 69 або/та 75 КК України суд не встановив.

З приводу того, що потерпіла перша нанесла удар обвинуваченому, а він вихопив в неї качалку і наніс їй тілесні ушкодження, суд зазначає, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 152 КК України, а саме у зґвалтуванні, а не в нанесенні потерпілій тілесних ушкоджень.

Щодо посилання захисника на те, що діями обвинуваченого не заподіяно тяжких наслідків, слід зазначити, що тяжкі наслідки передбачені як кваліфікуюча обставина в ч. 5 ст. 152 КК України.

Суд, дослідивши всебічно, повно та неупереджено всі обставини кримінального провадження, оцінивши у відповідності до вимог ст. 94 КПК кожний доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення доведена поза розумним сумнівом.

На переконання суду, дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані правильно за ч. 2 ст. 152 КК України, як згвалтування, тобто вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із анальним проникненням в тіло іншої особи з використанням стороннього предмету без добровільної згоди потерпілої особи, вчинене щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних або близьких відносинах.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_4 раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не одружений, дітей на утриманні не має, з потерпілою проживав однією сім`єю без реєстрацію шлюбу на протязі тривалого часу,

Обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання, суд не встановив.

До обставин, які згідно з ст. 67 КК обтяжують покарання, суд відносить вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 у стані алкогольного сп`яніння та вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

В обвинувальному актів прокурор відніс до обставини, яка обтяжує покарання обвинуваченого, вчинення обвинуваченим вказаних дій щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах. Однак, вказана обставина передбачена як кваліфікуюча в ч. 2 ст. 152 КК України та саме через наявність даної обставини дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 152 КК України.

Частиною 4 ст. 67 КК України передбачено, якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака кримінального правопорушення, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.

У зв`язку з викладеним суд не враховує обставину вчинення вказаних дій щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах як обставину, яка обтяжує покарання ОСОБА_4 .

В досудовій доповіді органу пробації щодо ОСОБА_4 вказано, що беручи до уваги соціально-психологічну характеристику обвинуваченого та виявленні під час складання досудової доповіді криміногенні потреби, орган пробації припускає, що фактори, які підвищують ризик вчинення повторного кримінального правопорушення можуть бути його особисті характеристики, контроль над поведінкою та мисленням, вживання алкоголю та те, що обвинувачений здатний вчиняти дії пов`язані з насильством. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як середній. Орган пробації вважає можливим виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі. Однак, зважаючи на санкцію ч. 2 ст. 152 КК України, орган пробації не може рекомендувати покарання не пов`язане з позбавленням волі. Відповідно до оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_4 визначено рівень впливу історії правопорушень на протиправну поведінку та оцінюється як високий. Ризик завдання шкоди життю та здоров`ю оцінюється як середній. При цьому існує ймовірність насильницьких дій, спрямованих на завдання фізичного болю або фізичного чи морального страждання, приниження людської гідності, сексуальне насильство (у тому числі вчинення корисливих кримінальних правопорушень із застосуванням або погрозою застосування насильницьких дій). Рівень впливу динамічних факторів на протиправну поведінку оцінюється як середній. Рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення середній. Рівень ризику небезпеки для суспільства середній.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання суд у відповідності з ст.65-67 КК України враховує обставини скоєння кримінального правопорушення, характер та ступінь його суспільної небезпеки, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання та обставини, що його обтяжує.

Зокрема, інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 152 КК України віднесене до категорії тяжких злочинів, тобто становить високу суспільну небезпеку.

З урахуванням всіх обставин справи, ступеня тяжкості, обставин вчинення кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, відсутність обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , наявність двох обставин, що обтяжує покарання ОСОБА_4 , а також вимоги ч. 2 ст. 65 КК України про те, що особі яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 152 КК України.

На думку суду запропонована прокурором міра покарання у виді 7 років та 6 місяців позбавлення волі є сувора та не буде сприяти досягненню мети покарання, що передбачена ч. 2 ст. 50 КК України. На думку суду достатнім покаранням для обвинуваченого буде позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

Враховуючи відсутність обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, не визнання ним своєї вини в ході судового розгляду, суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 75 та ст. 69 КК України.

Суд переконаний, що визначена ним вид в міра покарання є необхідною і достатньою для можливого виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним та іншими особами нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений. Процесуальні витрати на залучення судового експерта відсутні.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України, а саме після вступу вироку у законну силу речові докази знищити.

Під час досудового розслідування щодо обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосування якого продовжувалось під час судового розгляду. Беручи до уваги, тяжкість кримінального правопорушення та актуальність ризиків непроцесуальної поведінки обвинуваченого, та враховуючи існування ризиків переховуватись від суду, здійснювати незаконний вплив на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, а також можливість вчинити інше кримінальне правопорушення та здійснити спроби уникнути покарання суд, вважає необхідним до набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_4 у виді тримання під вартою залишити без змін.

05 березня 2026 року, відповідно до протоколу затримання, о 22 год. 28 хв. ОСОБА_4 затриманий за підозрою у вчинені кримінального правопорушення. В подальшому слідчим суддею Козятинського міськрайонного суду Вінницької області 08.03.2026 підозрюваному ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який неодноразово продовжування та діє на даний час.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі у співвідношенні день за день.

Таким чином ОСОБА_4 у строк відбування покарання за вказаним вироком необхідно зарахувати час його затримання з 22 год. 28 хв. 05.03.2026 до 08.03.2026 до часу обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а також час перебування його під вартою з 08.03.2026 до вступу даного вироку в законну силу з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

У кримінальному проваджені під час досудового розслідування слідчим суддею вживались заходи забезпечення кримінального провадження, а саме: 09.03.2026 ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області у справі №133/751/26, провадження № 1-кс/133/153/26, накладався арешт на речові докази, який підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 65, 66 та 67 КК України, ст.ст. 100, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народився в с. Кордишівка, Козятинського району Вінницької області, громадянина України, визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 152 КК України, та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 152 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за цим вироком відраховувати з часу набрання цим вироком законної сили.

Зарахувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк відбування покарання за вказаним вироком час його затримання з 22 год. 28 хв. 05.03.2026 до 08.03.2026, а також час перебування його під вартою з 08.03.2026 до вступу даного вироку в законну силу з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Скасувати арешт, накладений під час досудового розслідування 09.03.2026 ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області у справі №133/751/26, провадження № 1-кс/133/153/26.

Речові докази після набрання вироком законної сили, а саме: циліндричний предмет довжиною близько 40 сантиметрів (дерев`яну качалку) зі слідами РБК, та спідню жіночу білизну білого кольору з кружечками бузкового кольору з плямами - знищити.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору і потерпілому, не пізніше наступного дня надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми у судовому засіданні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області.

Роз`яснити, що учасники судового провадження мають право отримати в суді копію цього вироку.

Суддя ОСОБА_15

28.07.2026

Оригінал: reyestr.court.gov.ua