Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №133/2020/26 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

Іменем України

Справа № 133/2020/26

провадження № 3/133/1231/26

20.07.26 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі головуючого судді Гуменюка О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Козятинського міськрайонного суду Вінницької області, матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - невідомий, жителя АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №119713 від 31.05.2026 вказано, що 31.05.2026 близько 13:00, ОСОБА_1 за місцем свого проживання, а саме АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, учинив стосовно своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру: ображав нецензурною лайкою, шарпав за одяг, чим завдав їй психологічних страждань.

Дії ОСОБА_1 , посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 та потерпіла не з`явились, причини неявки суду не повідомили, заяви про відкладення розгляду справи не подавали. Відповідно до ст. 268 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Крім того, практика Європейського Суду з прав людини, зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008, наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У зв`язку з викладеним, враховуючи положення ст. 268 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності порушника на підставі наявних матеріалів.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновків, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, з таких підстав.

Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Дослідивши та перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення у зв`язку з тим, що особа має психічні розлади, про що вказано в поясненнях потерпілої ОСОБА_2 від 31.05.2026. Однак працівникаим поліції вказані відомості не перевіренні та складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Положеннями ст. 20 КУПАП передбачено, що не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчиення протиправної дії чи бездіяльності була у стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.

Особа, яка склала протокол, отримавши достані відомості щодо неосудності особи, не вжила заходів, для зясування обставин, викладених у ст. 20 КУпАП.

Суд з власної ініціативи не збирає докази у справах про адміністратвині правопорушення.

Згідно ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений обов`язок доводити свою невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

У відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).

Крім того, згідно практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України», «Малофєєва проти Росії», «Карелін проти Росії» суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження у справах про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, провадження у справі необхідно закрити через відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 245-249, 251, 252, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - невідомий, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, закрити за відсутністю у його діях складу даного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Олександр ГУМЕНЮК