Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №128/2716/26 — Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/2716/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 липня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Васильєва Т.Ю., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Відділу поліції № 3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

16.06.2026 о 22:33 в с. Лука-Мелешківська по вул. Незалежності, ОСОБА_1 керував електроскутером марки HURRICANE, без номерного знака, з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

До суду для розгляду наданих суду матеріалів ОСОБА_1 не з`явився, попередньо подав до суду заяву, в якій зазначив, що вину у вчиненні адмністративного правопорушення не визнає та при винесенні рішення просить врахувати письмові пояснення, подані 09.07.2026, та просить справу розглянути без його присутності.

Відповідно до письмових пояснень, ОСОБА_1 просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, оскільки розгляд справи при складенні протоколу про адміністративне правопорушення носив формальний характер, він не був ознайомлений зі своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, не було роз`яснено наслідків відмови від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, лише було сказано: «Якщо не пили – можете відмовитись». Також зазначає, що даним скутером володіє декілька місяців, є юридично необізнаним у законодавстві, чим і скористався інспектор, не давши йому скористатись своїми правами. В протоколі також не зазначено технічний засіб відеозапису, постанова про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП оскаржена до суду, вважає, що обставини справи були сфальсифіковані, а його вина не доведена. Тому не погоджується із зазначеним протоколом, вважає себе невинним, оскільки не перебував у стані алкогольного сп`яніння.

За вказаних обставин, на підставі ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Оглянувши надані суду матеріали, судом встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення підтверджується письмовими доказами у справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 694980 від 16.06.2026, де ОСОБА_1 зазначив "вину визнаю, прошу суд мене не карати"; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому вказано виявлені ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 та вказано, що огляд не проводився; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.06.2026, в якому вказано виявлені ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 та вказано, що огляд не проводився; довідками інспектора САП ВВГ ВРУП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Ю. Гаврилюк про те, що відомості про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія відсутні та він протягом останнього року до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не притягувався, а також відеозаписом обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, на якому зафіксовано, в тому числі, спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 щодо обставин керування ним електроскутером, повідомлення працівниками поліції про виявленні у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, на питання поліцейських «що вживали» ОСОБА_1 відповів «пиво», пояснення поліцеських, що даним транспортним засобом теж не можна керувати в стані алкогольного сп`яніння і що це буде так само розцінюватися як ст. 130 КУпАП, на що ОСОБА_1 сказав, що він це знає, пропозиція поліцейських ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, його відмова від проходження огляду з підстав впевненості в тому, що результат огляду на стан сп`яніння буде позитивним, пропозиція прохати в лікарню для огляду, від якої він також відмовився, повідомлення ОСОБА_1 про те, що такі дії є порушенням пункту 2.5 ПДР, як відмова від проходження огляду, складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього та його ознайомлення з протоколом, під час чого він повідомив, що не відмовляється від того, що попередньо вживав алкоголь.

Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Вирішуючи справу в межах наданих суду доказів, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При цьому, норма ст. 130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.

Законом України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24 лютого 2023 року № 2956-IX (із змінами, внесеними згідно із Законом №3220-IX від 30 червня 2023) передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають при використанні транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та створенні/використанні інфраструктури для них (ст. 2). У статті 1 згаданого Закону, серед інших понять визначено, що: 1) легкий персональний електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину; 2) низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Отже, цим нормативно-правовим актом визначено, що легкі електричні транспортні засоби є транспортними засобами і вони поділяються на дві категорії:

1) легкий персональний електричний транспортний засіб: має від одного колеса, електродвигун потужністю до 1000 Вт і розвиває максимальну швидкість до 25 км/год. (до цієї категорії підпадають всі прокатні самокати);

2) низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб: має від двох коліс та може їхати зі швидкістю 10-50 км/год. (пристрої, які їдуть зі швидкістю понад 50 км/год не підпадають в ці категорії й розглядатимуться як мотоцикли).

Аналогічні поняття легких електричних транспортних засобів визначені і у ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відтак, з набуттям чинності Законом України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24 лютого 2023 року № 2956-IX (із змінами внесеними згідно із Законом №3220-IX від 30 червня 2023), керування легким електричним транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, чи відмова від огляду на стан сп`яніння, тягне відповідальність, встановлену ст. 130 КУпАП.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 15.03.2023 р. у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сеґвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Отже, норма статті 130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші, вона не є відсильною лише до розділу 2 ПДР та не вказує на те, що застосовується виключно до механічних транспортних засобів.

Так само, суд зауважує, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи іншого сп`яніння утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та не потребує доведення обставин перебування водія в стані сп`яніння. Підстави відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння на кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наявності у нього ознак сп`яніння, також не впливають.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначається, що будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортних засобів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти ними та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Так, дослідженим відеозаписом зафіксовано встановлення обставин керування ОСОБА_1 електроскутером, на відеофайлах також зафіксовано повідомлення водієві про ознаки алкогольного сп`яніння, які ним не заперечувалися та він пояснив, що перед цим вживав алкогольний напій, та зафіксовано пропозицію пройти огляд на стан сп`яніння, як на місці зупинки, так і в лікувальному закладі, на що водій відмовився, тому такий огляд не проводився, при цьому йому було роз`яснено, що така відмова є порушенням ПДР, тому щодо нього було складено наданий суду протокол про адміністративне правопорушення, з яким він був згоден, про що і зазначив в ньому особисто.

Відповідно, зауваження щодо необізнаності ОСОБА_1 з наслідками відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, відсутність посилання в прокотолі про номер технічного запису відеофіксації обставин події, а також заперечення щодо перебування його в стані алкогольного сп`яніння, не впливають на доведення наданим відеозаписом складу адміністративного правопорушення в діях водія електроскутера ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене, дослідивши та оцінивши матеріали адміністративної справи, суд вважає доведеним, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують його відповідальність, судом також не встановлено.

На підставі вищевикладеного та враховуючи характер вчиненого правопорушення ОСОБА_1 ,обставини його вчинення, дані про його особу, суд дійшов висновку про необхідність застосування щодо нього адміністративного стягнення у виді накладення штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що встановлено санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Тому з ОСОБА_1 слід стягнути судовій збір у розмірі 665, 60 грн.

Керуючись ст.ст. 40-1, 280, 283, 294, ч. 1 ст. 130 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохіддержави судовий збір, що становить 665, 60 грн.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Роз`яснити, що згідно ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Суддя: