Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №453/2135/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 453/2135/25 Головуючий у 1 інстанції: Курницька В.Я.

Провадження № 22-ц/811/888/26 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:

головуючої: Н.П. Крайник

суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри

розглянувши в місті Львові, в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сколівського районного суду Львівської області від 16 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюб, -

в с т а н о в и в:

10 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила розірвати шлюб між ними, зареєстрований 14 вересня 2015 року у Корчинській сільській раді Сколівського районну Львівської області, про що складено актовий запис № 5 від 14 вересня 2015 року.

Оскаржуваною ухвалою клопотання відповідача ОСОБА_2 про надання строку для примирення задоволено, надано сторонам строк для примирення терміном шість місяців.

Зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу до закінчення строку для примирення.

Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_1 .

Вважає ухвалу суду незаконною, необгрунтованою, такою, що постановлена з порушенням норми матеріального і процесуального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Зазначила, що в оскаржуваній ухвалі судом не надано оцінки співмірності та дієвості застосованого судом заходу для примирення подружжя з урахуванням обставин справи у співвідношенні з необхідністю дотримання розумних строків її розгляду. При цьому, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд обмежився лише доводами заяви відповідача про надання строку для примирення та не врахував, що подана ОСОБА_2 заява не містить обгрунтованих доводів, які б свідчили про його реальні наміри відновити шлюбні відносини. Надаючи строк для примирення подружжя та зупиняючи розгляд справи на 6 місяців, суд першої інстанції не врахував, що сторони тривалий час проживають окремо та не ведуть спільного господарства. Крім того, суд не врахував, що відповідач перебуває за межами України, у зв`язку з чим примирення між подружжям є неможливим. Вважає, що оскаржувана ухвала має формальний характер та не містить мотивованого обгрунтування застосування судом максимального строку для примирення сторін. Зазначила, що висновок суду про надання сторонам строку для примирення суперечить правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 30.01.2019 року у справі № 552/359/17, згідно якої надання строку для примирення має бути доцільним та обгрунтованим з урахуванням конкретних обставин справи. Надання строку не може перетворюватися на засіб примусового утримання особи у шлюбі всупереч її волі. Вважає, що клопотання відповідача про надання максимального строку для примирення свідчить про зловживання ним його процесуальними правами з метою затягування розгляду справи.

Просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

16.07.2026 року ОСОБА_2 надіслав відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який не підлягає врахуванню судом, оскільки такий подано через електронну пошту суду без його підписання кваліфікованим електронним підписом.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України розгляд справи судом апеляційної інстанції проведено без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Частиною 7 ст. 240 ЦПК України визначено, що у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.

Водночас, у п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України встановлено обов`язок суду зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007 року передбачене частиною першою статті 111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення.

Системний аналіз наведених положень матеріального та процесуального права дає підстави для висновку, що заходи для примирення подружжя вживаються судом за таких умов: це не суперечить моральним засадам суспільства; існують об`єктивні обставини, які свідчать, що такі заходи можуть бути дієвими, тобто такими, що можуть призвести до примирення сторін; застосовані заходи для примирення подружжя, якщо вони мають наслідком зупинення провадженняу справі, не повинні суперечити загальним засадам цивільного судочинства та не порушувати розумність строків розгляду справ.

У постанові Верховного Суду від 26 листопада 2018 року у справі №761/33261/16-ц (провадження №61-33349св18) зроблено висновок щодо застосування статті 111 СК України та вказано, що «примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов`язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя».

Як убачається з матеріалів справи, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 14 вересня 2015 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася донька - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Звертаючись до суду з позовом про розірвання шлюбу, ОСОБА_1 посилалася на те, що сторони тривалий час не проживають разом, не ведуть спільного господарства, а також зазначила про неможливість примирення сторін.

11.02.2026 року відповідач ОСОБА_2 подав заяву, в якій просив надати сторонам строк на примирення тривалістю шість місяців, оскільки наявні між ними розбіжності мають тимчасовий характер та не свідчать про остаточний розпад сім`ї, яку він бажає зберегти в інтересах їхньої неповнолітньої доньки.

Надаючи сторонам строк для примирення та зупиняючи розгляд справи на шість місяців, суд першої інстанції виходив з того, що вжиття заходів щодо примирення подружжя не буде суперечити моральним засадам суспільства, а за обставинами справи існує реальна можливість примирення сторін.

При цьому, зупиняючи провадження у справі з метою надання сторонам строку на примирення, суд врахував думку відповідача у справі, який заперечував проти розірвання шлюбу та мав намір зберегти сім`ю.

Враховуючи, що суд вправі відповідно до положень ст. 111 СК України вживати заходів для примирення подружжя, за відсутності доказів, що таке примирення суперечить моральним засадам суспільства, колегія суддів погоджується з висновком районного суду про надання шестимісячного строку для примирення сторін з метою збереження сім`ї.

Доводи скарги правильних висновків суду не спростовують, підстав для задоволення скарги та скасування ухвали суду колегія суддів суду не вбачає.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено - 27 липня 2026 року.

Керуючись ч. 5 ст. 268, ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Сколівського районного суду Львівської області від 16 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 27 липня 2026 року.

Головуючий: Н.П. Крайник

Судді: Я.А. Левик

М.М. Шандра