Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №464/716/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/716/26

пр.№ 2/464/1353/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.07.2026 Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого – судді Жили В.С.,

за участі: секретарів судового засідання – Леонової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка покликається на те, що є студенткою першого курсу денної форми навчання в Львівському торговельно-економічному університеті на факультеті товарознавства, управління та сфери обслуговування за спеціальністю «Менеджмент». Термін навчання становить з 01.09.2025 до 30.06.2029. Стверджує, що мати утримує її, проте для навчання позивачці постійно необхідно купувати підручники, зошити, канцелярію, одяг, продукти харчування, ліки, а також оплачувати комунальні послуги. Із врахуванням того, що позивачка не має змоги працевлаштуватись у зв`язку із здобуттям освіти на денній формі навчання, змушена звернутись до суду із позовом про стягнення із батька ОСОБА_2 аліментів на її утримання до закінчення нею навчання.

Враховуючи малозначність справи, ухвалою судді від 02.04.2026 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання 16.07.2026 не з`явилась, належним чином повідомлялась про дату, час та місце проведення такого. 29.06.2026 подала заяву, у якій підтримала заявлені позовні вимоги, розгляд справи просила здійснювати у її відсутності та не заперечила щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання 16.07.2026 повторно не з`явився, відзив на позовну заяву не подав, належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засіданн я шляхом скерування судових повісток про виклик до суду засобами поштового зв`язку рекомендованими поштовими відправленнями на адресу його останніх відомих місць проживання, а також додатково на номер мобільного телефону, наданий позивачкою.

Крім того, судом було опубліковано оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик відповідача у судове засідання, як це передбачено статтями 128-129 ЦПК України.

Так, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 та від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, в разі коли фактичне місце проживання особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її заявленому місцю проживання, і дана особа своєчасно не довела про це до відома суду, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю фізичну особу.

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації щодо місця проживання особи, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм зареєстрованим місцем проживанням покладається саме на фізичну особу.

З огляду на викладене, враховуючи те, що судом відкладався розгляд справи, однак в судове засідання відповідач повторно не з`явився, доказів поважності причин неявки в судове засідання не надано, суд дійшов висновку про можливість проведення заочного розгляду справи за відсутності сторін, з ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до вимог статей 280 - 283 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою усіх учасників справи, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, дослідивши матеріали справи та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 18.12.2007 відділом реєстрації актів цивільного стану Рокитнянського районного управління юстиції Київської області.

Відповідно до рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 16.03.2016, що набрало законної сили 30.05.2016, ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав відносно його доньки ОСОБА_1 .

Правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 Сімейного кодексу України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів.

Відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Частиною 2 ст. 166 Сімейного кодексу України передбачено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Згідно із ст. 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків, суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Статтею 182 Сімейного кодексу України встановлені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, серед яких: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Як вбачається з долученої до матеріалів справи копій договорів від 20.08.2025 про надання платної освітньої послуги № 3/10с та про навчання у закладі вищої освіти № 3/10сН, довідок, виданих деканом факультету Львівського торговельно-економічного університету від 18.09.2025 № 887 та 16.06.2026 № 166, ОСОБА_1 дійсно навчається на першому курсі денної форми навчання освітнього ступеня «бакалавр» факультету товарознавства, управління та сфери обслуговування Львівського торговельно-економічного університету за спеціальністю «Менеджмент» ОПП «Менеджмент». Термін навчання становить з 01.09.2025 до 30.06.2029.

Таким чином, у зв`язку з навчанням в університеті на денній формі навчання, ОСОБА_1 не має можливості працевлаштуватися та отримувати власний дохід, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги.

Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд, відповідно до вимог ст. ст. 199, 200 СК України, бере до уваги те, що обов`язок утримувати повнолітніх сина, дочку, які продовжують навчання, покладається рівною мірою на матір і батька.

Виходячи із характеру спірних правовідносин, що виникли між сторонами, та враховуючи вищенаведені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність в даному випадку передбачених законом підстав для задоволення позову і вважає достатнім для покриття пов`язаних із навчанням витрат повнолітньої доньки, стягувати із відповідача на користь позивачки аліменти на час її навчання у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 05.02.2026 (дати звернення до суду з позовом) і до закінчення навчання, але не довше, ніж до досягнення нею 23 років.

Згідно із ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень, зокрема у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Окрім цього, вирішуючи питання розподілу судових витрат, а також беручи до уваги те, що позивачка звільнена від сплати судового збору при поданні позову про стягнення аліментів, суд приходить до висновку, що з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1 331,20 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Таким чином, враховуючи перебування головуючого судді у відпустці, датою ухвалення рішення у справі є дата складення повного судового рішення, а саме 27.07.2026.

Керуючись статтями 2, 10, 12, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на її утримання у зв`язку з продовженням навчання у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 05 лютого 2026 року і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23 (двадцяти трьох) років.

Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 (двадцять) копійок.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтями 273, 289 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне судове рішення складено 27.07.2026.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Володимир ЖИЛА