Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №444/943/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/943/26

Провадження № 2/444/1232/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Ясиновський Р. Б.

секретар судового засідання Стець М.О.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ( в режимі ВКЗ) Брухаля Т.І.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача Детинича П.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 30000,00 гривень відшкодування моральної шкоди, 11064,96 гривень судових витрат, із яких 10000,00 гривень витрати на правничу допомогу, 1064,96 гривень сплачений позивачем судовий збір, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування моральної шкоди.

14 квітня 2026 року справу за даною позовною заявою прийнято до розгляду та відкрито у ній провадження.

Позивач в позовній заяві мотивував свої вимоги наступним.

Зазначила, що 08.01.2025 біля 08 год. 40 хв. по АДРЕСА_3, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 керувала належним їй транспортним засобом марки «Opel Vivaro» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та не впоралась з керуванням і в результаті здійснила зіткнення з транспортним засобом, що належить матері позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , марки «DS 7 Crossback» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням батька позивача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди батько позивача ОСОБА_5 та позивач, що перебувала в салоні автомобіля в якості пасажира, отримали тілесні ушкодження та були госпіталізовані.

Вказала, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «DS 7 Crossback» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2021 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 виданого 28.08.2024 ТСЦ 4647, отримав істотні механічні пошкодження. Транспортний засіб марки «DS 7 Crossback» під керуванням ОСОБА_5 був забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ПРАТ СК «ПЗУ Україна» № ЕР 223092731 із терміном дії на період з 29.08.2024 по 28.08.2025 та діяв на момент дорожньо-транспортної пригоди. Поряд з тим транспортний засіб марки «Opel Vivaro» державний реєстраційний номер державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2012 року випуску ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , під керуванням ОСОБА_2 , що їй належить на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 , не був забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. 30.01.2025 слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП у Львівській області винесено постанову якою прийнято рішення про закриття кримінального провадження №12025141400000007 від 08.01.2025 - у зв`язку відсутністю кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та направлення копії цієї постанови та копій матеріалів кримінального провадження начальнику ВП №2 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області для встановлення та притягнення винних у ДПТ її учасників до адміністративної відповідальності. 19.03.2025 Жовківським районним судом Львівської області за результатами розгляду матеріалів адміністративної справи №444/453/25 (провадження №3/444/354/2025про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , встановлено, що вона 08.01.2025 року о 08 год. 40 хв. у АДРЕСА_3, керуючи автомобілем марки «Опель Віваро», державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахувала дорожньої обстановки, виїхала на зустрічну смугу та здійснила зіткнення з автомобілем «Д7 Кросбек», державний номерний знак НОМЕР_2 , завдавши йому механічних пошкоджень. Тобто ОСОБА_2 порушила вимоги п. 13.3 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Судом ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення і позбавлено права керування транспортними засобами на строк шість місяців та стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір. В процесі розгляду Жовківським районним судом Львівської області вказаної матеріалів адміністративної справи №444/453/25 в якості потерпілих в порядку ст. 269 КУПАП залучено ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , яким адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. Внаслідок ДТП батько позивача отримав травми був госпіталізований, а згодом, ще продовжував лікування вдома. Згідно висновку експерта КЗ ЛОР Львівське обласне борю судово-медичної експертизи №46 від 21.01.2025 у ОСОБА_5 було діагностовано тупу травму живота, забій грудної клітки та больовий синдром а також вказано на наявність «захворювання серцево-судинної системи, гіпертонічної хвороби ІІ ст.2 ст. ризик 3. СН 1 ст.».

Зазначила, що в результаті ДТП позивач зазнала болю та страждань, а також не прибула на складання випускних іспитів 09.01.2025 та 14.01.2025 до Комплексу Середньої Школи імені Вінцента Вітоса в Ґебултуві Республіки Польща, де вона на той час навчалась на п`ятому (випускному) курсі Технічного училища портових та термінальних операцій вищезгаданого закладу. Це спричинило їй значні моральні страждання, які відповідач не компенсував. Позивач тривалий час був позбавлений можливості вести звиклий спосіб життя і виконувати свої обов`язки повноцінно і у звичний для неї спосіб через незадовільний стан здоров`я. У зв`язку з заподіяною шкодою, позивач перебуває у стані постійного стресу, тривоги та нервозності, а через постійне хвилювання у неї порушився сон. Через це знизилась продуктивність праці та навчання позивача, що негативно відобразилось на її робочому та особистому житті. Повне ігнорування відповідачем відшкодування шкоди несприятливо вплинули на психологічний стан позивача.

Відповідач ОСОБА_2 після ДТП, що відбулось 08.01.2025 не принесла позивачу та сім`ї ОСОБА_6 жодних вибачень, не відшкодувала жодних збитків, намагається уникнути стягнення завданих нею збитків шляхом відчуження належного їй майна - земельної ділянки ти автомобіля та такою поведінкою завдає більших моральних страждань позивачу.

Зважаючи на наведене, просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь 30 000,00 гривень на відшкодування моральної шкоди, 11064,96 гривень - судові витрати, з яких: 10000,00 гривень - витрати на правничу допомогу та 1064,96 гривень - сплачений позивачем судовий збір.

Відповідач подала відзив на позову, в якому просила відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Свій відзив мотивувала наступним. Вказує, що отримання травми позивачкою ОСОБА_1 не підтверджено жодним доказом, це лише слова її батька ОСОБА_5 . Покликання у позові представника ОСОБА_1 адвоката Брухаля Т.І. на висновок проведеної судово-медичної експертизи № 46 від 27.01.2025 року до предмету даного спору не мають жодного відношення, оскільки торкаються ОСОБА_5 , тобто батька позивачки. З цього приводу ним було подано позовну заяву до неї про стягнення моральної шкоди. Представник ОСОБА_1 адвокат Брухаль Т.І. у пред`явленому позові покликається й на інші обставини, які не мають відношення до предмету даного спору. При цьому зазначає, що вона також отримала тілесні ушкодження та її було госпіталізовано каретою швидкої допомоги у лікарню. Згідно висновку експерта № 3/2025 вона отримала тілесні ушкодження легкого ступеню тяжкості. По даній дорожньо-транспортній пригоді було відкрито кримінальне провадження № 12025141400000007 від 08.01.2025 року за ознаками ч. 1 ст.286 КК України, яке за відсутністю складу кримінального правопорушення провадженням було закрито. На той час опадів не було, була похмура погода, було холодно, дорожнє покриття було слизьке (ожеледиця), видимість дороги та її об`єктів була добра. На ділянці дороги, яка має по напрямку її руху спуск з поворотом дороги праворуч, їхала своєю правою смугою руху. В деякий момент, оскільки дорога була слизька, на її заокругленні машину почало заносити на праве узбіччя. В цей момент побачила як в зустрічному напрямку рухався автомобіль, спробувала повернути свій автомобіль назад на смугу руху свого автомобіля, однак відбувся виїзд на зустрічну смугу, де відбулось зіткнення із воротами господарства, яке там знаходилось і в цей час правою стороною сталось зіткнення з автомобілем «DS 7 Crossback» р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5 » Згідно показань свідка ОСОБА_5 ,який керував 08.01.2025 автомобілем «DS 7 Crossback» р.н. НОМЕР_2 вбачається, що його автомобіль знаходився в технічно справному стані. Він рухався ним з м. Рава-Руська в сторону с. Потелич до пункту пропуску с. Краківець. В салоні крім нього була донька ОСОБА_7 , 2005 року народження, яка сиділа на передньому сидінні, їхала складати випускні підсумкові іспити в технологічному коледжі у Республіці Польща. Під час руху керованого ним автомобіля виявив, що на відстані приблизно 100 м із заокруглення дороги у некерованому стані по всій ширині дороги до його автомобіля наближається автомобіль «OPEL VІVARO» темного кольору. Автомобіль розвертало у різні сторони. Даний автомобіль здійснив зіткнення передньою правою частиною із маленьким стовпчиком, праворуч по напрямку руху цього автомобіля. При виявленні зазначеної ситуації, зупинив свій автомобіль в межах проїзної частини дороги, більше до правого краю. Коли його автомобіль був в нерухомому положенні, автомобіль «OPEL VIVARO» правою боковою частиною контактував із передньою частиною його автомобіля, після чого автомобіль «OPEL V1VARO» відкинуло до приватного господарства справа, а його автомобіль змістився назад на узбіччя. Звертає увагу, що будучи допитаною в якості свідка, позивачка ОСОБА_1 дала покази аналогічні показам батька, тобто тим самим вона підтвердила, що дорожнє покриття було слизьке (ожеледиця). Вказує, що стан дорожнього покриття на даному відрізку дороги, де сталась ДТП, не був покритий технічною сумішшю для забезпечення безпеки дорожнього руху транспортних засобів у відповідний зимовий період, що є обов`язком служби автомобільних доріг у відповідній області, а саме: Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області.

Тому відповідач не згідна з покладенням вини лише на неї, що саме з її вини сталась ДТП, оскільки настання дорожньо-транспортної пригоди 08.01.2025 сталось за відсутності забезпечення безпеки дорожнього руху ПП "Рома", яке відповідальне за забезпечення безпеки руху на даній ділянці дороги. Вказує, що вона приймала всіх необхідних заходів, щоб скерувати автомобіль на смугу його руху, однак вірно зазначив ОСОБА_5 , що її автомобіль був некерований та його розвертало, а тому вона вважає, що настання ДТП сталось не в результаті її невідповідних дій щодо керування належним їй автомобілем, а внаслідок неналежного стану дорожнього покриття, що є недотримання дорожньою службою своїх прямих обов`язків в зимовий період, оскільки була ожеледиця, а дорога не була посипана піскосумішшю.

Зазначає, що батько позивачки ОСОБА_1 . ОСОБА_5 , керуючи транспортним засобом, вбачаючи, що дорожня обстановка несприятлива, оскільки дорожнє полотно було слизьким, повинен був і мав для цього можливість уникнути зіткнення, а не спостерігати, які у неї на автомобілі шини, їх висота та стандарт, зазначивши в своєму поясненні, що наявні у нього шини коліс (тобто у належному їй транспортному засобі) не відповідають діючим стандартам та висоті протектору, тобто мають стертий протектор.

Вказує, що до предмету даного спору жодного відношення не має покликання в позові на вартість проведеної експертизи щодо визначення ринкової вартості пошкодженого транспортного засобу, який належить матері позивачки ОСОБА_1 . ОСОБА_4 , якою заявлено позовні вимоги щодо стягнення з неї матеріальної та моральної шкоди, якій до речі МСТБУ виплачено 250 тисяч гривень. До чого покликання на евакуацію транспортного засобу, понесені витрати по оплаті за утримання автомобіля на стоянці до позову ОСОБА_1 щодо стягнення моральної шкоди.

Вважає, що у позивачки відсутні значні страждання за відсутності заподіяння травм. Вона не перешкоджала позивачці вести звичний спосіб життя, а наявність у позивачки страху, тривоги, нервозності, постійного стресу, болю, порушення сну не підтверджено жодним лікарським діагнозом, бо не було підстав звертатись до лікаря. Продуктивність праці не знизилась, оскільки позивачка успішно склала іспити. Зазначає, що витрати на правничу допомогу адвоката Брухаль Т.І. є завищеними та необ`єктивними й не підлягають до задоволення з врахуванням безпідставності позову ОСОБА_1 .

Позивач та представник позивача у судовому засіданні з підстав, викладених у позовній заяві, позовні вимоги підтримали повністю, просили позов задовольнити.

Відповідач та представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали з підстав, викладених у відзиві на позов, заперечили проти задоволення позову.

У судовому засіданні було досліджено усі наявні в матеріалах справи письмові докази.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд прийшов до наступного висновку.

Транспортний засіб марки «DS 7 Сrossback» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 .

30.01.2025 слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП у Львівській області винесено постанову, якою прийнято рішення про закриття кримінального провадження №12025141400000007 від 08.01.2025 у зв`язку відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та направлення копії цієї постанови та копій матеріалів кримінального провадження начальнику ВП №2 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області для встановлення та притягнення винних у ДПТ її учасників до адміністративної відповідальності. Вказане підтверджується копією даної постанови.

Судом встановлено, що відповідач 08.01.2025 року о 08 год. 40 хв. у АДРЕСА_3, керуючи автомобілем марки «Опель Віваро», державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахувала дорожньої обстановки, виїхала на зустрічну смугу та здійснила зіткнення з автомобілем «DS 7 Сrossback», державний номерний знак НОМЕР_2 , завдавши йому механічних пошкоджень. Тобто ОСОБА_2 порушила вимоги п. 13.3 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Судом ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що підтверджується копією постанови Жовківського районного суду Львівської області за результатами розгляду матеріалів адміністративної справи № 444/453/25.

Згідно висновку експерта КЗ ЛОР Львівське обласне борю судово-медичної експертизи № 46 від 27.01.2025 у ОСОБА_5 згідно медичної карти стаціонарного хворого за період перебування на лікуванні в КНП «Жовківська лікарня ЖМР» 08-10 січня 2025 року було діагностовано тупу травму живота, забій грудної клітки та больовий синдром, а також вказано на наявність «захворювання серцево-судинної системи, гіпертонічної хвороби ІІ ст.2 ст. ризик 3. СН 1 ст.».

ОСОБА_5 в момент ДТП перебував у салоні автомобіля «DS 7 Сrossback», державний номерний знак НОМЕР_2 , разом із своєю дочкою ОСОБА_1 , тобто позивачем у справі.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч.3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позивач оцінює завдану йому моральну шкоду в 30 000,00 грн., виходячи з того, що неправомірними діями відповідача позивачу була завдана моральна шкода. Вказала, що внаслідок ДТП батько позивача отримав травми і був госпіталізований, а згодом, ще продовжував лікування вдома. Згідно висновку експерта КЗ ЛОР Львівське обласне борю судово-медичної експертизи №46 від 21.01.2025 у ОСОБА_5 було діагностовано тупу травму живота, забій грудної клітки та больовий синдром а також вказано на наявність «захворювання серцево-судинної системи, гіпертонічної хвороби ІІ ст.2 ст. ризик 3. СН 1 ст.». В результаті ДТП позивач зазнала болю та страждань, а також не прибула на складання випускних іспитів 09.01.2025 та 14.01.2025 до Комплексу Середньої Школи імені Вінцента Вітоса в Ґебултуві Республіки Польща, де вона на той час навчалась на п`ятому (випускному) курсі Технічного училища портових та термінальних операцій вищезгаданого закладу. Це спричинило їй значні моральні страждання, які відповідач не компенсував. Позивач тривалий час був позбавлений можливості вести звиклий спосіб життя і виконувати свої обов`язки повноцінно і у звичний для неї спосіб через незадовільний стан здоров`я. У зв`язку з заподіяною шкодою, позивач перебуває у стані постійного стресу, тривоги та нервозності, а через постійне хвилювання у неї порушився сон. Через це знизилась продуктивність праці та навчання позивача, що негативно відобразилось на її робочому та особистому житті. Повне ігнорування відповідачем відшкодування шкоди несприятливо вплинули на психологічний стан позивача. Відповідач ОСОБА_2 після ДТП, що відбулось 08.01.2025 не принесла позивачу та сім`ї ОСОБА_6 жодних вибачень, не відшкодувала жодних збитків, намагається уникнути стягнення завданих нею збитків шляхом відчуження належного їй майна - земельної ділянки ти автомобіля та такою поведінкою завдає більших моральних страждань позивачу.

Оцінюючи в сукупності встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про те, що позивачу, яка зазначала душевні страждання у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої та її батька, а також у зв`язку із знищенням автомобіля, яким користувалися члени її сім`ї, протиправними діями відповідача, які призвели до дорожньо-транспортної пригоди,було завдано моральну шкоду, яка перебуває у безпосередньому причинному зв`язку із цими діями відповідача.

Суд бере до уваги, що позивач, внаслідок ДТП, вчиненого з вини відповідача, зазнала душевних страждань, серед іншого, і у зв`язку із заподіянням її батькові тілесних ушкоджень, що підтверджується копією постанови про закриття кримінального провадження від 30.01.2025, та перебувала разом із ним у момент настання ДТП.

Суд враховує, що внаслідок дій відповідача позивач не прибула на складання випускних іспитів 09.01.2025 та 14.01.2025 до Комплексу Середньої Школи імені Вінцента Вітоса в Ґебултуві Республіки Польща, де вона на той час навчалась на п`ятому (випускному) курсі Технічного училища портових та термінальних операцій вищезгаданого закладу, що стверджується копією листа середньої школи імені В. Вітоса в Ґебултуві Республіки Польща від 25.03.2025 року щодо навчання ОСОБА_1 .

Факт заподіяння позивачеві моральних страждань та втрат немайнового характеру також підтверджується копією постанови про закриття кримінального провадження від 30.01.2025 року, висновку експерта КЗ ЛОР Львівське обласне борю судово-медичної експертизи № 46 від 27.01.2025 року.

За таких обставин, виходячи з засад справедливості, добросовісності та розумності, позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди потрібно задовольнити частково в розмірі 20000,00 грн.

За таких обставин позовні вимоги потрібно задовольнити частково.

Також відповідно до вимог ст. 141, 142 ЦПК України потрібно стягнути з відповідача в користь позивача 1064,96 гривень судового збору.

Щодо витрат позивача на правничу допомогу судом встановлено наступне.

Позовні вимоги по даній справі було задоволено частково. Витрати позивача на правничу допомогу в даній справі заявлено у розмірі 10000,00 грн.

Судом встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Відповідно до ч.5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач заперечив проти розміру витрат позивача на оплату правової допомоги, однак не заявляв клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу та всупереч вимогам ст.137 ЦПК України не довів належними та допустимими доказами неспівмірність витрат позивача на правничу допомогу, відтак в суду відсутні правові підстави для зменшення розміру вказаних витрат позивача.

За таких обставин, враховуючи все викладене вище, потрібно стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 6 667, 00 гривень витрат на правничу допомогу та 710, 00 гривень сплаченого позивачем судового збору.

Керуючись статтями 23, 141, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 20 000,00 гривень на відшкодування моральної шкоди, 7 377, 00 гривень - судові витрати, з яких: 6 667, 00 гривень - витрати на правничу допомогу та 710, 00 гривень - сплачений позивачем судовий збір.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін у справі:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Представник позивача адвокат Брухаль Тарас Іванович, тел. НОМЕР_9 , адреса 79005, м. Львів, пл. Петрушевича, буд.3, оф.239, РНОКПП НОМЕР_10 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_11 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_12 .

Представник відповідача адвокат Детинич Петро Іванович, адреса: вул. Івана Пулюя, 3/25, м. Львів, РНОКПП НОМЕР_13 .

Повний текст рішення виготовлено 28 липня 2026 року.

Суддя Ясиновський Р. Б.